Онлайн частина цієї гри отримала назву "Фракції". Для початку ви повинні вибрати Фракцію Мисливці або Цикади. Вибравши одну з фракцій, вам доведеться пройти подорож із цією фракцією або ваш клан буде знищений, а ви програєте, і доведеться починати все заново. Спочатку мультиплеєр може здатися заплутаним, але здебільшого вам варто просто в нього нормально пограти і турбуватися тільки про виконання місій, які з'являються.

Для отримання даного досягнення, найважливіше, що вам потрібно знати те, що протягом усього часу, у вашому клані повинен залишитися хоча б один, хто ви вижив, інакше ви програєте. Здебільшого чисельності вашого клану загрожують місії, в яких вам потрібно захищати свій клан від винищення. Спочатку ви почнете з місій, які можуть збільшити чисельність вашого клану без ризику втрати та місії з 60% ризиком втрати населення. Ці місії ви можете ігнорувати. Потурбуватися варто про місії, де ризик втрати населення дорівнює 100%. Ви зіткнетеся з п'ятьма такими місіями. Дані місії проходитимуть під час:

• 1 день, 6 тиждень
• 2 день, 8 тиждень
• 3 д ень , 10 тиждень
• 6 д ень , 11 тиждень
• 4 д ень , 12 тиждень

Їх не можна програвати, інакше доведеться розпочинати подорож наново. Вам доведеться виживати протягом 12 тижнів (1 матч = 1 ігровий день, тобто в цілому 84 матчі).

Для виконання місій потрібно завершити всі випробування протягом 3 днів (3 матчі). Вам варто зберегти найпростіші випробування на дні зі 100% ризиком винищення клану. Місії Фракцій). Якщо ви на межі провалу однієї з цих місій і ваш клан знищили, вийдіть з гри в XMB, і цей день не зарахується. Таким чином, ви можете спробувати переграти цей день та завершити випробування.

Перепустка днів :

Мені не подобається рекомендувати даний метод, тому що він заважає іншим гравцям, але поки що це єдиний спосіб скоріше розібратися з мультиплеєром. Вийшовши з матчу через меню паузи, ви можете пропустити матч, і вам зарахується день подорожі. Зробивши так, ваш клан виявиться голодним/хворим і в результаті помре, тому вам періодично потрібно грати через кожні кілька пропущених матчів. Також вам не варто забувати завершувати важливі місії, які періодично з'являються (зокрема ті, що становлять 100% ризик винищення популяції вашого клану).

Що стосується ігрового режиму, то тут вже на ваш смак, але я порадив би режим Набіг, так як він здається більш послідовним. Матчі проходять швидше та простіше працювати над цілями місій тощо. У режимі Виживання матч може закінчитися до того, як ви дізнаєтеся про це і ви зустрінете трохи ворогів, якщо ваша команда займається ними замість вас.

Місії Фракцій:

• Подібні місії проходять раз на тиждень, а іноді два рази (Один ігровий тиждень = 7 розрахованих на багато користувачів матчів). Вони відрізняються лише наслідками для вашого клану. Іноді результати визначаються тим, скільки нових людей вступить у ваш клан. Найчастіше все навпаки. Підраховується кількість померлих від атак чи спалахів захворювань.
• Час від часу вам вибиратимуть місії. Існує ціла низка завдань, такі як завдання ран, страти, завдання поранень з різної зброї. У кожного завдання 3 рівня (наприклад, 3 поранення, 6 поранень та 9 поранень) і ви повинні досягти найвищого рівня протягом 3 матчів.
• Ви можете брати те саме завдання кілька разів, наприклад, вибравши завдання, поранити супротивника зі своєї улюбленої зброї. Правда з кожним разом рівень завдання зростає і вимоги стають складнішими, тому сильно не захоплюйтеся, тому що можете втратити багато часу на одній місії.
• Найпростіші завдання раджу зберегти на потім, коли з'являються місії зі 100% ризиком втрати вашого клану.

Сара, дочка Джоела.

Напередодні дня народження Джоел отримує у подарунок від дочки наручний годинник. Ніщо не віщувало біди цієї ночі. Прокинувшись від тривожного дзвінка Томмі, брата Джоела, оглядаємо листівку на комоді. Заглянемо до спальні батька і дізнаємося з новин про невідомий вірус, який охопив містечко. Спускаємося на перший поверх, проходимо на кухню та переглядаємо дзвінки на телефоні. Ідемо ліворуч, проходимо через при відчинені двері. Схвильований Джоел спішно дістає револьвер і повідомляє про дивною поведінкоюсусідів. Один із них проривається до хати, Джоел вбиває його, і ми виходимо до заднього двору. Разом із Томмі вирушаємо на пошуки безпечного шляху, щоб залишити місто. Потрапивши в аварію, беремо на руки Сару і рухаємося вниз дорогою. На перехресті повертаємо праворуч. Продовжуємо бігти, обходимо вантажівку і прямуємо до провулку з лівого боку. Добираємось до будівлі, входимо всередину. Томмі утримуватиме двері, щоб могли втекти. Зустрічаємо військового, який рятує нас від заражених. Однак потім отримує розпорядження вбити нас. Томмі наспів надто пізно, Сара померла від отриманих поранень.

У день початку поширення вірусу всі намагалися вибратися з міста.

За стіною

Світ змінився. Військові створили карантинні зони, убезпечивши тих, хто вижив від заражених. Прокинувшись на стукіт дверей, впускаємо в будинок Тесс і спілкуємося про нагальні проблеми. Їй удалося провести угоду, і тепер ми забезпечені картками на кілька місяців. Роберт намагається вставити ціпки в колеса, потрібно розібратися з ним. Вийшовши назовні, слідуємо за подругою до блокпосту. Нам майже вдалося уникнути його, але стався вибух і всі проходи заблокували. Пришвидшено біжимо за Тесс, проходимо в будинок і отримуємо аптечку. Перев'язавши рану, рухаємось коридором. Крім нас, Роберта шукає Марлін із угрупування Цикад. Добираємося до секретного пролому в стіні і пересуваємо шафу в правий бік.

Зстрибуємо вниз, прямуємо за Тесс до наших речей. Забираємо їх зі столу, підходимо до червоних дошок, дивимося нагору та підсаджуємо подругу. Вибираємось назовні, спілкуємося з Тесс і рухаємося за нею. Потрібні сходи розташовані збоку від білої машини. Притуляємо її до стіни і залазимо нагору. Слідуємо за Тесс, у темряві використовуємо ліхтарик. Перший поверх сповнений суперечками. У цьому випадку Джоел одягне протигаз, і видимість помітно погіршиться. У кімнаті присівши проходимо через пролом у стіні. Забираємо колоду зі шляху і протискуємось між шафою та ящиком. Виявляємо людину, у якої пошкодилася маска. Підбираємо патрони, що лежать поруч, і вистрілюємо в голову нещасного. Присівши проходимо під забитими дошками. Зіткнувшись із зараженими, спершу прислухаємося, щоб побачити їхнє розташування. Підкрадаємося до супротивника, дочекавшись, коли він відвернеться. Проводимо захоплення і душимо. Двох, що залишилися, можна обійти з лівого боку, обов'язково вимкнувши ліхтар. Піднімаємося сходами і вибираємось назовні.

Рухаємось за Тесс до сусідньої будівлі та входимо всередину. Вибираємось вище і спускаємося вниз з іншого боку. Вистачаємо дошку, підходимо до стіни, щоб передати її напарниці. Самі ж повертаємося нагору через пролом у стіні на протилежному боці. Продовжуємо йти за Тесс. Поки хлопчик перевіряє, чи поблизу солдатів і людей Роберта немає, заберемо патрони зі стійки. Проходимо через місцевий ринок та вирушаємо до верфі. Зіткнувшись із ворогами, намагаємося підібратися до них якомога ближче. Економимо боєприпаси і за будь-якої можливості атакуємо недругів у рукопашному бою. Ворота зачинені, тому підсаджуємо Тесс на стіну з лівого боку. Знов вороги, не поспішаючи, слідуємо за Тесс. Після того, як вона розправиться з одним із них, пробираємось до будівлі та входимо всередину. Підкрадаємося до того, що далі від нас. Проводимо захоплення та удушення. Знищуємо решту та підбираємо ключ, яким відмикаємо двері всередині будівлі.

У карантинній зоні суворий контроль: якщо ти заражений, то на тебе чекає негайний розстріл.

Перебуваючи за укриттям, чекаємо на закінчення розмови. Знищуємо противника біля дверей, потім ще одного у сусідній будівлі. Йдемо на склад, підкрадаємося до ворога та проводимо удушення. Піднімаємося вгору сходами зовні. Вбивши двох, обшукуємо склад. На другому поверсі зі столу підбираємо ніж, за допомогою якого набагато ефективніше розправлятися з ворогами після їхнього захоплення. Відчиняємо ворота на першому поверсі та вибираємось до пристані. Ідемо праворуч і знищуємо ворогів одного за одним. Чекаємо, коли третій підійде ближче і відвернеться від нас. Продовжуємо йти праворуч, поки не дістанемося до офісу.

Роберт почне стріляти, а коли в нього закінчаться набої – втече. Наздоганяємо та розпитуємо його про зброю. Він повідомляє, що продав їх Цикадам. Марлін, що з'явилася, укладає з нами угоду. Ми отримаємо вдвічі більше зброї, якщо погодимось провести контрабанду через кордон. Слідуємо за знайомою до її оселі. Вибравшись до мосту, повертаємо ліворуч. Піднімаємося нагору, потім входимо до будівлі з лівого боку та обходимо противника. Як тільки ми схопимо його, союзниця зробить те саме. Рухаємось коридором, проходимо в останнє приміщення і вибираємося через крайнє вікно зліва. Знищуємо противника і ще одного з правої сторони. Тільки перед цим краще дочекатися, коли ворог на мосту перебереться на лівий бік. Спускаємось під міст і добираємось до житла.

