Прослухайте аудіо урок із додатковими поясненнями Офіційною мовою китайськоїНародної Республіки єпутунхуа (普通话 рǔtōnghuà, досл.«загальна мова»
), фонетика та лексика якого засновані на вимовній нормі пекінського діалекту. Основною фонетичною одиницею китайської є склад. Склад складається із згоди –ініціаль (声母 ，shēng mǔ) – на початку складу та голосної частини –фінал
(韵母 ，yùn mǔ) – наприкінці мови, а також тону. У сучасному путунхуа налічується близько 400 основних складів. Для запису звуків китайської мови використовується фонетичний алфавіт піньінь (拼音 , pīn yīn) – транскрипційна система на основі латинського алфавіту.
Тона Головноювідмінною рисою фонетики китайської мови є тону. Укитайською мовою
4 тони + легкий ненаголошений тон. Тон необхідний у тому, щоб розрізняти значення однакових за звучанням складів.
Наприклад:
Перший тон: високий та рівний, позначається ā .
Другий тон: висхідний, позначається á.
Третій тон: спочатку знижується, а потім висхідний позначається ǎ .
Четвертий тон: що падає від високого до низького, позначається à .
Знак тону завжди ставиться над фіналом. Якщо знак тону ставиться над фіналу i, то точка не пишеться: nǐ, nín. У складах зі складовими фіналу, знак тону ставиться над тією, у момент вимови якої, рот розкритий ширше (a, o, e, i, u, ü): māo, dài, péi.
Легкий тон
4 тони + легкий ненаголошений тон. Тон необхідний у тому, щоб розрізняти значення однакових за звучанням складів.
| 好吗？ | 你呢？ | 爸爸 | 谢谢 |
| Легкий тон також іноді називають "нульовим". Легкий тон вимовляється слабше і коротше. У транскрипції легкий тон не позначається жодним знаком. | Hǎo ma? | Nǐ ne? | bàba |
| xièxie | Добре? | А ти? | Папа |
Дякую
ІніціаліІніціаль
може бути виражена лише одним приголосним звуком. Перш ніж перейти до вивченняініціалів давайте познайомимося з поняттям «придихання», тому що в китайській мовіініціалі давайте познайомимося з поняттям «придихання», тому що в китайській мовіз придиханням, спробуйте при вимові піднесіть до губ листочок паперу і вимовити звук із сильним видихом. Листок паперу повинен відхилитися від вас через поток повітря при інтенсивному видиханні. При проголошенні Перш ніж перейти до вивченнябез придихання, аркуш паперу повинен рухатися. Таким чином, виходить, що до звуку додається звук «х», однак, слід уникати вимовляти придихальні як російський звук + «х», потрібно намагатися досягати цього ефекту саме за допомогою видихання.
Всього у китайській мові 21 ініціаль:
| Спосіб вимови | Вимовляється як | Приклади | |
|---|---|---|---|
| b | Щось середнє між російськими дзвінким[б]і глухим [п] | 爸爸 – тато | |
| p | Українська [п][п х] | 怕 – боятися | |
| m | Китайська [m]відрізняється від російської[м]більшою напруженістю та тривалістю | 妈妈 - мама | |
| f | Схожий на російський звук[ф] | 发 – відправляти | |
| d | Китайська [d]схожий на російську[д], але є глухим | 都 - все | |
| t | Українська [т], що вимовляється з придихом -[т х] | та – він | |
| n | На відміну від російської[Н]під час вимови китайської[n]кінчик мови піднятий | 你 – ти | |
| l | Китайська [l]відрізняється від російської[л]опусканням спинки язика | 来 – приходити | |
| g | Китайська [g]схожий на російську[г], але є глухим | 狗 – собака | |
| k | Українська [до], що вимовляється з придихом -[до х] | 看 – дивитись | |
| h | Російський звук [х], але більш напружений | 很 – дуже | |
| j | При проголошенні[j], [q]і[x]язик повинен лежати внизу, трохи торкаючись кінчиком нижніх зубів. Середина мови стосується неба під час вимови. У російській таких звуків немає. Зверніть увагу, що ініціали[j], [q], [x]не поєднуються з фіналом[u], [a] |
Звук [j]приблизно дорівнює російській[Дж], вимовляється м'яко та без придихання | 几 – скільки |
| q | Середнє між російськими м'яким[т]і [ч](щось на кшталт м'якого[тчі]), вимовляється з придихом | 7 – сім | |
| x | Схожий на шипляче[с](щось на кшталт шиплячого[сь]) | 별 – зірка | |
| z | Це шиплячі звуки. При проголошенні[z], [c]і[s]кінчик язика стосується задньої поверхні передніх зубів |
Схожий на російську[ц], але вимовляється дзвінкіше (щось на кшталт поєднання[дз]) | 在 - в; на |
| c | Глухе поєднання[тс]із сильним придиханням | 从 - с; від | |
| s | Схожий на російську[с], тільки трохи напруженіша | 3 – три | |
| zh | При проголошенні , , і[r]кінчик мови завертається назад до піднебіння | Поєднання [дж](наприклад, як у [джем]), але вимовляється як єдиний звук. | 这 - це |
| ch | Поєднання [чш]із сильним придиханням | 车 – машина | |
| sh | Близький до російської[ш], але більш шиплячий | 书 – книга | |
| r | Схожий на російську[ж] | 人 – людина |
Ініціаль може бути відсутнім, тоді склад складається тільки з фіналу і називається складом з нульовою або опущеною ініціаллю.
