Посередні люди не хочуть зміни цитати вольтер. Афоризми, цитати, висловлювання, фрази вольтер. Цитати та афоризми

Вольтер (Франсуа-Марі Аруе) народився 21 листопада 1694 року в Парижі. Один із найбільших французьких філософів-просвітителів XVIII століття, поет, прозаїк, історик, публіцист, правозахисник. Помер у Парижі - 30 травня 1778 року.

Афоризми, цитати, висловлювання, фрази Вольтер

Рай там, де я.
Я вмію лише сумніватися.
Забобони - розум дурнів.
Очі дружби рідко помиляються.
Журнали - це архіви дрібниць.
Головне - жити з самим собою.
Забобона робить людей дурнями.
Суперництво – їжа для генія.
Сукня вселяє дурням повагу.
Надлишок – річ вкрай необхідна.
Наважтеся мислити самостійно.
Праця усуває нудьгу, порок та злидні.
Чудово тільки те, що природно.
Повільна рука часу згладжує гори.
Не нерівність тяжка, а залежність.
Пояснений жарт перестає бути жартом.
Будь-яке бажання є зачатком нової скорботи.
Все, що стає звичайним, мало цінується.
Люди легко вірять у те, чого пристрасно бажають.
Честь – це діамант на руці у чесноти.
Коли бидло береться міркувати – все зникло.
Словник - це всесвіт за абеткою.
Ледачі завжди бувають людьми посередніми.
Найчутливішими образами бувають глузування.
Якби Бога не було, слід би його вигадати.
Лихо тому, хто говорить все, що він може сказати.
Щастя – це лише сон, а горе – дійсність.
Для великих справ потрібна невтомна сталість.
Небезпечно мати рацію, коли уряд помиляється.
Завжди насолоджуватися - значить зовсім не насолоджуватися.
Примхом є думка не заснована на розумі.
Не можна мати правильного уявлення у тому, що випробувано.
Злослів'я - безсмертна дочка самолюбства та ледарства.
Що стало смішним, то вже не може бути небезпечним.
Інший марний у першому ряду, але у другому блищить.
Ні на що не годиться той, хто годиться лише для себе.
Ми ніколи не живемо, ми лише сподіваємося, що житимемо.
Вірити в Бога неможливо, не вірити в нього – абсурдно.
Ніколи немає великих справ без великих перешкод.
Очі читача суворіші за суддів, ніж вуха слухача.
Усі міркування чоловіків не варті одного почуття жінки.
Життя подібне до бенкету Домокла - меч понад загрожує нам вічно.
Доброта вимагає доказів, краса їх не вимагає.
Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від законів.
Чесну людину можна переслідувати, але не знечестити.
Греки, що вклали в таку безліч слів так мало думок.
Мистецтво бути нудним у тому, щоб говорити все.
Обговорення, що тривала, означає, що обидві сторони не мають рації.
Хто обмежує свої бажання, той завжди досить багатий.
Бурхлива ревнощі здійснює більше злочинів, ніж користь.
Дівчатка швидше вчаться відчувати, ніж хлопчики – мислити.
Хто добре служить своїй батьківщині, той не потребує предків.
Нескінченно маленькі люди мають нескінченно велику гордість.
Я гарячий друг істини, але не хочу бути її мучеником.
Рівність є річ найприродніша і в той же час химерна.
Знати багато мов – значить мати багато ключів до одного замку.
Усі жанри мистецтва хороші, крім нудного, але нудьга – не жанр.
Найбільші чвари виробляють менше злочинів, ніж фанатизм.
Читаючи авторів, котрі добре пишуть, звикають добре говорити.
Робити те, що приносить задоволення, - значить бути вільним.
Кінець життя сумний, середина нікуди не годиться, а початок кумедний.
Праця позбавляє людину від трьох головних лих нудьги, пороку та злиднів.
Майже ніколи не робилося нічого великого у світі без участі генія.
Чим більше ми розмірковуємо, тим більше переконуємось, що нічого не знаємо.
Я не знаю жодного народу, який би збагатився внаслідок перемоги.
Метафізичні системи для філософів - те саме, що романи для жінок.
Свобода оголошувати свої думки становить важливе право громадянина.
Ми залишимо цей світ таким же дурним і таким же злим, яким застали його.
Людина народиться, щоб жити в судомах занепокоєння і летаргії нудьги.
Що б ти не робив, зневажай усі перешкоди і люби тих, хто любить тебе.
Чим далі йде вперед розум, тим сильніше скрегоче зубами фанатизм.
Людина народжена без жодних принципів, але зі здатністю їх сприймати.
Часи забобонні були завжди часом найжахливіших злочинів.
Жінка - це людська істота, яка одягається, базікає та роздягається.
Скільки безглуздя говориться людьми тільки з бажання сказати щось нове.
Королі знають про справи своїх міністрів не більше, ніж рогоносці про справи своїх дружин.
Урочистість розуму полягає в тому, щоб жити у світі з тими, хто не має розуму.
Я не поділяю ваших переконань, але я віддам життя за те, щоб ви могли їх висловити.
Перше звинувачення відкидається, друге зачіпає, третє ранить, а четверте вбиває.
З релігією виходить те саме, що з азартною грою: почавши дурнем, скінчиш шахраєм.
Достатньо було одному чоловікові закохатися в жінку, щоб світ став таким, яким є.
Відкопуючи помилки, втрачають час, який, можливо, вжили б на відкриття істин.
Оптимізм - це пристрасть стверджувати, що все гаразд, коли насправді все погано.
Якщо Бог створив людину за своїм образом і подобою, то людина відплатила йому тим самим.
Єдиний спосіб змусити людей добре говорити про нас – це добре чинити самим.
Мова має велике значенняще й тому, що за його допомогою ми можемо ховати наші думки.
Усі мої зусилля зводилися до того, щоб зменшити у людей дурості та додати їм чесності.
Метафізика - це коли той, хто слухає нічого не розуміє і коли той, хто говорить, розуміє не більше.
Догмат безсмертя душі є найвтішніша і в той же час найстрашніша ідея.
Я не згоден з тим, що ви говорите, але я до останнього захищатиму ваше право це говорити.
Я можу бути не згодним із Вашою думкою, але я готовий віддати життя за Ваше право висловлювати його.
Самолюбство – це наповнений вітром повітряна куля, З якого виривається буря, лише уколеш його.
Пристрасть! Це вітри, що надувають вітрила корабля, вони його іноді топлять, але без них він не може плавати.
Не бідність нестерпна, зневага. Я можу обходитися без усього, але хочу, щоб про це не знали.
Коли слухач не розуміє того, хто говорить, а той, хто говорить, не знає, що він має на увазі, - це філософія.
Розлучення, ймовірно, майже так само старе, як і шлюб. Хоча я вважаю, що шлюб на тиждень-другий давніший.
"Що таке оптимізм?" "На жаль, сказав Кандід, це пристрасть стверджувати, що все добре, коли насправді все погано".
Я не згоден з тим, що ви кажете, але буду до останньої краплі крові захищати ваше право висловити вашу власну точку зору.
Він був великим патріотом, гуманною людиною, справжнім другом, - якщо, звичайно, це правда, що він помер.
Подумай, як важко змінити себе самого, і ти зрозумієш, наскільки нікчемні твої можливості змінити інших.
Прекрасна думка втрачає всю свою ціну, якщо погано виражена, а якщо повторюється, то наводить нас на нудьгу.
Щоб досягти успіху в цьому світі, однієї дурниці недостатньо – до неї ще потрібні гарні манери.
Численність законів у державі є те саме, що велике числолікарів: ознака хвороби та безсилля.
Хто не любить свободи та істини, може бути могутньою людиною, але ніколи не буде великою людиною.
Найнеобхідніше мистецтво при дворі полягає у тому, щоб добре говорити, а тому, щоб вміти мовчати.
Забобонні в суспільстві - те, що боягузливі у війську: вони самі відчувають і збуджують в інших панічний жах.
Не бідність нестерпна, а зневага. Я можу обходитися без усього, але не хочу, щоб про це знали.
Державна освіта, що називалася Священною Римською імперією, не була ні священною, ні римською, ні імперією.
Гордість людей низьких полягає в тому, щоб постійно говорити про себе, людей вищих - щоб зовсім про себе не говорити.
Старість створена для того, щоб отримувати прикрощі, але вона повинна бути досить розсудливою для того, щоб переносити їх покірно.
Ідеальний уряд неможливий, тому що люди наділені пристрастями; а якби вони не були наділені пристрастями, не було б потреби в уряді.
У всі часи і в усіх країнах і в усіх жанрах погана кишма кишить, а добре рідко. У будь-якій професії все найнегідніше постає особливо нахабно.
Чудеса прекрасні, а втішити брата, допомогти другу піднятися з глибини страждань, пробачити ворогові його помилки - це найбільші чудеса на світі.
Люди, які зайняті поверненням здоров'я іншим людям, виявляючи дивовижне єднання майстерності та людяності, стоять над усіма великими на цій землі.
Випадок – це ніщо. Випадку немає. Ми назвали так дію, причину якої ми не розуміємо. Немає дії без причини, немає існування безпідставно існувати.
Чим більше читаєте, не розмірковуючи, тим більше запевняєтеся, що багато знаєте, а чим більше міркуєте, читаючи, тим ясніше бачите, що знаєте ще дуже мало.
Якось у Вольтера запитали: де б він хотів бути після смерті – у раю чи в пеклі? Він відповів: "У раю клімат кращий, але в пеклі компанія настільки приємніша!".
Історія, мабуть, тільки тоді і подобається, коли є трагедією, яка набридає, якщо не оживляють її пристрасті, лиходійства і великі негаразди.