Околиці

Суть нашої роботи полягає в тому, щоб супроводжувати дівчинку до Капітолію. Тесс вирушить разом з Марлін до табору Цикад перевірити зброю. Вийшовши назовні, повертаємо ліворуч і спускаємось до паркану. Прямуємо вздовж нього, потім йдемо праворуч і потрапляємо в провулок. Щоб залізти нагору, підсуваємо контейнер для сміття до сходів. Піднімаємося нагору і добираємось до конспіративної квартири біля кордону. Трохи відпочивши, залишаємо квартиру через пролом у стіні. Запускаємо генератор, натискаючи кнопку, коли повзунок опускається в нижню частину шкали. Проповзаємо вперед, піднімаємося сходами і вибираємось назовні. Рухаємося вперед, проходимо через контейнер і відразу ж нападаємо. Провівши сканування, з'ясовується, що дівчинка Еллі заражена. За її словами, її було укушено вже три тижні тому, але чомусь вірус не вплинув на неї.

Ідемо за Тесс до патруля. Зміщуємося ліворуч і притискаємося до стіни. Слідкуємо за ліхтарем супротивника на верхній позиції. Акуратно огинаємо кут і продовжуємо рухатися ліворуч. Зстрибуємо у воду, підіймаємося нагору і поволі переміщаємося по укриттям до іншого боку будівлі. Відчиняємо ворота і, вибравшись назовні, добираємося до будівлі праворуч. Чекаємо за укриттям, коли противник відвернеться. Нейтралізуємо його та прямуємо до вікна на іншому кінці. Ідемо назовні, продовжуємо йти вперед і перебираємось по каналізаційній трубі до будівлі. Піднімаємося сходами і відразу ж повертаємо ліворуч. Пригнувшись, проходимо через пролом у стіні. Біжимо вперед, на роздоріжжі згортаємо праворуч. Добираємося до ґрат і розкриваємо її.

Хоча Джоел і Тесс частенько порушують кордони, цього разу ставки надто високі.

Ідучи за Тесс, піднімаємося до верхньої точки. Вдалині бачимо будівлю Капітолію. Повертаємо праворуч і проникаємо всередину. Вибираємось до сходів, піднімаємось на поверх вище. Виявляємо клацання прилипшого до дверей. Їхні обличчя понівечені до невпізнання, тому вони не бачать, зате чудово чують. Проламуємо двері і повертаємо праворуч. Спільно відчиняємо наступні двері. Розправляємося з клацанням швидко і часто натискаючи показану кнопку. Оглядаємось у кімнатах з метою пошуку корисних предметів. Деякі двері замкнені і для їх відкриття потрібний ніж. Практично завжди витрачений ніж окупає себе з лишком. Проходимо в останнє ліворуч приміщення і підсаджуємо Тесс до жовтого виступу. Напарниця відверне клацання, пройдемо за нею. Потім самостійно відволікаємо ворога, кинувши пляшку праворуч. Залазимо нагору, зістрибуємо на сходи та прибираємо ящик зі шляху. Пробираємося платформою зовні, огинаємо кут і знову проходимо в будинок.

Підбираємо револьвер, прямуємо за Тесс і зістрибуємо вниз. Підбираємо шматок труби, знищуємо першого супротивника, підкравшись ззаду. Повертаємося до місця, де ми стрибнули. Проходимо вперед і чекаємо, коли бігун піде далі коридором. Нейтралізуємо його та переходимо на інший бік. Підстерігаємо ще двох, а потім добиваємо останнього – луску. Застрибуємо нагору і відсуваємо ящик, що загородив двері. Спускаємось все нижче і нижче. Підбираємо коктейль Молотова, який ми можемо виготовити з тих самих предметів, що й аптечки. Пригнувшись, проходимо через пролом у стіні. Підкрадаємося до першого клацана, розправляємося з ним і зміщуємось праворуч. Перебираємось на інший бік. У ґрат стоїть противник, його обов'язково потрібно вбити. Щоб зробити це без привернення уваги, скористаємося коктейлем Молотова чи ножем. Підсаджуємо напарницю до виступу з правого боку. Піднімаємося сходами і, нарешті, вибираємось назовні.

Добираємося до вантажівки у провулку. Повертаємо ліворуч і входимо до будівлі. Безшумно знищуємо бігунів, хапаємо комод і переносимо його до вантажівки. Перестрибуємо на інший бік, проходимо вперед і відчиняємо ворота з лівого боку. В останній момент встигаємо забігти усередину. На верстаті можемо модифікувати зброю. Відчиняємо двері та піднімаємось на другий поверх. Посеред кімнати натрапляємо на завал. Піднімаємо колоду, щоб Тесс та Еллі змогли пройти далі. Ми підемо іншим шляхом. Повертаємо праворуч, вибираємось у коридор і підстерігаємо бігуна. Проходимо у велику кімнату з правого боку, перебираємось на інший бік і закидаємо коктейль Молотова в коридор, щойно помітимо бігуна. На звук втече щелкун і його охопить полум'я. Піднімаємось на наступний поверх, знищуємо ворога, що б'ється у двері. Допомагаємо Тессі, потім Еллі. Відходимо подалі і відбиваємось від бігунів, бажано використовуючи вогнепальну зброю. Через вікно перестрибуємо на пожежну драбину. Піднімаємося нагору, беремо будь-яку з дощок і використовуємо її як переправу між будинками.

Еллі ніколи не залишала карантинну зону і тому хмарочоси здаються для неї чимось дивовижним.

Спускаємося вниз і дотягуємо сміттєвий контейнер до воріт. Вибираємось до дороги і добираємось до Капітолію. Усіх Цикад перебили, також з'ясовуємо, що Тесс заражена. Вона пропонує нам вирушити далі і знайти Томмі. Сама ж Тесс залишиться тут і спробує стримати військових. Не встигли ми піднятися нагору, як Тесс уже застрелили. Перестрибуємо до іншої частини будівлі та підбираємо гвинтівку біля трупа. Попереду вороги, згортаємо в кімнату з лівого боку та нейтралізуємо самотнього супротивника. Активно прислухаючись, перебираємось на інший бік і спускаємось на перший поверх. Знову рухаємося ліворуч. Максимально довго намагаємося рухатися безшумно.

Виходимо назовні та переходимо через дорогу. Спускаємося вниз і стрімко ховаємось від кулеметної черги. Оскільки Еллі має імунітет, вона може дихати спорами. Знищуємо двох солдатів та проходимо через вагони. Тунель затоплений, тому далі просуваємось вплавь. Пірнаючи, можемо обминати завали. Допливаємо до кінця, де знайдемо пліт. Переносимо його до Еллі та переправляємо її на протилежний бік. Підбираємося нагору по сходах, що опустилися, і вибираємося назовні.

Містечко Білла

Обговоривши з Еллі моменти, про які краще не згадувати, висуваємось до старого знайомого Білла. Просуваємося частіше лісу і незабаром виберемося до вежі. Головні ворота зачинені, тому йдемо ліворуч і добираємось до кам'яної стіни. Підбираємо дошку та переміщаємо її до маленької споруди. Залазимо на дах та піднімаємо дошку. Тут, до речі, можна підібрати модифікований шматок труби. Встановлюємо дошку між будинками та перебираємось на інший бік. Спускаємося вниз, зміщуємося ліворуч і добираємось до воріт. Вони закриті з іншого боку, тому підсаджуємо Еллі. Рухаємося вниз дорогою, наприкінці повертаємо в провулок з лівого боку. Луск підірветься на пастці. Добираємося до вантажівки, підкладаємо сходи та залазимо нагору. Перейшовши дошкою, забираємо її і встановлюємо поруч зі сходами. Піднявшись нагору, підтягуємо дошку та кладемо її між будинками. Продовжуємо рухатися по даху. Спустившись униз, проповзаємо під розтяжкою. Ще дві розтяжки біля проходу на сітці. Відходимо подалі, присідаємо та прострілюємо їх. Ідемо далі, знищуємо розтяжку у нижній частині між стінами. Пройшовши до будівлі, потрапляємо у пастку. Поки Еллі займається нашим визволенням, ми відстрілюємось від заражених. Не варто турбуватися про боєприпаси, їх буде безліч. Частіше перезаряджаємось і намагаємося не підпускати ворогів. Незабаром на допомогу приспіває Білл. Слідуємо за ним, щонайменше відволікаючись на ворогів. Після недовгих суперечок Білл погоджується допомогти нам. Для збору машини знадобляться деталі, які можна знайти в місті.

Будь-яку зброю можна модифікувати, правда для цього доведеться знайти верстат.

Збираємо велику кількість корисних предметів у цій забігайлівці. Вибираємось назовні, слідуючи за Біллом. Коли з'являться вороги, тікати не буде куди, тому, не відходячи від союзників, відбиваємось від заражених. Покінчивши з ними, піднімаємося нагору і спускаємось у льох, де знаходиться склад. Отримуємо дробовик та розривну бомбу. Її можна використовувати як міну, при наближенні ворога відбудеться вибух. Якщо кинути бомбу безпосередньо у ворога, то вона вибухне моментально. Нещодавно на окрузі з'являлися військові. На них напала орда заражених та транспорт, втративши керування, протаранив стіну школу. Там ми знайдемо робочий акумулятор. Піднімаємося нагору та залишаємо церкву через вікно. Проти великої кількостіщелкунов у саду використовуємо коктейль Молотова. Усі вони збігуться на шум і самостійно підпаляться.