Фіналі
Фіналь може складатися як із одного голосного звуку (проста), так і з кількох (складова). Всього у китайській мові 38 фіналів:
| Вимовляється як | Приклади | Правила транскрипції | |
|---|---|---|---|
| a | Схожа на російську[а], тільки вимовляється більш напружено | 那 - той | |
| e | При проголошенні[е]мова знаходиться в такому ж положенні як при виголошенні російської[про], але без заокруглення губ. Сам звук – це щось середнє між[е]і [и] | 呢 питальна частка | |
| i | Вимовляється як російська[і]але більш напружений; пом'якшує приголосний, що стоїть перед ним | 骑 - їхати верхи | Якщо[i] [y], наприклад, 1 – один Після[z], [c], [s], , , і[r]фінали[-i]читається як твердий[и], наприклад:吃 - їсти , 词 - слово , 日 - день тощо. |
| o | Вимовляється як російська[про], але більш напружений | 摸 – чіпати | |
| u | Вимовляється як російська[у] | ні – ні, ні | Якщо[u]утворює самостійний склад[w], наприклад: 5 – п'ять |
| ü | У російській такого звуку немає. Звук[ü] поєднує в собі звуки[i]і [u], сказано разом, як один звук. Щоб вимовити цей звук, спробуйте вимовити[іу], тільки округливши губи як при вимові[ю] | 女 – жінка | Якщо[ü]
утворює самостійний склад, то перед ним додається невимовний ініціаль.[y], а дві точки над[ü]
не пишуться, наприклад:语 - мова Якщо фіналі[ü] стоїть після ініціалів[j], [q]або[x],то дві точки над[ü] не пишуться, але звук все одно читається як[ü] . А якщо перед[ü] стоїть ініціалі[n]або[l]то точки обов'язково пишуться, наприклад:去 – йти |
| ai | [ай] | 还 – ще | |
| ao | Вимовляється як поєднання російських звуків[ао] | 猫 - кішка | |
| ei | Вимовляється як поєднання російських звуків[Гей], але м'яко | 컵 – склянка | |
| ia | Вимовляється як російська[я] | 家 – будинок, сім'я | [i], то[i]змінюється на[y], наприклад:鸭 - качка , 要 - хотіти , 也 - теж |
| iao | Вимовляється як поєднання російських звуків[яо] | 小 – маленький | |
| ie | Читається як [іє]але без розтягування звуків, схоже на російський звук[е] | 姐姐 – старша сестра | |
| iou / iu | Вимовляється як поєднання російських звуків[йоу] | 6 – шість | Складова фінал , коли стоїть після будь-якої ініціалі, пишеться як , а знак тону пишеться над[u], наприклад:丢 – втрачати |
| ou | Вимовляється як поєднання російських звуків[оу] | 走 – йти пішки | |
| ua | Вимовляється як поєднання російських звуків[уа], де [у]дуже коротке | 抓 – хапати | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[u], то[u]змінюється на[w], наприклад:挖 - копати |
| uai | Вимовляється як поєднання російських звуків[уай], де [у]дуже коротке. | 块 - юань | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[u], то[u]змінюється на[w], наприклад:外 – зовнішній |
| üe | Вимовляється близько до поєднання російських звуків[Йюе] | 学 – вчити | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[ü]
, то перед ним додається невимовний ініціаль[y], а дві точки над[ü]
не пишуться, наприклад: 月
[ü] стоїть після ініціалів[j], [q], [x], то дві точки над[ü] не пишуться, наприклад:雪 – сніг |
| uei / ui | Вимовляється як поєднання російських звуків[уей], тільки разом і з наголосом на[е], яке вимовляється дуже коротко | 水 – вода | Складова фінал , коли стоїть після будь-якої ініціалі, пишеться скорочено як , а знак тону пишеться над[i], наприклад:贵 - дорогий |
| uo | Вимовляється як поєднання російських звуків[уо], тільки вимовляється як єдиний звук | 说 – говорити | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[u], то[u]змінюється на[w], наприклад:我 – я |
| an | Вимовляється як поєднання російських звуків[ан] | 看 – дивитись | |
| en | Вимовляється як поєднання російських звуків[ен] | 很 – дуже | |
| ian | Вимовляється як поєднання російських звуків[єн] | 钱 – гроші | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[i], то[i]змінюється на[y], наприклад:烟 - дим |
| in | Вимовляється як поєднання російських звуків[ін] | 新 – новий | Якщо утворює самостійний склад, то перед ним додається невимовний ініціаль.[y], наприклад:银 – срібло |
| uan | Вимовляється як поєднання російських звуків[уан]; при проголошенні[у]губи «в трубочку» | 馆 – готель, ресторан | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[u], то[u]змінюється на[w], наприклад:玩 – грати |
| üan | Схоже не поєднання російських звуків[Йюен] | 选 – вибирати | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[ü]
, то перед ним додається невимовний ініціаль[y], а дві точки над[ü]
не пишуться, наприклад:元 - юань Якщо фінал, яка починається на[ü] стоїть після ініціалів[j], [q], [x], то дві точки над[ü] не пишуться, наприклад: all – весь |
| uen / un | Вимовляється як поєднання російських звуків[уен], де [е]м'яка та коротка | весілля – весілля | Складова фінал
, коли стоїть після ініціалі, пишеться скорочено як
, наприклад:곤 – сонний У разі, якщо фінал самостійно формує склад, то[u]замінюється[w], наприклад:问 – питати |
| ün | [Юн] | 군 – натовп | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[ü]
