Вибір автоматичного встановлення пожежогасіння

Тип автоматичної установки гасіння, спосіб гасіння, вид вогнегасних засобів, тип обладнання установок пожежної автоматики визначаються організацією-проектувальником залежно від технологічних, конструктивних та об'ємно-планувальних особливостей будівель і приміщень, що захищаються з урахуванням вимог додатка А «Перелік будівель, споруд, приміщень та обладнання , що підлягають захисту автоматичними установками пожежогасіння та автоматичною пожежною сигналізацією» (СП 5.13130.2009).

Таким чином, на правах проектувальника в столярному цеху встановлюємо спринклерну установку водяного пожежогасіння. Залежно від температури повітря на складі електротоварів у спалюваній упаковці спринклерну установку водяного пожежогасіння приймаємо водонаповнену, оскільки температура повітря в столярному цеху більше + 5°С (п. 5.2.1. СП 5.13130.2009).

Вогнегасною речовиною в спринклерній установці водяного пожежогасіння буде вода (довідник Баратова А.М.).

Гідравлічний розрахунок водяної спринклерної установки пожежогасіння

4.1 Вибір нормативних даних для розрахунку та вибір зрошувачів

Гідравлічний розрахунок ведеться з урахуванням роботи всіх зрошувачів на мінімальній площі спринклерної АУП, що дорівнює не менше 90 м 2 (таблиця 5.1 (СП 5.13130.2009)).

Визначаємо необхідну витрату води через зрошувач, що диктує:

де – нормативна інтенсивність зрошення, (таблиця 5.2 (СП ​​5.13130.2009));

Проектна площа зрошення спринклером, .

1. Розрахункова витрата води через диктуючий зрошувач, розташований у диктуючій зрошуваній площі, що захищається, визначається за формулою:

де К - коефіцієнт продуктивності зрошувача, що приймається за технічною документацією на виріб;

Р - тиск перед зрошувачем, .

На правах проектувальника вибираємо спринклерний водяний зрошувач моделі ESFR d=20 мм.

Визначаємо витрату води через зрошувач, що диктує:

Перевірка умови:

умова виконується.

Визначаємо кількість зрошувачів, що беруть участь у гідравлічному розрахунку:

де - Витрата АУП, ;

Витрата 1 зрошувачем, .

4.2 Розміщення зрошувачів у плані приміщення, що захищається

4.3 Трасування трубопроводів

1. Діаметр трубопроводу на ділянці L1-2 призначає проектувальник або визначається за формулою:

Витрата цьому ділянці, ;

Швидкість руху води у трубопроводі, .

4.4 Гідравлічний розрахунок мережі

За таблицею В.2 додатка У «Методика розрахунку параметрів АУП при поверхневому пожежогасінні водою та піною низької кратності» (СП 5.13130.2009) приймаємо номінальний діаметртрубопроводу рівний 50 мм, для сталевих водогазопровідних труб (ГОСТ – 3262 – 75) питома характеристика трубопроводу дорівнює.

1. Втрата тиску Р1-2 на ділянці L1-2 визначається за формулою:

де - сумарна витрата ОТВ першого та другого зрошувача;

Довжина ділянки між 1 і 2 зрошувачем, ;

Питома характеристика трубопроводу;

2. Тиск у зрошувача 2 визначається за такою формулою:

3. Витрата зрошувача 2 складе:

8. Діаметр трубопроводу на ділянці L 2-аскладе:

приймаємо 50 мм

9. Втрати тиску Р 2-ана ділянці L 2-аскладуть:

10. Тиск у точці аскладе:

11. Розрахункова витрата на ділянці між 2 та точкою адорівнюватиме:

12. Для лівої гілки рядка I (рисунок 1, секція А) потрібно забезпечити витрату тиску. Права гілка рядка симетрична лівою, тому витрата для цієї гілки теж дорівнюватиме, а отже, і тиск у точці абуде одно.

13. Витрата води для гілки I складе:

14. Розрахуємо коефіцієнт гілки за такою формулою:

15. Діаметр трубопроводу на ділянці L а-вскладе:

приймаємо 90 мм, .