Вибираємось у провулок та проходимо через територію приватних будинків. Прислухаємося та визначаємо місцезнаходження бігунів. Просуваємося вперед, знищуючи ворогів. Добираємося до крайнього зліва будинку і пробуємо відчинити двері – не піддається. Еллі зможе перебратися на інший бік через собачу дверцята. Зачищаємо альтанку та будинок від лужків. Достатньо кинути коктейль Молотова біля проходу. Через будинок вибираємось на інший бік, залазимо на фургон і по дошці перебираємось на сусідню територію. Ретельно обшукуємо будинок. Допомагаємо Біллу відчинити ворота в гаражі. Вдалині видніється вантажівка. Прямуємо до нього, попутно розстрілюючи бігунів. Використовуємо бомби у вузьких проходах і не дозволяємо оточити себе. Добираємось до автобуса біля воріт. Підсаджуємо Еллі, щоб вони спустили сходи. Перебираємось на інший бік і прямуємо за Біллом.

Для аптечки і коктейлю Молотова потрібні ті самі інгредієнти.

Двері школи зачинені, тому згортаємо за кут і проникаємо всередину через вікно. Не виявивши акумулятор у вантажівці, починаємо шукати вихід. Прямуємо коридором, зачищаючи його від ворогів. Проходимо через аудиторію, спільно проламуємо двері у коридорі. Опинившись у спортзалі, стикаємося із великим противником. Спершу знищуємо бігунів і тільки потім концентруємо всю увагу на громілі. Намагаємося стріляти у його яскраві зростки на тілі. Не стоїмо на місці, тому що спори, що летять у нас, завдають постійної шкоди і зменшують зону видимості. Здобувши перемогу, збираємо боєприпаси і перезаряджаємо зброю, вона нам ще знадобиться. Підсаджуємо Білла та Еллі, але самі не встигаємо залізти. Знищуємо бігунів і піднімаємося нагору.

Вибираємось назовні і прямуємо за Біллом. Як тільки союзники звільнять сходи, одразу ж чіпляємось за неї. У будинку виявляємо повішеного Френка, партнера Білла. Його покусали заражені і, мабуть, він не хотів стати одним із них. Тим часом Еллі виявляє в гаражі автомобіль із робочим акумулятором. Залишилося тільки зарядити його, штовхаючи машину. Озирнувшись у будинку, підходимо до тачки ззаду та виводимо її на вулицю. Не захоплюємося штовханням, обов'язково стежимо за ворогами та вчасно відстрілюємо їх. Відірвавшись від заражених, прощаємось з Біллом і продовжуємо наш нелегкий шлях. Прибуваємо до міста; автострада забита машинами, єдиний шлях – повернути праворуч. Зіштовхуємося з агресивно налаштованою групою людей.

Піттсбург

Відбиваємось від супротивника, швидко і часто натискаючи показану кнопку. Потім підбігаємо до Еллі та допомагаємо їй. Ворогів багато, і деякі з них спробують підібратися з тилу. Прислухаємось та контролюємо місцезнаходження бандитів. Вбивши всіх, йдемо назовні і відчиняємо ворота у кутку. Вибираємось до сходів, піднімаємося нагору. Проходимо коридором і відкриваємо бічні двері. Зстрибуємо вниз і рухаємося шосе. Побачивши мисливців, найпростіше обійти їх, ховаючись за машинами з лівого боку. Залазимо на автобус та проходимо через КПП. Попереду багато ворогів, тому якщо хочемо діяти безшумно, то повертаємо праворуч і проникаємо до будівлі. Піднімаємося нагору, йдемо праворуч і спускаємось у внутрішній двір. Йдемо в провулок, піднімаємося пожежними сходами і зістрибуємо з іншого боку. Якщо прориватися з боєм, то зачищаємо спочатку вулицю, потім перший поверх будівлі та відповідно другий.

Білл замінував практично кожен куточок у місті.

Добираємося до затопленої території та пливемо до самого кінця, де виявимо пліт. Доставляємо його до Еллі та переносимо дівчинку до автобуса. Проходимо через фургон, повертаємо ліворуч і потрапляємо до кафе. Звідси застрибуємо нагору і переходимо дошкою до будівлі готелю. Зістрибнувши вниз, йдемо ліворуч. Навпроти барної стійки знаходиться конструкція. Забираємо сходи та доносимо їх до холу. Повертаємо ліворуч і встановлюємо сходи на стіні, над якою відсутні перила. Залазимо нагору, потім піднімаємось на другий поверх. Вибираємось на дах через вікно і перебираємось в іншу частину будівлі. Більшість ворогів без вогнепальної зброї, зате з підручними предметами. Намагаємося діяти безшумно. Коридором добираємося до наступних сходів і піднімаємося на третій поверх. Розташовуємося в холі, звідки чудово проглядається довгий коридор. Еллі попередить, якщо вороги почнуть підбиратись із флангу. Знищивши всіх ворогів, рухаємося коридором і добираємося до тераси. Проникаємо в кімнату через вікно з лівого боку, виходимо в коридор і сходами піднімаємося на четвертий поверх.

Розкриваємо двері ліфта, швидко і часто натискаючи цю кнопку. Піднявшись сходами, пролазимо через вузький прохід з правого боку. Зстрибуємо на кабіну ліфта, чекаємо на Еллі і підсаджуємо її. Самі ж провалюємося вниз у воду. Добираємося до затоплених сходів, пірнаємо під воду та пливемо на нижній поверх. Перепочивши, знову пірнаємо і, озирнувшись навкруги, пропливаємо через двері, поряд з якими той самий значок запасного виходу. Ідемо далі на територію заполонену суперечками. Просунувшись коридором, піднімаємося нагору і прибуваємо до замкнених дверей. По-перше, відсутня електрика і, по-друге, потрібна перепустка. Повертаємось у коридор і проходимо по ньому до кінця. Повертаємо в приміщення з правого боку, потім знову праворуч і перебираємось у протилежну кімнату. Зі столика забираємо перепустку, повертаємося в попереднє приміщення і спускаємося вниз. Запуск генератора і поспішно повертаємося до замкнених дверей, які відмикаємо за допомогою пропуску.

Бачачи краси лісів, можна подумати, що ніякої епідемії і не було.

Піднімаємося нагору, проходимо коридором і вибираємося на кухню. Вбиваємо ворогів, потім ідемо в хол. Біля замкнених дверей лежить сходи, встановлюємо її біля стіни правіше. Майже піднявшись нагору, отримуємо удар зверху і зриваємося вниз. Швидко та часто натискаємо показану кнопку кілька разів. Незабаром прибуде Еллі та допоможе нам. Джоел замість подяки накричав на Еллі. В усьому винен той факт, що дівчинка скористалася вогнепальною зброєю. Піднімаємося нагору та добираємось до ресторанної зони. Піднімаємось на сцену та підштовхуємо піаніно до стіни. Вибираємось нагору і вибираємось назовні. Зовні багато ворогів і одному буде важко з ними впоратися. У Джоела не залишається вибору, окрім як довірити гвинтівку Еллі. З верхньої позиції вона прикриватиме нас.

Мисливці повідомлені про наші пригоди. Коли вони домовляться, зміщуємося ліворуч і знищуємо першого супротивника. Намагаємось виводити ворогів на відкритий простір, щоб Еллі могла підстрелити їх. Знищивши всіх до одного, дівчинка спуститься до нас. Вручаємо їй пістолет. Відтепер Еллі прикриватиме нас завжди і скрізь. Проходимо до кінця вперед, де за вантажівкою з лівого боку знаходяться ворота. Пробравшись усередину, витягаємо візок з-під воріт і переносимо його до протилежної стіни. Підбираємось нагору, добираємось до вікна і спостерігаємо за тим, як мародери вбивають беззбройних. Не знайшовши нічого корисного, вони їдуть. Піднімаємося нагору і розправляємось із мисливцями. Вибираємось назовні через офісне приміщення.

Колекція платівок. Можливо, серед них є рідкісні екземпляри.

Прямуємо до наступної будівлі. Проникаємо всередину з правого боку, ховаючись за поліцейською машиною. Піднімаємося нагору та вбиваємо трьох супротивників. Переходимо в іншу частину будівлі, спускаємося вниз і продовжуємо рух вулицею. Біля перехрестя є ще одна група ворогів, що складається з чотирьох мисливців. Не ліземо на рожон, так двоє з них мають вогнепальну зброю. Ідемо праворуч і підсаджуємо дівчинку до пожежних сходів. Залазимо вгору, зістрибуємо з іншого боку і прямуємо до провулку з лівого боку. Перейшовши на інший бік, перетинаємо дорогу, ховаючись за поліцейською машиною. За бажанням, попередньо можемо зачистити будинок від ворогів. Ворота зачинені, тому обходимо їх через будівлю з правого боку. Все далі заглиблюємося в провулок, повертаємо праворуч і одразу входимо до будівлі. Піднімаємося нагору, йдемо до найближчої кімнати і по пожежних сходах вибираємось на карниз. Перебираємось по ньому до вікна, входимо всередину і проходимо до наступної кімнати. Вибираємось з вікна до зруйнованих пожежних сходів і продовжуємо рухатися карнизом.

Ось ми і потрапили в одну з найнебезпечніших пасток. На шум потихеньку починають збігатися заражені.

