П.М. Радою Державної 20 комітету Ради Міністрів СРСР з професійно-технічної освіти як підручника для професійно-технічних навчальних закладів, "МОСКВА" ЛІКРА ІНДУСТРІЯ» 1973: ::. , . , r rY "i, 1 ​​S rh-:, . " \ ІF.itl " ",:У< .. . ,. ,_ {". ".. "\" . i. ... .n. .1 -:. ." i. .... 1.. -.; ._" .... ..... rлава I ПРОЦЕСС ОБРАЗОВАНИЯ ТКАНИ. ОБЩЕЕ УстройСТВО СТАНКОВ СТБ 1. ОБРАЗОВАНИЕ ТКАНИ НА ТКАЦКОМ СТАНКЕ Назначение ткацких станков соединсние в определенном по- рядке, соответствующем рисунку переплетения, нитей основы и утка, т. е. выработка из этих нитей ткани. Нити основы располаrаются в ткани вдоль нее, а нити утка поперек. Места на поверхности ткани, [де нити основы перекры- вают нити утка (лежат на уточных нитях), называются основными перекрытиями; места, [де нити утка перекрывают нити основы (ле- жат на основных нитях), называются уточными псрекрытиями. В процессе переплетения нити основы оrибают нити утка и пе- реходят с одной стороны ткани на друrую. Каждому основному перекрытию на одной стороне ткани соответствует уточное пере- -крытие на друrой ее стороне. В любой ткани основные и уточные перекрытия чередуются в определенном порядке, образуя тот или ИНОЙ рисунок переплетения. Образование ткани на автоматичеСJ\ИХ станках СТБ аналоrично образованию ее на челночных станках: сохраняется обычный по- рядок операций процесса образования ткани (раскрытие зева, про- кладывание одной уточной нити, закрытие зева, прибоЙ уточной нити к опушке ткани, вновь раскрытие зева и т. д.). В приrотовительном отдсле ткацкоrо производства на навой наматывается определенное число основных нитей необходимой длины (соrласно техническому расчету для ткани данноrо вида). Навой 1 (рис. 1) с основой помещают в задней нижнеЙ части стан- ка СТБ. Сматываемые с навоя основные нити 2 оrибают скало 3 и принимают rорИЗОJlтальное положение. Далее нити проходят над подскальной трубоЙ 4, через ламели 5 основонаблюдателя, J"алева ремизных рамок б и бердо 7, которое закреплено винтами в пазу бруса батана 8. 4 При перемещении одних ремизок вверх, а друrих вниз между l"руппами нитей основы образуется пространство, называемое зе- вом, в который из уточной боевой коробки по направляющей rpe- бенке 9 прокладчиком утка прокладывается уточная нить и бердом прибивается к опушке ткани. После прибивания уточной нити об- разуется новый зев. В Hero вводится новая уточная нить, и весь процесс образования ткани повторяется. ч " 2 а l 1 ч л j 11 1 " Рис. 1. Схема заправки станка СТБ, "! J "1 Наработанная ткань проходит опору 10 опушки ткани и, оrи- бая rрудницу 11, вальян 12, прижимной валик 13 и отжимной ва- лик 14, навивается на товарный валик 15. При выработке тяжелых тканей, требующих более жесткоrо прибоя, схему заправки можно изменить (см. варианты 1 и II на рис. 1). Основной особенностыо станков СТБ (в том, что касается обра- зования ткани) является прокладывание утка в зеве малоrабарит- ными прокладчиками утка. Все механизмы, участвующие в прокладывании уточной нити в зев, действуют соrласованно, блаrодаря чему она от начала про- кладьшания ее в зев и до прибоя к опушке ткани управляема, т. е. все время находится под действием механизмов, создающих опре- деленное натяжение. Уточная нить зарабатывается в ткань отрез- ками, которые захватываются с двух сторон у кромок ткани ните- уловителями, и обрезаются ножницами. Концы нити закладываются 5 "1 , " в следующиЙ зсв КрЮЧКО 1 Щ)()l\1кообразующеrо Iсхаllизма. В ре- :,ультате получается хорошая по структуре ткань с нормальноЙ кромкой. Ткани, выработанные на ткацком станке, называются суро- выми. Их вырабатывают из пряжи и нитей чрезвычайно разнооб- різних видів. Залежно від виду сировини тканини поділяють на вовняні, ХЛОIлчатоБУ!llАЖІlі, шовкові і т. д. Кожна тканина позначається артикулом. По ньому в заправних розрахунках l\IOЖI!О визначити параїтри, необхідні для вироблення даної ТЕаlШ на ТЕацкий верстаті. У заправних розрахунках УЄазують ширну тканину, ЩІЛЬНІСТЬ ТЕАНІ на основі і качку, товщину основної! I качечної нитки У тексах (номер), кількість ниток основи в тканині, число ремізок! в берді, 2. КЛАСИФІКАЦІЯ СТАНКІВ СТБ У текстильній промисловості застосовують верстати СТБ різних типорозмірів (наприклад, верстати СТБ-2-330ШЛ). Літери СТБ у марці верстата означають «станове ткаЦl<ИЙ бесчелночный». Следующая за буквами однозначная цифра указывает на lшличе- ство цветов утка. Если однозначноЙ цифры нет, то стаНОЕ одно- уточный. Трехзначное число соответствует максимальной занра- вочной ширине станка по берду в сантиметрах, а буквы ШЛ показывают, что станок предназначен для выработки шелковых тканей. Станки СТБ всех типов имеют принципиально одинаковую кон- струкцию. Однако есть и некоторые отличия. Так, в связи с неоди- наковой заправочной шириной конструкция некоторых деталей различна. По этой же причине различны и цикловые диаrраммы. В зависимости от конструкции механизмов и по друrим призна- кам ткацкие станки СТБ подразделяют следующим образом: узкие Il широкие в зависимости от рабочей ширины станка (за- правки по берду). Станки с заправочноЙ шириной 175 и 216 см, работающие по одной и той же цикловой диаrрамме, относятся к узким станкам. Станки с заправочной шириной 250 и 330 см, pa ботающие по друrой цикловой диаrрамме, относятся к широким станкам; для выработки одноцветноЙ ткани Il с двухцветным уточ IIЫМ прибором; однополотеШlые и ДВУХIlОJIотенные в зависимости от ](ОJlИ"lсства вырабатываемых полотен. Кроме Toro, с установкой ДОПOJIIIIIТСЛЬ Horo среднеrо кромкообразующеrо механизма на станках СТl) 2-ЗЗО можно выработать ткань и в три полотна; при наличин псрсвивоч- Horo устройства возможна выработка шести полотсн. IIa станках СТБ 175 и СТБ 2- 175 вырабатывают ткани в одно IЮ,JЮТIIО. На станках СТБ-216 и СТБ 2 216 можно вырабаТ1>ІІ! "9 JI е к т р і ч с с к о J" про Д Й С т в і Я. Цей механізм СЛУЖИТЬ для спостереження за обривом основних ниток і при їх обриві зупиняє верстат; цим запобігається вироблення тканини з норокаl\1И (близькими) . У механізмі використовуються ламелі OTKpbIToro типу. Ш пар у т к і. Шпаруточний пристрій призначений для утримання виробленої тканини по ширині заправки біля узлісся кожного полотна. На верстатах СТБ встановлені диференціальні шпарутки. К р о м к о б раз у 10 Щ Й 1\1 е х а н з м. Складається з центруючого пристрою, ножиць, ірли та релятора кромкоутворювача. бойовий коробок, при роботі в два і більше полотен встановлюють середні кромкоутворювачі, по одному на два полотнища. тканини і прибивається.З утворенням наступного зіву кінці уткової нитки заводяться в зів ірлою кромкоутворювача і з черговою ниткою прибиваються до узлісся.У результаті утворюється міцна кромка. Механізм використовують на верстатах для вироблення ряболотканини, а також одноколірних тканин з нерівномірними по товщині уточними нитками. показано на рис. 2. Механізми верстата отримують рух від індивідуального електродвигунаJIЯ 1, розташованого в нижній частині правої рами верстата. Через клинопасову передітчу від ЕJIектродвірателя рух нередится двум.шкивам 2 фрикциона, які при IlрllжаТИIl обертають rлвний BaJl 3. Від I10СJIеднеrо через кулачки 4 і двоплечі рычаrи 5 тан 8 Лівий кінець rJIABHOrO вала 3 змонтований у бойовій коробці. Через циліндричні шестерні 9, 10 і 11 (по 36 зуб. кожна) рух передається кулачковому валу 12, на якому заJ<реплены кулачки 13 и 14; носледние в свою очередь передают движение ряду механизмов боевой коробки. 10 j Через конические шестерни 15 н 16 (по i6 зуб. каждая) движе- ние от rлавноrо вала получает поперечный вал 17, на шлицах 1<0- Toporo укреплены трехпазовый кулачок 18 и кулачок 19 боевоrо механизма, служащиЙ для закручивания торсионноrо вала. От поперечноrо вала 17 через цилиндрические шестерни 20 (50 зуб.), 21 (49 зуб.) и 22 (25 зуб.) движение передастся валику 23. Через ЦИJIиндрические шсстС"рни 24 (нн ЭТО1\1 валике) !! 25, звез- дочку и цепную передачу ПрИВОДИТС\1 в движение транспортер. BaJI 17 посреДСТНО1\l IШШЩ"13 соединсн с концевоЙ частью 26, на конце I\ОТОрОЙ YKpellJJelliJ:шсздочка 27 (28 зуб.), 3ве,щочка через Рис. 2. Схема псредачи ДIJНЖС!lИЯ ысхаl!lIзмам станк"а СТБ цепь 28 соединена со звездочкой 29 (28 зуб,) продольноrо ва- лика 30. На передний конец валика 30 насажен двухзаходный червяк 31, приводящий в движение червячную шестерню 32 (60 зуб.) това р- Horo реrулятора, передающеrо движение вальяну. Через звездочку 33 (17 зуб.), цепь 84 и звездочку 85 (28 зуб.) движение передается товарному валику. Через звездочку 36 (15 зуб.), цепь 37, звез дочку 88 (60 зуб.) и мальтийский крест 39 движение получает кар- тон механизма смены цвета. Посредством звездочки 40 (28 зуб.) и цепи 41 движение пере- дается приводу эксцентриков зевообразоватеJIЫIOI"О механизма. От валика 80 движение нолучает червяч!!ая шестерня 42 основ- HOI"O реrулятора. В передаче движения механизмам станка используются все виды механических передач: фрикционные, ременные и цепные, зубчатые, червячные и кулачковые. Фрикционная передача состоит из двух дисков, прижимаемых один к друrому. При вращении ОДНОI"О из них блаrодаря возни- кающей силе трения приходит в движение друrой. Сила сжатия. 11 может быть по величине постоянной или переменной, изменяю- щейся автоматически. ПО сравнению с друrими фрикционные!i" передачи имеют ряд достоинств: они просты и дешевы, бесшумны в работе. К их недостаткам следует отнести непостоянстВО переда- точноrо числа, связанное со скольжением, необходимость специаль- ных нажимных устройств!"! Материал, из KOToporo изrотовляют диски, должен характеризо аться высокоЙ износостойкостью и воз- можно более высоким коэффициентом трения. На станках ТБ, rде фрикционные передачи применяются в механизме привода, наборном механизме и основном реrуляторе между ведущим и ве- :домым дисками, таким материалом является медно-асбестовая прокладка, обладающая высоким коэффициентом трения. Ременная передача также осуществляется блаrодаря трению. Бесконечный ремень надет на ведущиЙ и ведомыЙ шкивы с натя- жением. В зависимости от формы поперечноrо сечения ремня раз- Шlчают передачи плоскоременные, клиноременные и круrлоремен- ные. К их достоинствам относятся простота ухода, нлавность хода и бесшумность. Основные недостатки следующие: некоторое неl10- стоянство передаточноrо числа вследствие скольжения ремня, ма- лая долrовечность ремней при высоких скоростях, необходимость предохранения от попадания на ремень масла. На станках СТБ клиноременная передача применяется только в приводе станка, при передаче движения от электродвиrателя к rлавному валу че- рез фрикционные шкивы. Более широко используется на станках СТБ цепная передача, которая в простейшем случае состоит из двух звездочек, сидящих на параллельных валах и связанных бесконечной цепью. Цепь со- стоит из соединенных шарнирами звеньев, которые обеспечивают «rибкость» (подвижность) цепи. Цепные передачи имеют также натяжное устройство и оrраждения. Основными достоинствами цепных передач являются малые rабаритные размеры по сравне- нию с ременными передачами, меньшая наrрузка на валы. К недо- статкам цепных передач относятся: вытяrивание цепи вследствие износа в шарнирах; необходимость тщательноrо монтажа и ухода; некоторая неравномерность хода передачи, особенно при малых числах зубьев звездочки и большом шаrе. На станках СТБ цепная передача осуществлнется в основном с левой стороны станка при передаче движения от поперечноrо вала к продольному и от по- следнеrо к механизму смены цвета и приводу эксцентриков зево- образовательноrо механизма, Зубчатая передача состоит из двух колес, на поверхности кото- рых чередуются впадины и выступы зубья. Чаще Bcero зубчатая передача служит для передачи вращательноrо движения, но иноrда ее используют и как механизм для преобразования вращатель- Horo движения n поступательное (передача шестерня -:--- зубчатая рейка) . Достоинствами зубчатых передач являются постоянство переда- точноrо числа, надежность и долrовечность работы, комтштность, незначительные давления па Балы и опоры. К НСДОСТC:lткам Ulедует 12 отнести необходиыость БЫСОКОЙ точност]\ IIХ IвrОТОI3IО хомутоп 11 KPOIIIIITci"1II0B. Pal\II,1 страйку в lііжній своїй частині lIііООт лаlJl\11 з отворІІЯl\11I для Пj)IlJ(ліювання верстата до підлоги через волочні прокладки; останні роботи дозволяють смягти"; верстата. Всі механізми, укріплені на коробкообра-шій C'lІІЗІ, одержують рух від головного валу верстата. На верстатах СТБ усіх типів головний вал роз'ємний. Він складається з декількох секцій, пов'язаних між собою зсувними муфтами. Кількість секцій залежить від ширини верстата На вузьких верстатах СТБ 2-175 і СТБ 2:216 основний вал складається з п'яти секцій, а на широких СТБ-2-250 і СТБ-2-330 з семи. вузлів: з лівого боку механізм роликового блокування, бойова коробка і далі батанні коробки, з правої сторониприймальна коробка, механізм гальма верстата та механізм фрикційної муфти зчеплення. Через кулачки і двоплечий важіль головний вал передає рух батанному валу, а через конічні шестерні поперечному, на якому укріплені пазовий кулачок і кулачок бойового Mexa низма. Від лівого кінця головного валу, змонтованого в бойовій коробці, через три шестерні рух передається кулачковому валу, який також складається з декількох секцій, але їх число залежить не від ширини верстата, а від кількості полотен, що виробляються на ньому. На шліцях кулачкового валу закріплені кулачки, які передають рух фіксатору повертача качка, укладачу прокладчика , виталюшателю прокладачів качка, контрулеру Мал. 3. ОСТОВ верстата СТБ 14 посу, ll, lШ проклаДЧІJ\ОI3 YTJ(a н ПОДI3ІЖНОl\IУ ТОрl\lОЗУ IIРОI\."IаДЧJlКІВ качка. Щоб уникнути порушення ТО"IIЮI"Про взаємодію ІllIlI установці забезпечувати правильне зчеплення шліць валів і шестерень.