Серед вимог, що висуваються до мови того, хто говорить або пише, виділяється вимога зрозумілості. М.М. Сперанський (1772-1839) у «Правилах високого красномовства» не без
гумору зауважує: «Хто хоче писати власне для того, щоб його не розуміли, той може спокійно мовчати». В іншому місці цю ж думку він висловлює афористично: писати чи говорити незрозуміло «є безглуздість, що перевершує всі заходи безглуздості».
Дотримання цієї вимоги важливе тому, що воно пов'язане з дієвістю, ефективністю усного слова.
На думку дослідників, загальнозрозумілість мови визначається насамперед відбором мовних засобів, саме необхідністю обмежити використання слів, що є периферій словникового складу мови і які мають якістю комунікативної загальнозначимості.
Величезний словник російської з погляду сфери вживання можна розділити на великі групи - лексику необмеженої сфери вживання, куди входять загальновживані, зрозумілі всім слова, і лексику обмеженого вживання, До якої включені професіоналізми, діалектизми, жаргонізми, терміни ^, тобто слова, що вживаються у певній сфері - професійної, соціальної і т. д,
Лексика необмеженої сфери вживання складається із загальновживаних слів, які у певних соціальних умовах мають бути зрозумілі всім носіям цієї мови у всіх випадках: хліб, сім'я, місто, сад, зошит, школяр, лікар, мороз, місяць, птах, кохання, сила. Загальновживаний словниковий фонд російської шромен, Оі-то і робить нашу мову загальнодоступною для кожного, хто володіє російською мовою. -
Набагато важче справи зі сприйняттям слів обмеженої сфери вживання." Вони так і названі тому, що їх не можуть і не повинні розуміти абсолютно все. Розглянемо основні трупи цих слів.
Професіоналізм - слова та висловлювання, які використовуються людьми однієї професії (журналісти, електронники, теслярі, шахтарі та ін). Вони здебільшого не належать до офіційних, узаконених найменувань. Їх характерна велика деталізація у позначенні спеціальних понять, знарядь праці, виробничих процесів, матеріалу, Гак, коневоди розрізняють коней за призначенням ".упряж-на, верхова, в'ючна, а перша в упряжці: корінна, пристяж- пая, дишел'я, виносна(підсідельна і підручна); у мові теслярів і столярів інструмент для стругання дощок рубанок має різновиди: фуганок, горбач, шерхебель, ведмедик, шляховик, стружок, наструг, шпунтубель, калівка, зензубель. : брус, лежень, пластина, четвертина, горбиль та ін. Професіоналізми часто володіють експресією, що зближує їх з жаргонізмами. («»), лапками («”). загальний заголовок у газеті - шапкою:
Діалектна лексика - слова, обмежені у територіальному відношенні, що входять до словникового складу окремих діалектів, зрозумілі лише жителю даної місцевості. Наприклад: биспой - «сивий, сріблястий* (у говорах Архангельської області); зобатъ - «є» (у рязанських говірках); варити - «сильно бити, бити» (в калузькому говірці).
«Якщо в Дмитрівському повіті вживається слово «хрипдуги», - писав О. Горький, - так необов'язково, щоб населення решти восьмисот повітів розуміло, що означає це слово
; У нас у кожній губернії і навіть у багатьох повітах є свої «говори», свої слова<...>
для того, щоб люди швидше і краще розуміли один одного, вони повинні говорити однією мовою»;
Жаргонізми - слова та вирази, що належать якомусь жаргону. У сучасній лінгвістичної літературі слово жаргон зазвичай використовується для позначення різних відгалужень загальнонародної мови, які є засобом спілкування різних соціальних груп.
Виникнення жаргонів пов'язане із прагненням окремих груп протиставити себе суспільству чи іншим. соціальним групамвідгородитися від них, використовуючи засоби мови. На відміну від загальнонародної мови, покликаної сприяти широкому обхценню людей, жаргон - «таємна» мова, мета якої - приховати зміст вимовленого від «чужинця». Такий, наприклад, жаргон старовірів-розкольників, що з'явився на Русі, переслідуваних державою і церквою. Ними було створено так звану «офіньську мову» - таємна моваофенів - торговців розкольницькими книгами та іконами. Ось як описує це явище відомий знавець розкольницького побуту, видний російський письменник П. І. Мельников-Печерський:
...Прибіжить у лаву, рівно з ланцюга зірвавшись, якийсь хлопчина і, ні з ким не вітаючись, нікому не вклонившись, крикне господареві:
- Хлябиш і дудоргу хандирит, пельмиги шишлять!..
І господар раптом стривожиться, кинеться в намет і почне там нашвидкуруч подалі прибирати, що не кожному можна показувати. Хто зрозумів промови хлопця, що прибіг, той, ні слова не мовивши, зараз же з лави он. Скільки б хто не вчився, скільки б не знав мов, якщо він не офеня і не розкольник, ні за що не зрозуміє, чим хлопець так налякав господаря. А це він йому по-офіньки закричав: «Начальство в лаву йде папір читати*.
Часто говорить та пишуть про молодіжний жаргон. Навряд чи це явище можна назвати жаргоном, бо воно не має соціального коріння. Молодь, особливо підлітки, з метою вікового «самоствердження» починає вживати слова і слівця, від загальноприйнятої мовної норми. У хід йдуть елементи різнопланової лексики: іноземні слова, професіоналізми (моряків, музикантів), вульгаризми, діалектизми та певною мірою жаргонізми. Використовуються вони як ознака приналежності до певного «клану» - віковій групі. Застосовуються егі слова бездумно, неусвідомлено, зміст їх вельми приблизний, а походження найчастіше невідоме для того, хто говорить. Навряд чи хтось, вживаючи модне свого часу слівце «кльово», підозрював, що воно давно відоме в рязанських, володимирських, тамбовських говірках, позначаючи в них «добре».
Усі жаргонні слова є стилістично знижену лексику і перебувають поза літературної мови. Вони, як і будь-яке слово літературної мови, діалекту, згодом старіють і зникають або замість одних жаргонізмів з'являються інші. Так, серед назв грошей зараз уже не зустрічаються жаргонізми хрускіт (рубль), квінта (5 рублів), червоненька, декан (10 рублів), кут (25 рублів), шматок (1000 рублів), руді (гроші), але з'явилися штуга ( 1000 рублів), лимон (мільйон), вежі, бабки (гроші) *
4. Зак. 452
Лексика обмеженої сфери вживання вимагає вдумливого з нею поводження. Не потрібно повністю виключати її зі своєї мови. Якщо доводиться спілкуватися у вузькопрофесійному середовищі, можна вільно використовувати у мові прийняті там спеціальні слова та професіоналізми. Але якщо немає впевненості, що всі слухачі знайомі зі спеціальною лексикою. то слід розкрити, пояснити кожне незагальновживане слово.
Діалектні слова, а тим більше жаргонізми та арготизми, як правило, неприпустимі в мові. Ці елементи обмеженої сфери вживання можуть бути введені в мову тільки з певною метою, наприклад, як виразні засоби, що підкреслюють ставлення того, хто говорить, але робити це слід обережно, з розумінням доцільності і доречності такого застосування в кожному конкретному випадку.
p align="justify"> Особливої уваги вимагає використання ще однієї значної групи слів обмеженої сфери вживання - термінологічної лексики.
Терміни - це слова, які є точним позначенням певного поняття будь-якої спеціальної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життяі т. п. Нагадаємо, що поняття - ця думка про загальні істотні властивості, зв'язки та відносини предметів або явищ об'єктивної дійсності.
Як форма мислення поняття нерозривно пов'язані з мовою. Будь-яке поняття формується і реалізується у слові чи словосполучення. Формування понять є найважливішою умовоюнаукових знань.
Роль термінів у науці велика. Встановлено, наприклад, що уявлення про інерцію вже було відоме попередникам Галілея. Але тільки з того моменту, коли Галілей дав цій назві «інерція», було уточнено саме уявлення про інерцію і поняття увійшло в науковий обіг. Б у ряді випадків перехід від припущень і припущень до точного знання відбувається за допомогою затвердження відповідного терміна. Ось чому всі великі вчені приділяли особливу увагу створенню та розвитку наукової термінології.