Проникнувши всередину, нападаємо. Вижили виявилися Генрі та його молодший брат Сем. Вони прийняли нас за мисливців і тому постаралися вбити нас якнайшвидше. Також з'ясовуємо, що вони єдині із групи, хто залишився живим. Неподалік знаходиться лігво цих хлопців, слідуємо за Генрі. Спускаємося вниз у магазин іграшок. Потім виходимо назовні і проходимо через відкриті двері з правого боку. Підстерігаючи ворогів, розправляємося з ними. Залазимо на вантажівку, трохи проходимо вперед і знову відходимо за укриття, оскільки з'являться вороги. Знищивши їх, застрибуємо ще вище і прибуваємо в лігво союзників. Генрі та Сем також як і ми шукають Цікад. Вони чекають на момент, коли блокпост, що охороняє прохід до мосту, буде ослаблений. Більшість із охоронців підуть спати. Трохи відпочивши, слідуємо за Генрі. Спустившись вниз, підкрадається до двох і безшумно нейтралізуємо їх синхронно з Генрі. Наш – той, що ліворуч. Виходимо назовні і переходимо на інший бік, ховаючись за машинами і не трапляючись під світло прожектора. Вбиваємо самотнього супротивника, заглушуємо генератор. Розправляємось з усіма, хто спуститься до нас.

Спільно відкриваємо ворота та в останній момент встигає втекти від ворожого транспорту. Вбиваємо противника і підсаджуємо всіх трьох на вантажівку. Сходи ламаються, тому ми не зможемо залазити нагору. Генрі та Сем вирішують кинути нас. Еллі не залишає нас і зістрибує назад вниз. Відчиняємо ворота та проникаємо всередину. Зачищаємо будинок від ворогів, після чого проходимо в хол і прибираємо візок, який загородив головні двері. Вийшовши назовні, стрімко біжимо за Еллі, оминаючи перешкоди. Потрапивши в глухий кут, в останній момент наважуємося зістрибнути у воду.

Очевидно, когось ці луски остаточно дістали.

На березі зустрічаємо Генрі та Сема. Джоел вихопив зброю у Генрі і пригрозився вбити її за те, що вони покинули нас у скрутну хвилину. Натомість цього разу ми дочекалися допомоги. Вивчивши околицю, повертаємось до союзників. Залазимо нагору і допомагаємо Генрі підняти ґрати каналізаційної труби. Діставшись до роздоріжжя, підемо правою дорогою. Закінчивши огляд, знову з'єднуємося з друзями. Прибуваємо до зони з водою. Пливемо до іншого кінця воріт, пірнаємо та витягаємо трубу з механізму. Генрі відчинить ворота, пропливаємо далі. Вибираємось на сушу і піднімаємося сходами з лівого боку. Скидаємо вниз пліт біля огорожі. Доставляємо його до Еллі та переносимо дівчинку на інший бік до генератора. Вона увімкне його, і Генрі з Семом також зможуть перебратися до Еллі. За допомогою Генрі залазимо нагору.

Відчинивши двері, спрацює звукова пастка. Зі столика підбираємо двозарядний дробовик «коротиш». Продовжуємо рухатися вперед, знищуючи заражених. Відчинивши двері, спрацьовує чергова пастка, яка поділяє нас із союзниками. На боці Генрі та Еллі з'явилися щелкуни, тому їм довелося втекти. Розвертаємось, проходимо через сітку і повертаємо ліворуч. Рухаємось із граничною обережністю. Тут багато ворогів і всі вони рано чи пізно нападуть на нас. Можна розставити бомби чи кинути парочку коктейлів Молотова. Далі йдемо вперед до кінця, потім згортаємо ліворуч і підсаджуємо Сема до виступу. Залазимо сходами, проходимо прямо і зістрибуємо вниз. Поєднуємося з Генрі та Еллі. Швидко біжимо за ними. Спробуємо відкрити ґрати, швидко та часто натискаючи показану кнопку. Сем проповзе через невеликий отвір і відімкне двері з іншого боку. Піднімаємося сходами і прямуємо до виходу. Збираємо зі столу корисні предмети. Діти переберуться назовні та спробують відчинити двері. Ми в цей час стримуватимемо заражених. Мінуємо проходи бомбами та коктейлями Молотова. Як тільки відчиняться двері, ні на хвилину тут не затримуємось.

Топляк – найсильніший супротивник у грі. Навіть ніж не врятує, якщо він схопить нас.

Прямуємо за Генрі вниз по дорозі. Принагідно обшукуємо будинки, в яких обов'язково знайдеться багато корисного. Через крайній будинок з лівого боку перебираємось на сусідню вулицю. Її контролює снайпер, тому рухаємося вперед, ховаючись за машинами з правого боку. Ворогів тут не буде, зате доведеться точно розраховувати наше просування. Якщо піти з лівого боку, то снайперський вогонь нам практично не загрожує. Натомість доведеться знищувати інших мисливців. Обходимо будинок, проникаємо всередину та розправляємося зі снайпером. Скориставшись снайперською гвинтівкою, розчищаємо шлях для союзників. Вбиваємо всіх, хто намагається наблизитись до них. За деякий час з'явиться транспорт. Чекаємо, коли він під'їде ближче, і стріляємо у того, хто кидає коктейлі Молотова. Незабаром почнеться наплив зомбі, трохи пострілявши в них, вибираємось із дому.

Джоел розповідає про свого брата Томмі, який хотів на свій день народження взяти два харлеї і вирушити до океану. Сем заводить з Еллі розмову про епідемію, про свої страхи перетворитися на зараженого. Основою для цього став той факт, що Сем виявився укушеним. Наступного ранку Еллі вирішує відвідати його. Перетворений на бігуна Сем нападає на Еллі. Спочатку Генрі намагається вберегти брата, але потім самостійно вбиває його самого себе.

Осінь
Дамба Томмі

Продовжуємо пошуки Томмі. Діставшись машини, ліворуч від нього в траві можна знайти револьвер «Ель-диябло» з оптичним прицілом. Спускаємося по схилу, повертаємо праворуч і рухаємося вздовж берега. У Томмі та Джоела розійшлися погляди на світ. Перший приєднався до Цикадів, сподіваючись на найкраще життя, а другий вирішив зайнятися контрабандою Добираємося до греблі і обертаємо вентиль, щоб перевернути одну зі віконниць. Зстрибуємо у воду, пірнаємо і запливаємо в будівлю, що затонула. Звільняємо пліт на стелі та швидко випливаємо на поверхню. За допомогою плоту переносимо Еллі на інший бік греблі. Перебираємось до неї, пройшовши по віконницях. Піднімаємося нагору по скелі, потім рухаємося вздовж стіни, поки не прибудемо до головних воріт.

Як виявилося, завод зайняли ті, хто вижив, серед яких знаходиться наш брат Томмі. Знайомимося з його дружиною Марією та проходимо на територію. Справи тут не найкраще. Пошкоджено турбіни, без яких неможливе відновлення подачі електроенергії. Провівши обхід разом із братом, розповідаємо йому про імунітет Еллі і заразом просимо про допомогу. Томмі не бажає ризикувати своїм життям, тим більше, що тепер він одружений. Зненацька спрацьовує сирена – на територію проникли бандити. Еллі та Марія потрапили у пастку, вирушаємо рятувати їх. Просуваємося вперед, знищуючи ворогів. Найчастіше користуємося укриттями, оскільки бандити непогано екіпіровані. Після недовгих причіпок Марія відпускає свого чоловіка до Цикадів.

Вдавання і спроби натиснути на жалість, щоб виманити людей з машини, вбити їх і пограбувати – така не рідкість у сучасному світі.

Еллі втекла на коні. Рухаємось за Томмі слідами дівчинки. Потрапивши у засідку, знищуємо всіх бандитів на території. Активно прислухаємось і не даємо оточити себе. Вбивши всіх до одного, повертаємось до коней і на них добираємося до ранчо. Увійшовши до будинку, піднімаємось на другий поверх і проходимо до останньої кімнати. Еллі незадоволена тим, що ми хотіли кинути її та довірити Томмі. Будинок оточили бандити. Вбиваємо ворогів, доки вони оглядають кімнати. Зачистивши будинок, ідемо назовні. Дізнаємося від Томмі, що лабораторії знаходиться в колорадському університеті. Джоел вирішує самостійно завершити розпочате. На цьому прощаємось із братом і продовжуємо наш нелегкий шлях.

Університет

Пройшовши на територію, прямуємо до центру. Піднімаємось вище і проскакуємо через огорожу. Ідемо вгору сходами, потім згортаємо ліворуч і проскакуємо терасою. Входимо в будівлю, прямуємо коридором і в кінці відкриваємо грати. Забираємо вогнемет, що лежить біля столика з правого боку. Оглядаємо знеструмлений електрощит; провід веде на другий поверх. Піднімаємося нагору та випалюємо з вогнемету всіх бігунів. Запускаємо генератор у центральному приміщенні, спускаємося вниз і відкриваємо ворота. Скачемо в центр, повертаємо ліворуч і перетинаємо величезну територію. Обходимо будівлю і прибуваємо до чергових замкнених воріт. Механізм знеструмлений, а генератор знаходиться з іншого боку. Проходимо до будівлі через двері з правого боку. Піднімаємось на другий поверх, йдемо коридором до кінця і зістрибуємо вниз. Стріляємо з вогнемету короткими чергами, оскільки боєзапас вичерпується дуже швидко. Зачистивши поверх від ворогів, йдемо на інший бік і проштовхуємо двері, швидко і часто натискаючи наведену кнопку. Піднімаємося нагору, вибираємось назовні і добираємось до воріт. Підсуваємо генератор до дроту з лівого боку та запускаємо генератор.