Атеїзм - вада деяких розумних людей, забобони - порок дурнів.

Бібліотека, довірена невігласу, все одно що гарем під керуванням євнуха.

Бог зовсім не повинен страждати через тупість свого священика.

Бог не на боці великих батальйонів, а на боці найкращих стрільців.

Боюся, що земна куля – жовтий будинок Всесвіту.

Шлюб - єдина небезпечна пригода, доступна навіть трусам.

Віра – це тріумф богослов'я над людською слабкістю.

Вірити в Бога неможливо, не вірити в нього – абсурдно. (Змінений Вольтер.)

Лікар - це людина, яка напихає ліками, в яких він мало що розуміє, організм, в якому він нічого не розуміє.

Усі найголовніші іноземні мовиможна вивчити за шість років, але для вивчення свого недостатньо цілого життя.

Вся наша історія – вигадка, з якою всі згодні.

Географія - єдине мистецтво, в якому останні твори завжди найкращі.

Генерал, який здобув перемогу, в очах публіки не робив зовсім помилок, так само як розбитий генерал завжди не правий, хоч би як був доречний його образ дій.

Очі читача суворіші за суддів, ніж вуха слухача.

Горе тим, хто перекладає буквально і передаючи кожне слово, знекровлює зміст. Саме тут можна сказати, що буква вбиває, а дух животворить.