Для цього всі вали, шестерні і кулачки верстата мають нульову відмітку. в о і роботу е х а н і з м а n к л ю ч е н ня.Механізм приводу отримує рух від електродвіряча 1 (рис. 4, а). кВт, ЧИСJ10 оборотів за хвилину у УЗJШХ верстатів 1440, у llШрОКНХ 960. IIa валу електро двiратею " наХОЩТЬСЯ четырехручеiiный шків ДJJН Iши!юремснной передачі, соеДIШСlIIll,Iii з родві"атеJIН на верстаті передбачено хутра - низм включення. По всій ширині верстата під J"рудницею розташована пускова штанrа 2. До неї ПРИI\реплены пускові ручки 3, число I\ОТОРИХ рarшо 2 4 в залежності від ширини стаНI\а. Така кількість ручокполегшує обслуговування ткачем широких верстатів, оскільки скорочуються зайві переходи. З правого боку I\ пускової штаю"е 2 шарнірним з'єднанням 4 прикріплена тяга 5 так, що між віссю обертання штани і віссю шарнірного з'єднання утворюється ексцентриситет, рівний 10 мм. У середній частині до тяги 5 прикріплений урольник верстата упирається в пускач 7. Нижній кінець тяrі шарнірно з'єднаний з важелем 8, а останній (також шарнірно) з двома пластинами 9 і запірним важелем 10. Шарнір важеля 10 знаходиться під впливом пружини 11. Запірний 2 посадженої на нерухому вісь. Планка своїм виступом може BXO дити у з'єднання зі стопорним пальцем 13, укріпленим на кінці валу 14 контролерів. Над лівим плечем важеля 8 розташований ролик 15, прикріплений болтом I рамі верстата. Щоб увімкнути електродвигун, необхідно потягнути на себе одну з пускових ручок. Тоrда тяrа 5 б,ТІаrодаря ексцентриситету між віссю обертання штани 2 і віссю шарнірного з'єднання підніметься, одночасно відійшовши разом з урольник 01\l б від пускача 7; в результаті електродвигун почне діяти, обертаючи вільно насаджені на муфту шківи. При підйомі тяrі 5 переміститься вгору і важіль 8, лівий KO ніць KOToporo впирається в опорний ролик 15. Інший кінець важеля, долаючи опір пружини 11, підніметься разом з за- 1\ порним важелем 10 і поверне стопорну. юї "верхи" "С!<ОСОМ упрется " стопор "ЫЙ палси 1:1 " тем самым I 15 з 8 15 !I /23 21 ,. / / ,17 , / / l" В ([, б б 1\ r J " ,1 (: ! РIfС, 4. ПrlfВОД станка СТБ 16 1 } rоеДИIlIlТ ыехаШ!ЗI\! В!\,1IОЧС"III1Н чер(" , вал!\О!!Т[ЮJJеров Со всеми G,lО!\dl\!И контролеров. у с т роЙ с т в о и р а б о т а м у Ф т ы с Ц е 11 JI е н и я. NlеханlIЗМ сцепления ыуфты осуществляет соединение свободно вращающихся шкивов 16 (рис. 4, а и б) с фрикционноЙ муфтоЙ 17, обеспечивая пуск и останов станка без останова электродвиrателя. Блаrодаря этому достиrаются следующие преимущества: ускоряется разrон rлав- Horo вала при пуске станка, вследствие чеrо скорость rлавноrо вала достиrает требуемой в течение более KopoTKoro промежутка времени; ускоряется останов станка при выключении, так как в этом случае нет нсобход!!мости затормаживать шК!!Вы и ротор эле!\тродвиrателя (в результате становится возможным пуск станка из положения заступа, так как именно в этом положении происходит останов станка при обрыве основноЙ нити). Муфта сцепления имеет следующее устройство. На rлавном валу 18 с помощью разрезной конусной втулки 19, опорноrо зубчатоrо фланца 20, натяжных шпилек и шпонки кре- пится муфта 17, к которой приклепаны две крестообразно распо- ложенные пластины 21. На концах этих пластин с обеих сторон наклепаны фрикционные пластинки 22. На муфту с обеих сторон пластинок 22 свободно надеты два шкива 16. Один из этих шки- вов поддерживается на наружной части муфты опорным зубчатым фланцем 20, друrой же удерживается на внутренней части муфты опорным фланцем 23, на который действуют концы трех пружин. Вместе с муфтой 17 на общей конусной втулке 19 закреплен тормозной шкив 24; последний, как и муфта, жестко соединен че- рез шпонку с rлавным валом 18. Во фланец > .23 упираються три штифти, що проходять через тумбу гальмівного маховика. Штифти з'єднані з корпусом опорного шарикового підшипника 25, що вільно сидить на головному валу. До підшипника 25 під дією штифтів 26, що проходять через корпус шариковоrо підшипника 27, пi:JИжимается фланець 28. Штифти пов'язані з вилкою 29, закріпленої на ізоpнутому валу 30, який вільно качається в під вал-3. болт 31, що стикається з важелем 8. П у с к с т а н а. Як вже було описано вище, при повороті пускової ручки на себе електричний ланцюг замикається і шківи 16 починають обертатися. 5 опускається, ліве плече важеля 8 також опускається, а праве залишається нерухомим завдяки зчепленню планки 12 з пальцем 13. Переміщаючись вниз, важіль 8 натискає на головку болта 31, внаслідок чоло вал 32 разом. у вилці штифти 26 переміщуються і тиснуть на фланець 28, який у свою чергу переміщає корпус ОПорноrо підшипника 25. внут- реНIIей частини муфти 17. Фрикційні пластинки 22 після перемі- ЩС"II!1Н шківа 16 будуть затиснуті між обома шківами і під 2:;""", N", IBiIJ I J r. іБЛ; ::; : ":" "17 І"i1. О[ >/ ;": ! ""хс"r J "-; .;;f") , : . -" """." j · ..... ...-...... "... . . деIlсТI3ієl\! СИЛЛІ тертя почнуть! 3ращаться виїсте з ШІМІ. У результаті лавниіі BaJl верстата прийде 13 рух. Відстань в с т а н к а. При повороті валу контролерів 14 на деякий урол ero палець 13, повертаючись разом з валом, роз'єднується зі стопорною планкою 12. Під дією пружини 11 опускаються запірний важіль 10, праве плече важеля 8 і ліве плече пластини 9; в результаті розмикається електричний ланцюг і електродвигун вимикається з роботи. При роз'єднанні пальця 13 планкою 12 праве плече важеля 8 опускається, а ліве піднімається, звільняючи болт ізоrнутоrо вала 30. У цьому випадку під дією пружин, поміщених в тумбі муфти 17, шківи 12 роз'єдн гальма CTaHO зупиняється. Зупинку верстата можна здійснити натисканням кнопки «стоп» через електромарніт основонаглядача або поворотом пускової ручки на себе. При зупинці верстата від пускової ручки тяrа 5 піднімається, піднімаючи і ліве плече важеля" 8; тим самим звільняється ізорнутий вал 30, даючи можливість шківу під дією пружин роз'єднатися з фрикційними пластинками. Але при цьому електричний ланцюг залишається включеним, у зв'язку з чим наступним поворотом ручки від себе верстат можна пустити в роботу. Покладення Д ка м е х а н і з м о в. При налагодженні механізмів увімкнення та зчеплення муфти необхідно керуватися такими положеннями. Щоб уникнути нещасних випадків, усі роботи, пов'язані з Ha ладкою вказаних механізмів, повинні проводитись при 13виключеному електроланцюзі. Включаючи і вимикаючи кілька разів пускову ручку, переконуються, що всі натискні деталі до шківа переміщаються на валу вільно. Якщо переміщення якоїсь деталі утруднене, механізм потрібно розібрати, очистити від бруду і жита, змастити підшипники та зібрати привід. При налагодженні механізму включення одним з основних положень є встановлення з'єднання стопорної планки 12 з пальцем 13 вала контролерів. З'єднання має бути таким, щоб між пальцем і нижнім скосом стопорної планки був просвіт. При поверненій на себе пусковій ручці рерулювання зазору здійснюють рерулювальними болтами блоків контролерів бойової та приймальної коробок. Для правильної установки електродвірника необхідно, щоб при включеній муфті зчеплення канавки шківів 16 лежали в одній вертикальній площині з канавками шківа електродвіряча. Це положення досягається шляхом переміщення електродвірника в горизонтальній площині кронштейна. Натяг клиноподібних ременів забезпечується установкою елеI<тродвиrателя в вертикальноЙ плоскости. Нормальное натяже- ние клиновидных ремнеЙ проверяют по величине их проrиба в среднеЙ части; проrиб не должен превышать ЗА мм IIрИ нажатии 18 "1) на них с силой примерно 25 ЗО Н. Излишнее натяжение КJIИНО- видных ремней ведет к быстрому ИХ износу, а при недостаточном натяжении снижается скорость ткацкоrо станка. Перед наладкой муфты сцепления неоБХОДИl\!О очистить все де- тали привода от заrрязненноrо солидола и пуха. Опорные подшип- ники ДОЛЖНЫ быть набиты солидолом. Особое внимание необхо димо обращать на очистку фрикционных пластинок от масла. Для установки достаточноrо сцепления шкивов 1? с фрикцион- !iЬ!МИ пластинками муфты 17 необходи.о вьш;рнуть реrулировоч- ный болт 31, в результате чеrо изоrнутыи вал 30 и вилка 29 повер- нутся на больший уrол, увеличив силу сцепления шкивов с муф- той. Если после вывертывания реrулировочноrо болта сила сцепления окажется недостаточной, т. е. станок не будет давать нормальноrо числа оборотов в минуту, то наладку осуществляют посредством вилки 29, предварительно ввернув болт вала 30. Ослабив болт, крепящий вилку на ИЗOI"нутом валу 30, вилку поворачивают так, чтобы шкивы 16 подошли к ФРIiКЦИО НЫМ пла- стинкам 22. Коrда шкивы и фрикционные пластинки воидут в со- прикосновение друr с друrом, болт вилки закрепляют. После этоrо, вывертывая реrулировочный болт вала 30, добиваются нормаль- Horo сцепления шкивов 16 и пластинок 22. В процессе эксплуатации необходимо периодически замерять скорость вращения I"лавноrо вала станка 11 не допускать проскаль зываIIИЯ муфты 17 между шкивами 16, так как это может привести к быстрому износу фРИКЦИОННЫХ пластинок. Кроме Toro, правильно отреrулированный механизм MY TЫ сцепле:шя должен работать бесшумно и обеспечивать быстрыи Il плавныи разrон станка. . р а 3 л а Д к и м е х а н и з м о в. При работе станка возможны разладки механизмов включения и сцепления муфты, которые мо- I"YT вызвать нарушение хода т,:хнолоrическоrо процесса выработки ткани а также поломку деталеи станка. rлубокое сцепление стопорной планки с пальцем вала юнтро- леров может привести при разладке одноrо из механизмов к по" ломке деталей, так как для вывода из зацепления блоку контроле. ров потребуется больше усилий. Малое зацепление с:опорнои планки с пальцем вала контролеров, а также выработка скоса при водит к произвольным остановам станка во вре;\IЯ работы. Для устранения этих разладок необходимо отреrулировать за- Ilепление стопорной планки с пальцем вала контролеров. Все разладки механизма сцепления муФТЫ ведут к снижению скорости вращения I"лавноrо вала станка. Снижение скорости может происходить по следующим при- чинам: не отреrулирована сила сцепления ШКИ130В 16 и фрикционных пластинок 22, в результате чеrо происходит проскальзывание шки- вов. Для устранения разладки необходимо отреrулировать силу сцепления шкивов с пластинками; вследствие износа фрикционных пластинок 22 их заклепки не- сколько выходят наружу и, касаясь ШЮlВов. мешают плотному 2* 19 соприкосновению последних, что вызывает проска.rJl,!I.III,IIIII\" JУФТЫ сцепления; попадание смазки на фрикционные пл астинки и Щ)О(" 1,;\.111,:\ Ш3;\- ние клиновидных ремнеЙ вследствие их вытяrивания также Вl,[зы- вают снижение скорости вращения rлавноrо вала станка, "11"0 в свою очередь ведет к снижению производительности станка, Друrие разладки!I,!еханизма связаны с отсутствием смазки Ш1И нереrулярной смазкоЙ. Так, износ отверстий шкивов 16 может вы- звать случайный поворот вала в остановлеШIOl\1 положении, в ре- зультате чеrо может произойти несчастный случай, коrда при про- вертывании rлавноrо вала станка за концевой маховик произ- вольно сцепляются шкивы с фрикционными пласТИнками. В этом случае разработанные отверстия шкивов растачивают и в них за- прессовывают НОвые втулки. Для увеличения срока службы по- следних в них прорезают кольцевой паз и продольные канавки для смазки. Заедание шарнирных соеДIlНениЙ, ослабление креплений и из- нос деталей механизма ВК.1ючеНIIЯ замедляют включение муфты сцепления. Для устранения этой разладки необходимо проверить правильность установки и крепления деталей механизма включе ния, протереть и смазать их. Следует помнить, что если фрикцион не включается, то повора- чивать одной рукой rлавный вал за ма)}:овик, а друrой рукой при- держивать пусковую ручку воспрещается во избежание поломки деталей. Эта разладка указывает на то, что сработа.1J один из кон- трольных механизмов. Механизм тормоза станка Тормоз rлавноrо вала станка предназначен для быстроrо оста- нова rлавноrО вала при выключении станка из работы. При этом работа тормоза rлавноrо вала станков СТБ и всех механизмов, связанных с пуском станка, должна быть точной и соrласованной. Необходимо это потому, что станки оснащены контрольными меха- низмами и останов станка от любоrо контролера должен происхо- дить в заданном положении. Тормозной шкив 24 (см. рис. 4, а и 8) тормоза станка жестко закреплен на rлавном валу. Шкив охвачен стальной тормозноЙ.lJентой 32, на поверхность которой наклепана медно-асбестовая Ha кладка для усиления трения между лептой и ободом ТОрМОЗIЮI"О шкива. Один конец тормозной ленты петлей надет на неподвижпый палец 33, укрепленный в раме станка. На пальце имеются ДI3е ПJIа стины 9. В петлю друrоrо конца тормозной ленты вставлен натнж ной палец 34 с внутреннеЙ резьбой для реI"УЛИровочноrо болта 35. Последний в нижней части проходит через сухарик 36, укреплен- ный в отверстиях планки 9. Таким образом, через болт 3.5 сухарик связан с натяжным пальцем 34 и концом тормозной ленты. Между натяжным пальцем и сухариком помещена пружина 37. Прн дви- жении JIeBOrO конца пластин 9 вверх пружина ТОЛI,;\СТ I\OIlCI(тор- МОзной ленты, ускоряя расторыаживание CTaНI,a. 20 v .," f " . "! .. : I t ,1 .1 .. : i Над тормозноЙ лентоЙ расположена иеподвижная колодка, в трех точках прикрепленная к раме станка. Через колодку прохо- дят пять реrулировочных болтов, которые удерживают тормозную ленту на одинаковом расстоянии от рабочей поверхности маховика. Работа ТОрl\юза ОТ ыеханизма включения осуществляется сле- дующим образа:".!, При включении ЭJIеКТрОДВИI"ателя в работу через пускатель 7, коrда пусковую ручку 3 поворачивают