Проскакуємо через арку з лівого боку. Потім згортаємо праворуч і перестрибуємо через огорожу. Прибувши до будівлі лабораторії, обходимо її з лівого боку. Ворота зачинені, але через них можна перелізти. Повернемося трохи назад, де поруч із огорожею знаходиться сміттєвий контейнер. Переносимо його до воріт і випадково проламуємо їх. Це, втім, також непоганий спосіб потрапити на територію. Підсуваємо контейнер до вантажівки і піднімаємося нагору. Через балкон перебираємось в іншу частину будівлі. Оглядаємо список та піднімаємося нагору. Прямуємо за Еллі, потім відкриваємо двері в кутку з правого боку. Нікого, крім мавп, ми тут не виявляємо. З прослуханого запису дізнаємося, що вчений випустив мавп, і одна з них вкусила його. Дальше більше. Проламуємо двері і виявляємо скелет мерця. Ще один аудіозапис, в якому йдеться, що решта повернулася до лікарні Діви Марії в Солт-Лейк-Сіті.

Дикі собаки.

З'явилися невідомі та почали стріляти. Вибираємось із будівлі тим самим шляхом, яким прибули сюди, попутно знищуючи ворогів. Несподівано, відчинивши двері, нападаємо. Як би ми не чинили опір, зриваємося вниз і падаємо прямо на великий уламок, який протикає нас наскрізь. Як тільки з'являться вороги, розстрілюємо їх. Еллі допомагає нам встати, слідуємо за нею. Нас затиснуть у кутку, стріляємо у супротивника, коли він відвернеться на Еллі. Насилу вибираємося назовні, і незабаром Джоел знепритомніє.

Зима
Озерний курорт

Зима. Голодна пора. Щоб вижити, Еллі самостійно полює у лісі. Перший видобуток – заєць. Трохи далі з'явився олень. Залишаємо коня і переслідуємо великий видобуток. Тримаємося на максимально великій відстані і намагаємось не вступати на гілки. Шум, що видається від них, лише відлякає звіра. Сідаємо, цілимося і робимо точний постріл. Слідом і кривавими плямами на снігу, продовжуємо рухатися за оленем. Ще після кількох влучень, сміливо переслідуємо видобуток і в результаті вибираємося до хатин, де й виявляємо мертвого оленя. З'являються невідомі, які видаються Девідом та Джеймсом. На жаль, вони хочуть забрати нашу видобуток. Замість цього великого шматка «м'яса», Еллі просить доставити їй медикаменти. Девід залишиться з нами, і ми на якийсь час сховаємось в одній з хатин.

Зазнаємо нападу, і заражені починають підступати з усіх боків. Стежити доведеться за всіма вікнами. Деяких ворогів пропускаємо всередину, щоб після вбивства зібрати боєприпаси. Заблокуємо пару вікон, загородивши їх шафою. Продовжуємо вбивати ворогів доти, доки Девід не запропонує піти звідси. Розстрілюємо клацання, щоб напарник зміг перекрити прохід. Прямуємо за ним, піднімаємося нагору і провалюємося вниз. Активно прислухаючись, обходимо чи знищуємо луски і перебираємось на інший бік. З'єднуємося з Девідом і продовжуємо рух. Потрапивши в глухий кут, нагорі помічаємо сходи. Просимо партнера підсадити нас до виступу на протилежному боці. Обхідним шляхом дістаємося сходами, попутно знищивши клацання. Зстрибуємо вниз і піднімаємося вгору сходами.

Переходимо до іншої частини будівлі. Тут нам доведеться довго і наполегливо відбиватися від заражених. Швидко збираємо корисні предмети та створюємо якнайбільше бомб і коктейлів Молотова. Одну бомбу та один коктейль залишаємо наостанок, для великого супротивника. Знищивши всіх, повертаємось у хатину перевірити оленя. Девід ділиться із нами історією. Нещодавно він відправив у місто своїх людей, які натрапили на якогось психа та дівчинку. І тут все стає на свої місця. Девід чомусь вирішує нас відпустити. Забираємо ліки і якнайшвидше залишаємо це місце.

Мавп випустив учений, який просто пошкодував їх.

Повернувшись у лігво, вколюємо Джоелу порцію антибіотиків. Він, як і раніше, не в кращому стані. Наступного ранку виявляємо на території бандитів. Вони таки вистежили нас. Мабуть, метою Девіда була не Еллі, а Джоел. Потрібно відволікти їх, щоб вони в жодному разі не знайшли Джоела. Прямуємо вперед, обминаючи бандитів. Якщо ж довелося зіткнутися з ними, то швидко і часто натискаємо кнопку. Коня підстрелять, і ми зірвемося вниз. Спускаємося пагорбом і проходимо через будинок. Вибираємось із нього через вікно з правого боку. Активно користуємося цибулею, щоби не привертати зайвої уваги. Не забуваймо, потім зібрати стріли з тіл. Перебираємось на інший бік і піднімаємося нагору. Ідемо ліворуч до причалу і проходимо його краєм. Добираємося до труби та перебираємось через неї. Далі буде ще одна аналогічна труба, лише перед тим, як перебратися через неї, виймаємо ящик зі стіни.

Стрибаємо вниз і зміщуємося ближче до будинку. Знищуємо ворогів одного за одним, використовуючи цибулю. Обходимо будинок і прибуваємо до воріт. Відсуваємо один із сміттєвих баків і проникаємо в будинок через невеликий отвір. Намагаємося дістатися до виходу з іншого боку. Бандити спробують підібратися і розправитися з нами у ближньому бою. Активно прислухаємось і бажано користуємося більш швидкострільним пістолетом. При спробі відчинити двері, ззаду нас схопить Девід.

Прокинувшись у клітці, бачимо перед собою таку картину: Джеймс розчленовує людське тіло, а за хвилину Девід пропонує нам скуштувати м'ясо невідомого походження. Еллі підпускає Девіда до себе ближче та ламає йому палець.

Джоел прийшов до тями, але він все ще слабкий. Виходимо назовні, рухаємося дорогою і, як тільки відкриються ворота з лівого боку, займаємо місце за укриттям. Достатньо вбити трьох, щоб решта втекла. Прямуємо за ними до паркану. Перелазимо через нього і знищуємо бандитів, що залишилися. Обходимо будинок або проходимо через нього і нападаємо. Здолавши ворогів, починаємо їх допитувати. Дізнаємося, що Еллі утримують у місті.

Полювання на оленя.

Наступного ранку Еллі намагаються вбити. Але вона встигає повідомити Девіда, що заражена. Скориставшись моментом, їй вдається втекти. Вибравшись назовні, біжимо до кінця і, повернувши праворуч, входимо до будівлі. Відсуваємо візок з лівого боку і проповзаємо під забитими дошками. З обережністю повертаємо ліворуч і перебираємось до сусідньої будівлі. Увійшовши всередину, відразу йдемо ліворуч і проходимо в туалет. Через віконце йдемо назовні і далі перетинаємо дорогу, використовуючи укриття з лівого боку. Ідемо в провулок, добираємося до сходів і проходимо знизу правіше від неї. Пролазимо через роз'єм у стіні. Повертаємо праворуч і тепер постійно рухаємося вздовж стіни, активно прислухаючись і минаючи ворогів. Добираємося до місцевої забігайлівки, яку легко впізнати по бочках, що горять. Проникаємо всередину через віконце у провулку з правого боку. Перебираємось на інший бік і при спробі покинути кафе через вхідні двері, нас ловить Девід. Наше завдання, підібратися до нього зі спини та завдати удару ножем. Пересуваємось виключно на карачках і дивимося під ноги, тому що на підлозі є ділянки з уламками. Якщо пройтись ними, то Девід виявить нас. Щоразу підловити ворога буде все складніше і складніше. У цьому випадку використовуємо «прислухання».

Граємо за Джоела. Ідемо праворуч і проходимо в провулок через мийку. Чекаємо, коли підуть вороги, і підбираємось до контейнера. Знищуємо ворога на верхній позиції, скориставшись цибулею. Проходимо через контейнер, рухаємося дорогою і в кінці згортаємо в провулок з правого боку. Входимо в будівлю та виявляємо рюкзак Еллі. Вибравшись назовні з іншого боку, бачимо палаючу будівлю.

Олень виявився витривалим. Повалити його вдалося після трьох точних пострілів.

Прокинувшись, повземо до ножа. Коли Девід схопить нас, робимо останній ривок, швидко та часто натискаючи наведену кнопку. Розправляємося з ворогом і разом із Джоелом вибираємось із цього місця.

Весна
Автопарк

Рухаємося автострадою, потім згортаємо праворуч і спускаємося вниз. Ще одна спорожніла карантинна зона. Перелазимо через паркан і вирішуємо зрізати шлях через будівлю з лівого боку. Підходимо до виступу і намагаємось підсадити Еллі. Сьогодні вона явно не в собі, мабуть далося взнаки те, що їй довелося пережити за весь рік. В одну мить щось відвернуло Еллі. Встановлюємо сходи та залазимо нагору. Слідуємо за дівчинкою, поки не побачимо велику череду жирафів. Піднімаємося нагору та продовжуємо спостереження. Спустившись униз, йдемо вздовж наметів і проходимо автобусом. Повертаємо ліворуч і рухаємось тунелем. Перестрибуємо через вантажівку та стикаємося з великою кількістю заражених. Проти дрібних ворогів використовуємо цибулю, а великих краще випалити вогнеметом. Так чи інакше, вбити доведеться всіх. Перебираємось на інший бік і підсаджуємо Еллі. Потім підіймаємося самі і далі рухаємося вплавь. Обходимо перешкоду під водою. Залазимо з іншого боку та скидаємо сходи для Еллі.