Державного чоловіка створює характер, а не виняткова проникливість.

Державна освіта, що називалася Священною Римською імперією, не була ні священною, ні римською, ні імперією.

Дівчата швидше вчаться відчувати, ніж хлопці мислити.

Більшість людей виправитися - отже змінити свої недоліки.

Довірити іншому чужу таємницю – зраду, довірити свою – дурість.

Догмат безсмертя душі є найутішливішою і водночас найстрашнішою ідеєю з усіх, які людський дух міг сприйняти.

Домовляти все до кінця - вірний спосіб набриднути.

Достатньо було одному чоловікові закохатися в жінку, щоб світ став таким, яким є.

Якщо Бог створив людину за своїм образом і подобою, то людина відплатила йому тим самим.

Якщо Бога в нас немає, то його немає ніде.

Якби в Англії була лише одна релігія, слід би побоюватися її деспотизму; якби їх було дві, представники кожної перерізали б один одному горло; але їх там тридцять, тому вони живуть у благодатному світі.

Жінка - це людська істота, яка одягається, базікає та роздягається.

Ідеї Бога серед людей настільки ж різні, як їхні релігії та закони. Всі люди народжуються з носом і п'ятьма пальцями, але жоден з них не з'являється на світ зі знанням Бога; сумно це чи ні, але такий, безсумнівно, людський стан.

Надлишок – річ вкрай необхідна.

Саме наша любов до себе допомагає любові до інших. Зрозуміло, Бог міг би створити тварин уважними тільки до добра іншого. У цьому випадку купці перебували б в Індії виключно з благодійною метою, а муляри дробили б каміння, щоб принести задоволення своєму ближньому. Але Бог зробив речі інакше.

Шукач щастя подібний до п'яного, який ніяк не може знайти свій будинок, але знає, що будинок у нього є.

Мистецтво медицини полягає в тому, щоб допомагати пацієнту проводити час, поки природа виліковує хворобу.

Книга за часів Гомера та Гесіода була такою ж рідкістю, як у наш час хороша книга.

Коли чернь починає міркувати – все зникло.

Королі знають про справи своїх міністрів не більше, ніж рогоносці про справи своїх дружин.

Користь ще сліпіша, ніж любов.

Хто не має що сказати, завжди говорить погано.

Краще пізно, ніж погано.

Люди користуються розумом лише для того, щоб виправдати свої погані вчинки, а язиком – щоб приховувати свої думки.

Маленькі машини працюють краще за великі, тому що в останніх сильніше тертя. Так само і щодо держав.

Маленькі струмки прозорі, бо неглибокі.

Метафізики та теологи дуже нагадують тих гладіаторів, яких змушували боротися з пов'язкою на очах.

Метафізичні системи для філософів - те саме, що романи для жінок.

Монархія - найкращий із найгірших видів правління.

Справжні похвали - це парфуми, які зберігають для бальзамування небіжчиків.

Не бідність нестерпна, а зневага. Я можу обходитися без усього, але не хочу, щоб про це знали.

Не нерівність тяжка, а залежність.

Не слід говорити людині про недоліки її коханої, пояснювати позивачу слабкі сторони його справи або наводити доводи розуму ясновидцю.

Не слід голосно говорити про милості, якими обдаровують нас жінки та королі.

Нерідко запитують, чому ті, кому служіння наказує бути вченими і терпимими, часто бували неосвічені і безсердечні.

Вони були неосвічені тому, що занадто довго навчалися, і жорстокими тому, що відчували, як їхні нікчемні заняття стають об'єктом зневаги мудрих людей.

Немає нічого неприємнішого, як бути повішеним у невідомості.

Ніщо не користується такою повагою, як застаріле зло.

Про себе: Ми з Господом Богом кланяємося, але розмов не ведемо.

Про трактат Руссо «Міркування про походження нерівності між людьми»: Коли читаєш вашу книгу, розбирає полювання побігати рачки.

Освіта розвиває здібності, але з створює їх.

Одяг змінює не лише фігуру, а й звичаї.

Він був великим патріотом, гуманною людиною, щирим другом - якщо, звичайно, це правда, що він помер.

Небезпечно мати рацію, коли уряд помиляється.

Розпач часто вигравав бій.

Поезія говорить більше, ніж проза за допомогою меншої кількості слів.

Забобони - розум дурнів.

Прекрасне не потребує доказів.

Розум говорить мені, що Бог існує, але розум також говорить мені, що ніколи не дізнаюся, що це таке.

Роз'яснений жарт перестає бути смішним; будь-який коментатор гостроти - просто дурень.

Релігійна догма завжди у безпеці, коли її спростовують лише філософи: усі академіки всесвіту нічого не змінять у віруванні народу.

Римський календар був надзвичайно заплутаний. Римські полководці завжди перемагали, але ніколи не знали, в який день це сталося.

Коли слухач не розуміє того, хто говорить, а той, хто говорить, не знає, що він має на увазі, - це філософія.

Своїм шанувальникам: Ви хочете задушити мене трояндами.

Серце не старіє, але як болісно селити божество у руїнах!

Скромність – найзнаменитіша гідність, якщо ти відомий.

Сліпий слід було зображати не любов, а самозакоханість.

Словники складаються зі словників.

Щастя - абстрактна ідея, складена з кількох відчуттів задоволення.

Там, де йдеться про гроші, усі однієї віри.

Ті, хто грішить виключно проти Бога, мають бути покарані на тому світі; ті, хто грішить проти людей, мають бути покарані на цьому.