, то перед ним додається невимовний ініціаль[y], а дві точки над[ü]
не пишуться, наприклад:云 – хмара Якщо фінал, яка починається на[ü] стоїть після ініціалів[j], [q], [x], то дві точки над[ü] не пишуться, наприклад:신 – швидкий |
| ang | Вимовляється як поєднання російських звуків[ан], тільки звук [Н]– носовий | 忙 – зайнятий | |
| eng | Вимовляється як поєднання російських звуків[ен], тільки звук [Н]– носовий | 냉 - холодний | |
| iang | Схоже на поєднання російських звуків[йан], тільки звук [Н]– носовий | 想 - хотіти, думати | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[i], то[i]змінюється на[y], наприклад:羊 – баран |
| ing | Вимовляється як поєднання російських звуків[ін], тільки звук [Н]– носовий | 병 – хворіти | Якщо утворює самостійний склад, то перед ним додається невимовний ініціаль.[y], наприклад:影 - тінь |
| iong | Вимовляється як поєднання російських звуків[йон], тільки звук [Н]– носовий | 穷 - бідний | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[i], то[i]змінюється на[y], наприклад:на – використовувати |
| ong | Вимовляється як поєднання російських звуків[він], тільки звук [Н]– носовий | 红 – червоний | |
| uang | Вимовляється як поєднання російських звуків[уан], тільки звук [Н]– носовий | 바닥 – ліжко | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[u], то[u]змінюється на[w], наприклад:网 – мережа |
| ueng | Вимовляється як поєднання російських звуків[уен], тільки звук [Н]– носовий | 翁 – старий | Якщо склад складається лише з фіналу, що починається на[u], то[u]змінюється на[w]. Склад – це єдиний склад, який утворюється за допомогою цієї фіналу |
| er | Вимовляється як поєднання російських звуків[ар]; при проголошенні кінчик язика загинається вгору і назад | 2 [èr] – два | Коли до складу додається
відбувається процес еризації. Фіналь
може утворювати самостійний склад, наприклад:儿子 [érzi] – син Якщо стоїть наприкінці складу, вона втрачає свою самостійність і зливається зі складом. У транскрипції до складу додається[r], до ієрогліфічного запису додається ієрогліф儿 , наприклад:哪儿 – де При цьому зазвичай втрачається вимова останнього приголосного звуку, наприклад:玩儿 – грати |
У таблицях наведено приклади односкладових слів, під час вимовлення яких обов'язково потрібно звертати увагу на тони. У словах, які складаються із двох або більше складів, тони іноді модулюються. Зараз ми з вами розберемо найпоширеніші випадки модуляції.
Модуляція 3-го тону
При злитому читанні двох складів 3-го тону перший склад читається другим тоном. Якщо послідовно слів третього тону три або більше, то змінюються всі тони, крім останнього. У транскрипції зберігається знак 3 тону.
4 тони + легкий ненаголошений тон. Тон необхідний у тому, щоб розрізняти значення однакових за звучанням складів.
你好 (nǐ hǎo (Так пишеться)– ní hǎo (Так читається)). - Вітаю!
我很好 (wǒ hěn hǎo (Так пишеться)– wó hén hǎo (Так читається)). – У мене все добре.
Модуляція негативної частки 不 (bù)
Заперечення 不 (bù) вимовляється четвертим тоном. Але якщо після 不 (bù) слідує склад з четвертим тоном, у разі 不 (bù) читається другим тоном. Наприклад:
不是 (bú shì) – ні
不去 (bú qù) – не йти
不要 (bú yào) – не хотіти
У реченнях з повтором дієслова (ствердно-негативних), коли 不(bù) стоїть між однаковими дієсловами, читаємо 不(bù) легким тоном, у транскрипції знак тону не ставиться, наприклад:
是不是 – так чи ні
去不去 – йти – не йти
Модуляція "1" (yī)
Початковим тоном "1" є перший тон. Вимовляється «1» першим тоном, якщо вимовляється ізольовано, якщо стоїть наприкінці словосполучення чи речення, якщо вживається як порядковий чисельний. В інших випадках "1" модулюється: перед першим, другим і третім тонами "1" модулюється в четвертий тон, а перед четвертим тоном - у другий тон.
Апостроф
Апостроф використовується в транскрипції для складеного розділу в тих випадках, якщо після звичайного складу слід склад з нульовою ініціаллю, наприклад:
先 – спочатку
서안 - м. Сіань
Вивчаючи фонетику китайської мови, намагайтеся більше слухати та повторювати. Тут як у спорті: технік багато, але запорука успіху – це практика.
Китай є однією з найбільш відвідуваних туристами країн у світі. Приваблює вона більшою мірою своєю різноманітністю ландшафту, незайманими селами зі своїми традиціями і легендами, що зачаровують, і величезними мегаполісами, в яких вирує нічне життя. У Китаї кожен знайде для себе щось нове і незвичайне. Китай є однією з найдавніших цивілізаційУ цій республіці до сьогодні збереглися пам'ятки архітектури, яким не один десяток тисяч років. Кожна визначна пам'ятка Китаю несе в собі таємницю та багатовікову легенду.
Мандруючи просторами цієї незвичайної держави, вам нічого не завадить насолодитися її красою, хіба що незнання китайської мови, але з цією проблемою ви можете впоратися завдяки нашому російсько-китайському розмовнику, який ви зможете завантажити або роздрукувати прямо з сайту. У ньому зібрані теми, які можуть знадобитися під час подорожі.