Жирафа можна погладити, якщо підійти до нього.

Продовжуємо йти праворуч. Двері зачинені, тому підсаджуємо Еллі до верхнього проходу з лівого боку. Швидко вбиваємо щелкуна, що напав на дівчинку. Добираємось до наступної зони. Зстрибуємо у воду, пірнаємо і пливемо через відчинені двері. На роздоріжжі згортаємо праворуч. Вибираємось на першу вентиляційну трубу, потім перестрибуємо на другу і рухаємося по ній до кінця. Обходимо труби через вузький отвір. Скидаємо пліт, зістрибуємо вниз і на ньому переправляємо Еллі на протилежний бік. Вона скине сходи; при спробі залізти нагору, сходи зламаються. Переставляємо її до стіни за нами. Залазимо нагору, забираємо сходи і спускаємося вниз на іншій стороні. Знову переставляємо сходи, тільки тепер уже в горизонтальне положення і проходимо через провал.

Потік води посилився, тож стрибаємо від одного фургона до іншого. З вентиляційної труби опускаємося на автобус і, не встигнувши перейти по ньому, застряємо всередині. Намагаємось вибратися, чіпляючись за ручки. Зрештою нас відкидає назад. Еллі намагається допомогти, але безрезультатно. Швидко вибираємось із затопленого автобуса і пливемо тільки вперед – на поверхню. Еллі непритомний, Джоел намагається відкачати її. З'являються люди Цикади і приголомшують нас.

Лабораторія Цикад

Ми приспіли вчасно, операція ще не розпочалася.

Прокинувшись, бачимо перед собою Марлін. Вона намагається переконати нас, що Еллі є шансом на порятунок людства. Тільки при цьому потрібно провести найскладнішу операцію, внаслідок якої дівчинка загине. Джоела не влаштовує такий поворот подій. Він з'ясовує у охоронця, де проводять операцію, та розправляється з ним. Сховавшись за рогом, чекаємо, коли вороги підберуться ближче, і ми зможемо їх розстріляти. Отримавши штурмову гвинтівку, просуватися стане набагато простіше. Пускаємо у хід весь наш арсенал. Перебираємось у західну частину госпіталю. Тут можемо примудритися і сховатись за стійкою з правого боку, а коли пробігуть вороги, продовжити рух. Швидко знищуємо ворогів, що прорвалися через двері, і проходимо далі. Робимо останній ривок і, нарешті, дістаємось Еллі. Несемо її до ліфта, орієнтуючись по миготливих вогнях. Якщо бачимо ліхтарі, то обов'язково обходимо ворогів. Марлін знову спробує зупинити Джоела, але він не дозволить цього зробити.

Джексон

Граючи за Еллі, слідуємо за Джоелом. Вона ділиться з ним історією із життя. У Бостоні, коли покусали Еллі, вона була не одна. Її подруга Райлі теж заразилася і згодом перетворилася. Втомившись від втрати близьких їй людей, Еллі хотіла все виправити, навіть, незважаючи на те, що їй довелося б пожертвувати собою. Джоел приховав від Еллі інформацію про операцію заради її світлого майбутнього. Дивимось заключний ролик.

Зберегти самовладання допомагає усвідомлення, що такі, як «Одні з нас», з'являються раз на десять років, і бажання комусь щось довести і неодмінно вижити. А гра виключно про виживання, всі інші теми другорядні. Усього потрібно залишитися собою: по-перше, єдиним організмом, а значить, уникати всього, що може відкусити/відірвати кінцівки, по-друге, зберегти розум в атмосфері вкрай правдиво зображеного божевілля. За нього тут відповідає грибок, що перетворює людей на агресивні ходячи трупи. Інші декорації будуються навколо цього факту: уряд намагається обгородити заражені райони, що не заважає вимирати цілим містам, людство традиційно показує свою кращий бікі коротає дні за мародерством та канібалізмом. Ми в особі контрабандиста Джоела - невдахи, що красиво зістарився, без майбутнього - продираємося через ці кошмари з дівчинкою Еллі під пахвою. Якщо чесно, куди він її веде і звідки, не так вже й важливо: «Одні з нас» існує в дорозі, по коліно в зеленій воді, що затопила міські площі, в іржавих спорудах, що покосилися, з дахів яких видно приголомшливі заходи сонця.

2006-го американський письменник Кормак Маккарті пише роман «Дорога» і отримує за нього відразу дві премії – Пулітцерівську та Премію пам'яті Джеймса Тейта. Називати твір романом-катастрофою неправильно: власне катаклізм, що обрушився Землю, тут не описується. Основним сюжетом є моторошна і досить безнадійна подорож хлопчика та його батька до напівміфічного місця, де начебто мають бути інші люди. 2009-го за романом було знято фільм. The Guardian вручив стрічці чотири зірки з п'яти можливих і описав його як «переслідуючий, болісний, сильний фільм», із «відмінним виконанням» Мортенсеном ролі батька. Аналогії між фільмом та грою – очевидні.

Гра робила компанія Naughty Dog, відома своєю трилогією Uncharted та серіями Crash Bandicoot та Jak and Daxter. "Одні з нас" найбільше схожа на Uncharted, яку попередньо попросили не голитися, одягнути брудну картату сорочку і вивалятися в машинному маслі. Гра стала серйознішою і якось задумливішою, але зберегла багато колишніх механіків і любов до ігрових сценок. Нікуди не поділися стрибки з підтягуваннями і карабкання по карнизах, що небезпечно крахтять, хіба що тепер на це йде куди менше часу, тому процес не викликає роздратування. Бої зовсім змінилися. Будь-яка рукопашна тут йде до хрускоту кісток, обдертих кулаків та хрипкого дихання. У кадрі щедро присутні кров та слина з розбитих ротів. Палиці, цеглини, пляшки та точила від знайдених ножиць присутні, але вони мають властивість ламатися, а деяких заражених можна вбити одним ударом. Перестрілки можна всерйоз не сприймати, оскільки набоїв майже завжди не вистачає, а відсидітися в укритті не вийде: обходять із фланків. Після будь-якої сутички хочеться вмитися, зняти мокру від поту сорочку та піти на балкон курити. Після важливих боїв природно тремтять руки.

Все це, проте, можна було б назвати коротко: « висока складність». Набагато важливіше те, як гра вказує наше місце в умовах можливої ​​катастрофи. Забудь про бензопилу, під якими снопами осідатимуть на землю мутанти. Викинь із голови образи броньованих танків, укріплених притулків, та інші фантазії Голлівуду. Швидше за все, доведеться важко і довго боротися за життя: своє, і того, хто найбільше дорогий. Сидіти за обдертими сміттєвими ящиками, чекаючи, коли незнайомці підуть (а ця гра вчить, що в умовах катастрофи люди гірші за будь-які мутанти). Розсовувати по кишенях гайки, скотч, алкоголь та бинти: знадобляться, щоб зробити зброю та аптечки. Жити на одних рефлексах: коли на N-й годині гри Еллі вистачає бородатий чоловік у захисних обносках, рука сама вихоплює пістолет. Хай голова поки що думає, куди вирушити далі.

NyolqWVul0g 700 393

Так сталося, що людство мислить архетипами. Грубо кажучи, у всіх у нас все-таки є зачатки колективного розуму — загальні уявлення про героїв, лиходіїв, мудрість, смерть, Бога... Колективне несвідоме. « У колективному несвідомому міститься вся духовна спадщина людської еволюції, що відродилася у структурі мозку кожного індивідуума», - Так писав психолог-аналітик Карл Юнг, знаменитий колега Зигмунда Фрейда, що пішов далі за свого ідейного натхненника. Якщо Фрейд у всіх проблемах людства звинувачував проблеми із сексуальністю, то Юнг занурювався у своїх дослідженнях у самі глибини людської душі і виходив звідти по коліна у міфах, символах та архетипах.

Досліджуючи сюжет TheLastofUs, слідом за Юнгом опускаємося на дно людської душі і ми. Обережно дуже багато спойлерів!

«Спочатку було Справа»

Є безліч паралельних всесвітів, ви знали? Але зачекайте крутити пальцем біля скроні, наукові трактати про це пишуть уже кілька тисячоліть. Кожна людина живе у своєму власному світі і сприймає події, що відбуваються навколо неї, виключно по-своєму. На паралельні всесвіти у тому чи іншому вигляді можна натрапити у Платона, Лема, Берклі, у Хокінга, зрештою. Суть кожного з нас – наш мозок та наша пам'ять. Ми мислимо, отже, існуємо. Немає пам'яті – немає людини. Отже, наша душа — це сукупність всього, що ми пам'ятаємо. Запах сіна в селі у бабусі, смак яблука з саду, біль від першого падіння з велосипеда, смуток за тим, що пішов в інший світ близькій людині— усе це і є наша душа, найцінніше, що є у кожному з нас.

І кожен з нас реагує на події, що відбуваються по-своєму, за законами свого власного всесвіту. Один у магазині вибере яблучний сік, бо згадає про те саме яблуко в садку з дитинства, інший ніколи не купить синю машину, бо машина синього кольору занапастила його улюблену кішку.

Втративши свою улюблену дочку на самому початку, Джоел чисто інстинктивно закривається від Еллі, з ходу вимовляючи ключову фразу: "Мені взагалі на тебе начхати". Таким чином, несвідоме намагається захистити свого носія.