Той, хто вмирає при багатьох свідках, завжди вмирає мужньо. (З приводу смерті Людовіка XIV.)

Втішна одна тільки думка, а саме: якої б системи ми не дотримувалися і з якою фатальністю не пов'язували б усі наші дії, ми завжди будемо діяти так, якби ми були вільні.

Вранці я складаю плани, а вдень роблю дурниці.

Французи говорять швидко та діють повільно.

Хороші новини завжди спізнюються, а погані летять, як на крилах.

Хоча шлунок впливає на наші думки, люди з самими найкращими шлунками- не найкращі мислителі.

Ціна монети - пульс держави і досить вірний спосіб дізнатися про його сили.

Жарти гарні лише тоді, коли їх підносять ще не остиглими.

Я не побажав би щастя, якби заради нього треба було стати дурнем. Якщо ми цінуємо щастя, то ще більше цінуємо розум. Але, якщо подумати, виявиться, що віддавати перевагу розуму щастя означає бути безрозсудним.

Я не поділяю ваших переконань, але я віддам життя за те, щоб ви могли їх висловити.

Я визнаю, що людина незбагненна, але так само незбагненна і решта природи, і в людині не більше очевидних протиріч, ніж у всьому іншому.

Вольтеру повідомили, що доктор Галлер далеко не так схвально відгукується про його праці, як Вольтер - про працю Галлера. «Що ж, - зауважив Вольтер, - людині властиво помилятися; можливо, ми помиляємось обоє».

У 1779 році Вольтер вирушив зі Швейцарії до Парижа. На міській заставі його зупинили і запитали, чи не везе будь-яких товарів, що обкладаються митом. "Господа, - відповів Вольтер, - у мене в екіпажі немає ніякої контрабанди, крім мене самого".

На смертному одрі, у відповідь на пропозицію зректися диявола, Вольтер сказав: «Тепер не час наживати собі нових ворогів».

Вітчизна це край, де бранка душа.

Моя любов до батьківщини не змушує мене заплющувати очі на заслуги іноземців. Навпаки, що більше я люблю батьківщину, то більше й прагну збагатити мою країну скарбами, витягнутими не з його надр.

Немає людини, в якій не було б чогось ненависного, в якому не був би прихований лютий звір, але лише небагато чесно говорять, як вони справляються з цим лютим звіром.

Ніхто, звичайно, не народжується на світ з уже готовими поняттями про право і справедливість, але людська природа влаштована так, що у відомому віці ці істини природно виробляються.

Жити – значить працювати. Праця є життям людини.

Словник - це всесвіт за абеткою.

Бачити та робити нове – дуже велике задоволення.

Людина створена для дії. Не діяти і не існувати для людини - те саме.

Честь – це діамант на руці у чесноти.

Численні факти і твори зростають так швидко, що в недалекому майбутньому доведеться зводити все до витягів і словників.

Найбезглуздіший з усіх деспотизмів, найпринизливіший для людської природи, найнеспроможніший і найшкідливіший - це деспотизм священиків.

Забобонні в суспільстві те, що боягузливі у війську: вони самі відчувають і збуджують в інших панічний страх.

Ніколи двадцять великих томів не зроблять революції, її зроблять маленькі кишенькові книжки двадцять су.

Доброчесність і порок, моральне добро і зло - у всіх країнах визначаються тим, корисно чи шкідливо дане явище для суспільства.

Твердість є мужність розуму, вона передбачає освічену рішучість. Впертість, навпаки, передбачає засліплення.

Похмура ревнощі невірною ходою слід за керівною її підозрою; перед нею, з кинджалом у руці, йдуть ненависть і гнів, розливаючи свою отруту. За ними слідує каяття.

Старість створена для того, щоб отримувати прикрості, але вона повинна бути досить розсудливою для того, щоб переносити їх покірно.

Для дурня старість – тягар, для невігласа – зима, а для людини науки – золоті жнива.

З літами всі пристрасті вмирають; тільки себелюбство ніколи не вмирає.

Про німців я кращої, ніж поганої думки, але разом з тим не можу не визнати за ними один (і дуже великий) недолік - їх дуже багато.

Подумай, як важко змінити себе самого, і ти зрозумієш, наскільки нікчемні твої можливості змінити інших.

Нескінченно маленькі люди мають нескінченно велику гордість.

Бог створив людину за своїм образом і подобою, а людина відплатила йому тим самим.

Велике щастя мати ворогів, які не здатні брехати з розумом.

Шлюб – єдина пригода, доступна боязким.

Бурхлива ревнощі здійснює більше злочинів, ніж користь і честолюбство.

Бути вільним – робити те, що приносить задоволення.

У безсмертя вирушають із невеликим багажем.

Ваші вуха занадто цнотливі, а ваші звичаї надто розбещені.

Великі прикрощі виявляються завжди плодом неприборканого користолюбства.

Великими людьми я називаю лише тих, хто надав великі послуги людству.

Найбільше задоволення, яке тільки може відчувати чесна людина, - це приносити задоволення своїм друзям.

Найбільші чвари роблять менше злочинів, ніж релігійний фанатизм.

Бачити та робити нове – дуже велике задоволення.

Влада чисел тим могутніша, чим менше в них розуміються.

Позагромадська людина не може мати моралі.

Проголошувати істину, пропонувати щось корисне для людей – це правильний спосіб викликати переслідування.

Можливість творити зло надається сто разів на день, а творити добро – щорічно.

Питання про добро і зло залишається хаосом, в якому не можуть розібратися відповіді, що щиро шукають, розумовою грою для тих, хто тільки хоче сперечатися - останні схожі на каторжників, які грають своїми ланцюгами.