на себя, тяrа.5 и рычаr 8 поднимаются вместе с запорным рычаrом 10. Левое плечо пла- стин 9 вместе с сухариком 36 также поднимается, в результате чеrо тормозная лента ослабляется и rлавный вал растормажи вается, а муфта сцепления включается и шкивы 16 начинают вра- щаться. , При останове станка 13 результате срабатывания одноrо из кон- трольных механизмов стопорная планка выходит из зацепления с пальцем вала КОНТрОоlеров, запорный рычаr и левое плечо пла стин 9 опускаются, а тормозная лента плотно охватывает тормоз- ной шкив 24, обеспечивая надежное торможение rлавноrо вала. . При обслуживании станка иноrда необходимо повернуть rлав- ный вал от руки. Для этоrо нужно пусковую ручку повернуть на себя и за концевой маховик повернуть rлавный вал на определен- ный уrол. При этом следует учесть, что во избежание поломок деталей держать пусковую ручку рукой запрещается. Н а л а Д к а м е х а н и з м а. Хорошая работа механизма тор- моза обеспечивает нормальную!I устойчивую работу механизмов станка, облеrчает труд ткача и особенно помощника мастера (коrда станок останавливается соrласно таблице остановов станка, определяют, какой из контролеров сработал). Но для четкой pa боты механизма тормоза необходима правильная наладка послед- Hero. Заключается она в следующем: в момент останова станка при включении тормоза тормозная лента должна прижиматься к тормозному маховику всей своей по- верхностью. Сила торможения должна обеспечивать быстрый ос- танов станка. Провертывание rлавноrо вала по инерции в момент останова станка должно быть не более чем на уrол 250. Проверку осуществляют по механизму левоrо уточноrо контролера, для чеrо надо повернуть рукой маховик отключенноrо станка (электроцепь разомкнута) без уточной нити и заметить по корректорной шкаJlе момент включения станка под действием левоrо уточноrо контро- лера. Затем пускают станок от двиrателя и ПОС.lе нескольких обо- ротов останавливают сто, оборвав уточную нить. После ЭТОrО от- мечают момент останова, Разница в положениях rлавноrо вала в перво!".! и во втором случаях не должна превышать 250. Если раз- ница больше, то бо.пом 35 реrулируют силу торможения ]"лавноrо вала (при ввертывании БОJIта торможение rлавноrо вала увеличи- вается, при вывертывании уменьшается) ; при включении станка в работу тормозная лента должна ос- вободить тормозной маховик и обеспечить свободное вращение ]"лаВIюrо вала. Для предотвращения трения наружной ч.аСТlJ 2\ I1 тормозноrо маховика о тормозную ленту в момент вращсния вала необходимо, чтобы между тормозной лентой и маховиком был зазор, равный 0,5 мм (по всей окружности тормозноrо маховика), Уста- новку этоrо зазора осуществляют реrулировочными болтами, рас- положенными в неподвижной колодке. При наладке станка выключатель должен быть поставлен на предохранитель. Раз л а Д к и м е х а н и з м а. При работе ткацкоrо станка воз можны в основном три варианта нарушения работы механизма тормоза: недостаточный отход тормозной ленты от маховика, т. е. затормаживание станка во время работы и потеря им скорости; недостаточное действие тормозной ленты на тормозной маховик, т. е. несвоевременный останов rлавноrо вала станка;,. поломка дe талей механизма тормоза. Имеется несколько причин недостаточноrо отхода тормозной ленты от маховика: нарушение установочной величины зазора между тормозной лентой и ободом маховика при работе станка. В результате трения ленты о маховик последний наrревается, скорость станка сни- жается, преждевременно изнашивается меДIю асбестовая накладка, повышается расход электроэнерrии. Для устранения этой причины разладки необходимо соответствующим образом установить pery- лировочный болт 35; поломка пружины 37, находящейся между натяжным паль- цем 34 и сухариком 86, что вызывает недостаточный отход ленты от тормозноrо маховика; отставание медно-асбестовой накладки от ленты, что вызывает затормаживание rлавноrо вала и наrревание тормозноrо маховика. Разладку устраняют переклейкой медно-асбестовой накладки. Все указанные разладки приводят к неравномерному ходу rлав- HOro вала станка и зам"едлениlO ero вращения. В результате элек- тродвиrатель и тормозной маховик наrреваются. rлавный вал станка недостаточно затормаживается из за не- полноrо или недостаточноrо прижатия рабочих поверхностей тор- моЗной ленты и маховика, что вызывает проскальзывание махо- вика относительно ленты, и, как следствие, несвоевременный оста- нов rлавноrо вала. Происходит это в следующих случаях: сработал ась меД}lO асбестовая накладка на тормозной леНте, Данную разладку устраняют ввертыванием реrулировочноrо болта 35, а при значительном срабатывании заменой накладки; масло попадало па поверхность тормозноrо маховика и ленты. Разладка устраняется протиркой обода тормозноrо маховика и зачисткой рабочей поверхности ленты. При слабом торможении rлавноrо вала станка останов станка в результате срабатывания одноrо из контролеров ПРОI!СХОДИТ поздно, в связи с чем по корректорной шкале и таблице оста llOBOB невозможно определить, какой из контролеров сраБОТilЛ. 22 \ I , еханизм роликовой блокировки На станке СТБ rJlавный вал вращается по часовой стрелке (если смотреть со стороны боевой коробки) и не может быть по- вернут в обратную сторону. Это вызвано тем, что ряд механизмов станка (подъемник ПРОКJlадчиков утка, боевой механизм и др.) во избежание поломок деталей нельзя перемещать в обратном на- правлении. Для предотвращения обратноrо хода указанных меха- низмов станок имеет роликовую блокировку (рис. 5). На левый конец rлавноrо вала 1 станка свободно насажены втулка 2 и кулачок 3, которые закреплены на валу rайкой 4. Ку- I " 5 б f" 7 ,; "1 i f i;, f;;; Рис. 5, Механизм роликовой блокировки лачок приводит в движение рычаr, действующий на механизм ос- танова станка от основонаблюдателя. В корпусе 5 запрессовано кольцо 6 со с ошенными вырезами 7. В клинообразных выемках между втулкои и кольцом помещены ролики 8. Леrкими пружинами 9 эти ролики поджимаются в узкую часть клинообразных выемок. Снаружи ролики закрыты крыш- кой 10, которая оrраничивает их продольное перемещение и пре- дохраняет от заrрязнения. u u Коrда rлавныЙ вал станка вращается со втул, ОИ 2 по "часовои стрелке, рОJIИКИ 8, прижимаемые леrкой пружинои 9, силои трения отталкиваются от втулки в широкую часть паза кольца, не препят- ствуя тем самым вращению rлавноrо вала. Попытка изменить вра- щение rлавноrо вала в обратную сторону ПРИВОДИТ к тому, что втулка увлекает ролики в более узкие участки скошенных вырезов кольца, вследствие чеrо ролики заклинивают втулку. В резуль- тате rлавный вал застопоривается и станок MrHoBeHHo останав- ливается. 23 ВОПРОСЫ ДЛЯ ПОВТОРЕНИЯ 1. Какие требования предъявляются к остову станка. Укажите составные ча- сти остова. 2. Каковы преимущества муфты сцепления станка СТБ. 3. Как осуществляются пуск и останов станка. 4. Почему в конструкцию станка СТБ введена роликовая блокировка. 2. ОСНОВНЫй НErАТИВНЫй РЕrУлятоР И ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЕ УСТРОЙСТВО Натяжение основы в процессе формирования ткани на станке СТБ, как и на о обыч- ных челночных станках, нити основы подверrаются воздеиствию мноrочисленных растяrивающих наrрузок при прибое и зевообра- зова нии. Одновременно с растяrивающими наrрузками на нити ос- новы оказывают влияние силы трения при оrибании скала, прохождении через ламели, rлазки rалев, зубья берда и зубь"я направляющей rребенки батана. Нитн основы за каждый оборот rлавноrо вала испыты- вают воздействия, характер ко- торых определяется циклоrрам- , моЙ натяження этих нитей 3600 500 . кривой ИЗl\Iснения их натяже- Рис, 6. Осциллоrрафические кривые на- ния за ОДИН оборот rлавноrо тяження нитеЙ основы вала. Данная кривая зависит от структуры вырабатываемой ТI(ани, вида сырья, конструкции станка, ero заправкн и наладки. На рис. 6 приведена осциллоrрамма, снятая на станке СТБ-2-330. На ней показаны изменения натяжения нитей основы с первой (кривая 1) и четвертой (кривая 2) ремизок за два цикла работы станка (один раппорт переплетения). Прямые 3 и 4 та- рировочные. Фазы натяжения обозначены следующим" образом: при нижнем положении ремизки минимальное натяжение. точ кой а, натяжение при прибое точкой 6, после прибоя в, натя- жение в открытом зеве с; при верхнеы положении реми:ши соот- ветственно имеем а", 6", в" и с". За один цикл работы станка, т. е. в течение одноrо оборота I"лавноrо вала, натяжение нитей основы в ПрОIl,ессе обра:ювания ткани не остается постоянным, а изменяется в широких предслах. В фазе раскрытия зева происходит прибой уточной нити к Оllуш е ткани. После прибоя наблюдается спад натяжения ОСIIОВIIЫХ нитеи, причем иноrда оно достиrает меньшеrо значении,(СМ IIрИ: <1ступе. Увеличивается натяжение при раскрытии,1сва, J OCTIII";ICT сrюеrо f\ :" 3 1 Y8 а a"8 а -:A о" Ii if 2 00 500 24 " i" I i it, f C . ." ". ; " МДI,симальноrо значения при прибое или в открытом зеве и умень- шается при закрытии зева, достиrая минимума вблизи момента за- ступа, несколько раньше или позже этоrо момента. Таким образом, циклоrрамма натяжения основы является cBoero род"а индикаторной диаrраммой ткаЦКоrо станка. Она ха- рактеризует правильность заправки и наладки отдельных меха- низмов. Соответствующая величина занравочноrо натяжения основы необходима для зевообразования и прибоя уточной нити. HeДOCTa точное или чрезмерное натяжение основы ведет к увеличению об- рывностн, а ИI!оrда делает процесс ткачества невозможным. Кроме Toro, при малом натяжении возраСТ(lет прибойная полоска, которая на станках СТБ не позволяет получить НОРМ<1ЛЬНЫХ кромок И по- вышает оБРЫВIЮСТЬ КРОМОЧIIЫХ НIIтеli. ОБЫЧIlО величипу натяжения основы рассчитывают на одну нить. На станках СТБ нри выработке тканей различных видов за- правочное натяжение устанавливается примерно в следующих пределах (Н): Леrкие шел ковые ткани О, 1 o, 15 Ткани средние по весу. О, 15 0,5 . Более тяжелые ткани. 0,5 1 Установленное заправочное натяжение основы для ткани опре- деленноrо артикула должно оставаться постоянным за весь период срабатывания основы с ткаЦКОI"О напоя. Только при соблюдении этоrо условия ткань будет иметь однородное строение по всей дЛине. Отсюда следует, что механизмы, с помощью которых уста- навливаются заправочное натяжение и отпуск основы, должны не только обеспечивать необходимое по величине заправочное натя- жение, но и поддерживать ero постоянным за весь период срабаты- вания основы с навоя. Устройство механизмов Основный реI"УЛЯТОр предпа:шачеii ДЛЯ <1ВТОl\Iатической реrули- })Qвки длины свивае1\!ОЙ с напоя основы соразмерно с навивание1\! тканн наБОРНЫ1\! механнзмом. На СТ<1нках СТБ установлен неrатив- ный реrулятор основы, отпускающий с нав"оя основу в зависимости от величины ее натяжения: при повышении натяжения увеличи- вается длина основы, отпускаемая реrулятором; при уменьшении натяжения отпуск основы уменьшается или даже прекращается совсем. Механизм получает движение от продольноrо валика 1 (рис. 7), имеющеrо в торцевой части шлицевое отверстие, в которое входит шлицев ой конец валика 2. На друrом коническом конце валика 2 rайкой 3 закреплен ведущий диск 4, наружная сторона KOToporo имеет профилированную поверхность с выступом 5. При вращении диска 4 выступ 5 периодически соприкасается с роликом 6. По- следниЙ вращается на оси рычаrа 7. Этот рычаr через ось связан с рЫЧ<1!"Оl\I 8, который в свою очередь болтом связан с кулисой 9. 25 Кулиса имеет дуrообразную прорезь 10, в нее через сухарик входит неподвижный болт 11. Пружиной 12 кулиса с незначительной силой зажата между шайбами 13. Рис, 7. Основный реrулятор Тяrой 14 кулиса соединена с рычаrом 15, ПР"В("РIlУТl}I 1 двумя болтами к торцу подскальника 16. В тяrе 14 ИМССТПI IlpOjJC:!L, в ко- торую входит болт рычаrа 15; с внутреннеЙ CTOpOIJl,J в IIрИЛИВЫ тяrи ввернуты реrулировочные болты 17. На IIOJlCI,;IJI!,llllКe укреп- 26 ";r лен уrловой рычаr, одно из плеч KOToporo (18) соединяется с пру- жиной 19, служащеЙ для изменения натяжения основы. На дру_ rOM плече (20) в текстолитовых или деревянных подшипниках 21 вращается скало 22. В основном реrуляторе для передачи движения от ПрОДОЛЫlOrо валика к навоям предусмотрена фрикционная передача (рис. 8). ПО окружности ведущсrо диска 1, который находится на ва- лике 2, соединенном с продольным валиком 3, с внутренней стороны наклепано или приклеено фрикционное кольцо 4. Валик 2 свободно проходит внутри втулки 5, на которой клином закреплен червяк 6, \ f Рис. 8, Фрикционная передача IЗ основном реrуляторе соединенный с червячной шестерней 7. Втулка вращается в шари ковых ПОДШИПIш ах 8, 9 и 10. На левый шлицевой конец втулки насажен ведомыи диск 11, который выполнен как одно целое с тор- мозным диском 12. Последний пружиной 13 прижимается к тор- мозным прокладкам 14, которые предохраняют диск и червяк 6 от произвольноrо вращения. Ведомый диск 11, так же как и диск 1, имеет фрикционное кольцо 15. На однонавоиных станках СТБ червячная шестерня 7 жестко посажена на валике, на котором укреплена вторая шестерня, со- общающая движение навойноЙ шестерне. На двухнавойных стан- ках движение авойным шестерням сообщается через дифферен- циальное устроиство (рис. 9), назначение KOTOporO выравНива- ние натяжения основ. Корuпусом устройства является червячная шестерня 1, внутри которои расположена rруппа взаимосвязанных шестерен. Ведущая шестерня 2 первоrо навоя изrотовлена как одно целое с шестер- 27 ней 3, расположенной внутри корпуса. Ведущая шестерня 4 вто- poro навоя через вал 5 связана с шестерней 6, также раСllоложен- ной в корпусе. Шестерни 2 II 4 соединены с навойными шестернями 7 и 8. На четыре оси, укрепленные в стенках корпуса устройства, сво- бодно насажены взаимосвязанные между собой пары сателлитных Ш С1"ерен. Шестерни 9 и 10, расположенные на осях 11 и 12, соеди- йены с Шестерней 3, а шестерни 13 и 14, сидящие на осях 15 и ВОЕ"[З или наВlшать ес на них. Это осущеСТВЛЯСТС51 с помощью сп с- ЦИCl.1ЫlOr"0 lеХClни,ма. М.