16. Узагальнена характеристика гілки I визначається з виразу:

17. Втрати тиску Р а-вна ділянці L а-вскладуть:

18. Тиск у точці складе:

19. Витрати води з гілки II визначають за формулою:

20. Витрати води з гілки III визначають за формулою:

приймаємо 90 мм, .

21. Витрати води з гілки IV визначають за формулою:

приймаємо 90 мм, .

22. Розрахуємо коефіцієнт рядка за такою формулою:

23. Розрахуємо витрату за формулою:

24. Перевірка умови:

умова виконується.

25. Визначається необхідний тиск пожежного насоса за такою формулою:

де - Необхідний тиск пожежного насоса;

Втрати тиску на горизонтальних ділянках трубопроводу;

Втрати тиску на горизонтальній ділянці трубопроводу с - cт, ;

Втрати тиску на вертикальній ділянці трубопроводу БД, ;

Втрати тиску у місцевих опорах (фасонних деталях Бі Д), ;

Місцеві опори у вузлі управління (сигнальному клапані, засувках, затворах);

Тиск у диктуючого зрошувача;

П'єзометричний тиск (геометрична висота диктуючого зрошувача над віссю пожежного насоса);

Тиск на вході пожежного насоса;

Тиск необхідний, .

26. Втрати тиску на горизонтальній ділянці трубопроводу с - cтскладуть:

27. Втрати тиску на горизонтальній ділянці трубопроводу АБскладуть:

де - відстань до насосної станціїпожежогасіння, ;

28. Втрати тиску на горизонтальній ділянці трубопроводу БД становитимуть:

29. Втрати тиску на горизонтальних ділянках трубопроводу становитимуть:

30. Місцеві опори у вузлі управління становитимуть:

31. Місцеві опори у вузлі управління (сигнальному клапані, засувках, затворах) визначається за такою формулою:

де - коефіцієнт втрат тиску відповідно в спринклерному вузлі управління (приймається індивідуально за технічною документацією на вузол управління в цілому);

Витрати води через вузол управління, .

32. Місцевий опір у вузлі управління складе:

Вибираємо вузол керування спринклерний повітряний - УУ-С100/1,2Вз-ВФ.О4-01 ТУ4892-080-00226827-2006* з коефіцієнтом втрат напору 0,004.

33. Необхідний тиск пожежного насоса становитиме:

34. Необхідний тиск пожежного насоса складе:

35. Перевірка умови:

умова не виконується, тобто. потрібне встановлення додаткового резервуара.

36. Згідно з отриманими даними, підбираємо насос для АУПТ - відцентровий насос 1Д, серії 1Д250-125, з потужністю електродвигуна 152 кВт.

37. Визначаємо запас води у резервуарі:

де Q нас – витрата насоса, л/с;

Q вод.мережі - витрата водопровідної мережі, л/с;

Розрахунок автоматичного водоживильника

Мінімальний напір в автоматичному водоживителі:

Нов = Н 1 +Z+15

де Н 1 - натиск у диктуючого зрошувача, м.в.с.;

Z-геометрична висота від осі насоса, до рівня зрошувачів, м;

Z = 6м (висота приміщення) + 2 м (рівень підлоги насосної нижче) = 8м;

15-запас на роботу установки до включення резервного насоса.

Нов = 25 +8 +15 = 48 м.в.с.

Для підтримки тиску автоматичного водоживильника вибираємо жокей-насос CR 5-10 з напором 49,8 м.в.с.

1. Розрахунок спринклерної установки

Порядок розрахунку спринклерних та дренчерних установок наступний:

1. Визначається група приміщень за ступенем небезпеки розвитку пожежі, до якої належить проектоване приміщення, виробництво чи технологічний процес.

Для пожежного навантаження 350 МДжм-2 приймаємо 2-у групу приміщень.

2. Визначаються необхідні параметри водяної чи пінної установки пожежогасіння.

Для 2-ї групи приміщення та вогнегасної речовини маємо:

Інтенсивність зрошення П р, не менше 0,12 л/см 2 ;

Площі, що захищається одним спринкерним гасником, F р; 12 м 2;

Тривалість роботи установки, 60 хв;

Відстань між гасниками, L з, 4м.