Час – на світі немає нічого довшого, бо він міра вічності, і немає нічого короткішого, бо його не вистачає на виконання наших бажань; немає нічого повільнішого для того, що чекає, нічого швидше для смакуючого задоволення; воно досягає нескінченності у великому і нескінченно ділиться у малому; люди нехтують ним, а втративши – шкодують; все відбувається у часі; воно знищує недостойне у пам'яті потомства.

Усі докази чоловіків не варті думки однієї жінки.

Всі почесті цього світу не варті одного доброго друга.

Усі протилежності сходяться у серці жінки.

Завжди насолоджуватися - значить зовсім не насолоджуватися.

Будь-яке бажання є зачатком нової скорботи.

Будь-яке нове бажання є початок нової потреби, зачаток нової скорботи.

Видати чужий секрет – зраду, видати свій – дурість.

Генерал, який здобув перемогу, в очах публіки не робив зовсім помилок, так само як розбитий генерал завжди неправий, хоч би як був розумний його образ дії.

Генерал переможець в очах публіки непогрішимо, тоді як генерал, який зазнав поразки, завжди буде винний, як би розумно не вів він військових дій.

Головне – жити з самим собою.

Очі дружби рідко помиляються.

Дурна та людина, яка залишається завжди незмінною.

Дурність, нерозсудливість і вади всюди доставляють державі частину його доходів.

Гордість людей низьких полягає в тому, щоб постійно говорити про себе, людей вищих - щоб зовсім про себе не говорити.

Двадцять великих томів ніколи не зроблять революції, її зроблять маленькі брошури по двадцять су.

Дівчатка швидше вчаться відчувати, ніж хлопчики – думати.

Для великих справ потрібна невтомна сталість.

Для дурня старість – тягар, для невігласа – зима, а для людини науки – золоті жнива.

Для порятунку держави достатньо однієї великої людини.

Доброчесність і порок, моральне добро і зло в усіх країнах визначаються тим, корисне чи шкідливе дане явище для суспільства.

Посад багато, але таланти дуже рідкісні.

Якби Бога не було, його слід би вигадати.

Якби стільки ж дбали про продовження раси гарних людейСкільки намагаються попередити домішку простої крові коням і собакам, то родовід кожної людини читався б на його обличчі і виявлявся б у його манерах.

Якщо любимо красунею, то в дурнях не залишишся.

Якщо люди довго сперечаються, це доводить, що те, що вони сперечаються, неясно їм самих.

Жінка – це людська істота, яка одягається, базікає та роздягається.

Життя – це те, що люди отримують, не висловлюючи подяки, користуються без роздумів, передають іншим у безпам'ятстві та втрачають, самі того не помічаючи.

Жити означає працювати. Праця є життя.

Журнали – це архіви дрібниць.

Заздрість – отрута для серця.

Довготривала дискусія означає, що обидві сторони неправі.

Земля – великий театр, у якому одна й та трагедія дається під різними назвами.

Зловживання є вада, властива всім звичаям, усім законам, усім людським установам: докладний описзловживань не могло б поміститися в жодній бібліотеці.

Знати багато мов означає мати багато ключів до одного замку.

Ідеальний уряд неможливий, тому що люди наділені пристрастями; а якби вони були наділені пристрастями, не було б потреби в уряді.

Надлишок – річ украй необхідна.

Ілюзія – перша з усіх утіх.

Саме пристрастям завдячує розум найблискучішими своїми завоюваннями.

Ім'я, яке стало знаменитим, – важка ноша.

Інший безбарвний у першому ряду, але у другому сяє.

Інший і на другому місці блищить, і його блиск відбивається на тому, хто посідає перше місце.

Іноді вирушають дуже далеко шукати те, що є вдома.

Мистецтво бути нудним у тому, щоб говорити все.

Мистецтво правління, взагалі кажучи, полягає в тому, щоб забирати якнайбільше грошей в одного класу громадян і віддавати їх іншому.

Виправитися - означає змінити свої недоліки.

Істина, свобода і чеснота – ось єдине, заради чого треба любити життя.

Справжня мужність виявляється під час лиха.

Справжні насолоди неможливі без справжніх потреб.

Історія є сукупність злочинів, безумств і нещасть, серед яких помічаються деякі чесноти, деякі щасливі часи, подібно до того, як серед дикої пустелі там і там виявляються людські поселення.

До живих слід ставитися доброзичливо, про мертвих треба говорити тільки правду.

Кожен батько сімейства має бути господарем у себе вдома, а не у будинку сусіда.

Кожна людина винна у всьому хорошому, чого вона не зробила у своєму житті.

Книги на злобу дня помирають разом із злободенністю.

Коли сказати нічого, завжди кажуть погано.

Коли слухач не розуміє того, хто говорить, а той, хто говорить, не знає, що він має на увазі, - це філософія.

Хто не любить свободи та істини, може стати могутньою людиною, але великою вона ніколи не буде.

Хто не має духу свого віку, той несе на собі все горе цього віку.

Хто обмежує свої бажання, той завжди досить багатий.

Хто прощає злочин, стає його спільником.

Хто бояться бідності, той недостойний багатства.

Хто вміє володіти собою, той може наказувати людьми.

Ледачі завжди бувають людьми посередніми.

Найкраще - ворог хорошого.

Люби істину, але будь поблажливий до помилок.

Кохання – найсильніша з усіх пристрастей, тому що вона одночасно заволодіває головою, серцем та тілом.