ахоВIШ жестко сосдинен с шсстернеЙ, сво- бодно насаженнои на ось. Ось расположена паралле.пьно валику 2. Если_ нужно отпустить или подтянуть основу, зубья шестерни маховика вводят!3 зацепление с зубьями веДОМОI-О диска и, пово- рачивая маХQНИК и ведомый диск через червяк J! червячную ше- стерню, поворачивают оба навоя в НУЖIIОМ направлении. 12 1"1 19 Работа механизмов R процессе рабuоты станка в результате вращения вa.rlИка 2 (c . рис.;) ведущии диск 4_ своим выступом 5 при каждом 6бороте Со.JрикаСclется с рОЛНКОi\l 6, вследствие чеrо на некоторое время диск 4 переместится с ва."IИКОЫ в сторону ведомоrо диска, пр!!- жыется к нему и б,lаrодаря фрикционныы кольцам BOIulДCT С ним в зацепление. Находясь 13 зацеllлении, ведомый днск 11 червяк сде- лают не?ольшоЙ поворот, повернув чер13ЯЧНУЮ шестерню 24, а вме- сте с неи и все сателлитные шестерни. Пара сателлитных шестерен 9 и 10 (см. рис.), соединенных с шестерней 3 через ведущую ше- стерню 2 и навоиную шестерню 7, повернет первый навой, а пара сателлитных шестерен 13 и 14, соединенных с шестерней 6 через валик u 5, по ернет ведущую шестерню 4, навойную шестерню 8 и второи навои. Величина поворота веДОl\lOrо диска, червяка, червячной ше- стерни и навоев зависит от времени воздсйствия ролика 6 (см. рис. 7) .на выступ 5. Положение ролика относительно выступа обус- ловливается положением кулисы 9, а положение последней по- ложением скала 22. Связь между кулисой и скалом осущест- вляется через тяrу 14 и рычаr 15. В процессе работы станка, по мере доработки основы, натяжение ее будет увеличиваться. Скало при уве."IИчении натяжения опускается, а рычаr 15, поднимаясь, надавливает на верхний реrулировочный болт 17, что вызывает перемещение тяrи вверх, а связанной с ней кулисы вниз отно- ситель о неподвижноrо болта 11. Рычаr 8 поворачивается против часовои стрелки и вместе с ним рычаr 7, перемещая ролик 6 ближе к выступу 5. При этом продолжительность воздействия ролика на выступ увеличивается, а значит, повышается и время сцепления ведущеrо и u ведомоrо дисков. В итоrе ведомый диск поворачивается на большии уrол, чем при нормальном натяжении основы и пово- рачивает на больший уrол навоЙ, БЛ3f"одаря чему отпус основы возрастает и увеличение натяжения снимается. Если же натяжение основы в процессе работы станка уменьшнтся и скало поднимется!3 связи с воздействием на Hero пружины 19, то через указанную выше систему рычаrов и тяr КУЛиса 9 поднимается, ролик 6 отхо- дит от выступа 5, время er"o воздействия на выступ сокращается и время сцепления ведущеrо и ведомоrо дисков уменьшается. Все это приводит к уменьшению ПОДІІ! "9 JI е к т р і ч с с к о J" про Д Й С т в і Я. Цей механізм СЛУЖИТЬ для спостереження за обривом основних ниток і при їх обриві зупиняє верстат; цим запобігається вироблення тканини з норокаl\1И (близькими) . У механізмі використовуються ламелі OTKpbIToro типу. Ш пар у т к і. Шпаруточний пристрій призначений для утримання виробленої тканини по ширині заправки біля узлісся кожного полотна. На верстатах СТБ встановлені диференціальні шпарутки. К р о м к о б раз у 10 Щ Й 1\1 е х а н з м. Складається з центруючого пристрою, ножиць, ірли та релятора кромкоутворювача. бойовий коробок, при роботі в два і більше полотен встановлюють середні кромкоутворювачі, по одному на два полотнища. тканини і прибивається.З утворенням наступного зіву кінці уткової нитки заводяться в зів ірлою кромкоутворювача і з черговою ниткою прибиваються до узлісся.У результаті утворюється міцна кромка. Механізм використовують на верстатах для вироблення ряболотканини, а також одноколірних тканин з нерівномірними по товщині уточними нитками. показано на рис. 2. Механізми верстата отримують рух від індивідуального електродвигунаJIЯ 1, розташованого в нижній частині правої рами верстата. Через клинопасову передітчу від ЕJIектродвірателя рух нередится двум.шкивам 2 фрикциона, які при IlрllжаТИIl обертають rлвний BaJl 3. Від I10СJIеднеrо через кулачки 4 і двоплечі рычаrи 5 тан 8 Лівий кінець rJIABHOrO вала 3 змонтований у бойовій коробці. Через циліндричні шестерні 9, 10 і 11 (по 36 зуб. кожна) рух передається кулачковому валу 12, на якому заJ<реплены кулачки 13 и 14; носледние в свою очередь передают движение ряду механизмов боевой коробки. 10 j Через конические шестерни 15 н 16 (по i6 зуб. каждая) движе- ние от rлавноrо вала получает поперечный вал 17, на шлицах 1<0- Toporo укреплены трехпазовый кулачок 18 и кулачок 19 боевоrо механизма, служащиЙ для закручивания торсионноrо вала. От поперечноrо вала 17 через цилиндрические шестерни 20 (50 зуб.), 21 (49 зуб.) и 22 (25 зуб.) движение передастся валику 23. Через ЦИJIиндрические шсстС"рни 24 (нн ЭТО1\1 валике) !! 25, звез- дочку и цепную передачу ПрИВОДИТС\1 в движение транспортер. BaJI 17 посреДСТНО1\l IШШЩ"13 соединсн с концевоЙ частью 26, на конце I\ОТОрОЙ YKpellJJelliJ:шсздочка 27 (28 зуб.), 3ве,щочка через Рис. 2. Схема псредачи ДIJНЖС!lИЯ ысхаl!lIзмам станк"а СТБ цепь 28 соединена со звездочкой 29 (28 зуб,) продольноrо ва- лика 30. На передний конец валика 30 насажен двухзаходный червяк 31, приводящий в движение червячную шестерню 32 (60 зуб.) това р- Horo реrулятора, передающеrо движение вальяну. Через звездочку 33 (17 зуб.), цепь 84 и звездочку 85 (28 зуб.) движение передается товарному валику. Через звездочку 36 (15 зуб.), цепь 37, звез дочку 88 (60 зуб.) и мальтийский крест 39 движение получает кар- тон механизма смены цвета. Посредством звездочки 40 (28 зуб.) и цепи 41 движение пере- дается приводу эксцентриков зевообразоватеJIЫIOI"О механизма. От валика 80 движение нолучает червяч!!ая шестерня 42 основ- HOI"O реrулятора. В передаче движения механизмам станка используются все виды механических передач: фрикционные, ременные и цепные, зубчатые, червячные и кулачковые. Фрикционная передача состоит из двух дисков, прижимаемых один к друrому. При вращении ОДНОI"О из них блаrодаря возни- кающей силе трения приходит в движение друrой. Сила сжатия. 11 может быть по величине постоянной или переменной, изменяю- щейся автоматически. ПО сравнению с друrими фрикционные!i" передачи имеют ряд достоинств: они просты и дешевы, бесшумны в работе. К их недостаткам следует отнести непостоянстВО переда- точноrо числа, связанное со скольжением, необходимость специаль- ных нажимных устройств!"! Материал, из KOToporo изrотовляют диски, должен характеризо аться высокоЙ износостойкостью и воз- можно более высоким коэффициентом трения. На станках ТБ, rде фрикционные передачи применяются в механизме привода, наборном механизме и основном реrуляторе между ведущим и ве- :домым дисками, таким материалом является медно-асбестовая прокладка, обладающая высоким коэффициентом трения. Ременная передача также осуществляется блаrодаря трению. Бесконечный ремень надет на ведущиЙ и ведомыЙ шкивы с натя- жением. В зависимости от формы поперечноrо сечения ремня раз- Шlчают передачи плоскоременные, клиноременные и круrлоремен- ные. К их достоинствам относятся простота ухода, нлавность хода и бесшумность. Основные недостатки следующие: некоторое неl10- стоянство передаточноrо числа вследствие скольжения ремня, ма- лая долrовечность ремней при высоких скоростях, необходимость предохранения от попадания на ремень масла. На станках СТБ клиноременная передача применяется только в приводе станка, при передаче движения от электродвиrателя к rлавному валу че- рез фрикционные шкивы. Более широко используется на станках СТБ цепная передача, которая в простейшем случае состоит из двух звездочек, сидящих на параллельных валах и связанных бесконечной цепью. Цепь со- стоит из соединенных шарнирами звеньев, которые обеспечивают «rибкость» (подвижность) цепи. Цепные передачи имеют также натяжное устройство и оrраждения. Основными достоинствами цепных передач являются малые rабаритные размеры по сравне- нию с ременными передачами, меньшая наrрузка на валы. К недо- статкам цепных передач относятся: вытяrивание цепи вследствие износа в шарнирах; необходимость тщательноrо монтажа и ухода; некоторая неравномерность хода передачи, особенно при малых числах зубьев звездочки и большом шаrе. На станках СТБ цепная передача осуществлнется в основном с левой стороны станка при передаче движения от поперечноrо вала к продольному и от по- следнеrо к механизму смены цвета и приводу эксцентриков зево- образовательноrо механизма, Зубчатая передача состоит из двух колес, на поверхности кото- рых чередуются впадины и выступы зубья. Чаще Bcero зубчатая передача служит для передачи вращательноrо движения, но иноrда ее используют и как механизм для преобразования вращатель- Horo движения n поступательное (передача шестерня -:--- зубчатая рейка) . Достоинствами зубчатых передач являются постоянство переда- точноrо числа, надежность и долrовечность работы, комтштность, незначительные давления па Балы и опоры. К НСДОСТC:lткам Ulедует 12 отнести необходиыость БЫСОКОЙ точност]\ IIХ IвrОТОI3 IО хомутоп 11 KPOIIIIITci"1II0B. Pal\II,1 страйку в lііжній своїй частині lIііООт лаlJl\11 з отворІІЯl\11I для Пj)IlJ(ліювання верстата до підлоги через волочні прокладки; останні роботи дозволяють смягти"; верстата. Всі механізми, укріплені на коробкообра-шій C'lІІЗІ, одержують рух від головного валу верстата. На верстатах СТБ усіх типів головний вал роз'ємний. Він складається з декількох секцій, пов'язаних між собою зсувними муфтами. Кількість секцій залежить від ширини верстата На вузьких верстатах СТБ 2-175 і СТБ 2:216 основний вал складається з п'яти секцій, а на широких СТБ-2-250 і СТБ-2-330 з семи. вузлів: з лівого боку механізм роликового блокування, бойова коробка і далі батанні коробки, з правого боку приймальна коробка, механізм гальма верстата і механізм фрикційної муфти зчеплення. шестерні поперечному, на якому укріплені пазовий кулачок і кулачок бойового Mexa нізму. Від лівого кінця головного валу, змонтованого в бойовій коробці, через три шестерні рух передається кулачковому валу, який також складається з декількох секцій, але їх число залежить не від ширини верстата, а від кількості полотен, що виробляються на ньому. На шліцях кулачкового валу закріплені кулачки, які передають рух фіксатору повертача качка, укладачу прокладчика , виталюшателю прокладачів качка, контрулеру Мал. 3. ОСТОВ верстата СТБ 14 посу, ll, lШ проклаДЧІJ\ОI3 YTJ(a н ПОДI3ІЖНОl\IУ ТОрl\lОЗУ IIРОI\."IаДЧJlКІВ качка. Щоб уникнути порушення ТО"IIЮI"Про взаємодію ІllIlI установці забезпечувати правильне зчеплення шліць валів і шестерень.Для цього всі вали, шестерні і кулачки верстата мають нульову відмітку. в о і роботу е х а н і з м а n к л ю ч е н ня.Механізм приводу отримує рух від електродвіряча 1 (рис. 4, а). кВт, ЧИСJ10 оборотів за хвилину у УЗJШХ верстатів 1440, у llШрОКНХ 960. IIa валу електро двiратею " наХОЩТЬСЯ четырехручеiiный шків ДJJН Iши! Для пуску в роботу ЕЛЕКТРОВІРАТИН на верстаті передбачено механізм включення. По всій ширині верстата під J"рудницею розташована пускова штанrа 2. До неї ПРИI\реплени пускові ручки 3, число I\ОТОРИХ рarшо 2 4 в залежності від ширини стаНI\а. Така кількість ручок полегшує обслуговування ткачем широких верстатів, оскільки зайві переходи. З правого боку I\ пускової штаю"е 2 шарнірним з'єднанням 4 прикріплена тяга 5 так, що між віссю обертання штани і віссю шарнірного з'єднання утворюється ексцентриситет, рівний 10 мм. У середній частині до тяrи 5 прикріплений урольник б, який у неробочому положенні верстата впирається в пускач 7. Нижній кінець тяrі шарнірно з'єднаний з важелем 8, а останній (також шарнірно) з двома пластинами 9 і запірним важелем 10. під впливом пружини 11. Запірний важіль з'єднаний зі стопорною планкою 12, вільно посадженою на нерухому вісь. Планка своїм виступом може BXO дити у з'єднання зі стопорним пальцем 13, укріпленим на кінці валу 14 контролерів. Над лівим плечем важеля 8 розташований ролик 15, прикріплений болтом I рамі верстата. Щоб увімкнути електродвигун, необхідно потягнути на себе одну з пускових ручок. Тоrда тяrа 5 б,ТІаrодаря ексцентриситету між віссю обертання штани 2 і віссю шарнірного з'єднання підніметься, одночасно відійшовши разом з урольник 01\l б від пускача 7; в результаті електродвигун почне діяти, обертаючи вільно насаджені на муфту шківи. При підйомі тяrі 5 переміститься вгору і важіль 8, лівий KO ніць KOToporo впирається в опорний ролик 15. Інший кінець важеля, долаючи опір пружини 11, підніметься разом з за- 1\ порним важелем 10 і поверне стопорну. юї "верхи" "С!<ОСОМ упрется " стопор "ЫЙ палси 1:1 " тем самым I 15 з 8 15 !I /23 21 ,. / / ,17 , / / l" В ([, б б 1\ r J " ,1 (: ! РIfС, 4. ПrlfВОД станка СТБ 16 1 } rоеДИIlIlТ ыехаШ!ЗI\! В!\,1IОЧС"III1Н чер(" , вал!\О!!Т[ЮJJеров Со всеми G,lО!\dl\!И контролеров. у с т роЙ с т в о и р а б о т а м у Ф т ы с Ц е 11 JI е н и я. NlеханlIЗМ сцепления ыуфты осуществляет соединение свободно вращающихся шкивов 16 (рис. 4, а и б) с фрикционноЙ муфтоЙ 17, обеспечивая пуск и останов станка без останова электродвиrателя. Блаrодаря этому достиrаются следующие преимущества: ускоряется разrон rлав- Horo вала при пуске станка, вследствие чеrо скорость rлавноrо вала достиrает требуемой в течение более KopoTKoro промежутка времени; ускоряется останов станка при выключении, так как в этом случае нет нсобход!!мости затормаживать шК!!Вы и ротор эле!