Фіксуючи час народження того чи іншого терміну, можна судити про розвиток науки, її проблематику, об'єкти успадкування, про появу нових наукових напрямів. Цілком природно, що терміни досить часто зустрічаються в мові людей різної спеціальності: інженерів лікарів, економістів, юристів, викладачів, агрономів та ін. Проте не всі і не завжди вміло використовують їх, не замислюються над тим, чи зрозумілі терміни слухачам, не враховують особливості сприйняття семантики слова в мові, що звучить. Відмінність у розумінні змісту слів у відправника та одержувача знижує ефективність сприйняття.
Англійський просвітитель* найбільший філософ-матеріаліст Джон Локк вважав, що той, хто вживає слова без ясного і незмінного сенсу, той вводить себе та інших в оману. А той, хто робить це навмисне, є ворогом істини та пізнання. Особливо неприпустимим є неправильне вживання слів, стверджував філософ, у суперечках.
Заглянемо у всякого роду полемічні книги, - писав од ь «Досвід про людське розуміння». - Ми побачимо там, що результатом неясних, нестійких, двозначних термінів є лише шум і суперечка через звуки, які не переконує і не вдосконалює розуму: Адже якщо той, хто говорить і слухає, не погодилися щодо ідеї, яку позначають слова * суперечка стосується не речей, а назв. При всякому вживанні такого сяоьа, значення якого вони встановлено, тотожним їхнього розуму є лише звук, бо речі, про які вони думають у цей час, що й висловлює це слово, зовсім різні.
Ясність, зрозумілість мови залежать і від правильного вживанняу ній іноземних слів. Нерідко запитують, чи слід вживати іноземні слова чи краще обійтися без них. Питання про використання в нашій мові іноземних слів не випадкове. Іншомовні слова в російській мові здавна були предметом обговорення вчених, громадських діячів, письменників, любителів російської мови Вчених цікавило, яке місце займають запозичені слова в словниковому складі російської мови, з яких мов найбільше запозичується слів, у чому причина запозичення, чи не засмічують іноземні слова рідну мову. Робилися навіть спроби замінити слова, які з інших мов, російськими. Так, В, І, Даль у свій знаменитий словник включав мало запозичених слів. Він вважав, що їх слід замінити обласними, просторічними або новоствореними, наприклад, автомат - самодвигуна, самохід, живуля; інстинкт – побудок, побудка; кокетка - гарна, красуня, миловидниця. Роблячи деяку поступку на користь поширених загальнонародних слів, таких як горизонт, атмосфера, В. І. Даль все ж таки не проти був і їх замінити просторічними синонімами. Він писав, що не розуміє, чому «завіса» і «закрий», як кажуть на Каспійському морі, гірша за «горизонт».
Запозичення – це нормальне, природне явище для будь-якої мови. Наприклад, у словнику англійської мови іноземні слова становлять більше половини, чимало їх у німецькій, французькій та інших мовах. Таке явище не було чужим і давнім мовам: в латинською мовоюпонад 7 тис. грецьких слів.
Запозичені слова в мові з'являються в результаті спілкування одних народів з іншими, в результаті політичних, економічних і культурних зв'язків між ними.
Наприклад, з грецької мовиувійшли до російської мови слова, пов'язані з побутом (котел, ліжко, лазня), наукові терміни (філософія, математика, історія, граматика, логіка), терміни мистецтва (вірші, комедія) тощо.
Латинь дала нам цілу низку політичних термінів: республіка, пролетаріат, диктатура. Тюркські мови принесли нам слова: кумир, скарбниця, перли, бісер, гроші, базар, таз, праска, аршин, панчохи та ін. Західної Європиприйшли слова: конюшина, верстат (німецьк.); пальто, гарнізон, котлета (франц.); пельмені, завірюха (фін.); гітара, томат (іспан.); тенор, арія, макарони (іт.); матрос, парасолька, прапор, краватка (голланд.) та багато інших. ін.
Нині пожвавлюються старі і з'являються нові види зв'язків між російськими та інші народами. Тому сучасна російська мова постійно поповнюється словами, запозиченими з інших мов, і, у свою чергу, збагачує словами різні мови світу.
Місце іншомовних слів у російській мові, їх подальша доля неоднакова і визначається їх призначенням. Запозичення за рівнем їхнього проникнення до словникового складу російської можна розділити втричі групи,
Першу з них складають іншомовні слова, що міцно увійшли до російської мови. Вони запозичені давно, засвоєні всім народом і сприймаються як іншомовні. Ці ело-ва - єдині найменування життєво важливих понять,
До цієї групи належать не лише побутові слова ліжко, цукор, капуста, буряк, ліхтар, тарілка, панчоха? каблукtлялька, сарай, базару та слова, пов'язані з виробництвом, освітою: шахта, цех, фабрика. клас, зошит, олівець та інших. Від багатьох із цих слів у російській виникли похідні слова: газета (італ.) - газетний, газетчик, роман-газета, стенгазета; культура (патин.) ¦-культурність, безкультур'я, фізкультура, фізкультурник, культпохід-культфронт, культурний, некультурний, культурно-побутовийfкультурно-освітній,
Другу групу складають слова, широко поширені в російській мові н також є єдиними найменуваннями понять, що позначаються, але усвідомлюються як іншомовні: тротуар, піжама, сервіз, абажур, рядио, стенд, тролейбус, контейнерлайнер та ін.
До третьої групи входять іншомовні слова, які не набули широкого поширення. До них відносяться і слова, що мають російські паралелі, але відрізняються від них обсягом, відтінком значення або сферою вживання. Срав- ним, наприклад, слова ревізувати, контракт, консервативний, константний, пунктуальний, перебільшувати з синонімічними ним російськими словами: перевірити, договір * відсталий, стійкий, точний перебільшувати. Ревізувати частіше означає перевірку матеріальних цінностей, Фінансові документи. Тому не можна сказати: «ревізувати роботу викладачів у школі». Тут доречний тивтопперевірити. Запозиченим словом контракт на відміну від російського договір називають лише письмово оформлену угоду, а консервативний у порівнянні з синонімічним йому словом "кісний означає не просто «тяжкий до старого, звичного, не сприйнятливий до нового, прогресивного», а «ворожий до нового і активно, за Інакше складаються відносини між синонімами константний і стійкий, пунктуальний і точний, перебільшувати і перебільшувати Іншомовні слова відрізняються сферою вживання, переважно використовуються в книжковій мові.
Розглянемо, які помилки трапляються у мові при вживанні іноземних слів. Неправильне використання іншомовних слів найчастіше пов'язане з незнанням точного їх змісту.
ла. Наприклад: «Його представили таким собі поліглотом: він і фізик, і математик, і поет». Відомо, що поліглот - це людина.
7 А
століття, що володіє багатьма мовами, тому вживання слова поліглот у разі недоречно.
Деякі тлумачать слово пріоритет (першість у відкритті) як «повагу» (Він користувався у колективі особливим пріоритетом). Можна почути фразу: «Ця ідея мені гармоніює», - в якій сплутані поняття «гармонувати» та «імпонувати». Не всі розрізняють слова репатріація (повернення емігрантів або військовополонених на батьківщину) і репарація (відшкодування збитків, завданих війною).
Нерозуміння значень іноземних слів може призвести до тавтологічним висловлюванням у нашій мові. Так, у лекції про новітні досягнення науки і техніки було сказано: «Вчені, інженери, раціоналізатори, винахідники покликані рухати вперед науково-технічний прогрес». Слово прогрес означає рух уперед, тому неправильно сказати рухати вперед прогрес. Подібна ж помилка припущена в пропозиції: «Все це вкрай ускладнює прогноз точного прогнозу путіни». Прогноз означає "передбачення, передбачення, засноване на певних даних". Слід сказати: «Все це вкрай ускладнює ТОЧНИЙ прогноз».
Нерідко можна почути поєднання дивного парадоксу. Але парадокс - це і є дивна думка, що розходиться із загальноприйнятими думками. Слово ^дивний у наведеному поєднанні зайве. Іноді говорять вільна вакансія, забуваючи, що слово вакансія означає «вільна, незаміщена посада». Неправильними вважаються такі висловлювання: перший дебют, пам'ятні сувеніри, старий ветеран, своя автобіографія, біографія життя.