Люди взагалі такі шахраї, такі заздрісники, такі жорстокі, що ми вважаємо за щастя, коли знаходимо одного з них, у якого є лише одна слабкість.

Люди мало міркують; вони читають недбало, судять поспішно і сприймають думки, як приймають монету, бо вона ходяча.

Люди ненавидять скупого лише тому, що з нього нема чого взяти.

Люди ніколи не відчувають докорів совісті від вчинків, які стали у них звичаєм.

Люди схожі на флюгери, які перестають крутитися лише тоді, коли заіржавіють.

Люди наче тварини: великі їдять маленьких, а маленькі кусають великих.

Математична істина залишається на вічні часи, а метафізичні привиди проходять, як марення хворих.

Метафізика – це коли той, хто слухає нічого не розуміє і коли той, хто говорить, розуміє не більше.

Метафізичні системи для філософів – те саме, що романи для жінок.

Світ – лотерея багатства, знань, почестей, прав, які шукаються безпідставно і роздаються без вибору.

Численність законів у державі є те саме, що велика кількість лікарів – ознака хвороби та безсилля.

Похмура ревнощі невірною ходою слід за керівною нею підозрою; перед нею, з кинджалом у руці, йдуть ненависть і гнів, розливаючи свою отруту. За ними слідує каяття.

Мудрість: те, що приходить у старості на зміну розуму.

Ми ніколи не живемо, а лише сподіваємось, що житимемо.

Ми залишимо цей світ таким же дурним і таким же злим, яким ми знайшли його у своїй появі.

Ми тому тавруємо брехню найбільшою ганьбою, що з усіх поганих вчинків цей найлегше приховати і найпростіше зробити.

Надія одужати – половина одужання.

Найбільш забобонні епохи завжди були епохами найжахливіших злочинів.

Не бійтеся висміювати забобони, друзі мої. Я не знаю кращого способуубити забобон, ніж виставити його у смішному вигляді. Що стало смішним, не може бути небезпечним.

Невігластво – найбільша недуга людства.

Невігластво – мати упередження.

Ненависть у поєднанні з презирством здатна струсити будь-яке ярмо.

У жодному віці не можна придбати таланту, якого ми позбавлені, але в будь-якому віці можна виправляти свої помилки.

Ні на що не годиться той, хто годиться лише для самого себе.

Ніколи немає великих справ без великих труднощів.

Ніхто, звичайно, не народжується на світ з уже готовими поняттями про право і справедливість, але людська природа влаштована так, що у певному віці ці істини виробляються природним чином.

Про велику людину судять лише з її головних діянь, а не з його помилок.

Пояснений жарт перестає бути жартом.

Оптимізм – це пристрасть стверджувати, що все гаразд, коли насправді все погано.

Вітчизна – це край, де бранка – душа.

Плоди поезії зростають лише навесні; холодна та сумна старість створена тільки для здорового глузду.

На мою думку, шлюб і його пута чи найбільше добро, чи найбільше зло – середини немає.

Політика за всіх часів зберігала зловживання, на які скаржилося правосуддя.

Користуйтеся, але не зловживайте – це правило мудрості. Ні стриманість, ні надмірність не дають щастя.

Постійна важливість є лише маскою посередності.

Забобони - розум дурнів.

Упередження є думка, не заснована на розумі.

Прекрасна думка втрачає свою ціну, якщо погано виражена, а якщо повторюється, то наводить на нас нудьгу.

Прекрасно бути скромним, але не слід бути байдужим.

Вдячність не завжди промовиста.

Причина слабкості держави не в нестачі грошей, а в нестачі людей та талантів.

Публіка, вічно спантеличена, у своєму захопленні зводить вам статуї і ламає їх, щоб ними ж розбити вашу голову.

Публіка – люта чудовисько: треба або посадити її на ланцюг, або тікати від неї.

Робота позбавляє нас трьох великих лих: нудьги, пороку, потреби.

Рівність є річ найприродніша і в той же час химерна.

Розлучення, ймовірно, майже так само старе, як і шлюб. Хоча я вважаю, що шлюб на кілька тижнів давніший.

З літами всі пристрасті вмирають, тільки себелюбство ніколи не вмирає.

З релігією виходить те саме, що з азартною грою: почавши дурнем, скінчиш шахраєм.

Найгірше в порядних людях - боягузливість. Вони сваряться, обурюються несправедливістю, потім замовкають, сідають вечеряти, лягають спати і все забувають.

Самолюбство є надута повітрям куля, з якої вириваються бурі, коли її проколюють.

Найкорисніші книги ті, половину яких створює сам читач; він розвиває думки, зародок яких йому пропонують; він виправляє те, що здається помилковим, він підкріплює своїми зауваженнями те, що, на його думку, слабко.

Найбезглуздіший з усіх деспотизмів, найпринизливіший для людської природи, найнекмітливіший і найшкідливіший – це деспотизм священиків.

Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від законів.

Секрет мистецтва у цьому, що його виправляє природу.

Сила жінок у слабкостях чоловіків.

Скільки безглуздя говориться людьми тільки з бажання сказати щось нове!

Скромність – найзнаменитіша гідність, якщо ти відомий.

Слабкість з обох боків – така, як відомо, особливість усіх сварок.

Сльози – мовчазна мова горя.

Сльози – це німа мова.

Словник – це всесвіт за абеткою. Власне, словник є книжка у найширшому значенні слова. Всі інші книги містяться в ній: суть у тому, щоб витягти їх із неї.

Випадки робити зло видаються по сто разів на день, а випадки робити добро – один раз на рік.