\тродвиrателя (в результате становится возможным пуск станка из положения заступа, так как именно в этом положении происходит останов станка при обрыве основноЙ нити). Муфта сцепления имеет следующее устройство. На rлавном валу 18 с помощью разрезной конусной втулки 19, опорноrо зубчатоrо фланца 20, натяжных шпилек и шпонки кре- пится муфта 17, к которой приклепаны две крестообразно распо- ложенные пластины 21. На концах этих пластин с обеих сторон наклепаны фрикционные пластинки 22. На муфту с обеих сторон пластинок 22 свободно надеты два шкива 16. Один из этих шки- вов поддерживается на наружной части муфты опорным зубчатым фланцем 20, друrой же удерживается на внутренней части муфты опорным фланцем 23, на который действуют концы трех пружин. Вместе с муфтой 17 на общей конусной втулке 19 закреплен тормозной шкив 24; последний, как и муфта, жестко соединен че- рез шпонку с rлавным валом 18. Во фланец > .23 упираються три штифти, що проходять через тумбу гальмівного маховика. Штифти з'єднані з корпусом опорного шарикового підшипника 25, що вільно сидить на головному валу. До підшипника 25 під дією штифтів 26, що проходять через корпус шариковоrо підшипника 27, пi:JИжимается фланець 28. Штифти пов'язані з вилкою 29, закріпленої на ізоpнутому валу 30, який вільно качається в під вал-3. болт 31, що стикається з важелем 8. П у с к с т а н а. Як вже було описано вище, при повороті пускової ручки на себе електричний ланцюг замикається і шківи 16 починають обертатися. 5 опускається, ліве плече важеля 8 також опускається, а праве залишається нерухомим завдяки зчепленню планки 12 з пальцем 13. Переміщаючись вниз, важіль 8 натискає на головку болта 31, внаслідок чоло вал 32 разом. у вилці штифти 26 переміщуються і тиснуть на фланець 28, який у свою чергу переміщає корпус ОПорноrо підшипника 25. внут- реНIIей частини муфти 17. Фрикційні пластинки 22 після перемі- ЩС"II!1Н шківа 16 будуть затиснуті між обома шківами і під 2:;""", N", IBiIJ I J r. іБЛ; ::; : ":" "17 І"i1. О[ >/ ;": ! ""хс"r J "-; .;;f") , : . -" """." j · ..... ...-...... "... . . деIlсТI3ієl\! СИЛЛІ тертя почнуть! 3ращаться виїсте з ШІМІ. У результаті лавниіі BaJl верстата прийде 13 рух. Відстань в с т а н к а. При повороті валу контролерів 14 на деякий урол ero палець 13, повертаючись разом з валом, роз'єднується зі стопорною планкою 12. Під дією пружини 11 опускаються запірний важіль 10, праве плече важеля 8 і ліве плече пластини 9; в результаті розмикається електричний ланцюг і електродвигун вимикається з роботи. При роз'єднанні пальця 13 планкою 12 праве плече важеля 8 опускається, а ліве піднімається, звільняючи болт ізоrнутоrо вала 30. У цьому випадку під дією пружин, поміщених в тумбі муфти 17, шківи 12 роз'єдн гальма CTaHO зупиняється. Зупинку верстата можна здійснити натисканням кнопки «стоп» через електромарніт основонаглядача або поворотом пускової ручки на себе. При зупинці верстата від пускової ручки тяrа 5 піднімається, піднімаючи і ліве плече важеля" 8; тим самим звільняється ізорнутий вал 30, даючи можливість шківу під дією пружин роз'єднатися з фрикційними пластинками. Але при цьому електричний ланцюг залишається включеним, у зв'язку з чим наступним поворотом ручки від себе верстат можна пустити в роботу. Покладення Д ка м е х а н і з м о в. При налагодженні механізмів увімкнення та зчеплення муфти необхідно керуватися такими положеннями. Щоб уникнути нещасних випадків, усі роботи, пов'язані з Ha ладкою вказаних механізмів, повинні проводитись при 13виключеному електроланцюзі. Включаючи і вимикаючи кілька разів пускову ручку, переконуються, що всі натискні деталі до шківа переміщаються на валу вільно. Якщо переміщення якоїсь деталі утруднене, механізм потрібно розібрати, очистити від бруду і жита, змастити підшипники та зібрати привід. При налагодженні механізму включення одним з основних положень є встановлення з'єднання стопорної планки 12 з пальцем 13 вала контролерів. З'єднання має бути таким, щоб між пальцем і нижнім скосом стопорної планки був просвіт. При поверненій на себе пусковій ручці рерулювання зазору здійснюють рерулювальними болтами блоків контролерів бойової та приймальної коробок. Для правильної установки електродвірника необхідно, щоб при включеній муфті зчеплення канавки шківів 16 лежали в одній вертикальній площині з канавками шківа електродвіряча. Це положення досягається шляхом переміщення електродвірника в горизонтальній площині кронштейна. Натяг клиноподібних ременів забезпечується установкою елеI<тродвиrателя в вертикальноЙ плоскости. Нормальное натяже- ние клиновидных ремнеЙ проверяют по величине их проrиба в среднеЙ части; проrиб не должен превышать ЗА мм IIрИ нажатии 18 "1) на них с силой примерно 25 ЗО Н. Излишнее натяжение КJIИНО- видных ремней ведет к быстрому ИХ износу, а при недостаточном натяжении снижается скорость ткацкоrо станка. Перед наладкой муфты сцепления неоБХОДИl\!О очистить все де- тали привода от заrрязненноrо солидола и пуха. Опорные подшип- ники ДОЛЖНЫ быть набиты солидолом. Особое внимание необхо димо обращать на очистку фрикционных пластинок от масла. Для установки достаточноrо сцепления шкивов 1? с фрикцион- !iЬ!МИ пластинками муфты 17 необходи.о вьш;рнуть реrулировоч- ный болт 31, в результате чеrо изоrнутыи вал 30 и вилка 29 повер- нутся на больший уrол, увеличив силу сцепления шкивов с муф- той. Если после вывертывания реrулировочноrо болта сила сцепления окажется недостаточной, т. е. станок не будет давать нормальноrо числа оборотов в минуту, то наладку осуществляют посредством вилки 29, предварительно ввернув болт вала 30. Ослабив болт, крепящий вилку на ИЗOI"нутом валу 30, вилку поворачивают так, чтобы шкивы 16 подошли к ФРIiКЦИО НЫМ пла- стинкам 22. Коrда шкивы и фрикционные пластинки воидут в со- прикосновение друr с друrом, болт вилки закрепляют. После этоrо, вывертывая реrулировочный болт вала 30, добиваются нормаль- Horo сцепления шкивов 16 и пластинок 22. В процессе эксплуатации необходимо периодически замерять скорость вращения I"лавноrо вала станка 11 не допускать проскаль зываIIИЯ муфты 17 между шкивами 16, так как это может привести к быстрому износу фРИКЦИОННЫХ пластинок. Кроме Toro, правильно отреrулированный механизм MY TЫ сцепле:шя должен работать бесшумно и обеспечивать быстрыи Il плавныи разrон станка. . р а 3 л а Д к и м е х а н и з м о в. При работе станка возможны разладки механизмов включения и сцепления муфты, которые мо- I"YT вызвать нарушение хода т,:хнолоrическоrо процесса выработки ткани а также поломку деталеи станка. rлубокое сцепление стопорной планки с пальцем вала юнтро- леров может привести при разладке одноrо из механизмов к по" ломке деталей, так как для вывода из зацепления блоку контроле. ров потребуется больше усилий. Малое зацепление с:опорнои планки с пальцем вала контролеров, а также выработка скоса при водит к произвольным остановам станка во вре;\IЯ работы. Для устранения этих разладок необходимо отреrулировать за- Ilепление стопорной планки с пальцем вала контролеров. Все разладки механизма сцепления муФТЫ ведут к снижению скорости вращения I"лавноrо вала станка. Снижение скорости может происходить по следующим при- чинам: не отреrулирована сила сцепления ШКИ130В 16 и фрикционных пластинок 22, в результате чеrо происходит проскальзывание шки- вов. Для устранения разладки необходимо отреrулировать силу сцепления шкивов с пластинками; вследствие износа фрикционных пластинок 22 их заклепки не- сколько выходят наружу и, касаясь ШЮlВов. мешают плотному 2* 19 соприкосновению последних, что вызывает проска.rJl,!I.III,IIIII\" JУФТЫ сцепления; попадание смазки на фрикционные пл астинки и Щ)О(" 1,;\.111,:\ Ш3;\- ние клиновидных ремнеЙ вследствие их вытяrивания также Вl,[зы- вают снижение скорости вращения rлавноrо вала станка, "11"0 в свою очередь ведет к снижению производительности станка, Друrие разладки!I,!еханизма связаны с отсутствием смазки Ш1И нереrулярной смазкоЙ. Так, износ отверстий шкивов 16 может вы- звать случайный поворот вала в остановлеШIOl\1 положении, в ре- зультате чеrо может произойти несчастный случай, коrда при про- вертывании rлавноrо вала станка за концевой маховик произ- вольно сцепляются шкивы с фрикционными пласТИнками. В этом случае разработанные отверстия шкивов растачивают и в них за- прессовывают НОвые втулки. Для увеличения срока службы по- следних в них прорезают кольцевой паз и продольные канавки для смазки. Заедание шарнирных соеДIlНениЙ, ослабление креплений и из- нос деталей механизма ВК.1ючеНIIЯ замедляют включение муфты сцепления. Для устранения этой разладки необходимо проверить правильность установки и крепления деталей механизма включе ния, протереть и смазать их. Следует помнить, что если фрикцион не включается, то повора- чивать одной рукой rлавный вал за ма)}:овик, а друrой рукой при- держивать пусковую ручку воспрещается во избежание поломки деталей. Эта разладка указывает на то, что сработа.1J один из кон- трольных механизмов. Механизм тормоза станка Тормоз rлавноrо вала станка предназначен для быстроrо оста- нова rлавноrО вала при выключении станка из работы. При этом работа тормоза rлавноrо вала станков СТБ и всех механизмов, связанных с пуском станка, должна быть точной и соrласованной. Необходимо это потому, что станки оснащены контрольными меха- низмами и останов станка от любоrо контролера должен происхо- дить в заданном положении. Тормозной шкив 24 (см. рис. 4, а и 8) тормоза станка жестко закреплен на rлавном валу. Шкив охвачен стальной тормозноЙ.lJентой 32, на поверхность которой наклепана медно-асбестовая Ha кладка для усиления трения между лептой и ободом ТОрМОЗIЮI"О шкива. Один конец тормозной ленты петлей надет на неподвижпый палец 33, укрепленный в раме станка. На пальце имеются ДI3е ПJIа стины 9. В петлю друrоrо конца тормозной ленты вставлен натнж ной палец 34 с внутреннеЙ резьбой для реI"УЛИровочноrо болта 35. Последний в нижней части проходит через сухарик 36, укреплен- ный в отверстиях планки 9. Таким образом, через болт 3.5 сухарик связан с натяжным пальцем 34 и концом тормозной ленты. Между натяжным пальцем и сухариком помещена пружина 37. Прн дви- жении JIeBOrO конца пластин 9 вверх пружина ТОЛI,;\СТ I\OIlCI(тор- МОзной ленты, ускоряя расторыаживание CTaНI,a. 20 v .," f " . "! .. : I t ,1 .1 .. : i Над тормозноЙ лентоЙ расположена иеподвижная колодка, в трех точках прикрепленная к раме станка. Через колодку прохо- дят пять реrулировочных болтов, которые удерживают тормозную ленту на одинаковом расстоянии от рабочей поверхности маховика. Работа ТОрl\юза ОТ ыеханизма включения осуществляется сле- дующим образа:".!, При включении ЭJIеКТрОДВИI"ателя в работу через пускатель 7, коrда пусковую ручку 3 поворачивают на себя, тяrа.5 и рычаr 8 поднимаются вместе с запорным рычаrом 10. Левое плечо пла- стин 9 вместе с сухариком 36 также поднимается, в результате чеrо тормозная лента ослабляется и rлавный вал растормажи вается, а муфта сцепления включается и шкивы 16 начинают вра- щаться. , При останове станка 13 результате срабатывания одноrо из кон- трольных механизмов стопорная планка выходит из зацепления с пальцем вала КОНТрОоlеров, запорный рычаr и левое плечо пла стин 9 опускаются, а тормозная лента плотно охватывает тормоз- ной шкив 24, обеспечивая надежное торможение rлавноrо вала. . При обслуживании станка иноrда необходимо повернуть rлав- ный вал от руки. Для этоrо нужно пусковую ручку повернуть на себя и за концевой маховик повернуть rлавный вал на определен- ный уrол. При этом следует учесть, что во избежание поломок деталей держать пусковую ручку рукой запрещается. Н а л а Д к а м е х а н и з м а. Хорошая работа механизма тор- моза обеспечивает нормальную!I устойчивую работу механизмов станка, облеrчает труд ткача и особенно помощника мастера (коrда станок останавливается соrласно таблице остановов станка, определяют, какой из контролеров сработал). Но для четкой pa боты механизма тормоза необходима правильная наладка послед- Hero. Заключается она в следующем: в момент останова станка при включении тормоза тормозная лента должна прижиматься к тормозному маховику всей своей по- верхностью. Сила торможения должна обеспечивать быстрый ос- танов станка. Провертывание rлавноrо вала по инерции в момент останова станка должно быть не более чем на уrол 250. Проверку осуществляют по механизму левоrо уточноrо контролера, для чеrо надо повернуть рукой маховик отключенноrо станка (электроцепь разомкнута) без уточной нити и заметить по корректорной шкаJlе момент включения станка под действием левоrо уточноrо контро- лера. Затем пускают станок от двиrателя и ПОС.lе нескольких обо- ротов останавливают сто, оборвав уточную нить. После ЭТОrО от- мечают момент останова, Разница в положениях rлавноrо вала в перво!".! и во втором случаях не должна превышать 250. Если раз- ница больше, то бо.пом 35 реrулируют силу торможения ]"лавноrо вала (при ввертывании БОJIта торможение rлавноrо вала увеличи- вается, при вывертывании уменьшается) ; при включении станка в работу тормозная лента должна ос- вободить тормозной маховик и обеспечить свободное вращение ]"лаВIюrо вала. Для предотвращения трения наружной ч.