Звернення
Загальні фрази
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Так | 是 | ши |
| Ні | 没有 | бу ши |
| Дякую! | 谢谢！ | Сесі! |
| Будь ласка! | 不客气！ | Букхетсі! |
| Вибачте! | 对不起！ | Дуйбутсі! |
| Нічого страшного. | 没关系。 | Мейгуаньсі |
| Я не розумію | 我不明白。 | У бу мінбай |
| Повторіть, будь ласка, що ви сказали | 请您再说一遍 | Тсін нінь цзай шуо та бінь |
| Ви говорите по російськи? | 你会说俄语吗? | Ні хуй шо еюй ма? |
| Тут хтось говорить російською? | 这里有人会说俄语吗？ | Чжелі еужень хуйшо еюй ма? |
| Ви розмовляєте англійською? | 你会说英语吗？ | Ні хуй шо інюй ма? |
| Тут хтось говорить англійською? | 这里有人会说英语吗？ | Чжелі южань хуйшо інюй ма? |
| Як вас звати? | 你叫什么名字 | ні йіао шен мі мінг зи |
| Як справи? | 你怎么 | ні зем ми |
| добре | 玉 | юй |
| Так собі | 马马虎虎 | травень травень хю хю |
| Щасливої дороги! | 一路平安! | І лу пхін ан! |
На митниці
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| багаж | синлі | |
| валюта | вайхуй | |
| ввезення | дайжу | |
| вивіз | дайчу | |
| декларація | баогуаньдан | |
| квитанція | фапяо | |
| контроль (паспортний, митний) | чаяньчу (бянь цзянь, хайгуань) | |
| ліки | яо | |
| наркотики | мацзуйпінь | |
| зброя | уці | |
| паспорт | хучжао | |
| мито | гуаньшуй | |
| сигарети | янь | |
| сувеніри | цзиняньпінь | |
| сумка | бао | |
| валіза | писян | |
| Скажіть, будь ласка, де знаходиться паспортний (митний) контроль? | Цин вень, хучжао (хайгуань) чаяньчу цзай нали? | |
| Мені потрібний бланк митної декларації | У сюйяо та чжан баогуаньдань | |
| Поясніть, будь ласка, як заповнювати митну декларацію | Цин цзеші іся, цзеньме тянь баогуаньдань | |
| Допоможіть мені заповнити цей бланк | Цин банчжу в тянь іся чжеге бяоге | |
| Де ваша декларація? | Ніде баогуаньдань? | |
| Ось моя декларація | Чже цзю ши воде баогуаньдань | |
| Я не маю предметів, які потрібно вказати в декларації | У мейю сюйяо баогуаньде упин | |
| Ваш паспорт? | Ніде Хучжао? | |
| Ось мій паспорт | Чже ши воде хучжао | |
| Це мої особисті речі | Чже ши воде сирень синлі | |
| У мене є іноземна валюта на суму… | У ю вайхуй, шуму ши ... | |
| Де я повинен (маю) розписатися? | Цзай наер цянь цзи? | |
| Я хочу зателефонувати до Посольства (Консульство) | У сян і дяньхуа гей дашигуань (ліншигуань) |
На вокзалі
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Скільки коштує квиток? | Пхяо дошао тінь? | |
| Коли прибуває (вирушає) поїзд? | Хочхе шеме шихоу даода? | |
| Носій! | Баньюньгун! | |
| Де стоянка таксі? | Чуцзу чечжань цзай наер? | |
| Мені потрібно один/два/три/чотири/п'ять/шість/сім/вісім квитків. | 我要一张/两张/三张/四张/五张/六张/七张/八张票。 | У яо і чжан/лян чжан/сань чжан/си чжан/у чжан/ліу чжан/тсі чжан/ба чжан пхяо. |
| На який шлях прибуває наш поїзд? | Воменьде че тин цзай ді цзі дао? | |
| Де вихід…? | …Чуков цзай наер? | |
| -в місто | Цюй Ченші | |
| -на перон | Шан | |
| Де камера схову? | Цзцуньчу цзай наер? | |
| Де ж каса? | Шоупяо чу цзай наер? | |
| Де платформа №.? | …хао Юетай Цзай Наер? | |
| Де вагон №..? | хао чесян цзай наер? | |
| Один квиток до…, будь ласка | Цин травень і чжан цюй… де пяо | |
| Вагон… | …чесян | |
| …м'який | Жуань у | |
| …спальний | Ін | |
| …жорсткий | Ін цзо | |
| В одну сторону | Цюй ван іге фансян | |
| Туди і назад | Ванфань | |
| Чи можна…? | …кеї ма? | |
| …здати цей квиток | Туй іся чже чжан пяо | |
| …змінити | Хуань |
У транспорті
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Автобус | 巴士 | ккачжі |
| Авто | 汽车 | кочжан |
| Таксі | 的士 | тексі |
| Стоянка | 停车 | посу томіноль |
| Зупинка | 停止 | Чонджуджан |
| Довезіть мене сюди (вказуєте місце, написане на візитівці). | 请把我送到这里。 | Тсін ба в сундао чжелі. |
| Відкрийте багажник. | 请打开行李舱吧。 | Тсін дакхай синлі цхан ба. |
| Тут поверніть ліворуч | 这里往左拐。 | Чжелі ван Цзуо Гуай. |
| Тут поверніть праворуч. | 这里往右拐。 | Чжелі ван йо гуай. |
| Скільки коштує проїзд автобусом/метро? | 公车/地铁票多少钱？ | Гунчхе/дітхе пхяо дуошао тсінь? |