3. Визначається необхідна продуктивність зрошувача за формулою:

,

л/с

4. Визначається необхідний коефіцієнт продуктивності зрошувача за формулою:

,

де h- вільний натиск перед зрошувачем, що приймається рівним 5 м.

5. За розрахунковим значенням необхідного коефіцієнта продуктивності приймається діаметр вихідного отвору зрошувача з умови До > Кр. Приймаємо К = 0,71тоді діаметр вихідного отвору дорівнюватиме 15 мм.

6. Уточнюється напір перед зрошувачем (генератором) за формулою:

,

м.

7. Визначається кількість зрошувачів за формулою:

де m- Кількість рядів;

n- кількість зрошувачів у ряду.

де аі в- Довжина і ширина приміщення, що захищається від пожежі, а= 42 м; в= 14 м-коду.

,

Визначається кількість зрошувачів, що беруть участь у локалізації та гасінні пожежі:

9.Складається розрахункова схема водяної установки пожежогасіння.

При розробці схеми трасування розподільчих трубопроводів необхідно прагнути вибору таку схему, при якій забезпечувалася б подача води з найменшими втратами напору в мережі при можливо меншому діаметрі труб.

Приймається наступний варіант:

10. Проводиться гідравлічний розрахунок водяної установки.

Гідравлічний розрахунок полягає у визначенні параметрів основного водоживлення в залежності від висоти підйому розподільчих трубопроводів з зрошувачами, вільного напору у "зрощувача, що диктує", і втрат напору в мережі на ділянці між водоживителем і "диктуючим" зрошувачем.

Мал. 1 Розрахункова схема спринклерної установки.

Гідравлічні розрахунки в мережі зведемо до таблиці 1.

Таблиця 1 Гідравлічний розрахунок спринклерної установки

Чому вода не гасить?

Експертний огляд помилок, які допускаються під час проведення гідравлічного розрахунку автоматичного встановлення водяного пожежогасіння (АУВПТ).

Як часто в спробах оптимізувати під час проектування, багато «фахівців» на виході отримують дуже неефективну установку водяного пожежогасіння.

У цій статті викладено деякі спостереження автора про тонкощі гідравлічного розрахунку установок водяного пожежогасіння та помилки, які необхідно уникати під час проведення його експертизи. Наводяться частковий аналіз існуючої офіційної методики розрахунку та деякі висновки із власного досвіду проектування.

1. Епюри та графіки замість розрахунків.

Багато проектувальників помилково визначають Тиск (Р) на диктуючому зрошувачі розрахунковим шляхом залежно від Коефіцієнта продуктивності зрошувача (Кпр.) та необхідного Витрати (Q) даного зрошувача. При цьому необхідний Витрата приймається шляхом множення нормативної інтенсивності на площу, що захищається зрошувачем, яка вказана в паспорті цього зрошувача.

Наприклад, якщо необхідна інтенсивність 0,08 л/с на 1 м кв., а площа, що захищається зрошувачем, становить 12 м кв., то витрата зрошувача приймається 0,96 л/с. А необхідне на зрошувачі тиск вираховується поформу-ле Р = (д/10 * Кпр.) Л2.

Цей варіант був би вірний, якби весь об'єм води, що виходить з зрошувача, припадав би тільки на його площу, що захищається і при цьому ще рівномірно розподілявся по всій даній площі.

Але фактично частина води з зрошувача розподіляється за межі цієї площі, що захищається зрошувачем. Тому, для правильного визначення тиску на диктуючому зрошувачі необхідно використовувати тільки епюри зрошення або паспортні дані, де зазначено, який необхідно створити тиск перед зрошувачем, щоб він забезпечив необхідну інтенсивність на площі, що захищається.

Ця вимога зазначена у 1-ій частині пункту В.1.9 додатка «В» до СП 5.13130:

«...визначається з урахуванням нормативної інтенсивності зрошення та висоти розташування зрошувача за епюрами зрошення або паспортними даними тиск, який необхідно забезпечити у диктуючого зрошувача...».