аСТlJ 2\ I1 тормозноrо маховика о тормозную ленту в момент вращсния вала необходимо, чтобы между тормозной лентой и маховиком был зазор, равный 0,5 мм (по всей окружности тормозноrо маховика), Уста- новку этоrо зазора осуществляют реrулировочными болтами, рас- положенными в неподвижной колодке. При наладке станка выключатель должен быть поставлен на предохранитель. Раз л а Д к и м е х а н и з м а. При работе ткацкоrо станка воз можны в основном три варианта нарушения работы механизма тормоза: недостаточный отход тормозной ленты от маховика, т. е. затормаживание станка во время работы и потеря им скорости; недостаточное действие тормозной ленты на тормозной маховик, т. е. несвоевременный останов rлавноrо вала станка;,. поломка дe талей механизма тормоза. Имеется несколько причин недостаточноrо отхода тормозной ленты от маховика: нарушение установочной величины зазора между тормозной лентой и ободом маховика при работе станка. В результате трения ленты о маховик последний наrревается, скорость станка сни- жается, преждевременно изнашивается меДIю асбестовая накладка, повышается расход электроэнерrии. Для устранения этой причины разладки необходимо соответствующим образом установить pery- лировочный болт 35; поломка пружины 37, находящейся между натяжным паль- цем 34 и сухариком 86, что вызывает недостаточный отход ленты от тормозноrо маховика; отставание медно-асбестовой накладки от ленты, что вызывает затормаживание rлавноrо вала и наrревание тормозноrо маховика. Разладку устраняют переклейкой медно-асбестовой накладки. Все указанные разладки приводят к неравномерному ходу rлав- HOro вала станка и зам"едлениlO ero вращения. В результате элек- тродвиrатель и тормозной маховик наrреваются. rлавный вал станка недостаточно затормаживается из за не- полноrо или недостаточноrо прижатия рабочих поверхностей тор- моЗной ленты и маховика, что вызывает проскальзывание махо- вика относительно ленты, и, как следствие, несвоевременный оста- нов rлавноrо вала. Происходит это в следующих случаях: сработал ась меД}lO асбестовая накладка на тормозной леНте, Данную разладку устраняют ввертыванием реrулировочноrо болта 35, а при значительном срабатывании заменой накладки; масло попадало па поверхность тормозноrо маховика и ленты. Разладка устраняется протиркой обода тормозноrо маховика и зачисткой рабочей поверхности ленты. При слабом торможении rлавноrо вала станка останов станка в результате срабатывания одноrо из контролеров ПРОI!СХОДИТ поздно, в связи с чем по корректорной шкале и таблице оста llOBOB невозможно определить, какой из контролеров сраБОТilЛ. 22 \ I , еханизм роликовой блокировки На станке СТБ rJlавный вал вращается по часовой стрелке (если смотреть со стороны боевой коробки) и не может быть по- вернут в обратную сторону. Это вызвано тем, что ряд механизмов станка (подъемник ПРОКJlадчиков утка, боевой механизм и др.) во избежание поломок деталей нельзя перемещать в обратном на- правлении. Для предотвращения обратноrо хода указанных меха- низмов станок имеет роликовую блокировку (рис. 5). На левый конец rлавноrо вала 1 станка свободно насажены втулка 2 и кулачок 3, которые закреплены на валу rайкой 4. Ку- I " 5 б f" 7 ,; "1 i f i;, f;;; Рис. 5, Механизм роликовой блокировки лачок приводит в движение рычаr, действующий на механизм ос- танова станка от основонаблюдателя. В корпусе 5 запрессовано кольцо 6 со с ошенными вырезами 7. В клинообразных выемках между втулкои и кольцом помещены ролики 8. Леrкими пружинами 9 эти ролики поджимаются в узкую часть клинообразных выемок. Снаружи ролики закрыты крыш- кой 10, которая оrраничивает их продольное перемещение и пре- дохраняет от заrрязнения. u u Коrда rлавныЙ вал станка вращается со втул, ОИ 2 по "часовои стрелке, рОJIИКИ 8, прижимаемые леrкой пружинои 9, силои трения отталкиваются от втулки в широкую часть паза кольца, не препят- ствуя тем самым вращению rлавноrо вала. Попытка изменить вра- щение rлавноrо вала в обратную сторону ПРИВОДИТ к тому, что втулка увлекает ролики в более узкие участки скошенных вырезов кольца, вследствие чеrо ролики заклинивают втулку. В резуль- тате rлавный вал застопоривается и станок MrHoBeHHo останав- ливается. 23 ВОПРОСЫ ДЛЯ ПОВТОРЕНИЯ 1. Какие требования предъявляются к остову станка. Укажите составные ча- сти остова. 2. Каковы преимущества муфты сцепления станка СТБ. 3. Как осуществляются пуск и останов станка. 4. Почему в конструкцию станка СТБ введена роликовая блокировка. 2. ОСНОВНЫй НErАТИВНЫй РЕrУлятоР И ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЕ УСТРОЙСТВО Натяжение основы в процессе формирования ткани на станке СТБ, как и на о обыч- ных челночных станках, нити основы подверrаются воздеиствию мноrочисленных растяrивающих наrрузок при прибое и зевообра- зова нии. Одновременно с растяrивающими наrрузками на нити ос- новы оказывают влияние силы трения при оrибании скала, прохождении через ламели, rлазки rалев, зубья берда и зубь"я направляющей rребенки батана. Нитн основы за каждый оборот rлавноrо вала испыты- вают воздействия, характер ко- торых определяется циклоrрам- , моЙ натяження этих нитей 3600 500 . кривой ИЗl\Iснения их натяже- Рис, 6. Осциллоrрафические кривые на- ния за ОДИН оборот rлавноrо тяження нитеЙ основы вала. Данная кривая зависит от структуры вырабатываемой ТI(ани, вида сырья, конструкции станка, ero заправкн и наладки. На рис. 6 приведена осциллоrрамма, снятая на станке СТБ-2-330. На ней показаны изменения натяжения нитей основы с первой (кривая 1) и четвертой (кривая 2) ремизок за два цикла работы станка (один раппорт переплетения). Прямые 3 и 4 та- рировочные. Фазы натяжения обозначены следующим" образом: при нижнем положении ремизки минимальное натяжение. точ кой а, натяжение при прибое точкой 6, после прибоя в, натя- жение в открытом зеве с; при верхнеы положении реми:ши соот- ветственно имеем а", 6", в" и с". За один цикл работы станка, т. е. в течение одноrо оборота I"лавноrо вала, натяжение нитей основы в ПрОIl,ессе обра:ювания ткани не остается постоянным, а изменяется в широких предслах. В фазе раскрытия зева происходит прибой уточной нити к Оllуш е ткани. После прибоя наблюдается спад натяжения ОСIIОВIIЫХ нитеи, причем иноrда оно достиrает меньшеrо значении,(СМ IIрИ: <1ступе. Увеличивается натяжение при раскрытии,1сва, J OCTIII";ICT сrюеrо f\ :" 3 1 Y8 а a"8 а -:A о" Ii if 2 00 500 24 " i" I i it, f C . ." ". ; " МДI,симальноrо значения при прибое или в открытом зеве и умень- шается при закрытии зева, достиrая минимума вблизи момента за- ступа, несколько раньше или позже этоrо момента. Таким образом, циклоrрамма натяжения основы является cBoero род"а индикаторной диаrраммой ткаЦКоrо станка. Она ха- рактеризует правильность заправки и наладки отдельных меха- низмов. Соответствующая величина занравочноrо натяжения основы необходима для зевообразования и прибоя уточной нити. HeДOCTa точное или чрезмерное натяжение основы ведет к увеличению об- рывностн, а ИI!оrда делает процесс ткачества невозможным. Кроме Toro, при малом натяжении возраСТ(lет прибойная полоска, которая на станках СТБ не позволяет получить НОРМ<1ЛЬНЫХ кромок И по- вышает оБРЫВIЮСТЬ КРОМОЧIIЫХ НIIтеli. ОБЫЧIlО величипу натяжения основы рассчитывают на одну нить. На станках СТБ нри выработке тканей различных видов за- правочное натяжение устанавливается примерно в следующих пределах (Н): Леrкие шел ковые ткани О, 1 o, 15 Ткани средние по весу. О, 15 0,5 . Более тяжелые ткани. 0,5 1 Установленное заправочное натяжение основы для ткани опре- деленноrо артикула должно оставаться постоянным за весь период срабатывания основы с ткаЦКОI"О напоя. Только при соблюдении этоrо условия ткань будет иметь однородное строение по всей дЛине. Отсюда следует, что механизмы, с помощью которых уста- навливаются заправочное натяжение и отпуск основы, должны не только обеспечивать необходимое по величине заправочное натя- жение, но и поддерживать ero постоянным за весь период срабаты- вания основы с навоя. Устройство механизмов Основный реI"УЛЯТОр предпа:шачеii ДЛЯ <1ВТОl\Iатической реrули- })Qвки длины свивае1\!ОЙ с напоя основы соразмерно с навивание1\! тканн наБОРНЫ1\! механнзмом. На СТ<1нках СТБ установлен неrатив- ный реrулятор основы, отпускающий с нав"оя основу в зависимости от величины ее натяжения: при повышении натяжения увеличи- вается длина основы, отпускаемая реrулятором; при уменьшении натяжения отпуск основы уменьшается или даже прекращается совсем. Механизм получает движение от продольноrо валика 1 (рис. 7), имеющеrо в торцевой части шлицевое отверстие, в которое входит шлицев ой конец валика 2. На друrом коническом конце валика 2 rайкой 3 закреплен ведущий диск 4, наружная сторона KOToporo имеет профилированную поверхность с выступом 5. При вращении диска 4 выступ 5 периодически соприкасается с роликом 6. По- следниЙ вращается на оси рычаrа 7. Этот рычаr через ось связан с рЫЧ<1!"Оl\I 8, который в свою очередь болтом связан с кулисой 9. 25 Кулиса имеет дуrообразную прорезь 10, в нее через сухарик входит неподвижный болт 11. Пружиной 12 кулиса с незначительной силой зажата между шайбами 13. Рис, 7. Основный реrулятор Тяrой 14 кулиса соединена с рычаrом 15, ПР"В("РIlУТl}I 1 двумя болтами к торцу подскальника 16. В тяrе 14 ИМССТПI IlpOjJC:!L, в ко- торую входит болт рычаrа 15; с внутреннеЙ CTOpOIJl,J в IIрИЛИВЫ тяrи ввернуты реrулировочные болты 17. На IIOJlCI,;IJI!,llllКe укреп- 26 ";r лен уrловой рычаr, одно из плеч KOToporo (18) соединяется с пру- жиной 19, служащеЙ для изменения натяжения основы. На дру_ rOM плече (20) в текстолитовых или деревянных подшипниках 21 вращается скало 22. В основном реrуляторе для передачи движения от ПрОДОЛЫlOrо валика к навоям предусмотрена фрикционная передача (рис. 8). ПО окружности ведущсrо диска 1, который находится на ва- лике 2, соединенном с продольным валиком 3, с внутренней стороны наклепано или приклеено фрикционное кольцо 4. Валик 2 свободно проходит внутри втулки 5, на которой клином закреплен червяк 6, \ f Рис. 8, Фрикционная передача IЗ основном реrуляторе соединенный с червячной шестерней 7. Втулка вращается в шари ковых ПОДШИПIш ах 8, 9 и 10. На левый шлицевой конец втулки насажен ведомыи диск 11, который выполнен как одно целое с тор- мозным диском 12. Последний пружиной 13 прижимается к тор- мозным прокладкам 14, которые предохраняют диск и червяк 6 от произвольноrо вращения. Ведомый диск 11, так же как и диск 1, имеет фрикционное кольцо 15. На однонавоиных станках СТБ червячная шестерня 7 жестко посажена на валике, на котором укреплена вторая шестерня, со- общающая движение навойноЙ шестерне. На двухнавойных стан- ках движение авойным шестерням сообщается через дифферен- циальное устроиство (рис. 9), назначение KOTOporO выравНива- ние натяжения основ. Корuпусом устройства является червячная шестерня 1, внутри которои расположена rруппа взаимосвязанных шестерен. Ведущая шестерня 2 первоrо навоя изrотовлена как одно целое с шестер- 27 ней 3, расположенной внутри корпуса. Ведущая шестерня 4 вто- poro навоя через вал 5 связана с шестерней 6, также раСllоложен- ной в корпусе. Шестерни 2 II 4 соединены с навойными шестернями 7 и 8. На четыре оси, укрепленные в стенках корпуса устройства, сво- бодно насажены взаимосвязанные между собой пары сателлитных Ш С1"ерен. Шестерни 9 и 10, расположенные на осях 11 и 12, соеди- йены с Шестерней 3, а шестерни 13 и 14, сидящие на осях 15 и ВОЕ"[З или наВlшать ес на них. Это осущеСТВЛЯСТС51 с помощью сп с- ЦИCl.1ЫlOr"0 lеХClни,ма. М.ахоВIШ жестко сосдинен с шсстернеЙ, сво- бодно насаженнои на ось. Ось расположена паралле.пьно валику 2. Если_ нужно отпустить или подтянуть основу, зубья шестерни маховика вводят!3 зацепление с зубьями веДОМОI-О диска и, пово- рачивая маХQНИК и ведомый диск через червяк J! червячную ше- стерню, поворачивают оба навоя в НУЖIIОМ направлении. 12 1"1 19 Работа механизмов R процессе рабuоты станка в результате вращения вa.rlИка 2 (c . рис.;) ведущии диск 4_ своим выступом 5 при каждом 6бороте Со.JрикаСclется с рОЛНКОi\l 6, вследствие чеrо на некоторое время диск 4 переместится с ва."IИКОЫ в сторону ведомоrо диска, пр!!- жыется к нему и б,lаrодаря фрикционныы кольцам BOIulДCT С ним в зацепление. Находясь 13 зацеllлении, ведомый днск 11 червяк сде- лают не?ольшоЙ поворот, повернув чер13ЯЧНУЮ шестерню 24, а вме- сте с неи и все сателлитные шестерни. Пара сателлитных шестерен 9 и 10 (см. рис.), соединенных с шестерней 3 через ведущую ше- стерню 2 и навоиную шестерню 7, повернет первый навой, а пара сателлитных шестерен 13 и 14, соединенных с шестерней 6 через валик u 5, по ернет ведущую шестерню 4, навойную шестерню 8 и второи навои. Величина поворота веДОl\lOrо диска, червяка, червячной ше- стерни и навоев зависит от времени воздсйствия ролика 6 (см. рис. 7) .на выступ 5. Положение ролика относительно выступа обус- ловливается положением кулисы 9, а положение последней по- ложением скала 22. Связь между кулисой и скалом осущест- вляется через тяrу 14 и рычаr 15. В процессе работы станка, по мере доработки основы, натяжение ее будет увеличиваться. Скало при уве."IИчении натяжения опускается, а рычаr 15, поднимаясь, надавливает на верхний реrулировочный болт 17, что вызывает перемещение тяrи вверх, а связанной с ней кулисы вниз отно- ситель о неподвижноrо болта 11. Рычаr 8 поворачивается против часовои стрелки и вместе с ним рычаr 7, перемещая ролик 6 ближе к выступу 5. При этом продолжительность воздействия ролика на выступ увеличивается, а значит, повышается и время сцепления ведущеrо и u ведомоrо дисков. В итоrе ведомый диск поворачивается на большии уrол, чем при нормальном натяжении основы и пово- рачивает на больший уrол навоЙ, БЛ3f"одаря чему отпус основы возрастает и увеличение натяжения снимается. Если же натяжение основы в процессе работы станка уменьшнтся и скало поднимется!3 связи с воздействием на Hero пружины 19, то через указанную выше систему рычаrов и тяr КУЛиса 9 поднимается, ролик 6 отхо- дит от выступа 5, время er"o воздействия на выступ сокращается и время сцепления ведущеrо и ведомоrо дисков уменьшается. Все это приводит к уменьшению ПОД