Використовуючи іноземні слова, слід враховувати їхню багатозначність. При цьому необхідно мати на увазі, що слово в одному значенні буває більш уживаним і відомим, ніж в іншому. Так, один доповідач, ділячись враженнями про зустріч із делегатами конференції, сказав: «Особливо пікантним був виступ П.» Ці слова викликали не ту реакцію, на яку чекав промовець. Справа в тому, що слово пікантне має кілька значень. У прямому значенні воно означає «гострий на смак, пряний» (наприклад, соус, підливка тощо). Переносне значення слова пікантний - «зворушливий гострий інтерес, цікавість своєю незвичністю, сенсаційністю тощо». Саме в цьому значенні й ужив виступаючий слово пікантний у наведеному прикладі, але він не врахував, що це слово має відтінок: «не цілком пристойний; збудливий чуттєвість, спокусливий *.
Рекомендується уникати вживання іноземних слів, якщо в мові є російські слова з таким самим значенням, наприклад: лімітувати - обмежувати, ординарний - звичайний Т індиферентно - байдуже, коректив - виправлення, ігнорувати - не помічати та ін.
Вживаючи іноземних слів, треба бути впевненим, що вони зрозумілі слухачам. Тому важливо вміло запровадити іноземне слово у своє мовлення. Необхідно давати відповідні пояснення значень використаних слів.
Велику допомогу в оволодінні термінами та іншими словами може надати постійна робота зі словниками.
Відомий американський письменник Д. Стейнбек розповідає у романі «Зима тривоги нашої* про метод, яким тітонька змушувала героя розуміти нові слова*
Вона завжди намагалася зацікавити мене незрозумілим словом, - згадує герой роману Ітен Хоулі, - а лотом змушувала самостійно дошукуватися його значення, гортаючи словник * - «Якщо я тобі скажу, - зауважувала ока, - у тебе в одне вухо увійде, в інше вийде *. Щоб зрозуміти словникову статтю, доводилося знаходити значення ще низки слів, вживаних у ній.
Одне слово підпалювало десяток інших, як жарти, нанизані на нитку, - говорив Ітен.
Спосіб дуже вірний та дієвий. Візьмемо, наприклад, слова версія і компроміс* При їх поясненні ми стикаємося з такими поняттями, як гіпотеза, потенціал, адекватність та ін. Таким чином, уточнюючи значення потрібного нам слова, можна познайомитися з низкою нових слів.
У процесі спілкування людям часто доводиться роз'яснювати, як слід зрозуміти те, що обговорюється, уточнювати, який має те чи інше слово, вираз. Вічова практика виробила кілька способів пояснення слів. Їх використовують лексикографи, становлячи словники; викладачі, навчаючи школярів, студентів; політики, дипломати, юристи, тлумачачи зміст документів, законів. Прийомами пояснення слів має володіти кожен, якщо він відповідально ставиться до своїх виступів, до своєї мови, зацікавлений у підвищенні її культури.
Найбільш раціональним способом тлумачення слів вважається логічне визначення, тобто визначення поняття через найближчий рід і видову відмінність.
Розглянемо, як будується логічне визначення.
Візьмемо, наприклад, визначення двох понять: логіка - наука про закони та форми правильного мислення; педагогіка - наука про виховання, освіту та навчання. Насамперед називається рід визначеного поняття, тобто дається відповідь на питання «що це таке?» - Наука. Потім вказуються ознаки видового поняття цього ж роду - «про закони і форми правильного мислення» (логіка); «Про виховання, освіту та навчання» (педагогіка). Гідність логічного визначення у тому, що перераховуються в повному обсязі, лише відмітні видові ознаки визначається поняття.
Цікаво відзначити, що у дореволюційних логіках, виданих спеціально для молодих людей, приділялася велика увага вмінню давати логічне визначення.
Так, у «Логіці, що містить початки логічні на користь юнацтва, що навчається» Якова Факчіолата (М., 1794) чи-таем:
Три віші спостерігати повинно у визначенні повному і вчиненому, По-перше, щоб визначення не було ні тісніше, ні ширше речі визначається; але щоб було взаємозворотне, наприклад, кожна людина є тварина розумна. Будь-яка розумна тварина є людина.
По-друге, щоб було ясно і коротко, ТІЛЬКИ ЩОБ не було нестачі в потрібному; т, е. щоб воно складалося з найближчого роду та питомої різниці.
По-третє, щоб визначення складалося зі слів найясніших і найвідоміших, аніж річ обумовлена. Бо невідоме через невідоме пояснити не можна.
За допомогою цих правил Логіки становлять визначення, яке є таке: визначення є річ, що складається з роду та питомої різниці, через яку запитує про сутність речі відповідає.
А. С, Нікольський в «Логіці та риториці, коротким і для дитячого вікузрозуміло розташовані, пояснені і на користь юнацтва видані» (Спб., 1790) наставляет:
Визначення має містити в собі, по-перше, рід обумовленої речі, яким вона буде відмінна від усіх речей, що не містяться під тим самим родом; а після головне відмітне визначуваної речі властивість, якою вона буде від усіх речей одного з нею роду.
Слідуємо вказівкам авторів процитованих посібників. Уявімо, що нам необхідно дати тлумачення словам табурет- стілець, крісло-шезлонг, Починаємо з визначення родової ознаки. Це все предмети меблів. Далі виділяємо. видові ознаки, частина з яких повинна бути спільною для всіх, а частина - відрізняти один предмет від іншого.
Що ж поєднує названі предмети? Те, що вони призначені для сидіння. Це перший загальна ознака. Не складе купа назвати і другою. Всі вони мають сидіння та ніжки. Виділені ознаки дозволяють визначити значення першого слова. Табурет - предмет меблів, що має ніжки та призначений для сидіння.
Щоб побудувати дефініцію (логічне визначення) другого слова, необхідно встановити, чим стілець відрізняється або табурет і внести вказівку на цю відмінність в тлумачення. Відповідь проста: у стільця є спинка. Отже, стілець - предмет меблів на ніжках зі спинкою, призначений для сидіння.
Тепер неважко дати тлумачення слову крісло, у якого відмітна ознака - підлокітники. Дещо складніше визначити значення слова шезлонг, оскільки цей предмет меблів відрізняється декількома ознаками: це крісло, але розсувне, має довгу матер'яну спинку, що натягується, і служить для сидіння напівлежачи.
Щоб закріпити отриману навичку будувати логічне визначення, постарайтеся дати дефініцію словами книга, брошура журнал, газета.
Поширеним є синонімічний спосіб, тобто пояснення за допомогою слів, різних за звучанням, але мають загальне значення. Наприклад, конфронтація – протиставлення, протиборство (соціальних систем, ідейно-політичних принципів та ін.), зіткнення; агресивний – наступально-загарбницький; альянс – союз, з'єднання. Це дозволяє через слово, знайоме слухачам, розкрити значення наукового терміна зробити його зрозумілим.
Їсть як, наприклад, лектори пояснили слова, що рідко зустрічаються, дегідратація, каталізатор:
«Якщо воду, витрачену на утворення поту, не поповнювати, підуть у хід внутрішні резерви, і над організмом нависне загроза дегідратації - зневоднення».
"Як відомо з хімії, всякий повільний процес вимагає каталізатора, тобто прискорювача".
Про ефективність цього прийому писав ще Аристотель:
Далі корисна заміна одного імені іншим, більш зрозумілим, наприклад, замість «ретельне» у відповідях ужити «точне» і замість «суєтності» - «клопітливість», бо чим зрозумілішим стає сказане, тим легше сперечатися проти тези. І цей топ застосовний для того й іншого - і для обґрунтування, і для спростовують [б, 379].
Досить часто при поясненні слова застосовують описовий спосіб, у якому його зміст передається у вигляді опису самого предмета, поняття, явища.
Ось як один лектор пояснив слово патерностер:
Наприкінці XIX століття в Гамбурзі було збудовано патерностер.
Це підйомник так званого безперервної дії. Складається він із безлічі кабінок без дверей, які рухаються між поверхами лише в один бік – вгору чи вниз. Входять та виходять пасажири на ходу.
Нерідко в таке тлумачення промовець вкладає своє розуміння цього поняття. Напрочуд точні слова, наприклад, знайшов А. Купрін, пояснюючи своєму співрозмовнику, що таке Батьківщина.