2. Чому диктуючий зрошувач не головний?

Витрата всієї секції часто приймається шляхом простого множення мінімальної площі, що захищається (зазначеної в таблиці 5.1 СП 5.13130 ​​для спринклерної АУП) на нормативну інтенсивність або просто за мінімальною необхідною витратою, зазначеною в таблицях 5.1, 5.2, 5.3 СП 5.131.

Хоча в даний час відповідно до методики розрахунку, викладеної в додатку «В» до СП 5.13130 ​​потрібно спочатку правильно визначити витрату найвіддаленішого і високорозташованого зрошувача (зрошувача, що диктує), потім розрахувати втрати тиску на ділянці від диктуючого зрошувача до наступного, потім з урахуванням цих втрат розрахувати тиск на другому зрошувачі (адже тиск на ньому буде більшим, ніж на диктуючому). Тобто. необхідно визначати витрату кожного зрошувача, що знаходиться на площі, що захищається даною установкою. При цьому необхідно враховувати, що витрата зрошувачів, встановлених на розподільчій мережі, зростає в міру віддалення від зрошувача, що диктує, т.к. тиск на них також зростає з наближенням до місця розташування вузла управління.

Далі необхідно підсумувати витрати всіх зрошувачів, що припадають на площу, що захищається для даної групи приміщень, і порівняти цю витрату з мінімальною (нормативною) витратою, зазначеною в таблицях 5.1, 5.2, 5.3 СП 5.13130. Якщо розрахункова витрата буде меншою за нормативну, то розрахунок необхідно продовжувати (враховувати наступні зрошувачі, розміщені на трубопроводах) до перевищення значення фактичної витрати над нормативним.

3. Не всі струмені однакові.

Аналогічна ситуація щодо витрат пожежних кранів при проектуванні суміщеної установки водяного пожежогасіння і системи внутрішнього протипожежного водопроводу.

Спочатку витрати на пожежні крани визначаються за таблицями 1 і 2 СП 10.13130, залежно від призначення об'єкта та його параметрів (поверховості, обсягу, ступеня вогнестійкості та категорії). Але у другому абзаці пункту 4.1.1 СП 10.13130 ​​зазначено, що «Витрата води на пожежогасіння залежно від висоти компактної частини струменя та діаметра сприску слід уточнювати за таблицею 3».

Наприклад, для громадського будинку визначили 2 струмені по 2,5 л/с. Далі, по таблиці 3 дивимося, що витрата 2,6 л/с може бути забезпечений при довжині пожежного рукава 10 м тільки при тиску 0,198 МПа перед клапаном пожежного крана DN65 і діаметром сприску наконечника пожежного ствола 13 мм. Отже, і раніше визначена для кожного пожежного крана витрата (2,5 л/с) буде збільшена як мінімум до 2,6 л/с.

Далі, якщо в нас не один пожежний кран (два і більше струменя), то за аналогією з розрахунком спринклерної установки, необхідно зробити розрахунок втрат тиску на ділянці від першого пожежного крана, що диктує, до другого. Потім необхідно визначити фактичний тиск, який буде у клапана другого пожежного крана з урахуванням його геометричної висоти, довжини та діаметра трубопроводу. Якщо тиск більший, ніж на першому ПК, то й витрата другого ПК буде більшою. А якщо тиск менший, то необхідно виконати відповідну поправку тиску на першому ПК таким чином, щоб тиск на клапані другого ПК відповідав раніше прийнятим (уточненим) таблиці 3 СП 10.13130.

Якщо ж у системі три і більше задіяні пожежні крани (струми), то розрахунок такої системи ускладнюється в рази і провести його вручну дуже трудомістко.

4. Штраф за перевищення швидкості.

При проведенні гідравлічного розрахунку АУВПТ важливо, крім розрахунку основних параметрів (тиску та витрати), враховувати кілька інших значущих параметрів і стежити, щоб вони також були в нормі. Наприклад, не можна перевищувати граничні швидкості руху води або розчину піноутворювача в напірних (живлячих, розподільчих, що підводять) трубопроводах більше 10 м/с, і всмоктуючих - більше 2,8 м/с.