Випадок – це ніщо. Випадку немає. Ми назвали так дію, причину якої ми не розуміємо. Немає дії без причини, немає існування безпідставно існувати. Це перший принцип усіх справжніх філософів.

Сумнів є правило, якого слід часто дотримуватися в історії та у філософії.

Повідомляйте потомству лише те, що гідне потомства.

Суперництво – їжа для генія.

Соціальна рівність – це найбільш природна і найхимерніша ідея… На нашій нещасній планеті люди, які живуть у суспільстві, не можуть не поділятися на два класи – на багатих, які розпоряджаються, та бідних, які служать.

Спосіб наздогнати нудьгу полягає в тому, щоб говорити все.

Старість створена для того, щоб отримувати прикрощі, але вона повинна бути досить розсудливою, щоб переносити їх покірно.

Старий поет, старий коханець, старий співак та старий кінь нікуди не годяться.

Пристрасті – це вітри, що надувають вітрила корабля; іноді вони його топлять, але без них він не міг би плавати.

Суди про людину більше з її питань, ніж з її відповідей.

Доля нації часто залежить від хорошого чи поганого травлення прем'єр-міністра.

Забобона в суспільстві те, що боягузливі у війську: вони самі відчувають і збуджують в інших панічний жах.

Забобона – найстрашніший ворог людського розуму.

Щастя є лише мрія, а горе реальне.

Твердість є застосування мужності розуму, вона передбачає освічену рішучість. Впертість, навпаки, передбачає засліплення.

Теорії подібні до мишей: вони проходять через дев'ять дір і застряють у десятій.

Титули не відіграють жодної ролі для потомства. Ім'я людини, яка здійснила великі справи, вселяє більше поваги, ніж усі епітети.

Тільки слабкі вчиняють злочини: сильному та щасливому вони не потрібні.

Урочистість розуму полягає в тому, щоб уживатися з людьми, які не мають його.

Той, хто бажає позбавити людину пристрастей на тій підставі, що вони небезпечні, уподібнюється до того, хто побажав би випустити з людини всю кров, виходячи з того, що вона є причиною апоплексичного удару.

Той, хто не веде себе відповідно до свого віку, завжди розплачується за це.

Той, хто служить добре своїй країні, не потребує знатних предків.

Праця звільняє нас від трьох великих лих: нудьги, пороку та потреби.

Праця часто є батьком насолоди.

Докори совісті є єдина чеснота, що залишається у злочинців.

Успіхи науки – справа часу та сміливості розуму.

Фанатизм по відношенню до забобонів – те саме, що марення щодо лихоманки, що сказ щодо гніву.

Холодні гостроти, плоска двозначність, жарти, балагурство і фальшивий сміх, що приймається за веселощі, становлять блиск суспільства. Таким чином, безглуздий і вульгарний натовп користується часом, який летить.

Хороше наслідування – найбездоганніша оригінальність.

Хороші характери, як і хороші твори, не так вражають спочатку, як під кінець.

Християнство та розум несумісні.

Людина народиться, щоб жити в судомах занепокоєння і летаргії нудьги.

Людина створена для дії. Не діяти і не існувати для людини – те саме.

Людина – істота найжалюгідніша, яка має кілька годин відпочинку, кілька хвилин задоволення та довгий ряд днів страждань у своєму житті.

Чим більше читаєте не розмірковуючи, тим більше запевняєтеся, що багато знаєте, а чим більше міркуєте читаючи, тим ясніше бачите, що знаєте ще мало.

Чесну людину можна зазнати переслідування, але не знечестити.

Честь – це діамант на руці чесноти.

Що стало смішним, не може бути небезпечним.

Щоб досягти успіху в цьому світі, недостатньо бути просто дурним, потрібно мати хороші манери.

Це дивне поняття честі – порожня примара, яка приймається за чесноту, це любов до слави, а не до справедливості, страх докору, а не пороку. Любіть чесноту, не шукаючи її блиску; честь – у серці.

Я божеволіє від жінок, особливо якщо вони красиві і податливі.

Я досі люблю життя. Ця безглузда слабкість, можливо, одна з найбільш фатальних наших недоліків: адже нічого не може бути дурнішим, ніж бажання безперервно нести ношу, яку хочеться скинути на землю, бути в жаху від свого існування і тягнути його.

Я не знаю жодного народу, який би збагатився внаслідок перемоги.

Я не поділяю ваших переконань, але готовий віддати життя за те, щоб ви могли їх висловити.

Мова має велике значення ще й тому, що за її допомогою ми можемо ховати наші думки.

Франсуа Марі Аруе (справжнє ім'я Вольтера) народився в сім'ї судді, який обрав для сина долю юриста, проте той віддав перевагу літературі. Відучившись в єзуїтському коледжі "латині та всяким безглуздям", він закинув право і почав свою літературну діяльність.

Спочатку Вольтербув поетом-нахлібником, блазнем у палацах аристократів, але гостра як бритва мова зіграла з ним злий жарт - його кинули в Бастилію за сатиричні віршики на адресу регента та його дочки і випустили лише за умови, що він хоча б на кілька років покине Францію. Вольтер поїхав до Англії, де прожив три роки, вивчаючи її політичний устрій, науку, філософію та літературу. Повернувшись на батьківщину, Вольтер видав свої враження під заголовком "Філософські листи". Книгу конфіскували, редактора кинули до в'язниці, а Вольтер утік у провінцію.

У Франції письменник не відчував себе в безпеці - надто багато хто причаїв на нього образу. Вольтер перебував у листуванні з прусським королем Фрідріхом II, що дозволило йому оселитися в Берліні, але й там він не затримався - посварився з королем через грошові махінації та сварки з президентом Академії Мопертюї.