Дуже багато в нашому житті ми вибираємо несвідомо. Хокінг навіть стверджує, що такий вибір не вибір зовсім, і все насправді вирішено. « Кожен з нас сприймає абстрактні та загальні положенняіндивідуально, у тих власного розуму. Причиною такого коливання (змінність сенсу) є те, що загальне поняттясприймається в індивідуальному контексті і тому розуміється та використовується індивідуально», - пише Юнг у своїй роботі « Підхід до несвідомого».

Символи колективного несвідомого часто приходять до нас у снах. Обивателю часто незрозуміло, звідки уві сні взявся той чи інший образ, але якщо копнути глибше в історію людства, сенс з'являється.

Людство

Один із основних архетипів у Юнга — «Тінь», несвідомий прояв всього того, що ми прагнемо приховати під маскою («Персоною», як її називає психолог), яку носимо в суспільстві. Тінь є у кожному з нас і найближче до свідомого. Грубо кажучи, всі ми шизофреніки. І коли «ангели прийдуть судити нас за наші гріхи» — вони зустрінуться з нашими Тінями.

Але у світ The Last of Us ангели не прийшли. І Тіні вирвалися на волю у своїх перекручених формах.

Виправдовуючись звичайним виживанням, люди, що залишилися, піддаються Тіні і роблять те, що ніколи не зробили б раніше. Соціум зруйнований, маски зірвані.

Архетипи — не що інше, як наші спогади про минуле наших предків. Як зародок у тілі жінки проходить через усі щаблі еволюції людини, і наш розум несе у собі абсолютно весь культурний досвід людства. Ще з первісних часів, коли ми не намагалися усвідомлювати те, що бачимо, а просто брали це на віру.

« Зі зростанням наукового розуміння наш світ дедалі дегуманізується., - пише Юнг. - Людина почувається ізольованою в космосі, тому що тепер вона відокремлена від природи, не включена до неї органічно і втратила свою емоційну «несвідому ідентичність» з природними явищами. Поступово вони втрачають символічну причетність. Тепер уже грім — не голос розгніваного Бога, а блискавка — не його стріла, що карає.». Але тут людство, що зарвалося, давним-давно втратило зв'язок з природою, нарешті її набуло. Наполегливий в'юн на заставному екрані The Last of Us пробирається крізь відчинене вікно в оселі людини. Найкраща метафора, яка могла б бути у відеогрі.

Будь-яке гарний твірнесе у собі архетипічні мотиви. Інакше, проходячи через фільтр розуму споживача, воно просто розвалиться і залишиться незрозумілим.

Ті «політичні реакції», про які пише Юнг, у світі «Одних із нас» за нерішучу людину провела сама природа. Тіні тих, хто вижив, негайно вирвалися на волю: саме з їхньою допомогою люди зрозуміли, як зберегти свою людяність і вижити. Хтось став поїдати собі подібних, хтось подався за вакциною по трупах дітей. Навряд чи вони робили б це у звичайному світі, але світ змінився. Несвідоме врятувало їх, тоді як свідоме нічого не могло вдіяти. І Джоел у цій системі — один із останніх, хто не піддався Тіні. Спершу.

Останні з нас

« Ти робитимеш те, що я скажу. Зрозуміло?- Джоел розбирається з Еллі на березі. « Так, ти тут головний», - покірно відповідає йому Еллі. З самого початку здається, що Джоел піддався Тіні, як і всі інші: разом з Тесс, подругою і, ймовірно, коханкою, він йде по трупах заради особистої вигоди, виправдовуючи це виживанням. Жорстокому світу жорстокі жителі.

Він повністю незалежний, його вчинки непорушні, він у світі головний. Але тільки доти, поки в його житті не з'являється Дитина і не занурює її в Тінь ще глибше.

Спочатку Еллі насолоджується кожною дрібницею: сонячним лісом, цикадами, що цокотять... але зима все виправить. І потім, коли вона вперше побачить жирафів, вона вже не зможе радіти, як безтурботна дитина.

Архетип «Дитина» у колективному несвідомому людстві завжди грав важливу роль. Він присутній у кожному третьому міфі, стоїть в основі багатьох релігій, а важливі для культури літературні творичасто починаються або закінчуються народженням дитини. У своїй роботі «Божественна дитина» Юнг характеризує цей архетип розлогим « менше малого і більшого». Цей образ так сильно в'ївся в несвідоме, що символізм народження перетворився на кліше: якщо в кіно чи відеогрі народжується дитина, то, швидше за все, головний геройось-ось визнає свій інфантилізм, перестане намотувати соплі на кулак і візьметься за спасіння світу. Найближчий приклад - Beyond:TwoSouls, Що на 90% складається з такого роду кліше, які, однак, не пов'язуються в єдину історію.

При цьому Дитина часто буває покинута і не потрібна: найкращі приклади- Міф про Ромула і казка про Мауглі. « Природа, сам інстинктивний світ піклується про дитину: її вигодовують і захищають звірі. «Дитина» означає щось, що виростає в самостійність. Він може відбутися без відторгнення від витоків. Тому занедбаність є не тільки супутньою, але просто необхідною умовою», - пише Юнг.

Світ, у якому живуть Еллі та Джоел, порожній і тому дуже контрастний. У порожнечі набагато простіше виділити якісь деталі та мотиви.

Як кожен з нас, Джоел живе у своєму особистому всесвіті. І в цьому всесвіті він - Герой, а Еллі - Дитина, яка лише підкреслює придуманий ним самим образ і все далі відводить Джоела від суті своїх психологічних проблем, у Тінь. Спочатку Джоел відкидає її, але потім звикає і починає бачити у ній свою дочку. Замість того, щоб відпустити нарешті спогади про дочку, старий просто замінюєїї Еллі, приглушуючи цим біль від втрати.

Білл, гомосексуаліст і психопат, тільки після кінця світу, коли людям до Бога не стало більше справи, зміг знайти себе у церкві. Для Джоела такою церквою стала Еллі.

У той час як Еллі в психічному плані стрімко росте і в очах гравця сама перетворюється на Героя, Джоел лише деградує, дедалі сильніше випинаючи своє его. Він міг би і забути про свою трагедію, але його підсвідомість щоразу прокручує перед очима смерть єдиної дочки, і Джоел просто не знає, як з цим боротися. Він піддається Тіні — тому, що раніше ховав у глибинах підсвідомості. І навіть після того, як Еллі рятує йому життя і доводить, що виросла, Джоел, пожираний своїми внутрішніми демонами, обманює свою супутницю, говорячи найголовнішу фразу у грі: « Клянусь». У його всесвіті Еллі - все ще Дитина, а він - Герой. І це справді страшно.

Катастрофічним обманом, жахливою трагедією людини закінчується історія останніх із нас.

Смерть. Жодна людина не може прийняти її, бо жодна не може зрозуміти. Але хтось хоч би намагається. Джоел не намагається, а лише обманює сам себе.

The Last of Us - історія зламаної людини. Історія людини, яка не зуміла побороти свою психологічну проблему. Того, хто злякався прийняти біль. The Last of Us – це зовсім не історія героя. Це історія боягуза. І крім «Клянуся» така історія нічим закінчитися не могла. Кінцівка ідеальна, і більшості ігор так далеко.

Але, можливо, все налагодиться. Адже недарма потім, після проходження, на підвіконні із заставного екрану з'являється ніж Еллі, яким як би можна перерізати в'юн, що пробивається в кімнату. Якщо Джоел втрачено для людства, то вона його остання надія. Божественна дитина. Ще не все скінчено.

* * *

У цьому є принадність The Last of Us. Будь-яка гарна історіявиткана з архетипічних образів і мотивів, але тільки справді геніальні речі при цьому не скочуються у фарс. Джоел – зовсім не Герой, а Еллі – не Дитина. Вони не готові жертвувати своїм світом заради інших. Вони - звичайні людизі складною, часто незрозумілою психікою, як і всі ми. Вони - одні з нас. Тому певною мірою російськомовна назва навіть вдаліша, ніж початкова.

Гра протестована на PlayStation 3

Починати вступ у випадку з The Last of Us досить складно — не хочеться використовувати банальні фрази та побиті вирази на кшталт «Це справжнє мистецтво!» або «Проект, який стане великою класикою», але з власним захопленням теж треба щось робити. Все-таки розробники за допомогою звичного набору інструментів змогли довести майже до ідеального втілення ряд відомих ідей і механік. Грубо кажучи, ми тут не бачимо нічого принципово нового — кінематографічна постановка, захоплюючий екшен, чудові герої та розкішно деталізований світ. Все це у тому чи іншому вигляді нам зустрічалося не раз і не п'ять. Інша річ, що настільки високий рівеньвиконання та органічне поєднання різних аспектів бувають не частіше снігу на екваторі; у цьому поколінні консолей можна згадати хіба що BioShock Infinite та Batman: Arkham City.

Але найголовніше — це те, що Naughty Dog вдалося продемонструвати самодостатню історію без шкоди для ігрового процесу: оповідь тісно переплітається з геймплеєм у єдиному безшовному полотні. Ще варто відзначити, що після The Last of Us рішуче неможливо серйозно сприймати інші ігри-вистави - наприклад The ​​Walking Dead або Heavy Rain, в яких дуже мало самої гри.

⇡ Ще одна історія про зомбі

У світі The Last of Us стався грибний зомбі-апокаліпсис: через особливо шкідливі суперечки люди почали перетворюватися на досить неприємних монстрів. На першій стадії мутації гуманоїди чимось нагадують мертвяків з фільмів «28 днів по тому» та «Світанок мерців» — тупуватий, зате швидко бігають і смертельно кусаються. В особливо занедбаних випадках вони втрачають залишки людської подоби разом із зором і покриваються потворними наростами. Епідемія, зрозуміло, набула глобальних рис, а залишки тих, хто вижив, туляться в карантинних зонах та інших відносно безпечних місцях на руїнах цивілізації. Десь ще діє офіційна влада; разом із ними існує і повстанська організація «Цікади» ( так локалізатори перевели fireflies. - прим. ред. ).