| Де найближча зупинка автобуса? | 附近的公交车站在哪儿？ | Фуцзінь де гунцзяочхечжань цзай нар? |
| Де найближча станція метро? | 附近的地铁站在哪儿？ | Фуцзінь де дитхечжань цзай нар? |
| Яка наступна зупинка (станція)? | 下一站是什么站？ | Ся і чжань ши шеньме чжань? |
| Скільки зупинок до (…)? | 到 (…) 有多少站？ | Дао (…) дуошао чжань? |
| Який автобус іде до (…)? | 去 (…) 乘哪趟公交车？ | Тсюй (…) чхен на тхан гунцзяочхе? |
| Яка лінія метро йде до (…)? | 去 (…) 乘几号线地铁？ | Тсюй (…) чхен цзіхао синь дитхе? |
| Скажіть, будь ласка, як пройти до (…)? | 请问，到 (…) 怎么走? | Тсінвень, дао (…) цзеньмэ цзоу? |
| Будь ласка, довезіть мене до (…) | 请带我去 (…) | Тсін дао у тсюй (…)… аеропорту.飞机场。 фэй цзи чхан. |
| … залізничного вокзалу. | 火车站。 | Хуо Чхе Чжань. |
| ...найближчого готелю | 最近的酒店。 | цзуй цзінь де цзіудієнь. |
| … найближчого ресторану. | 最近的饭馆。 | цзуй цзінь де фаньгуань. |
| … найближчого пляжу. | 最近的海滨。 | цзуй цзінь де хайбінь. |
| … найближчого торгового центру. | 最近的购物中心。 | цзуй цзінь де гоу у чжун синь. |
| … найближчого супермаркету | 最近的超级市场。 | цзуй цзінь де чхао цзі ши чхан. |
| … найближчого парку. | 最近的公园。 | цзуй цзінь де Гун юань. |
| … найближчої аптеки. | 最近的药店。 | цзуй цзінь де яодієнь. |
В готелі
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Мені потрібно замовити номер | 我需要储备 | в хью яо чу беї |
| Я хочу замовити номер | 我想储备 | в хьянг чу беї |
| Скільки коштує? | 要多少钱 | Дуо Шао Чіен? |
| Номер з ванною | 带浴室的房间 | дай ю щі ди фанг джян |
| Ми бронювали номер на двох, ось наші паспорти. | 我们预定了双人房间。 这是我们的护照。 | Вомень Юйдінле шуанжень фанцзієнь. Чже ши вомень де хучжао. |
| У вас є вільні номера? | 有没有空的房间？ | Йоу Мейоу Кхун де Фанцзінь? |
| Чи є дешевший номер? | 有没有便宜点儿的房间？ | Еу мэйёу піеньідіар де фанцзієнь? |
| Мені потрібний одномісний номер. | 我需要单间。 | У сюйяо даньцзінь. |
| Мені потрібен двомісний номер. | 我需要双人间。 | У сюйяо шуанженьцзінь. |
| Мені потрібний двомісний номер з видом на море. | 我需要一个海景的双人房间。 | У сюйяо іге хайцзін де шуанжэнь фанцзінь. |
| Чи є телефон/телевізор/холодильник/кондиціонер? | 房间里有电话/电视/冰箱/空调吗？ | Чи фанцзієнь еу діеньхуа/дієньші/бінсян/кхунтхяо ма? |
| На якому поверсі є номер? | 我的房间在几楼？ | Під де фанцзіень цзай цзи лоу? |
| Сніданок входить у вартість? | 价格包括早餐吗？ | Цзяге баокхуо цзаоцхань ма? |
| О котрій сніданок? | 早餐几点开始? | Цзаоцхань цзі діень кхайші? |
| У моєму номері не прибрано. | 我的房间没有打扫。 | Во де фанцзієнь мейёу дасао. |
| Я хочу змінити номер. | 我想换个房间。 | У сян хуаньге фанцзінь. |
| У нас у номері скінчився туалетний папір. | 我们房间没有手纸了。 | Вомень фанцзієнь мейёу шоучжи ле. |
| Чайові | 秘诀 | ми джюе |
| Кімната | 室 | щи |
| Ми їдемо сьогодні. | 我们今天走。 | Вомень цзіньтхієнь цзоу. |
| Ми їдемо 5 серпня. | 我们八月五号走。 | Вомень ба юе у хао цзоу. |
| Ми хочемо здати номер. | 我们想退房。 | Вомень сян тхуй фан. |
| У міні-барі вже було порожньо ще до того, як я заїхав у цей номер. | 我进房间的时候迷你吧就是空的。 | У цзіу фанцзіень де шихоу мініба цзіу ши кхун де. |
Надзвичайні ситуації
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Пожежна служба | 消防队 | хіао фанг дуї |
| Поліція | 警察 | йінг ча |
| Пожежа | 火灾 | хуо зай |
| Бійка | 扭打 | нуй так |
| Швидка допомога | 救护车 | юй ху че |
| Лікарня | 医院 | юі юан |
| У мене… | 我已经… | у юї йінг |
| Розтягування | 实力 | чи ши |
| Аптека | 药房 | йао фанг |
| Лікар | 医生 | йі шенг |
| Я захворіла) | У бінле | |
| Я погано себе почуваю | У ганьцзюе цзицчі бухао | |
| Викличте, будь ласка… | Цин цзяо іся… | |
| ...лікаря | ішен | |
| ...швидку допомогу | цзіцзю | |
| У мене… | У… | |
| …кашель | …кесоу | |
| ...нежить | …шанфен | |
| …розлад шлунку | …фусе |
Дати та час
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| понеділок | синці та | |
| вівторок | синці ер | |
| середа | синці саї | |
| четвер | синці си | |
| п'ятниця | синці у | |
| субота | синці лю | |
| неділя | синці тянь | |
| Сьогодні | Цзіньтянь | |
| Вчора | Цзотянь | |