- Батьківщина? Вона ось що... - сказав я і на хвилину замислився. - Батьківщина - це перша випробувана ласка, перша свідома думка, що осінила голову, це запах повітря, дерев, квітів та полів, перші ігри, піски та танці. Батьківщина - це принадність і таємниця рідної мови* Це послідовні враження буття: дитинства, юнацтва, юності, молодості та зрілості* Батьківщина - як мати. Чому смертельно поранений солдат, помираючи, шепоче слово «мама», те саме ім'я, яке він виголосив уперше в житті. А чому так радісно і гордо робиться на душі, коли спостерігаєш, розумієш і відчуваєш, як твоя Батьківщина поступово здоровіє, багатіє і стає сильнішою. Ні, я все-таки говорю не те, що потрібно.
Зором, слухом, нюхом, дотиком і смаком, - підказав матрос,
Так. Ну, а от батьківщина - це шосте почуття, і природа його так само незрозуміла, як і природа перших п'яти *
Пояснюючи значення слова, іноді добре звернутися до його етамології. Саме так, наприклад, вчинив філософ І* А, Ільїн, роз'яснюючи поняття «федерація»:
Латинське слово «федус* означає договір і союз, і, далі, - порядок і закон. У науці національного характеру федерацією називається союз держав, заснований на договорі і засновує їх законне, впорядковане єднання *
Поясненням походження слів займається спеціальна галузь науки про мову – етимологія. Звертання до неї дозволяє глибше зрозуміти сутність використовуваних слів, їх точний зміст, межі застосування* Недарма сам термін походить від грецьких слів: etymon- істинний, вірний і logos ~ сенс, значення* Таким чином, етимологія вчить нас розуміти істинний сенс слова, уточнює його * Наука ця не тільки встановлює вихідне значення слова, його первісний зміст, а й досліджує історію його застосування, причини змін, які воно зазнало *
Візьмемо для прикладу слово джинси. * Коли воно виникло? Що означало? Коли прийшло у російську мову? Історія слова така * У XVI столітті в Європі з'явився особливий вид генуезької бумазеї - бавовняна саржа діагонального переплетення * Назва матеріалу jean утворилася від топоніма Генуя (Genua латинською). З цієї тканини в Сан-Франциско в 1850 р. стали шити штани особливого крою, які назвали jeans - «штани** множиниотjean.У XX столітті такого крою штани потрапили до Росії, а їх назва в російській мові дещо змінилася, придбавши російське закінчення множини -и - джинси (за типом штани, штани).
Серед вимог, що висуваються до мови того, хто говорить або пише, виділяється вимога зрозумілості. М.М. Сперанський (1772-1839) у «Правилах вищого красномовства» не без гумору зауважує: «Хто хоче писати власне у тому, щоб його розуміли, той може спокійно мовчати». В іншому місці ці ж думки він висловлює афористично: писати чи говорити незрозуміло «є безглуздість, що перевершує всі заходи безглуздості».
Що ж робить мову незрозумілою? Насамперед незнайомі слова. Тому, щоб мова розуміли, слід обмежити використання слів, що є на периферії словникового складу мови.
Вчені-лінгвісти величезний запас словника російської мови, враховуючи популярність, частотність вживання слів, поділяють на дві групи - лексику необмеженого вживаннята лексику обмеженого вживання.До першої групи відносять загальновживані, зрозумілі всім слова, наприклад: хліб, сім'я, місто, сад, зошит, школяр, лікар, мороз, місяць, птах, кохання, сила.Загальновживаний словниковий фонд величезний. Він і робить нашу промову доступною для кожного, хто володіє російською мовою.
Набагато складніше справа зі сприйняттям слів обмеженого вживання. Вони тому так і названі, що їх не можуть і не повинні знати абсолютно все.
Які ж групи слів вважаються обмеженими у вживанні?
Завдання 53.Прочитайте уривок із книги М.А. Булатова та В.І. Порудомінського «Збирала людина слова,.,». Перемалюйте схему (див. кінці тексту) в зошит. Напишіть у рамках, яке значення та на якій території мають слова калугаі лива.
Привал. У натовпі солдатів знайдемо Даля. Підійдемо – щоб не завадити – непомітно, ззаду. Через Дальове плече заглянемо в заповітний зошит, по-
дивимося, як приходять до неї слова, як починають жити по-новому.
Солдат оступився, вилаявся в серцях:
Чортова калюжа!
Калуга! - підтвердив інший, виявився костроміч.
Далекий і раніше чув, що в інших місцях калюжу називають калугою.Заносить у зошит: калюжа, калуга.
Але артилерист із тверських ке згоден: для нього калуга- Пали, болото. А сибіряк сміється: хто ж не знає, що калуга -риба червона, на зразок білуги або осетра.
Поки сперечаються через калугу, вістовий, житель півночі, раптом називає калюжу - ливотл.
Лива? – перепитує Даль.
А як же? Налило води – от і лива.
Даль пише: калюжа, калуга, лива.
Але дивується в'ятич – у них лівийназивають ліс по болоті. Ліниво сперечається з ним архангельський мужик.
- Лива,брат, і не ліс зовсім, а морська трава, та, що після відливу на березі залишається,
Тим часом якийсь тамбозець дає злощасній калюжі нове ім'я. мочажина.
Астрахакець поправляє;
Не мочажина - мочаг,озерце на солончаках.
Болотце, - розпливається в посмішці добродушний пензенець. - Коли на болоті косять, сіно мочажинникомназивають.
У зошиті вишиковуються рядком: калюжа, калуга, лива, сечажина.
Однак точку поставити не можна. Адже він калугавиросла в окреме велике слово.
Калуга:по-тверськи і по-костромськи - багно, болото; по-тульськи – півострів; по-архангельськи - садок для риби; по-сибірськи - вид осетра чи білуги.
Чи є серед слів, записаних Далем, загальновживані? Які слова ви віднесете до обмежених у вживанні? Чим обмежене їх вживання? Як такі слова називаються?
Діалектні слова, набуваючи поширення російською мовою, з часом можуть стати загальновживаними, поповнити словник літературної мови, збагатити його синонімічні ресурси. Так, з територіальних діалектів у XIX ст. увійшли до літературної мови слова: дітлахи, задира, зазнайка, знущатися, клянчити, нудний, самодур, тайга, гущавина, маревота ін. Поступово втратили ознаки діалектності слова: баламут, башта, бур'ян, глухомань, доярка, зеленя, нудотно, назавтра, негайно, плутанина, збідняти, обмолот, особняком; отара, свинарка, зранку, галас, щуплий.
Знання діалектної лексики збагачує людину, розширює як його словниковий запас, а й кругозір.
У діалекті особливий інтерес представляють слова, що характеризують життя і побут народу, який говорить цьому діалекті. Такі зліва називаються етнографізмами. Це назви різних будов, засобів пересування, перевезення чогось, назви домашнього начиння, одягу, знарядь праці.
Завдання 54.Прочитайте статті зі «Словника російських донських говірок». Розподіліть наведені слова за трьома групами: 1) етнографізми, які ви не знали; 2) етнографізми, які вам знайомі; 3) слова, які ви знаєте, але з інігі значенням (напишіть його).
Баз. 1.Обори; обгороджене місце у дворі або в полі, можливо з сараями для зимівлі худоби. 2, Двір, садиба,
Балаган.Будівництво великої рогатої худоби, господарського інвентарю чи фуражу тощо.
Бендюжка. Сарай для кіз, птахів.
Бичатник. Сарай для великої рогатої худоби.
Байда. 1, Великий човен для перевезення риби, 2. Пором, зроблений з байд.
Байдарка. Те саме, що байда.
Біда. Широкий віз з високими бортами для перевезення сіна, соломи.
Бідарка. Двоколісний візок.
Бестарка, Віз з поперечинами для перевезення бочок.
Будара. Великий вітрильний човен для перевезення вантажу.
Слова, характерні для промови населення якогось хутора, села, станиці, села, іноді зустрічаються у мовах людей, які володіють літературною мовою. Такі слова називаються діалектизмами,
У 1941 р. у двотомному виданні «Тихого Дону» М.А. Шолохова наприкінці другого тому було надруковано «Словник місцевих слів і висловів мови», що містить близько 200 діалектизмів. Як ви вважаєте, чим це було викликано?