де l1 - Довжина відрізка пряжі в момент розриву;

l0 – довжина відрізка пряжі до розтягування.

Крутка фактична визначається на круткомірі. Розрахунковою круткою зазвичай називають крутку, що припадає на одиницю довжини мички (тобто без урахування усадки).

Нерівнощі пряжі за номером, міцністю та іншими показниками підраховуються з точністю до 0,1% за формулою арифметичної нерівності або за коефіцієнтом варіації.

Чистота пряжі та якість її намотування мають великий вплив на обрив її в ткацтві. Крім того, наявність у пряжі засмічених домішок псує зовнішній вигляд тканини, що виробляється з неї, і ускладнює процес обробки.

Вологість пряжі обчислюється за такою формулою:

щф = [(G0-G1) G0] 100;

де G0 - початкова вага зразка в м;

G1 - вага зразка після висушування.

Деформація пряжі

Дослідження пряжі, проведені радянськими вченими (Г.Н. Кукіним, М.С. Бородовським та ін.), показали, що повна деформація пряжі в результаті дії на неї навантаження складається з оборотного (зникаючого) і незворотного (незникаючого), або пластичного.

Оборотна деформація у свою чергу складається з двох деформацій: першої, що зникає відразу після зняття навантаження, званої пружною, і другої, так званої еластичної деформації, що зникає поступово протягом деякого часу за рахунок процесу релаксації.

Встановлено, що у деформацію пряжі впливає як величина, а й тривалість дії навантаження.

Особливий інтерес представляє вивчення деформації пряжі при багаторазових і змінних за величиною навантаженнях.

Якщо пряжу піддавати багаторазовій дії однієї й тієї ж навантаження, меншої ніж розривна, то після кожного докладання цього навантаження в пряжі буде збільшуватися деформація, що не зникає, або пластична. Це пояснюється тим, що кожен раз деформація починається при незакінченому ще релаксаційному процесі.

Багаторазове застосування навіть невеликого навантаження поступово розхитує структуру пряжі і порушує зв'язки, що існують між її волокнами. В результаті пружні деформації пряжі зменшуються, а пластичні наростають, що призводить до виникнення явища «втоми», при якому навантаження, навіть значно менше критичної (розривної), може спричинити розрив пряжі.

У процесі ткацтва нитки основи, наприклад, зазнають натягу, за величиною значно менші за їх розривне навантаження. Однак внаслідок багаторазової дії розтягуючих та стираючих навантажень нитки на верстаті обриваються. Це пояснюється явищем втоми та зносу ниток.

Схема технологічного процесу ткацького виробництва

Пряжа, що надходить із прядильної фабрики, не відразу прямує на ткацький верстат, а проходить низку підготовчих процесів.

Основна пряжа з прядильних пакувань, перш за все, перемотується в мотальному відділі на великі пакування циліндричної або конічної форми. Одночасно з перемотуванням пряжа піддається контролю на чистоту та міцність. Для перемотування основної пряжі у сучасній техніці ткацтва застосовуються; швидкохідні мотальні машини.

Перемотана пряжа надходить у сновку, де кілька основних ниток встановленої довжини намотується паралельною намотуванням на сновальний валик або ж на навой. В даний час для цієї мети застосовують різні швидкохідні снувальні машини.

Після сновки пряжу з кількох сновальних валиків або з навою шліхтують, тобто покривають її складом, що клеїть (шліхтою) і намотують у кількості, відповідному числу ниток: основи в тканині, на навій з певним натягом. Для шліхтування основної пряжі застосовують шліхтувальні машини різних типів. Іноді під час підготовки основної пряжі шліхтування не застосовується.

Наступним процесом у ткацькому виробництві є пробирання ниток основи в ламелі, вічка ремізок та зуби берда. Якщо нова основа призначається для вироблення з неї такої тканини, яка вироблялася на верстаті зі старої основи, то замість пробірки застосовують прив'язку або присучення ниток нової основи до кінців старої.

Уточна пряжа часто надходить на ткацький верстат на прядильних пакування без будь-якої попередньої підготовки. Для кращого перебігу технологічного процесу уточню пряжу зволожують або емульсують, а в деяких випадках перемотують на уточномотальних машинах або автоматах.

Форма та розмір пакувань пряжі

Форма і розмір пакувань на ткацькому верстаті дуже впливають на його продуктивність. Пакування основи та качка повинні мати таку форму, при якій забезпечується вільне змотування з них ниток у процесі ткацтва. Розмір пакування визначає вага і довжину нитки в ній, а отже, і тривалість роботи з одного пакування.

Довжина пряжі в пакуванні в метрах може бути визначена за формулою:

L=qN;

де q - вага пряжі в пакуванні в г;

N – номер пряжі.

Вага пряжі в пакуванні залежить від обсягу пакування і щільності намотування. Наприклад, вага пряжі на циліндричній котушці або бобіні (рис. 1)

Рис.1

q=Д (рH/4)(D2-d2);

де D - діаметр бобіни або котушки в см;

d - те саме, патрона;

Н-висота намотування в см;

Д - питома щільність намотування, або вага 1см3 пряжі на пакуванні в м.

Вага пряжі на конічній бобіні (рис. 2)

Рис.2

q= Д (рH/4)[(D12+D22+D1D2)-(d12+d22+d1d2)];

де D1 - малий діаметр намотування бобіни в см;

D2 - великий діаметр намотування бобіни в см;

d1 - малий діаметр патрона в см;

d2 - великий діаметр патрона див.

У ткацтві важливе значення має довжина основних ниток, намотаних на навій, так як при спрацьовуванні ниток основи одного навою потрібно зупинити верстат для заправки нового. На автоматичних верстатах качальні шпулі при спрацьовуванні з них пряжі змінюються автоматично без зупинки верстата.

Ткацький навой, на якому надходить основа на верстат, зазвичай є дерев'яним або металевим валиком з двома металевими дисками або фланцями. На цей валик між фланцями намотується паралельним намотуванням певну кількість основних ниток відповідно до ширини вироблюваної тканини. Довжина основи, що намотується визначається діаметром фланців навою; що більше діаметр цих фланців, то більшої довжини основа може бути намотана на ткацький навой і, отже, тим довше працюватиме ткацький верстат до заправки нової основи. В результаті простий ткацький верстат скорочується, а продуктивність збільшується.

Циліндрична форма пакування основи на верстаті (навою) є найбільш доцільною, так як така пакування зручно розміщується на ткацькому верстаті і вміщує нитки значної довжини. Крім того, нитки з такого пакування розмотуються шляхом простого повертання її біля своєї осі.

Вагу пряжі на ткацькому нове можна підрахувати за такою формулою:

Q=Lm/N*1000;

де Q - пес пряжі на нове в кг;

L - Довжина пряжі в м;

N – номер пряжі;

m – число ниток на нове.

З іншого боку, ця вага залежить від обсягу пряжі на нове та щільності намотування, тобто.

Q=VД/1000;

де V - обсяг пряжі на нове см3;

Д-питома щільність намотування в г/см3.

Об'єм пряжі на нове в см3

V=(рh/4)(D2-d2);

де h - відстань між фланцями навою см;

D - діаметр намотування см (зазвичай на 2 см менше діаметра фланців);

d-діаметр труби (тіла) навоя в див.

На механічних ткацьких верстатах зміна качка проводиться вручну після їх зупинки. У цьому випадку довжина нитки на точковому качані ще більше впливає на кількість простоїв верстата, ніж довжина основи на нове.

Розмір качки пакування залежить від внутрішніх розмірів човника, в якому міститься це пакування. У свою чергу, розміри човника залежать від величини зіва, в якому він прокладає нитку. Так як розмотування качки пакування відбувається в напрямку осі пакування, то найбільш доцільною формою її є циліндрична, з усіченими конусами на кінцях. При такому пакуванні нитка з неї легко змотується, не викликаючи сильного натягу, а отже, і урвищ.

Вага пряжі на качальних пакуваннях визначається за тією ж формулою, за якою визначається вага паковок прядильних машин.

Щільність намотування пряжі на качальниках має велике значення для нормальної роботи ткацького верстата. При слабкому намотуванні не тільки зменшується довжина пряжі в качечному пакуванні, а й у процесі роботи ткацького верстата нитка не змотується з пакування, а стягується з неї цілими групами витків, викликаючи велику урвище і шлюб у тканині, званий «злітами».

Загальні відомості та класифікація ткацьких верстатів

Ткацькі човникові верстати існуючих конструкцій поділяються:

за способом прокладання качка в зіві - на верстати човникові та безчовникові. У човникових верстатах човник несе утковий качан, і при польоті через зів “уточна нитка змотується з качана. поза зівом бобіни і прокладають її в зіві;

за способом живлення верстата качком - на верстати з періодичним та безперервним харчуванням. У першому випадку прокладання качка в зіві здійснюється за частину циклу роботи верстата, у другому - за весь цикл, тобто безперервно. На верстатах з періодичним харчуванням качок прокладається в зіві в більшості випадків прямолінійно, а на верстатах з безперервним харчуванням може прокладатися прямолінійно і по колу. Верстати з періодичним харчуванням у зв'язку з цим називають плоскими.

Верстати з безперервним харчуванням бувають плоскими та круглими.

Безперервне формування тканини здійснюється у тому випадку, коли на кількох ділянках по глибині або ширині верстата відбувається періодичне прокладання качка. Багатосекційне прокладання качка створює безперервність процесу утворення тканини.

Круглі ткацькі верстати використовуються обмежено лише при виробленні деяких спеціальних тканин (для пожежних рукавів тощо). Багатосекційні плоскі верстати з безперервним формуванням тканини виготовляють у багатьох країнах, але, незважаючи на значну продуктивність, вони не знайшли широкого застосування у промисловості.

Найбільшого поширення у всіх країнах світу мають плоскі верстати періодичного живлення.

Плоскі човникові ткацькі верстати періодичного живлення залежно від пристрою, виду сировини, що переробляється, призначення вироблюваної тканини та конструкції окремих механізмів поділяються на наступні типи:

1. Залежно від способу живлення качком – на механічні та автоматичні. Механічні ткацькі верстати при обриві чи доопрацюванні уткової нитки зупиняються під дією спеціальних запобіжних механізмів. Заправка верстата качком здійснюється вручну (у цей час верстат простоює). На автоматичних ткацьких верстатах при обриві або доробці нитки живлення живлення качком відновлюється під час роботи верстата завдяки дії спеціальних автоматичних пристроїв.

2. Залежно від виду сировини, що переробляється, ткацькі верстати поділяють на верстати для вироблення бавовняних, шовкових, вовняних, лляних, скляних, металевих та інших тканин. При виробленні шовкових тканин із сировини малої лінійної щільності використовують легкі верстати. Верстати, що застосовуються для вироблення вовняних тканин з апаратної пряжі та щільних лляних тканин, відрізняються масивністю та великими розмірами. Ці верстати часто називають важкими. Для вироблення бавовняних, лляних та вовняних тканин із гребенної пряжі використовують верстати середнього типу. Окремі типи верстатів є уніфікованими, на цих верстатах можна виробляти тканини з різної сировини.

3. Залежно від призначення вироблюваної тканини верстати поділяють на прості та спеціальні. Спеціальні верстати призначені для вироблення тканин спеціального призначення (технічні, ворсові, петельні, килими, стрічки тощо).

4. Залежно від ширини вироблюваної тканини ткацькі верстати поділяють на вузькі та широкі. На вузьких верстатах виробляють тканину шириною до 100 см. В даний час робочу ширину верстата - максимальну ширину пробірки основи в бердо - позначають в сантиметрах, що і відображається в марці верстата.

5. Залежно від пристрою зівоутворювального механізму верстати бувають: ексцентрикові - кулачкові (у більшості випадків для вироблення тканин найпростіших переплетень); кареткові (на яких можливе вироблення тканин більш складних переплетень з використанням до 34 ремізок); жакардові (для вироблення великовизорчастих - жакардових тканин).

6. Залежно від конструкції бойового механізму верстати бувають з послідовним та з довільним боєм. У верстатах з послідовним боєм човники прокидаються по черзі з одного й іншого боку верстата, а верстатах з довільним боєм з одного боку може бути проведено кілька послідовних прокидок. Крім того, в залежності від пристрою бойового механізму верстати поділяють на кулачкові, кривошипні та пружинні, а також на верстати нижнього, середнього та верхнього бою.

7. Залежно від числа використовуваних човників верстати поділяють на одночовникові та багаточовникові. Багаточовникові верстати мають спеціальний механізм, що робить на ходу верстата зміну човників з різним качком.