Варто відзначити, що швидкість тим вища, чим більше значення витрати, а значить, при проведенні розрахунку в міру віддалення від диктуючого зрошувача і наближення до вузла управління швидкість у гілках і рядках зростатиме. Отже, діаметри розподільчих трубопроводів, прийняті на початку розрахунку для гілок з диктуючим зрошувачем, можуть не пройти за параметрами швидкості для гілок в кінці розрахункової площі, що захищається.

5. Це у нас комора, але ми тут взагалі нічого не зберігаємо.

Відповідно до приміток 1 та 2 додатка «Б» до СП 5.13130:

«1. Групи приміщень визначено за функціональним призначенням. У випадках, коли неможливо підібрати аналогічні виробництва, групу слід визначати за категорією приміщення.

З цим начебто все зрозуміло і, як правило, не викликає питань. Однак далі в примітці 3 зазначено, що якщо складське приміщення вбудоване в будинок, приміщення якого відносяться до 1-ої групи, параметри для такого (складського) приміщення слід приймати по 2-й групі приміщень.

Наприклад, в торговому центріабо звичайному магазині до 2-ої групи у нас можуть належати так звані комори, підсобки, гардероби, білизняні та інші приміщення зберігання, в яких величина питомого пожежного навантаження становить від 181 до 1400 МДж/м кв. (Категорія ВЗ).

Отже, якщо вказані приміщення різних групу нас захищаються однією секцією пожежогасіння, то проектувальник повинен спочатку зробити розрахунок для всіх приміщень 1-ої групи, потім окремо розрахунки для кожного приміщення 2-ої групи, потім вибрати параметри даної секції, що диктують, і не забути скоригувати тиск і витрата для розрахункових ділянок, які є диктуючими.

До речі, далі у примітці 4 зазначено, що, якщо приміщення належить до 2-ої групи приміщень, і величина питомого пожежного навантаження понад 1400 МДж/м кв. або більше 2200 МДж/м кв., Інтенсивність зрошення слід також збільшувати в 1,5 або 2,5 рази відповідно. Даний випадок більше відноситься до виробничих об'єктів захисту, але вимагає, щоб з розрахунком водяного пожежогасіння паралельно проводився розрахунок категорій приміщень із вибухопожежної та пожежної небезпеки.

6. А цю трубу можна не враховувати.

Дуже рідко зустрічається практика

Це розрахунок втрат тиску в трубопроводі, що підводить (від вузла управління до напірного патрубка пожежного насоса). Як правило, зазвичай розрахунок ведеться в кращому випадку до вузла управління, хоча в залежності від діаметра трубопроводу, що підводить, і кількості вузлів управління, встановлених на ньому, втрати тиску на даній ділянці можуть бути дуже істотними.

7. Семимільними кроками.

Часто помилково максимальна відстань між зрошувачами приймається за таблицею 5.1. СП 5.13130, тобто. 4 чи 3 метри відповідно. Однак, для забезпечення рівномірного зрошення, максимальна відстань між зрошувачами (при розташуванні їх по квадрату) повинна бути не більше сторони квадрата, вписаного в коло, що утворюється площі, що захищається зрошувачем. Наприклад, при площі, що захищається 12 м кв. розрахункова відстань між зрошувачами складатиме всього 2,76 метра.

8. Три по сто на одну склянку.

Не проводиться розрахунок кількості та пропускної спроможності патрубків для підключення пересувної пожежної техніки (пожежних автомобілів) з урахуванням максимальної витрати, що видається одним пожежним автомобілем на такий патрубок. Суть у тому, що стандартний пожежний автомобіль (наприклад, автоцистерна АЦ-40(130)) має відцентровий насос із витратою 40 л/с, але видати цю витрату він може лише через два напірні патрубки (на кожен по 20 л/с). Навіть возимий на автоцистерні лафетний стовбурз витратою 40 л/с підключається до автомобіля також через два пожежні рукави.