Завдання 55.Порівняйте початковий текст «Піднятої цілини» М.А. Шолохова (лівий стовпчик) та останню авторську редакцію (правий стовпчик). Скажіть, які зміни зробив письменник і чому?
|
1. Мене тулити вітром несло. |
1. Мене немов вітром несло. |
|
2. Я охляв овзят, не дійду. |
2. Я охляв зовсім, не дійду. |
|
3. Глухо брязкаючи прив'язаним до шиї балабоном, бігло лоша. |
3. Глухо брязкаючи прив'язаним до шиї дзвіночком, біг лоша. |
|
4. Тепер треба навалитися на волочбу. |
І щоб обов'язково волочити за три сліди. |
|
4, Тепер треба навалитися на боронування. І щоб обов'язково боронити у три сліди. |
5. Господар походжав коня руками. |
5. Господар гладив коня руками.
Відомий юрист, автор статей із судового красномовства А.Ф. Коні (1844-1927) розповів випадок, коли судді погрожували відповідальністю за брехливу присягу свідку, який на запитання, яка була погода в день крадіжки, завзято відповідав: «Жодної погоди не було».
Як пояснити поведінку свідка? Словопогода Словоозначає «добре, ясне, сухе час, відро», а північних і східних - «негода, дощ, сніг, буря». Тому свідок, знаючи лише одне з діалектних значень, завзято відповідав, що «жодної погоди не було».
О.Ф. Коні, даючи поради служителям правосуддя з ораторського мистецтва, вказував, що вони повинні знати місцеві слова та висловлювання для того, щоб уникати помилок у своїй промові, щоб розуміти мову місцевого населення, щоб не створювати подібних ситуацій.
Другу групу лексики обмеженого вживання становлять спеціальні слова. До них відносяться терміниі професіоналізми. Термін - слово або словосполучення, що служить назвою певного поняття якоїсь спеціальної галузі науки, техніки,
У якийсь період розвитку тієї чи іншої науки відбувається створення не окремих термінів, а цілих груп. Так, коли стартував перший космічний корабель-супутник, бурхливо почала розвиватися «космічна» термінологія. Виникає проблема найменування різних літальних апаратів, майданчиків для їх зльоту та посадки, назви людей, які здійснюють політ, їх дій у космосі, результатів їх спостережень, листівки,
Завдання 56.Познайомтеся зі словами наукової, художньої, публіцистичної літератури. Назвіть способи утворення наведених слів. Об'єднайте слова в групи з огляду на їх значення. Випишіть слова, які утвердились як терміни.
Літальний апарат, зореліт, космоліт, супутник, зірковий будиночок, ракета, зореплавець, космічний корабель, зорельотчик, космольотчик, космонавт, астронавт, планетолітник, космодром, лунодром, прилунитися, космобачення, селенавт, ракетонос вихід у космос, космонавтика, селенологія, ареологія, афрологія, місяцетрус, зіркотрус.
Завдання 57.Одна з польських газет оголосила конкурс на слово, яке називало б пересування людини в космосі. Візьміть участь у цьому конкурсі, створіть таке дієслово.
Для довідки, були запропоновані старі дієслова: витати, парити, гасати;створені нові: траєкторити, супутничати, космувати, космувати, невагомиться.Приз отримав учасник конкурсу, який утворив дієслово від прізвища космонавта, який першим вийшов у космос, - леоніт.
Звичайно, коли фізики, хіміки чи медики обговорюють проблеми, пов'язані з їхньою спеціальністю між собою, то їм зрозумілі ті терміни, які вони використовують. Але ці терміни можуть бути незрозумілі людям інших спеціальностей. Про це треба пам'ятати. Щоб сказане було зрозумілим, слід пояснити.
Ось, наприклад, як один викладач пояснив слово патерностер:«Наприкінці 19 століття в Гамбурзі було збудовано патерностер. Це витяг так званої безперервної дії. Складається він із безлічі кабінок без дверей, які рухаються між поверхами лише в один бік – вгору чи вниз. Входять та виходять пасажири на ходу».
Викладач охарактеризував сам предмет, описав його.
Крім описового способу використовується логічне визначення, тобто уточнює значення слова. Наприклад: «Особливо широку популярність набули ехотахокардіографи – прилади, які використовуються у лікарській практиці для діагностики захворювань серця».
Пояснюючи значення слова, іноді добре звернутися до його етимології. Саме так, наприклад, вчинив філософ І.А. Ільїн, роз'яснюючи поняття федерація;«Латинське слово «Федус» означає договірі Союз,і далі, - порядокі закон.У науці державного права федерацією називається союз держав, заснований на договорі і засновує їх законне, упорядковане єднання».
До етимології звернулися й герої роману І.С. Тургенєва «Батьки та діти», намагаючись осмислити значення слова нігіліст.
Що таке Базар? – Аркадій усміхнувся. - Хочете, дядечко, я вам скажу, що він власне таке?
Зроби ласку, племінничок.
Він нігіліст.
Як? - спитав Микола Петрович, а Павло Петрович підняв у повітря ніж зі шматком олії на кінці леза і залишився нерухомим.
Він нігіліст, – повторно Аркадій.
Нігіліст, – промовив Микола Петрович. - Це від латинського nihil, нічого, скільки я можу судити; отже, це слово означає людину, яка... яка нічого не визнає?
Скажи: який нічого не шанує, - підхопив Павло Петрович і знову взявся за олію.
Який до всього ставиться із критичної точки зору, - зауважив Аркадій.
А це не байдуже? – спитав Павло Петрович.
Ні, не однаково. Нігіліст - це людина, яка не схиляється ні перед якими авторитетами, яка не приймає жодного принципу на віру, хоч би якою повагою був оточений цей принцип.
Якщо у мові вживається іноземне слово, що може бути незрозуміло слухає, то промовець пояснює його синонімом. Наприклад: Велике значення організації виробництва має система менеджменту, т. е. управління.
Іноді з допомогою цього способу промовець як пояснює слово, а й висловлює своє ставлення до нього. Наведемо приклади з газетних статей: «Я не говорив би слово, яке прийшло до нас зі сторінок газет, - рекет. Цьому є наш термін – здирство. І не рекетири, а здирники - так ми їх називаємо»; «Тільки за 6 березня співробітниками МУРу було затримано групи здирників, яких називають на західний манер рекетирами».
Завдання 58.Замініть виділені слова близькими до значення.
1. Мій друг недавно купив собі баше, 2. Для художника бакиабо доларине були очним у житті. 3. Іноземець заплатив за картину п'ятнадцять чистих американських гринів. 4. Одна з особливостей неринкової економіки – дефіциттоварів та послуг. 5. Завдання уряду - стримати, приборкати інфляцію. 6. Ювіляру подарували модний кейс. 7. Після довгих дебатів на нараді досягли консенсусу. 8. Необхідно надати протесту легітимнуформу. 9. Коли купуєш імпортну річ, обов'язково вивчи лейбл (лейбл), 10. Упорядники театральних вистав, всіляких шоупрагнуть отримати як прибуток, а й паблісіті.
Завдання 59.Напишіть речення з наведеними нижче словами, пояснивши кожне з них.
Лімітувати, індиферентно, ігнорувати, окуліст, дерматолог, екіпірування, ефемерний, фамільярний, філігранний.
Окрім термінів до спеціальної лексики відносять професіоналізми- слова та висловлювання, які використовуються людьми однієї професії (журналісти, електронники, теслярі, шахтарі та ін.). Професіоналізми, на відміну від термінів, у більшості випадків не належать до офіційних, узаконених найменувань.
Їх характерна велика деталізація у позначенні спеціальних понять, знарядь праці, виробничих процесів, матеріалу. Так, конярі розрізняють коней за призначенням: упряжна, верхова, в'ючна,а перша у упряжці: корінна, пристяжна, дишельна, виносна (підсідальна)і підручна);у мовленні теслярів та столярів інструмент для стругання дощок рубанокмає різновиди: фуганок, горбач, шерхебель, капустянка, шляховик, стружок, наструг, шпунтубель, калівка, занзубел.Для пиляного лісу в літературній мові використовуються два позначення. колодаі дошки.У професійній мові колоди та дошки розрізняються за розміром, формою та називаються: брус, лежень, пластина, четвертина, горбильта ін.
Професіоналізми часто мають експресію. Так, водії автобусів, вантажівок, легкових автомобілів кермо називають бубликом,поліграфісти прийнятий на листі знак - лапки за їхнім виглядом образно називають ялинками(« ») та лапками(" "), загальний заголовок у газеті - шапкою.