| Завтра | Мінтянь | |
| Позавчора | Цяньтянь | |
| Післязавтра | Хоутянь | |
| вранці | цзай цзаошан | |
| вдень | цзай байтянь | |
| увечері | цзай ваньшан | |
| кожен день | мейтянь | |
| зима | дунтянь | |
| весна | чуньтянь | |
| літо | сятянь | |
| осінь | цютянь | |
| взимку | цзай дунтянь | |
| навесні | цзай чуньтянь | |
| влітку | цзай сятянь | |
| восени | цзай цютянь | |
| січень | та Юе | |
| лютий | ер Юе | |
| Березень | сань юе | |
| квітень | си юе | |
| травень | у Юе | |
| червень | лю юе | |
| Липень | ці Юе | |
| Серпень | ба юе | |
| вересень | цзю юе | |
| жовтень | ши Юе | |
| листопад | шиї юе | |
| грудень | шиер Юе | |
| Котра година? | Цзі дянь Чжун? | |
| Зараз… | Сяньцзай ши… | |
| …полудні | шиер дянь | |
| ...північ | лін дянь | |
| Зараз… | Сяньцзай ши… | |
| 1 годину 5 хв. (Ранку) | і дянь у фень (цзаошан) | |
| 5 годин 43 хв. (вечори) | у дянь знайди сань фень (ваньшан) |
Чисельні
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| 1 | 一 | і |
| 2 | 二 | [èr] ер |
| 3 | 三 | сань |
| 4 | 四 | си |
| 5 | 五 | у |
| 6 | 六 | ліу |
| 7 | 七 | тсі |
| 8 | 八 | ба |
| 9 | 九 | цзіу |
| 10 | 十 | ши |
| 11 | 一十一 | yī shí yī] і ши і |
| 12 | 一十二 | і ши ер |
| 20 | 二十 | [èr shí] ер ши |
| 30 | 三十 | сань ши |
| 40 | 四十 | си ши |
| 50 | 五十 | у ши |
| 51 | 五十一 | у ши та |
| 52 | 五十二 | у ши ер |
| 53 | 五十三 | у ши сань |
| 100 | 一百 | і бай |
| 101 | 一百零一 | і бай лін і |
| 110 | 一百一十 | і бай і ши |
| 115 | 一百一十五 | і бай і ши у |
| 200 | 二百 | [èr bǎi] ер бай |
| 1 000 | 一千 | і тсінь |
| 10 000 | 一万 | та вань |
| 1 000 000 | 一百万 | і бай вань |
В магазині
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Скільки коштує | 要多少钱 | яо дуо шао квіан |
| Готівкою | 现金 | хбян джія |
| Безготівковими | 对于非现金 | дью хуй феї хьян джи |
| Чеком | 检查 | х'ян джі |
| Який спосіб оплати | 什么付款方式 | шен мі фу кьян фанг ши |
| Цигарки | 香烟 | хьянг ян |
| Хліб | 面包 | м'ян бао |
| Продукти | 产品 | чан пін |
| Упакувати | 包 | бао |
| Без здачі | 无日期 | ву ри кві |
| Чайові | 秘诀 | му джіє |
| Вода | 水 | шьюї |
| Свіжий вичавлений сік | 新鲜果汁挤压 | хінь хьянь гуо щи йі йа |
| Цукор/сіль | 糖/盐 | танг/йян |
| Молоко | 牛奶 | ньюї наї |
| Риба | 鱼 | юй |
| М'ясо | 肉类 | рій льєї |
| Курка | 鸡 | йій |
| Бараніна | 羊肉 | янг рій |
| Яловичина | 牛肉 | ній рій |
| Перець / приправи | 辣椒 / 香料 | іа йіао / хьянг ліао |
| Картопля | 土豆 | ту дой |
| Мал | 大米 | так м'ї |
| Сочевиця | 扁豆 | б'ян дій |
| Цибуля | 洋葱 | янг конг |
| Часник | 大蒜 | так суань |
| Солодощі | 甜点 | тіан діан |
| Фрукти | 水果 | шуї гуо |
| Яблука | 苹果 | пінг гуо |
| Виноград | 葡萄 | пу тао |
| Полуниця | 草莓 | као меї |
| Апельсини | 桔子 | джузі |
| Мандарина | 柠檬 | пу тонг хуа |
| Лимон | 石榴石 | нінг менг |
| Гранат | 香蕉 | щи ллю щи |
| Банани | 桃 | ксианг ждіао |
| Персики | 杏 | тао |
| Абрикос | 芒果 | скінг |
| Манго | 开放 | манг гуо |
| Відкрито | 关闭 | кай |
| Закрито | 折扣 | куан |
| Знижка | 关闭 | зже який |
| Дуже дорого | 非常昂贵 | тай гуї ле |
| Дешево | 便宜 | п'яний |
| Де можна придбати дитячі товари? | 哪里能买到儿童产品？ | Нали нен майдао ертхун чханьпхінь? |
| Де можна придбати взуття? | 哪里能买到鞋子？ | Нали нен майдао сецзи? |
| Де можна купити жіночий одяг? | 哪里能买到女的衣服？ | Нали нен майдао нюй де іфу? |
| Де можна купити чоловічий одяг? | 哪里能买到男的衣服？ | Нали нен майдао нань де іфу? |
| Де можна придбати косметику? | 哪里能买到美容？ | Нали нен майдао мейжун? |
| Де можна купити господарські товари? | 哪里能买到日用品？ | Нали нен майдао жиюнпхінь? |
| На якому поверсі продуктовий супермаркет? | 超级市场在哪一层？ | Чхаоцзі шичхан цзай і цхен? |
| Де тут вихід? | 出口在哪儿？ | Чхукхоу цзайнар? |
| Чи можу я це приміряти? | 我把这个试一下，好吗? | Во ба джеге ши ся, хаома? |
| Де примірочна? | 试衣间在哪里？ | Ши та цзієнь цзай нали? |
| Мені потрібен більший розмір. | 我需要大一点儿. | У сюйяо та ідіар. |
| Мені потрібен менший розмір. | 我需要小一点儿. | У сюйяо сяо ідіар. |
| Мені потрібно на 1 розмір більше. | 我要大一号. | У яо та ихао. |