8. Залежно від конструкції запобіжного пристосування, що запобігає відриву ниток основи при заміні човника в зіві, верстати поділяють на беззамкові та замкові. Перші обладнані механізмом відкидного берду чи комбінованим механізмом, а другі - замковим механізмом.

Автоматичні ткацькі верстати випускають із робочою шириною 60; 100; 120; 140; 160; 175; 200; 225 і 250 см. Для вироблення спеціальних технічних тканин у промисловості використовують верстати та більшої ширини (4-24 м).

Ткацькі верстати випускають наступні марки: АТ-1005М; АТ-2-120ШЛ; АТ-175-Л5; АТ-2-250Ш і т. п. У марці верстата спочатку вказують характеристику верстата (А - автомат, Т - ткацький). Далі вказують кількість використовуваних на верстаті човників (два або чотири). Якщо ця цифра не вказана, верстат одночовниковий. Потім вказують заправну ширину верстата у сантиметрах»

Літери ШЛ; Ш; Л показують, що верстат призначений для вироблення шовкових, вовняних та лляних тканин; верстати, призначені для вироблення бавовняних та штапельних тканин, не мають таких позначень. Цифра наприкінці марки верстата показує порядковий номер модифікації вихідного верстата.

Безчовникові ткацькі верстати поділяють, як і човникові (див. п. 2, 3, 4, 5), і поряд з цим поділяють на такі групи:

Вузькі - з робочою шириною 175 (180) см та 216 (220) см і широкі - з робочою шириною 250, 330 та 360 см;

З одноколірним та багатобарвним уточним приладом; кількість квітів або видів уткових ниток, яке одночасно можна переробляти на верстатах СТБ, дорівнює 4-6;

Ексцентрикові, кареткові та жакардові. На ексцентрикових верстатах цього виду можна виробляти тканини головних і багатьох видів дрібноузорчастих переплетень, що мають раппорт по качку не більше 8 ниток, з числом ремизок до 10.

Одно-, дво- та триполотенні. На верстатах із шириною заправки по стегну 175 (180) см виробляють тканини в одне полотно. На старках, що мають робочу ширину 216 (220) см і 250 см, можливе вироблення одного і двох полотен тканини. Випущено партію верстатів СТБ-220, призначених для вироблення трьох полотен для вафельних рушників. Верстати СТБ із шириною заправки по стегну 330 см у всіх галузях текстильної промисловості як дво- і триполотні. На всіх верстатах СТБ, крім верстата СТБ-175 (180), працюють з двох навоїв, а на даному верстаті - з одного. Один навой застосовують іноді і на верстатах шириною 216 (220) та 250 см;

З кутом початку бою 140 ° і 105 ° (становище головного валу в момент вильоту прокладача з качевій бойової коробки). Верстати з шириною заправки по стегну 175 (180) мають кут бою, що дорівнює 140 °, верстати з шириною і 250 і 330 см - 105 °. На верстатах з одним кутом початку бою всі однойменні механізми працюють за загальним цикловим діаграм.

Безчовникові верстати позначають, як і човникові.

Від числа видів качка - на одно- та багатоуткові верстати. У першому випадку на верстаті працюють лише з качком одного виду, а в другому декількома. У зв'язку з цим багатоуточні безчовникові верстати поділяють на дво-, чотири-, шестиуточні (і т. д.) верстати.

Безчовникові ткацькі верстати позначають аналогічно човниковим. Наприклад, СТБ-2-250ШЛ - верстат ткацький, безчовниковий, з двоуточним приладом, ширина заправки 250 см для шовкових тканин; АТПР-120-2 - автоматичний ткацький верстат із пневморапірною прокладкою качка, шириною 120 см, другої модифікації.

Влаштування верстата СТБ

Розміщено на Allbest.ru

Верстати СТБ мають такі основні механізми, щоб забезпечити технологічний процес ткацтва.

Остов складається з 2-х чавунних рам, з'єднаних між собою коробчастим порожнистим зв'язком. Додатковий зв'язок, виконаний з двотаврого прокату, жорстко з'єднаний з рамами верстата і служить опорою для кріплення жолоба пухозбірного і середнього кронштейна навоїв. Підскальна труба хомутами і кронштейнами міцно з'єднана з рамами і надає остову жорсткість.

Привід передає рух від індивідуального електродвигуна до головного валу верстата та забезпечує надійну зупинку верстата. Передача руху здійснюється чотирма клиноподібними ременями на два шківи. Привід складається з механізму включення, механізму зчеплення, гальма та роликового блокування. Пуск та зупинку верстата здійснюють пусковими ручками з боку грудини та навоїв. Зупинку можна робити кнопкою і від контрольного пристрою.

Механізм відпустки та натягу основи призначений для регулювання натягу основних ниток та подачі в залежності від величини натягу. На верстаті встановлено регулятор натягу негативного типу. Подача основи здійснюється автоматично. Регулювання натягу здійснюється рухомим скелем. У конструкцію регулятора включено диференціальний пристрій, що автоматично вирівнює натяг основи на двох навоях.

Товарний регулятор призначений для забезпечення суворої тканини заданої щільності по качку і навування тканини на товарний валик. Необхідна щільність по качку встановлюється підбором змінних шестерень певного поєднання. Рух тканини створюється обертанням вальяну, поверхня якого може бути покрита теркою, наждачною крихтою або гумою. Напрацьовану тканину знімають на ходу верстата. Регулятор позитивного вигляду.

Механізм зівоутворення служить для утворення зіва і забезпечення вироблення тканин різних переплетень. На верстатах можна встановлювати ексцентрикові (кулачкові) або кареткові зіхоутворювальні механізми та жаккардові машини. Кулачкові механізми призначені для вироблення тканин головних і дрібно візерунчастих переплетень з раппортом по качку до 8 і числом ремизок до 10. У цих механізмах ремізні рами отримують рух ексцентриків певного профілю, поміщених в масляну ванну. При використанні зіховоутворювальних кареток на верстатах можуть вироблятися тканини дрібноузорчастих переплетень з раппортом по качку до 300 ниток і числом ремизок 14-18. Жакардові машини встановлюють під час вироблення тканин великовизорчастих переплетень.

Механізм відшукування рази призначений для відключення від верстата зівоутворювального механізму і встановлення ремизок в положення рази, тобто в положення, коли у відкритому зіванні буде розташована остання уточна нитка.

Вимкнення механізму позіхання може бути ручним або механізованим.

Батанний механізм служить для прибою уткових ниток до узлісся тканини та направляє для прольоту прокладачів качка через зів. Брус батана прямокутного перерізу має поздовжній паз, у якому кріплять стегна. До бруса батана прикріплено сталевий гребінець, що служить напрямною для прольоту прокладачів качка. Брус батана короткими лопатями пов'язаний із батанним валом, кулачки якого поміщені у масляну ванну.

Бойова (ліва) коробка призначена для розміщення наступних механізмів, що беруть участь у прокладанні уткової нитки через зів: бойового, масляного гальма (буфера), підйомника прокладачів качка, розкривача пружини прокладача качка, поворотника качка, гальма та компенсатора уткової нитки. качки ножиці, центруючий пристрій.

Приймальна (права) коробка призначена для розміщення механізмів, що здійснюють гальмування прокладників качка після прольоту через зів, звільнення їх від нитки та укладання прокладників на конвеєр. Крім того, в ній розташовані контролер прильоту прокладачів у приймальну коробку та правий качельний контролер.

Конвеєр призначений для подачі прокладачів качка з правої коробки до витягу лівої коробки. Він являє собою замкнутий роликовий ланцюг, за осі окремих ланок якого закріплені пластини, що переміщують прокладачі.

Основопоглядач (електричної дії) служить для зупинки верстата при обриві основних ниток. У механізмі використовують електричні ламелі відритого та закритого типів.

Шпарутки призначені для підтримки ширини тканини біля узлісся, що дорівнює рівній ширині заправки основи по стегну. На верстатах СТБ використовують диференціальні шпарутки.

Кромкоутворюючий механізм служить для утворення країв по краях тканини. Механізм встановлюють у бойової та приймальної коробок, а при роботі в два і три полотна додатково встановлюють середні кромкоутворювачі. Уточна нитка, прокинута по всій ширині заправки, захоплюється у кожної кромки нитеуловлювачем, розрізається, підводиться стегном стегну тканині і прибивається. При утворенні наступного зіва кінці обрізаної уткової нитки заводяться в зів голкою кромкообразователя і з черговою ниткою прибиваються до узлісся. В результаті утворюється кромка з подвоєною в порівнянні з фоном щільністю по качку - край закладного типу.

Механізм зміни кольору качка призначений передачі прокладчику уткової нитки від різних бобін. Залежно від кількості кольорів або видів уткових ниток можуть бути дво- та чотириколірні механізми. Привід механізму зміни кольору може здійснюватись від ланцюга картону або ремізо-підйомної каретки.

Розміщено на Al

Процес утворення тканини та конструктивно-заправна схема верстата СТБ

Процес утворення тканини на ткацьких верстатах СТБ відбувається аналогічно освіті її на човникових ткацьких верстатах, змінено лише спосіб введення уткової нитки в зів (рис.3)

Рис.3 Конструктивно-заправна схема верстата СТБ.

Нитки основи 2, змотуючи з навою 1, огинають рухоме скеля 4, проходять над підскальною трубою 5, через ламелі основонаглядача 6, галева ремизок 7, зуби стегна 8 і між зубцями направляючої гребінки батана 9. Завдяки підйому і опусканню в який малогабаритними прокладачами качка вводиться уточна нитка. Прокладена нитка прибивається до узліссі тканини стегном 8. Утворена нитка 11, пройшовши шпарутки та опору 10 тканини, огинає грудницю 12, вальян 14, притискний валик 13 і віджимний валик 15 і намотується на товарний валик 16.

При виробленні важких тканин схему заправки основи змінюють, для чого встановлюють додаткове нерухоме скеля 3 (рис.4):

Мал. 4

У цих верстатах прокладання качки нитки в зів здійснюється малогабаритними прокладниками, які принципово відрізняються від звичайних човників, так як не несуть в собі качальних пакувань.

Розміщено на Allbest.ru

Висновок

Автором концепції та світовим лідером у виробництві верстатів з мікропрокладчиками була і залишається досі фірма Sulzer (Швейцарія), яка в 1958 році запропонувала на світовому ринку і випускає досі верстати типу «projectil». В даний час в силу серйозних асортиментних обмежень (наприклад, механізм зміни качка на подібних верстатах обмежений максимум 4-6 кольорами проти 8 у пневматичних і 16 у рапірних) та високої вартості при порівнянній продуктивності, верстати з мікропрокладниками в основному витіснені рапірними верстатами, зберігши частку тільки таких сегментах, як виробництво особливо щільних, важких широких тканин, головним чином технічного призначення. Нині їхня частка на світовому ринку становить близько 1 % від частки рапірних верстатів, обсяг ринку яких обмежується величиною близько 25-30 тисяч одиниць обладнання на рік.

У Росії основним виробником ткацьких верстатів є підприємство ВАТ «Текстильмаш» (Чебоксари), яке випускає (і випускало в СРСР) верстати з мікропрокладниками під маркою СТБ (Верстат Ткацький Безчовниковий). Дані верстати виготовлялися й у Новосибірську до 2007 року.

Верстати СТБ були і залишаються широко поширеними в Росії, країнах колишнього СРСР та державах, колишніх членах соціалістичної співдружності (РЕВ). У країни капіталістичної системи не постачалися через патентні конфлікти. До теперішнього часу в роботі залишається значна кількість машин з мікропрокладником (переважно на старих підприємствах), проте останнім часом вони все більше витісняються машинами більш прогресивної конструкції з рапірною, гідравлічною та пневматичною прокладкою качка.

Література

1. Труєвцев І.М. "Технологія та обладнання текстильного виробництва" - Москва, 1960.

2. Гордєєв В.А., Волков П.В. Ткацтво. (Видання 4-те, перероблене та доповнене). - Москва, 1984.

3. Інформація із сайту ru.wikipedia.org

4. Аленова А.П. Автоматичні ткацькі верстати СТБ. - Москва, 1985.

Розміщено на Allbest.ru

Подібні документи

Процес утворення тканини на ткацькому верстаті. Класифікація та загальний устрій ткацьких верстатів. Характеристика ткацьких верстатів для вироблення бавовняних, лляних, вовняних, шовкових тканин та тканин з хімічних ниток, а також килимових виробів.

контрольна робота , доданий 21.01.2010


Технологічний ланцюжок та продуктивність машин. Заправні дані суворих тканин та норми витрати пряжі. Сполученість ткацьких пакувань. Сполученість технологічного устаткування. Техніко-економічні нормативи організації ткацького виробництва.

курсова робота , доданий 17.01.2008


Числове програмне управління (ППУ). Загальні відомості та конструктивні особливості верстатів із ЧПУ. Організація роботи оператора багатоцільових верстатів. Технології обробки деталей на багатоцільових верстатах. Оснащення та інструмент для багатоцільових верстатів.

реферат, доданий 26.06.2010


Прокладання качки нитки на ткацьких верстатах з малогабаритними прокладачами качка. Технологічні операції формування тканини. Основні механізми ткацького верстата. Відведення тканини та подача ниток основи. Механізм для живлення верстата різних видів.

реферат, доданий 20.08.2014


Інструмент для токарних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПУ). Інструмент для свердлильно-фрезерно-розточувальних верстатів з ЧПУ. Пристрої для налаштування інструменту. Особливості та класифікація пристроїв для автоматичної зміни інструменту.

реферат, доданий 22.05.2010


Застосування нових верстатів та технологій. Розрахунок оптимального варіанта технологічного процесу. Продуктивність та економічність багатоцільових верстатів. Взаємозамінність деталей у серійному та дрібносерійному виробництві, зниження часу переналагодження.

курсова робота , доданий 29.03.2009


Групи та типи верстатів з числовим програмним управлінням, їх відмітні ознаки та сфери застосування, функціональні особливості. Класифікація верстатів за точністю, за технологічними ознаками та можливостями, їх буквене позначення на схемах.

реферат, доданий 21.05.2010


Загальні відомості про верстати з числовим програмним керуванням. Класифікація верстатів за технологічним призначенням та функціональними можливостями, їх пристрій. Оснащення та інструмент для багатоцільових верстатів. Технологічні цикли варіантів обробки.

презентація , доданий 29.11.2013


Вивчення конструкцій та підсистем верстатів, їх технічні характеристики та кінематика. Привід обертання інструменту токарних багатоцільових верстатів. Конструкції пружинно-зубчастих муфт. Вимоги щодо вдосконалення сучасного верстатного обладнання.

дипломна робота , доданий 17.12.2012


Загальні відомості про завод. Аналіз заводського технологічного процесу виготовлення вузлів, збирання виробу, методика їх перевірки. Основна відмінність осі від валу. Марки та хімічний склад сталей. Види шліфувальних верстатів. Аналіз використовуваного устаткування.