Завдання 60.Прочитайте тексти та скажіть, які способи пояснення слів використовуються у кожному окремому випадку.
1. Соляромобіль - перший у Європі транспортний засіб, що пересувається за допомогою енергії Сонця. 2. Популярність набули ехотахокардіографи - прилади, які використовуються в лікарській практиці для діагностики захворювань серця. 3. [Назва статті:] «Чи логічний синістроз?» Не шукайте цей термін у медичних довідниках. Хоча синістроз – хвороба. Тільки не людського організму, а суспільного. ...Явление названо точно. Sinistre, будучи прикметником, означає похмурий, зловісний, що пророкує біду. Як іменник - катастрофа, невідворотне стихійне лихо. Саме відчуття невідворотності найгірших часів проникло у свідомість багатьох французів. 5. У робочому районі Москви – Люблінському – піднялася будівля з бетону та сталі. «Універсам» – світяться літери на його фасаді. Це великий універсальний магазин самообслуговування. Універсам... ще недавно це слово було незнайоме покупцю. Нині воно стало звичним. 6. «Естрадін» розшифровується так: естрадний інструмент. Він дав початок сімейству "солістів", які можуть співати на різні голоси. 7. Хронічний застій економіки (стагнація) та інфляція, що характеризують стан економіки капіталістичних країн, дали економістам підставу винайти неологізм «стагфляція», який об'єднав ці два поняття. 8. [Назва статті:] «Сюрпляс по-тульськи». Сюрпляс – велосипедний термін. Він означає: «стояти дома». Чим закінчиться сюрпляс для тульського треку? 9. Урбанізація, мегаполіс - двадцять років тому цих латинських та грецьких слів не можна було відшукати в тлумачному словнику. Сьогодні проблеми великих міст, разом із термінами, що позначають їх, хвилюють не тільки економістів, соціологів і політиків, а й жителів багатьох великих центрів нашої планети. 10. [Назва статті:] «Гугол». Ні, ні, в заголовку не допущено якоїсь помилки, все правильно, є таке дивне слово «гугол», я сам нещодавно вперше його почув від однієї людини. Але перш ніж пояснити, що воно означає і для чого я його виніс у заголовок, поговоримо про інше<...>Настав час сказати, що таке цей гугол. Про нього в розмові згадав саме той знайомий одноліток зі старого московського двору, за фахом інженер-програміст. Так ось, гугол - це символічна математична величина, що виражається одиницею зі ста нулями. Як сказав програміст, це «непотрібне непрактичне число», бо їм нема чого реально виміряти, настільки воно велике. Воно більше навіть кількості атомів у Всесвіті.
Завдання 61.Прочитайте текст із художнього твору. Випишіть терміни, які стали загальновживаними та залишаються обмеженими у вживанні. Зверніть увагу, як автори розкривають значення, роблять текст зрозумілим,
І ось Васька увійшла до святої святих вагона-аптеки. Юлія Дмитрівна урочисто поклала долоні на круглу металеву коробку, блискучу, як дзеркало.
Це бікс.
Бікс, – повторила Васька.
У біксах я тримаю стерильний матеріал. Ми стерилізуємо його тут, в автоклаві.
Стерильний… в автоклаві, – одним подихом повторила Васька. Її очі пурхали за пальцями Юлії Дмитрівни.
Повтори, - сказала Юлія Дмитрівна,
Це бікс, — одразу ж сказала Васька, кладучи обидві руки на блискучу кришку.
Не чіпай, – сказала Юлія Дмитрівна, – Даремно нічого не треба чіпати руками. Руки - збирачі та рознощики інфекції, тобто зарази. «Сака так чіпаєш», - швидко, без образи, подумала Васька і відклала в пам'яті ще одне розумне слово - інфекція (В. Панова Супутники).
Крім діалектної, спеціальної лексики до слів обмеженого вживання відносяться жаргонізми, тобто слова та вирази, що належать якомусь жаргону.
Приклад жаргонного мовлення наводить видний російський письменник П.І. Мельников-Печерський:
Прибіжить у павуку, рівно з ланцюга зірвавшись, якийсь хлопчина і, ні з ким не вітаючись, нікому не вклонившись, крикне господареві:
Хлябиш у дудоргу хандирит, пельмі-ги шишляти!
І господар раптом стривожиться, кинеться в намет і почне там нашвидкуруч подалі прибирати, що не кожному можна показувати. Хто зрозумів промову хлопця, що прибіг, той, ні слова не промовивши, зараз же з крамниці геть... Скільки б хто не вчився, скільки б не знав мов, якщо він не офеня і не розкольник, ні за що не зрозуміє, чим хлопець так налякав господаря. А це він йому по-офіньки закричав: «Начальство в лаву йде папір читати».
Деякі професіоналізми також мають жаргонний характер. Чимало їх, наприклад, зустрічається у промові журналістів, працівників друку. Так, грубу помилку вони називають прокол, априкру помилку - ляп; діркаозначає «недостача матеріалу», ковбаса -«невдало зверстаний матеріал, що простягся через всю смугу», гонор -"Гонорар".
Лексика обмеженого вживання потребує вдумливого з нею поводження. Не обов'язково повністю виключати її зі своєї мови. Якщо доводиться спілкуватися у вузькопрофесійному середовищі, можна вільно використовувати у мові прийняті там спеціальні слова та професіоналізми. Так, якщо ви захоплюєтеся спортом, займаєтеся ним і опиняєтеся в суспільстві спортсменів, то можете вільно використовувати не тільки терміни, що увійшли в літературну мову, а й вузькоспеціальні. Але якщо немає впевненості, що всі слухачі знайомі зі спеціальною лексикою, слід пояснити кожне не загальновживане слово.
Діалектні слова, а тим більше жаргонізми, як правило, неприпустимі в мові. Ці елементи обмеженої сфери вживання можуть бути введені в мову тільки з певною метою, наприклад як виразні засоби, але робити це слід обережно, з розумінням доцільності та доречності такого застосування в кожному конкретному випадку.
Професор Корнеллського університету Олвін Тоффлер у 1970 р. видав книгу «Зіткнення з майбутнім», в якій навів чимало цікавих фактів, що підтверджують його висновок: відмітна ознака XX ст. - Зростання швидкості. Так, якщо в 1850 р. на земній кулі було всього 4 міста з мільйонним населенням, то в 1900 р. їх стало 14, а 1960-го - 141. За 6 тисяч років до н. е. для пересування використовували верблюдів. Їхня швидкість - 8 миль на годину. У 1600 р. до зв. е. стали пересуватися колісницями. Швидкість зросла до 20 миль. 1880 р. з'явився паровоз. Швидкість збільшилася в 5 разів – 100 миль. 1938 р. У небо піднявся літак, Його швидкість 400 миль, а І960 р. збільшується до 4 тисяч, та був до 18 тисяч миль на годину.
Зростання швидкості, хоч як це парадоксально, позначилося і нашої промови: помітно збільшився її темп. Тепер багатьом промовцям можна сказати: «За твоєю мовою не встигнеш босоніж».
Чи впливає це якось на культуру мови? Безперечно. З одного боку, говорячи швидко, встигаєш більше сказати, отже, слухачі отримують більше
інформації. З іншого боку, швидка мова стає невиразною, говорить як би захлинається словами, мова втрачає інтонаційну виразність, її важко сприймати і розуміти. Показовим є виступ по НТЕ ведучого програму «Однак» Михайла Леонтьєва. Процитуємо Юрія Богомолова:
Його риторика – суцільна скоромовка. Вона інтонаційно не поставлена, не наголошена. Його словомовлення - це звукова маса, що злиплася, з якої слухач не без фізичної і розумової напруги зі свого боку повинен вивудити сенс.
Вивужування сенсу - заняття трудомістке; воно не по зубах масовому глядачеві, який, проте, не без інтересу слухає невиразних промов Михайла Леонтьєва.
Отже, прискорення темпу промови знижує її культуру. Зауважимо, що для тих, хто розмовляє російською мовою, норма - 120 слів за хвилину.