| Мені потрібно на 1 розмір менше. | 我要小一号. | У яо сяо ихао. |
| Чи можна розплатитися карткою? | 可以刷卡吗？ | Кхеї шуа кха ма? |
| Скільки коштує? | 多少钱？ | Туо шао тсінь? |
| Дуже дорого! Давай трохи дешевше. | 太贵了！ 来便宜点儿。 | Тхай гуй ле! Брахання пхієньї діар. |
| Ми бідні студенти, нам це не по кишені. | 我们是穷学生， 这个我们买不起。 | Вомень ши цюн сюешен, чжеге вомень травень бутсі. |
| Це ціна на 1 цзинь? (1 цзінь = 0,5 кг, у Китаї ціна вказується зазвичай за 1 цзінь) | 这是一斤的价格吗？ | Чже ши та цзінь де цзяге ма? |
| Де можна придбати фрукти? | 哪里能买到水果？ | Нали нен майдао шуйгуо? |
| Де можна купити овочі? | 哪里能买到蔬菜？ | Нали нен майдао шуцхай? |
| Де можна придбати м'ясо? | 哪里能买到肉类？ | Нали нен майдао жоулей? |
| Де можна придбати алкогольну продукцію? | 哪里能买到酒类？ | Нали нен майдао цзіулей? |
| Де можна придбати молочну продукцію? | 哪里能买到奶制品？ | Нали нен майдао найчжипхінь? |
| Де можна придбати кондитерські вироби? | 哪里能买到糖果点心？ | Нали нен майдао тхангуо діеньсінь? |
| Де можна придбати чай? | 哪里能买到茶叶？ | Нали нен майдао чхаї? |
| Потрібен 1 великий пакет. | 我要大的袋子。 | У яо таде дайцзи. |
| Потрібен один маленький пакунок. | 我要小的袋子。 | У яо сяоде дайцзи. |
| Я розплачу картою. | 我刷卡。 | У шуа кха. |
У ресторані та кафе
| Фраза російською | Переклад | Вимова |
|---|---|---|
| Офіціант | 服务员 | фу ву уан |
| У вас є вільні столики | 你有自由表 | ні уой зи уой біао |
| Я хочу замовити столик | 我想预订一张桌子 | х'янг дінг уі занг зуо зи |
| Чек будь-ласка (рахунок) | 请检查（帐户） | квінг йіан ча |
| Прийміть моє замовлення | 请接受我的命令 | квінг йі шоу під де лінг лінг |
| Якого року вино | 今年葡萄酒 | йін ніан пуо тао йій |
| Ваша фірмова страва | 您的特色菜 | нин ди ті се каї |
| Чай кава | 茶/咖啡 | ча/ка феї |
| Розчинна кава | 速溶咖啡 | су ронг ка феї |
| Суп | 汤 | танг |
| Оливки | 橄榄树 | ган лан шу |
| Салат | 沙拉 | ша ла |
| Приготовлений на грилі | 烤 | као |
| Смажений | 烤 | као |
| Варений | 煮 | зху |
| Я не їм м'яса! | 我不吃肉！ | у бу йї рої |
| Вермішель | 挂面 | гіа міан |
| Макарони | 面食 | міан сі |
| Фарширований перець | 酿三宝 | ніанг сан бао |
| Сандвіч | 三明治 | сан мінг зхи |
| Сир/сметана (кисла) | 奶酪/酸奶（酸奶） | наі лао / суан наї |
| Пиво | 啤酒 | пхі цзіу |
| Вино | 葡萄酒 | пу тао йій |
| Принесіть, будь ласка, меню. | 请给我菜谱。 | Тсінь гей у цхайпху. |
| Я хочу замовити це… це… та це. (показуючи в меню) | 我要这个… 这个…和这个…。 | У яо джеге… джеге… хе джеге. |
| Це гостре? | 这个辣不辣？ | Джеге ла бу ла? |
| Принесіть, будь ласка, ложки/вилки/серветки/палички/тарілки | 请，给我匙子/叉子/餐巾/筷子/盘子。 | Тсінь, гей у чші цзи/чха цзи/цхань цзінь/кхуай цзи/пхань цзи. |
| Принесіть рахунок. | 买单。 | Май данину. |
| Дуже смачно! | 很好吃！ | Хень хао чші! |
| Кальмар | 鱿鱼 | ёу юй |
| Креветка | 虾 | ся |
| Риба | 鱼 | юй |
| Свинина | 猪肉 | чжу жоу |
| Яловичина | 牛肉 | ніу жоу |
| Бараніна | 羊肉 | ян жоу |
| Курка | 鸡 | цзи |
| Качка | 鸭 | я |
| Тофу | 豆腐 | дофу |
| Баклажан | 茄子 | тсе цзи |
| Картопля | 土豆 | тху доу |
| Локшина | 面 | мієнь |
| Яйце | 鸡蛋 | цзи данина |
| Апельсиновий сік | 橙汁 | чхен чжі |
| Яблучний сік | 苹果汁 | пхін гуо чжі |
| Томатний сік | 蕃茄汁 | фань тсе чжі |
| Виноградний сік | 葡萄汁 | пху тхао чжі |
| Персиковий сік | 桃汁 | тхао чжі |
| Кава | 咖啡 | кха фей |
| Чорний чай | 红茶 | хун чха |
| Зелений чай | 绿茶 | люй чха |
| Баклажани з перцем та картоплею | 地三鲜 | Дисаньсянь. |
| М'ясо в кисло-солодкому соусі | 锅包肉 | Гуобаожоу. |
| Смажений кальмар з кмином | 孜然鱿鱼 | Цзижань еуюй. |
| Пельмені | 饺子 | Цзяоцзи. |
| Пельмені з м'ясною начинкою | 肉馅的饺子 | Жоу синь де цзяоцзи. |
| Тістечка на пару з начинкою | 包子 | Баоцзи. |
| Качка по-пекінськи | 北京烤鸭 | Бей цзін као я. |
| Смажена нарізана смужками свинина в гострому соусі | 鱼香肉丝 | Юй сян жоу си. |
| Курка з хрустким арахісом | 碎米鸡丁 | Суй мі цзі дин. |
| Гострий тофу | 麻辣豆腐 | Мала доуфу. |
Загальні фрази – слова, у яких можна зав'язати розмову й надалі її підтримувати. Тут зібрані фрази, які найчастіше використовують у лексиконі.