Через два десятки років після кінця світу Джоель та Тес, контрабандисти з Бостона, отримують незвичайне завдання — доставити до «цикадів» 14-річну дівчинку Еллі. Як пізніше з'ясовується, у підлітка рідкісний (можливо взагалі унікальний) імунітет до грибних суперечок. З погляду сюжету гра — зі зрозумілих причин — схожа на картини «Дорога» та «Дитя людське»: це теж історія з трихатною структурою про довгий і небезпечний шлях крізь зруйнований світ. Втім, хтось тут може побачити й аналогії з Enslaved: Odyssey to the West та з «Подорожем на Захід».

При цьому сама послідовність подій The Last of Us грає другорядну роль, а нечисленні сценарні повороти в умовах лінійної історії, загалом, передбачувані. Хіба що за вирахуванням фіналу, але про це трохи нижче. Набагато важливіше тут сама подача, діалоги та характери персонажів. Джоель, Еллі та їх періодичні супутники поводяться настільки ж природно, наскільки взагалі можливо собі уявити подібних умов. Усі вони — абсолютно кіношні (ну чи серіальні) герої з адекватно прописаною мотивацією, минулим та особливостями поведінки; ігор подібна деталізація і достовірність не властиві, хіба представникам рольового жанру.

Особливий акцент – на стосунках між протагоністами. Суворий та практичний Джоель, у якого своя особиста давня драма, на наших очах стає дбайливим батьком для дівчинки, готовим піти заради неї на будь-які жертви. І якщо розвиток його особистісних якостей проходить досить очевидним маршрутом, то спостерігати за дівчинкою-підлітком куди цікавіше — завдяки її щирості, непередбачуваності та дитячій допитливості гравець сам незабаром зможе відчути прихильність до супутниці. Іншим важливим аспектом виявляється і практична корисність напарниці - Еллі, як і Елізабет у BioShock Infinite, потрібний моментможе буквально врятувати шкіру Джоеля: наприклад, відволікає ворогів шумом, влучно стріляє і вміло поводиться з ножем.

Формула виходить проста, але страшенно дієва: привабливий персонаж, який надає реальну допомогуу непростих ситуаціях. І як тут не піддатися співпереживанню?

Єдине серйозне питання стосовно сюжетної частини — відсутність будь-якої інтерактивності в історії. Ні, звичайно, ніхто не вимагає від The ​​Last of Us прикидатися The Walking Dead з усіма помітними умовностями останньої, але запропонувати хоча б якусь ілюзію вибору в певних епізодах (у тому ж фіналі, зрештою) це Naughty Dog цілком могла зробити. Тут виходить якась фундаментальна помилка — ігри тим і відрізняються від фільмів, що дають змогу реалізувати нелінійний образ дій; дають гравцеві можливість впливати на розвиток подій не лише влучною стріляниною, а й усвідомленими рішеннями.

Тому заключний розділ когось може розчарувати. Епілог у рамках всієї історії загалом логічний і відповідає законам жанру, але, можливо, гравець вчинив би на місці героя інакше? Нам ніби пропонують складну моральну дилему, а потім сценаристи роблять спірний вибір за нас — в іграх все-таки хочеться більше уявної свободи дії.

⇡ Війна тих, хто вижив

The Last of Us чимось нагадує навмисне уповільнену Uncharted — та ж періодична стрілянина через укриття з поправкою на високу вразливість героя та деяких ворогів, те ж дослідження локацій та чудовий стелс (якщо не найкращий, то як мінімум найдостовірніший за останні роки) ).

Ніхто не змушує проходити рівні виключно потайно або, навпаки, вступати у відкритий бій — у цьому плані гра дає такий цінний вибір та можливість самостійно розпоряджатися обмеженими ресурсами. Так - патрони тут завжди в дефіциті (хоча видів зброї достатньо); біти, палиці та труби мають властивість швидко зношуватися від розплющування голів ворогів; здоров'я автоматично не відновлюється, а втомлена рука зрадницьки тремтить під час стрільби.

При цьому від перестрілок все одно неможливо не отримувати задоволення — на відміну від Uncharted або Gears of War з їхніми «аркадними» правилами, у TLoU справді складний та реалістичний екшен. Від прямого влучення Джоель падає і протягом кількох секунд повільно піднімається, залишаючись вразливим для повторних пострілів; є кров, відірвані кінцівки — загалом цілком натуральна модель пошкодження для всіх учасників битв. У той же час люди не нагороджені надздібностями стрибати через п'ятиметрові прірви і залишатися невразливими під час бігу від укриття до укриття - тут все неквапливо і натурально, а загинути можна від рук будь-якого ворога.

Сама схема рівнів дозволяє продумувати тактику дій — навіть почавши галасливу бійню, герой завжди може спробувати сховатися, а потім душити ворогів, що нишпорять коридорами. Рукопашні битви та потайливі вбивства, звичайно, сильно заскриптовані, але програмних варіантів настільки багато, що кожна сутичка здається унікальною. Крім того, роль відіграє і контекст — Джоель може прикінчити якогось бандита, скажімо, приклавши його про одвірок або тумбочку.

У стелсі мінімізовані ігрові умовності, хоча персонажів нагородили надчутливим слухом (який ще й можна прокачувати). При натисканні одного з «шифтів» можна буквально крізь стіни побачити джерела шуму — бандитів, що топають, або шкутильгають зомбі. Противника можна відвернути кидком цегли чи пляшки, та був убити ззаду; головне, щоб його друзі нічого при цьому не помітили. З зомбі трохи складніше, оскільки один тип заражених добре все бачить, інший - чує найменші шарудіння. Деякі рівні пропонують майже головоломки — потрібно пройти до дальніх дверей, обравши найбезпечніший маршрут і вбиваючи лише за потребою.

Можна подумати, що тут не так багато видів ворогів — всього два з половиною типи зомбі («товстуни» з'являються босами лише кілька разів за всю гру) та розновозброєні гопники. Але насправді цього більш ніж вистачає - ситуації постійно змінюються, а вороги з пістолетом чи гвинтівкою снайперської забезпечують принципову різницю з точки зору тактики проходження.

Єдина претензія - до штучному інтелекту. Чесно кажучи, з часів Uncharted 3 ІІ у Naughty Dog якось здав; можливо, справа в адекватній поведінці Еллі, на яку витрачаються розумові ресурси PS3. Вороги ж бігають дивними траєкторіями, постійно підставляючи спину, і не вміють використовувати свою чисельну перевагу, зовсім по-ідіотськи вмираючи групою в одному дверному отворі. Напарниця, щоправда, теж «палить» стелс, пробігаючи навпочіпки прямо перед носом у вартових, але тут розробники спростили всім життя і зробили дівчинку майже невидимою: все-таки неігрові персонажі й справді повинні насамперед не заважати.

Ну і, нарешті, дослідження. По-перше, рівні чудово стилізовані, їх хочеться уважно розглядати: деталі інтер'єрів, спорожнілі вулиці, криві поверхи хмарочосів, що обвалилися, сільські пустки. По-друге, десь валяються запчастини для покращення зброї та рюкзака, а також посилення здібностей персонажа. Все це не варто ігнорувати — життєво важливо, щоб під рукою завжди був більше арсенал, а сам персонаж міцніше тримав пістолет і не мазав через віддачу.

Мультиплеєр продовжує ідеї одиночної гри. Користувачеві пропонують одну із сторін місцевого конфлікту – «цикади» або бандити; угруповання з'ясовують відносини у двох режимах командного матчу (із відродженням після смерті та без). Усього потрібно протриматися 12 тижнів — тобто 12 битв, у яких збільшується чисельність банди. Апгрейди та модифікації перекочували з кампанії; Також є можливість підключити друзів з Facebook - загалом, хороший (але не більше) десерт до сюжетної частини.

⇡ Остання з них

The Last of Us вже порівнюють із BioShock Infinite — зрештою, це дві найсильніші ігри останніх років, і в обох важлива рольвідведено особистості напарниці. Творіння Кена Левайна, напевно, справляє сильніше враження — історія про місто в хмарах по суті має дивувати, а її кінцівка геть-чисто виносить сіру речовину з голови. "Одні з нас", навпаки, спирається на реалізм і майже побутові аспекти виживання персонажів - Naughty Dog грає на інших емоціях і забезпечує, по суті, дещо інший вид особливого задоволення.

Проте TLoU можна сміливо радити всім людям, які з якихось причин байдужі до відеоігор, але люблять, скажімо, фільми та серіали. Це чудова точка входу в новий Світрозваг - цікавість і спостереження за сюжетом обов'язково переростуть у бажання саме пограти все це.

Крім того, це чудовий привід придбати PlayStation 3, якщо ви раптом ще цього не зробили, - під кінець покоління вже і ціни не кусаються, і класних ігор вийшла така непристойна кількість, що залишається лише шкодувати про швидкоплинність часу: в добу чомусь всього 24 години. The Last of Us — одна з головних перлин серед інших видатних проектів останніх шести-семи років.

Переваги:

• чудове поєднання стелсу та екшену;
• історія, гідна чудового фільму чи серіалу;
• плавна інтеграція геймплею в оповідання;
• реалістична анімація та міміка персонажів;
• шикарний дизайн гине світу;
• персонажі, за якими цікаво спостерігати;
• поведінка Еллі.

Недоліки:

• недосконалий штучний інтелект.