Зрозумілість мови - це зрозумілість, доступність мови для тих, кому вона адресована. Це одна з вимог, що висуваються до мови, що говорить і пише, найважливіша комунікативна якість мови. Дотримуватися ця вимоганеобхідно тому, що пов'язане з дієвістю, ефективністю усного слова. Писати чи говорити незрозуміло, вважав М. М. Сперанський, російський державний діяч, автор книги «Правила вищого красномовства», «є безглуздість, яка перевершує всі заходи безглуздя».
На думку дослідників, зрозумілість мови визначається насамперед відбором мовних засобів, використанням слів, відомих слухачам.
Величезний словниковий запас російської мови з погляду, сфери вживання вчені-лінгвісти ділять на великі групи - лексику необмеженого вживання (загальновживані слова, зрозумілі всім носіям цієї мови завжди: хліб, сім'я, місто, сад, сонце, місяць, стілі т.п.), і лексику обмеженого вживання (слова, що вживаються у певній сфері – професійній, територіальній, соціальній, тому зрозумілі обмеженому колу носіїв мови; до них належать професіоналізми, діалектизми, жаргонізми, терміни).
Що ж є слова обмеженої сфери вживання? Коротко охарактеризуємо їх.
Професіоналізм - слова і висловлювання, використовувані людьми однієї професії (журналісти, шахтарі, військові, будівельники та ін.). Вони здебільшого не належать до офіційних, узаконених найменувань. Їх характерна велика деталізація у позначенні спеціальних понять, знарядь праці, виробничих процесів, матеріалу. Так, у мові теслярів та столярів рубанок, інструмент для стругання дощок, має різновиди: фуганок, горбач, шерхебель, капустянка, шляховик, стружок, наструг, шпунтубель, калівка, зензубель.
Діалектна лексика-слова, обмежені у територіальному відношенні, зрозумілі лише мешканцям цієї території, хутора, села, станиці, села. Наприклад: біспой- «сивий, сріблястий» (у говорах Архангельської області); зобати- «є» (у рязанських говірках); шварити- «сильно бити, бити» (в калузькому говірці). Іноді діалектні слова збігаються за звучанням зі словами літературної мови, але вживаються з іншим значенням. У багатьох говорах, наприклад, слово «погода»означає не будь-який стан атмосфери, як у літературній мові, а певну погоду: у Орловській, Курській та інших областях – ясний, сонячний день; у Костромській, Ярославській, Тамбовській та інших областях – дощ чи снігопад.
Жаргонізми - слова та вирази, що належать якомусь жаргону. У сучасній лінгвістичній літературі слово «жаргон»Традиційно використовується для позначення різних відгалужень загальнонародної мови, які є засобом спілкування різних соціальних груп. Виникнення жаргонів пов'язані з прагненням людей протиставити себе суспільству чи іншим соціальним групам, відгородитися від нього, використовуючи засоби мови. Наприклад: черпак, синку(молодий солдат), черепа, шнурки(Батьки); бундеси, фроми, фронси(іноземці) та ін.
Терміни - це слова, які є точним позначенням певного поняття будь-якої спеціальної галузі науки, техніки, мистецтва, життя і т.д. Терміни досить часто зустрічаються у мовах людей різних спеціальностей: інженерів, лікарів, економістів, юристів, викладачів, агрономів та ін. Однак не всі і не завжди вміло використовують їх.
Лексика обмеженої сфери вживання вимагає вдумливого з нею поводження. Не обов'язково повністю виключати її зі своєї мови. Якщо доводиться спілкуватися у вузькопрофесійному середовищі, можна вільно використовувати у мові прийняті там спеціальні слова та професіоналізми. Але якщо немає впевненості, що всі слухачі знайомі зі спеціальною лексикою, термінами, слід пояснити кожне необщеупотребительное слово.
Зрозумілість мови залежить від правильного використання у ній термінів, іноземних слів, діалектизмів, жаргонізмів, професіоналізмів.
Діалектні слова, а тим більше жаргонізми, як правило, неприпустимі в мові. Ці елементи обмеженої сфери вживання можуть бути введені в мову тільки з певною метою, наприклад, як виразні засоби. Але робити це слід обережно, з розумінням доцільності та доречності такого застосування у кожному конкретному випадку. Зрозумілість, ясність мовизалежить і від правильного вживання у ній іноземних слів. Нерідко виникає питання, чи можна використовувати іноземні слова чи краще обійтися без них. Слід пам'ятати, що запозичення - це нормальне, природне явище будь-якої мови. Так, у англійськоюіноземних слів більше половини, чимало їх у німецькій, французькій та інших мовах. Запозичені слова в мові з'являються внаслідок спілкування одних народів з іншими, внаслідок політичних, економічних та культурних зв'язків між ними. Запозичення за рівнем їхнього проникнення у словниковий склад російської можна, розділити втричі групи.
Першу з них становлять іноземні слова, які міцно увійшли до російської. Вони запозичені давно, засвоєні всім народом і сприймаються як іншомовні: Ці слова - єдині найменування життєво важливих понять: ліжко, цукор, фабрика, клас, олівець таін.
Другу групу становлять слова, поширені у російській і також є єдиними найменуваннями понять, але усвідомлюються як іншомовні: тротуар, сервіз, радіо, тролейбус, лайнерта ін.
У третю групу входить іншомовна лексика, яка не набула широкого поширення. До неї відносяться і слова, що мають російські паралелі, але відрізняються від них обсягом, відтінком значення або сферою вживання (Ревізувати- перевірити, контракт- договір, консервативний- відсталий, константний- Стійкий).
Доцільно уникати вживання іноземних слів, якщо в мові є російські слова з таким самим значенням. Вживаючи іноземних слів, треба бути впевненим, що вони зрозумілі слухачам. Тому важливо вміло запровадити іноземне слово у своє мовлення. Необхідно давати відповідні пояснення іншомовних слів, що використовуються. Велику допомогу в оволодінні словами обмеженої сфери вживання може надати постійна робота зі словниками.
Складності мови - розлад мовної діяльності, через яку неможливе нормальне спілкування та соціальна взаємодія людей із суспільством. Про порушення свідчать відхилення у роботі психофізіологічних механізмів мови, якщо розвиток відповідає віку.
Одним із дефектів є невиразна мова, через яку ускладнюється спілкування людини. Вивченням та лікуванням подібних складнощів займаються лікарі-логопеди, нейрофізіологи, неврологи, отоларингологи та інші фахівці. Вони працюють з дорослими та дітьми.
Симптоми
Патологія може виражатися у відсутності мови або порушення вимови. Це може виявлятися такими симптомами:
- Нечіткість та уповільнення мови, її нерозбірливість.
- Людина складно підбирає слова та неправильно називає речі.
- Швидка мова, але безглузда.
- Поспішність мислення.
- Поділ складів та постановка наголосу кожному з них.
Чому з'являється у дорослих?
Невиразна мова у дорослих може виникнути раптово або поступово розвиватися. Також вона може виявлятись і у дітей. Фахівці спочатку з'ясовують, чому це сталося, а лише потім розпочинають лікування. Через кілька факторів може виникнути невиразна мова. Причини полягають у наступному:
- Порушення роботи мозку.
- Травми мозку, що з'явилися через інсульт або тромбоз.
- Травми голови.
- Пухлини головного мозку.
- Безмірне вживання алкоголю.
- Слабкість м'язів обличчя.
- Слабке чи туге закріплення зубних протезів.
Види розладів у дітей
Невиразна мова у дитини пов'язана з різними недугами. До основних їх відносять:
- Зовнішнє оформлення висловлювання – це розлади вимови.
- Внутрішнє оформлення – системний розлад мови.
Різновиди порушень
Невиразна мова фонаційного (зовнішнього) оформлення проявляється як окремо, так і разом з іншими порушеннями. У логопедії існують такі різновиди порушень:
- Афонія та дисафонія. Виявляється розлад чи відсутність фонації через патології голосового апарату. Зазвичай, спостерігається порушення висоти, сили, тембру голосу.
- Брадилалія. Відбувається уповільнення мовного темпу. До особливості належить повільна реалізація артикулярної мовної програми.
- Тахілалія – прискорення темпу мови. Прискорена артикуляційна програма мовлення.
- Заїкуватість. Порушується організація мови, коли м'язи піддаються судомі. Зазвичай проявляється в дітей віком.
- Діслалія. Ця патологія представлена як розлади вимови звуків, коли слух і іннервація мовного апарату в людини у нормі. Виявляється спотворене звукове оформлення слів. Це невиразна мова. Звук може вимовлятися неправильно, замінюватись або змішуватися.