Аеропорт - щоб не розгубитися в китайському аеропорту, знайти каси, вихід до терміналів, на стоянку, до автобусної зупинки і т.д., вам чудово підійде ця тема.
Транспорт – відкривши цю тему ви знайдете переклад слів та фраз які можна використовувати для того, щоб пояснити водієві таксі куди вам потрібно їхати, або що б дізнатися який автобусний маршрут вам підійде, уточнити ціну на проїзд, дізнатися як пройти до ст. метро, автобусна зупинка і т.д.
Ресторан – місце, яке відвідує кожен турист. Однак китайська мова дуже відрізняється від російської, як і кухня. Тому, не знаючи перекладу тих чи інших страв, а також їх компонентів, ви не зможете замовити те, що хочете. Для вирішення цієї проблеми, просто відкрийте цю тему і знайдіть назву тієї страви, яка вам до смаку.
Готель – заселяючись у готель, вам необхідно заповнити деякі папери, вибрати номер, який вам до смаку тощо. Для того, щоб пояснити, що ви хочете від готелю та для уточнення нюансів проживання, просто відкрийте цей розділ і знайдіть відповідні фрази.
Торговий центр – список загальних фраз, які, безперечно, знадобляться вам під час шопінгу у торговому центрі.
Продуктовий супермаркет – список слів і фраз, які допоможуть вам придбати цікаві для вас продукти.
Аптека – якщо у вас проблеми зі здоров'ям, але в аптеці все написано китайською, та й сам аптекар не розуміє що вам потрібно, скористайтеся цією темою, і ви купите ті ліки, які вам потрібно.
Каса – слова та фрази, які сприятимуть вам у розмові з касиром.
Китайський рахунок – переклад та звучання цифр китайською мовою, від нуля до мільйона.
Займенники – вимова та переклад займенників китайською.
Запитання - часто задаються і важливі для туриста питання, їх вимова і написання.
Назва кольорів - тут ви знайдете переклад безлічі кольорів і відтінків, а також їх вірна вимова.
Знавці-лінгвісти вважають, що китайська вимова - це справжня музика, яка виходить за рахунок активного використання тонів та напівтонів мови. У стандартній китайській мові використовуються чотири тони. Вони мають значення, т.к. звучання переважно передає сенс сказаного.
Китайська мова радикально відрізняється від російської як граматично, і фонетично. Для початківців вкрай важливо запам'ятати вимову китайських звуків, тому що в російській аналогів немає, можна отримати лише зразкове уявлення про те, як вони насправді вимовляються. Для освоєння потрібна деяка навичка та постійні тренування. Якщо ви будете багато разів прослуховувати аудіо записи та записувати свої вправи для подальшого порівняння з носієм - вимова китайських ієрогліфівпоступово піде на лад.
Основна порада, яка дається всім початківцям – багато читати та слухати. Знайдіть пісні, які подобаються, дивіться фільми та шоу-програми, запам'ятовуйте символи та повторюйте вголос фрази, копіюючи інтонаційні відтінки. Добре допомагають скоромовки та вірші, які покращують пам'ять та ритм мови. Всі звуки в китайському записуються за допомогою системи Піньінь, а склади включають два компоненти: ініціали (їх 21) та фіналі (36). У першому випадку це початкова приголосна, у другому - кінцева голосна. Є склади, які складаються лише з фіналу чи лише ініціалю. Якщо спробувати пояснити за допомогою транскрипції, це виглядатиме так.
Ініціали:
- b - приблизно звучить як глухувата /б/;
- P - на видиху / пх /;
- m - / м /;
- f - /ф /;
- d - як / д /, але не дуже дзвінка;
- t - з придиханням / тх /;
- n - /н /;
- l - / л /;
- g - / г /;
- a - /а /;
- o - /о/;
- e – щось середнє між /и/ та /е/ (нічого схожого в російському алфавіті немає);
- i - /і/;
- u - /у/;
- ü - подібність слова пюре (після j, q, x, n, l);
- ia - /йа /;
- ie - / йє /;
- er - нагадує англійську /er/ у слові sister;
- ai - /ай /;
- ei - / ей /;
- ou - /оу /;
- an - / ен /;
Це лише приблизна схема букв, яка підходить для початкового ознайомлення. Для того, щоб не допускати похибок, вимову китайських літер найкраще тренувати під час прослуховування мови справжніх носіїв мови.
Вимова китайських слів, букв, звуків та ієрогліфів
Вимова китайських складів без помилок немислима, а то й освоїти нюанси тональностей. Перша - рівна на високій ноті, потрібно вимовляти звуки на одному рівні так, ніби повторюєте ту саму ноту. Друга має на увазі короткий голосовий підйом від низьких частот до високих. Повинне створюватися враження, ніби перепитуєте. При третій тональності вимова у китайській мові спочатку знижується, та був підвищується. Четверта - коротка, голос швидко йде зниження від високого тону до низького, нагадуючи категоричне «ні!».
Щоб вимова китайських слівна етапі навчання було вірним за тональністю, не слід поспішати та говорити швидко. При цьому краще словазаписувати та вголос намовляти на диктофон, щоб потім скоригувати помилки. Спостерігайте за тим, як розмовляють самі китайці - вони широко не відкривають рота, злегка здавлюючи щелепи і розтягуючи кути рота. Зробіть вправу, яка допоможе звикнути до правильної артикуляції: затисніть олівець між зубами і скажіть спочатку щось рідною мовою, а потім промовте складовий ряд китайською. Щоб краще запам'ятати відповідний ієрогліфів тон, підписуйте над ними потрібний, поки не зможете відтворювати пам'ять.
Основне правило - завзяті та систематичні заняття, а також інтерес та мотивація. Усього цього достатньо для подолання будь-яких лінгвістичних складнощів.