9. Пожежа може бути і НЕ у найдальшому приміщенні.

Не проводиться порівняння необхідних витрати і тиску в залежності від місця розташування розрахункової площі, що захищається. Необхідно розглядати як мінімум два варіанти: у найбільш віддаленій частині секції (як зазначено в методиці СП 5.130130), і, навпаки - розташованої безпосередньо поблизу вузла управління. Як правило, у другому випадку витрата виходить більшою.

10. І наостанок знову про дренчерну завісу.

Приєднуються до трубопроводів спринклерної установки пожежогасіння дренчерні завіси взагалі рідко розраховуються в повному обсязі, а їх витрата приймається формально з розрахунку 1 л/с на 1 м такої завіси. При цьому відстані між дренчерними зрошувачами також приймаються необґрунтованим і без урахування взаємної дії сусідніх зрошувачів на кожну точку, що захищається. Тут, як і при розрахунку спринклерної установки, необхідно враховувати збільшення витрати кожного зрошувача при віддаленні від диктуючого (у бік розташування вузла управління), підсумовувати ці витрати, а потім коригувати отриману витрату з урахуванням фактичного тиску в точці приєднання трубопроводу дренчерної завіси з загальної системитрубопроводів установки.

У даному відеоматеріалі демонструється і розбирається 10 поширених помилок, які допускаються при проведенні гідравлічного розрахунку установок водяного пожежогасіння. Відео у двох частинах. Загальна тривалість – близько 1 години.

Спринклерна система водяного пожежогасіння практична та функціональна. Вона застосовується у рамках розважальних об'єктів, господарських та виробничих будівель. Основна особливість спринклерних ліній – наявність зрошувачів із полімерними вставками. Під впливом високих температур вставка сплавляється активуючи процес пожежогасіння.

Схема спринклерної системи пожежогасіння

До складу типової системи входять такі елементи.

• Керуючі модулі.
• Трубопровід.
• Спринклерні зрошувачі.
• Керуючий модуль.
• Засувки.
• Імпульсний модуль.
• Компресорне обладнання.
• Вимірювальні прилади.
• Насосна установка.

При розрахунку систем гасіння пожежі враховуються параметри приміщення (площа, висота стелі, планування), розпорядження галузевих нормативів, вимоги технічного завдання.

Розрахунок спринклерних установок водяного пожежогасіння мають здійснювати кваліфіковані спеціалісти. Вони мають профільні вимірювальними приладамита необхідним програмним забезпеченням.

Переваги системи

Спринклерні системи пожежогасіння мають безліч переваг.

• Автоматичне спрацьовування у разі пожежі.
• Простота основних робочих схем.
• Збереження експлуатаційних характеристикпротягом тривалого терміну.
• Зручність обслуговування.
• Прийнятна вартість.

Недоліки системи

До мінусів спринклерних систем належить.

• Залежність від штатної лінії подачі води.
• Неможливість застосування на об'єктах із високим ступенем електрифікації.
• Складнощі при використанні в умовах негативних температур (потрібне застосування повітряно-водних рішень).
• Непридатність зрошувачів для повторного використання.

Приклад розрахунку спринклерної установки водяного пожежогасіння

Гідравлічний розрахунок спринклерної системи пожежогасіння дозволяє визначити робочі показники тиску, оптимальний діаметр трубопроводу та продуктивність лінії.

При розрахунку спринклерного пожежогасіння у частині витрати води використовується така формула:

Q=q p *S, де:

• Q - продуктивність зрошувача;
• S – площа цільового об'єкта.

Витрата води вимірюється в літрах за секунду.

Розрахунок продуктивності зрошувача провадиться за формулою:

q p = J p * F p , де

• J p - Інтенсивність зрошення, встановлена нормативними документами, відповідно до типу приміщення;
• F p - Площа покриття одного спринклера.

Коефіцієнт продуктивності зрошувача представлений у вигляді числа, що не супроводжується одиницями виміру.

При розрахунку системи інженери визначають діаметр вихідних отворів зрошувачів, витрату матеріалів, оптимальні технологічні рішення.