- Ринолалія. Порушується вимова звуків і тембру голосу, що з розладами мовного апарату. Виявляються зміни тембру голосу, коли голосовий струмінь повітря при видиху та при вимові проходить у порожнину носа. Це спричиняє резонанс.
- Дизартрія. Порушується вимова, що з недостатньою іннервацією мовного апарату. Це захворювання виникає через церебрального паралічу, що виявляється у ранньому віці.
Структурно-семантичне оформлення мовлення
За цією ознакою порушення поділяються на 2 види: алалію та афазію. Кожен вид недуги має свої симптоми. Алалія проявляється у вигляді відсутності чи неповного розвитку мови. Виникає це через ураження ділянок головного мозку, які відповідальні за неї. Порушення може виникнути під час внутрішньоутробного розвитку або в ранньому віці.
При алалії проявляється невиразна мова. вважається одним із складних, тому що мовна діяльність сформована не до кінця. Афазією називають втрату здатності говорити, що виникла через локального поразки мозку. Чому невиразне мовлення проявляється при цьому порушенні? Це пов'язано з черепно-мозковими травмами, нейроінфекціями та пухлинами мозку.
Особливості діагностики
Потрібно аналізувати скарги, які висловлює пацієнт. Враховується й анамнез захворювання. Фахівці зазвичай запитують, коли з'явилася невиразна мова і чи є родичі, які страждають на таку недугу. Обов'язково треба відвідати невролога, пройти огляд. Лікар перевірить нижньощелепні та глоткові рефлекси, огляне горлянку, переконається, чи є атрофія.
Виконується перевірка рефлексів нижніх та верхніх кінцівок. Слід пройти обстеження у логопеда. Лікар оцінює показники мови, виявляє порушення темпу, складності. Необхідний огляд оториноларинголога, що дозволить захистити від таких процесів у роті, як гнійники та пухлини, які можуть спричинити порушення.
Виконується комп'ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія голови, за допомогою якої буде виявлено, чому з'явилося невиразне мовлення. Причини у дорослих та дітей визначаються і під час консультації з нейрохірургом. Лише після повної діагностики призначаються методи лікування.
Принципи лікування
Якщо виявлено невиразне мовлення, що робити? Необхідно лікувати головне захворювання, через яке виникло порушення:
- Пухлини видаляються хірургічним шляхом.
- Резекція гематоми, якщо вона знаходиться на поверхні.
- Хірургічне видалення гнійників у черепі з наступним призначенням антибактеріальних засобів.
- Нормалізація тиску.
- Використання засобів для відновлення обміну речовини та мозкового кровотоку.
Людям з різними порушеннямитреба відвідувати логопеда, щоб можна було виправити нестачу за допомогою спеціальних вправ. Потрібні регулярні заняття.
Правила виправлення мови
Порушення мови з'являється не тільки через патологію апарату артикуляції, неврологічної патології і звички неправильної вимови. Іншим фактором є психологічна причина. При хвилюванні мова людини стає ледве чутною і практично незрозумілою.
Діяльність логопеда з відновлення мови ґрунтується на наступних принципах:
- Особистісне орієнтування.
- Створення емоційно-сприятливої обстановки.
- Взаємодія із батьками.
- Позитивна мотивація.
Логопедичні заняття припускають поліпшення рухливості апарату артикуляції. Також відбувається робота над звуками та відновленням фонематичного слуху. Фахівці працюють із дітьми в ігровій формі, застосовуючи мовні ігри, комп'ютер. Проводяться комбіновані заходи, які передбачають із однієї діяльності в іншу.
Правила формування мови
Заняття з фахівцем у дітей дозволяють сформувати грамотне мовлення, фонетично чітке. Але таких заходів буде замало. Логопед допомагає лише поставити звук. Все інше залежить від дитини та батьків.
Щоб мова успішно сформувалася, необхідно дотримуватися таких правил:
- Не слід лаяти дитину за невиразне мовлення, потрібно її лише акуратно виправляти.
- Слід показувати прості вправи.
- Не треба звертати увагу на помилки, запинки.
- Необхідно позитивно налаштовувати заняття з логопедом.
- Батькам потрібно стежити і за своєю промовою.
Прогноз та профілактика
Порушення мови можна виправити, якщо починати цю роботу з раннього вікуабо на ранній стадії. Важливу рольу поліпшенні стану впливають оточуючі люди та зусилля самої людини. Якщо вчасно виявити порушення, і навіть розпочати лікування, можна домогтися нормалізації промови. Такі діти продовжують навчатися у звичайних школах і чудово ладнають із хлопцями.
При складних формах недуги досягти поліпшення мови важко. Можна лише скоригувати мовну функцію. У таких ситуаціях комплекс заходів ширший, а пацієнту потрібно відвідувати спеціалізовану установу. Необхідно дотримуватися наступності логопедичних організацій: ходити в спеціальні дитячі садки, корекційні школи. Також важливо лікуватися у психоневрологічних стаціонарах, якщо це було призначено лікарем.
Профілактика передбачає виконання ефективних заходів від народження. Дитину треба оберігати від нейтроінфекції, травм черепа та мозку. На нього не повинні впливати токсичні фактори.
Необхідно враховувати, що успіх приходить за систематичного підходу та комплексної організації заходів. Разом із традиційним лікуванням не слід забувати нетрадиційні способи. Важливо проводити заходи щодо фізичної активності. Використання різноманітних методів дозволяє отримати відмінні результати, якщо ними правильно користуватися.
Мова хворих (попри чітку артикуляцію і піддається контролю темп) може бути незрозумілою з різних причин:
Особиста символіка
Хворий більше не вживає слова у загальноприйнятому значенні, але надає їм особисте, тільки йому зрозуміле значення: персональна символіка, приватна метафорика, паралогічне мислення та мова.
Хворий може вигадувати власні висловлювання:
білий — записка, сервірувальна серветка, носовичок, автомобіль, забувати, вибачати
зелений - більшість листя, забувати, вибачати
ворони - звірі підслуховують мене
крапля забувати
Парасинтаксис, параграматизми, інкогеренція
Мова втрачає граматичну та логічну афективно відчутну зв'язність: мова розірвана, дисоційована, інкогерентна, стрибкоподібна аж до повної нескладності. У екстремальних випадках мова є словесну і складову окрошку (див. розірваність мислення).
Така важка граматична та логічна деструкція зустрічається при деменції та екзогенних реакціях. У поодиноких випадках вони бувають у збуджених маніакальних хворих.
Деякі шизофреніки можуть переважно або іноді говорити повністю розірвано (словесний салат). Якщо добре знати хворого, можна знайти сенс у цій суміші.
Трактування значення шизофренічної інкогеренції та мислення у тому сенсі, що хворий хоче таким шляхом ухилитися від людського розуміння, не підходить до таких випадків. Таке трактування має сенс, якщо хворий говорить розірвано в тих випадках, коли йдеться про «опорні пункти» його марення або про певні колишні переживання. Інші, особливо гострі хворі, продукують мовленнєву сплутаність під впливом уявлень загибелі, розпаду, катастрофи, хаосу, страху і паніки, безпорадності.
Розірвана мова зустрічається і при інших психозах (наприклад, у епілептиків). Такі хворі з разючою насиченістю висловлюють нам у їхній розірваній, здебільшого незрозумілій мові свої життєві реалії. Для того щоб зрозуміти хворого, необхідно чітко сприймати і розірвану мову.
Парафазія
Хворий взагалі не зупиняється на питанні, хоч і розуміє його, але каже у відповідь щось зовсім іншого змісту. Такі парафазії можуть з'являтися, якщо хворий не може або не хоче погодитися з співрозмовником, це може статися в порядку захисту, якщо хворий зайнятий речами, надто далекими від предмета розмови.
Неологізми
Словесні новоутворення, які часто створені шляхом зв'язку гетерогенних предметів /контамінації/. Майже виключно у шизофреніків, які таким чином формують свою приватну символіку або прагнуть бодай приблизно висловити свої сприйняття. За хорошого знання хворих у багатьох випадках приблизно зрозумілі.
Криптолалія та криптографія
Деякі шизофреніки винаходять свою власну мову, яка може бути повністю незрозумілою і навіть особистим шрифтом, а те й інше є продовженням особистої символіки.