Якщо вам потрібний розрахунок спринклерної системи пожежогасіння, зверніться до співробітників «Тепловогнозахист». Фахівці швидко впораються із завданням, нададуть рекомендації щодо вирішення типових та нестандартних питань.

Цей перелік містить вичерпний перелік можливостей, застосовних більшість розрахунків. Розглянемо програму докладніше. Інтерфейс та робота програми Інтерфейс програми особливих нарікань не викликає. Усі елементи цілком очевидно розташовані та виконують свої функції. Освоєння не вимагає тимчасових витрат для будь-якої людини, яка більш-менш звично працює в середовищі WINDOWS. Інтерфейс побудований на вкладках, між якими можна перемикатися будь-коли для внесення змін. У першій вкладці вводяться загальні дані проекту, які потім використовуються під час побудови звіту. Основним робочим вікном (або вікнами залежно від кількості) є вікно секції. Там у табличній формі проводиться введення вихідних даних, а також проводиться проміжні розрахунки за витратами та тиском.

Не буду стомлювати вас описом процедури введення параметрів, тим більше, що все це докладно пояснюється у відео-уроках, які можна викликати натисканням Ctrl + F1 (за умови наявності підключення до Інтернету). Відзначу лише, що введення параметрів здійснюється досить просто, за наявності аксонометрической схеми, або, хоча б, плану секції (для попереднього розрахунку) з розмірами. Крім живильних та розподільчих трубопроводів, у розрахунку можна враховувати дренчерні завіси, а також пожежні крани суміщеного протипожежного водопроводу. Один із мінусів програми – відсутність графічної складової, яка б дозволяла візуально контролювати введення параметрів секції пожежогасіння. Ця функція видається мені дуже корисною, а включення короткої аксонометрії до складу звіту зробила б його дуже наочним. Приклад такої функції можна побачити зараз лише у закордонному програмному забезпеченні.
Відмінна функція, включена до складу програми – можливість автоматичного введення гідравлічних параметрів обладнання (зрошувачів, пожежних кранів та діафрагм, вузлів управління та гнучких підводок із гофротруби) при виборі його із вбудованого каталогу. Після закінчення розрахунку секції, що диктує (до вузла управління), на вкладці «Підбір насосів» проводиться введення параметрів і розрахунок насосного обладнання пожежогасіння.
Варіанти гідравлічних схем включення пожежних насосів включає до 5 насосів (основних і резервних), включених як паралельно, так і послідовно. За допомогою закладки «Доп/розрахунки» автоматично розраховується кількість патрубків для підключення пожежної техніки, об'єм резервуара та мінімальний необхідний діаметр трубопроводу, що підводить. ЗвітРезультатом роботи програми є звіт у форматі PDF. Розрахунки секцій, що входять до складу звіту, можна вибирати. ЦінаВартість програмного забезпечення«ГідРаВПТ» може розраховуватися виходячи з часу використання:

• 1 місяць - 2500 рублів;
• 4 місяці – 6000 рублів;
• 12 місяців - 12 000 рублів;
• без обмеження терміном – 25 000 рублів.

1. При покупці програми з використанням без обмеження терміну, ви отримуєте безкоштовну підтримку та оновлення назавжди.
2. Захист програмного забезпечення дозволяє використовувати її на різних комп'ютерах, оскільки файл-ключ знаходиться на флеш-накопичувачі. Таким чином, відпадає необхідність придбання кількох копій програми для компанії. Купується одна ліцензія, і флешка з ключем передається між співробітниками у разі потреби.

• практично перша та єдина програма у своєму роді;
• наявність сертифіката відповідності, що дозволяє включати звіти програми до складу проектної документації;
• зрозумілий та зручний інтерфейс;
• під час навчання роботи з програмою чудово допомагають відео-уроки;
• наявність додаткових супутніх розрахунків – обсяг резервуару, кількість патрубків для пожежної техніки, діаметр всмоктувального трубопроводу;
• хороша підтримка через сайт ГідраВПТ.рф;
• осудна ціна (10-20% вартості проектних робіт по одному об'єкту).

• відсутність графічної складової у програмі.