У результаті він виїхав до Швейцарії і купив маєток неподалік Женеви, перейменувавши його в "Відрадне". Пізніше Вольтер придбав ще два маєтки на кордоні з Францією, де мешкав майже до самої смерті. Думка філософа, який став багатим і незалежним капіталістом, що позичає під відсотки гроші аристократам, вже неможливо було ігнорувати, а знайомства з найсильнішими світу цього робили його практично всемогутнім. Дружбою з мислителем пишалися такі "освічені" монархи, як Катерина II, Фрідріх II, який відновив з ним листування, Густав III.

У 1774 році Людовіка XV змінив Людовік XVI, а ще через чотири роки 84-річний Вольтер повернувся до Парижа, придбав собі особняк на вулиці Рішельє і продовжив писати. Апофеозом його творчості стала п'єса "Ірена", за право поставити яку боролися найкращі театри. Після того, як Вольтера призначили директором Паризької Академії, він взявся за переробку академічного словника.

Болі, на які Вольтер спочатку не звертав уваги, посилилися. Під час загострення світила медицини доктор Троншен діагностував рак передміхурової залози. На той час мислитель уже міцно сидів на опії, який допомагав хоч трохи притупляти біль. Письменник ще кріпився і відпускав свої їдкі зауваження, але все частіше жарти переривалися гримасами болю. Летальний результат був неминучим.

Останні спроби сім'ї примирити Вольтера з католицькою церквою увінчалися провалом. Є легенда, за якою на пропозицію священнослужителів "зректися Сатани і прийти до Господа" Вольтер відповів: "Навіщо перед смертю купувати нових ворогів?".

У 1791 році Конвент ухвалив перенести останки Вольтера в Пантеон, де поховані всі видатні французи, і перейменувати набережну Театінців на набережну Вольтера. Перенесення останків викликало бурхливий протест у французів. За часів Реставрації ходили чутки, що останки філософа викрали і втопили їх у негашеному вапні. Так це чи ні, але труна мислителя з епітафією "Серце моє тут, але дух мій всюди"досі перебувають у Пантеоні.

У день народження великого француза "Вечірня Москва"пропонує вашій увазі кілька цікавих історійз його життя.

1. Один французький лікар, повернувшись із Росії, сказав Вольтеру, що його захоплення щодо цієї країни сильно перебільшено. Письменник не хотів вступати в суперечку і відповів: "Мій друже! Я дуже боюся холодів, а росіяни дарують мені такі чудові шуби!".

2. Під час облоги однієї фортеці Вольтер уважно вивчав облогові знаряддя. Воєначальник, помітивши це, запропонував поетові спуститися до траншеї. Поет відмовився, сказавши, що із задоволенням заспіває військові подвиги, але розділяти їх він не втішиться.

3. Іноді поет повертався до Парижа, переховуючись під чужим ім'ям. Якось біля застави його зупинили поліцейські, які запитали, чи він не має при собі предметів, заборонених законом. Вольтер відповів, що єдиною контрабандою у кареті є він сам.

4. Російська імператриця надіслала письменникові скриньку зі слонової кістки, яку виточила самостійно. Вольтер, узявши кілька уроків у племінниці, надіслав Катерині IIу відповідь пару шовкових панчох. До посилки він доклав вірші, у яких говорилося, що отримавши від неї чоловічу роботу, зроблену жінкою, просить її величність прийняти жіночу роботу, зроблену чоловічими руками.

5. Якось у Вольтера запитали, чи є на світі предмет, на який не була б звернена його нещадна іронія. Письменник відповів, що не став би іронізувати сам над собою.

6. У Вольтера запитали, які в нього стосунки з Богом. Письменник спокійно відповів, що вони вітаються, але не розмовляють.

7. У Бастилію Вольтер потрапив за свою гостру мову, але й вибрався він завдяки красному письменству. За першої ж нагоди він написав ображеному принцу Франції: "Благаю вас, не дбайте про моє житло і харчування". І підписався "Едіп". Або у регента було розвинене почуття гумору, або до нього дійшло обурення шанувальників Вольтера з вищого світу, але після цього поет швидко залишив в'язницю і виїхав до Англії.

8. Якось король Пруссії Фрідріх II запросив Вольтера на човнову прогулянку. Мислитель, побачивши, що дно човна пропускає воду, швидко вискочив на берег. Король засміявся: "Як ви боїтеся за своє життя, а я не боюся". Ображений Вольтер холодно відповів: "Це легко зрозуміти: королів у світі скільки завгодно, а Вольтер тільки один".

9. Один прусський генерал складав записи про Росію, а Вольтер перекладав їх французькою. Прибіг гонець із черговою літературною працею Фрідріха II, який сподівався те що, що мислитель оцінить і виправить їх, якщо буде потрібно. Вольтер відірвався від свого заняття і сказав генералу: "Друже мій! Нам доведеться відкласти нашу роботу. Бачите, король прислав мені в прання свою брудну білизну. Треба її випрати". Ці слова передали королю, після чого пішов Вольтер спішно покинув Пруссію.

10. Вольтер із задоволенням приймав гостей у Фернейському замку. Один із особливо зухвалих гостей, обдурений гостинністю господаря, висловив бажання залишитися в замку на кілька тижнів. Вольтер відмовив йому, сказавши: "Ви хочете бути схожим на! Той приймав заїзди за замки, а ви приймаєте замок за заїжджий двір".

11. Втомлений і змерзлий після прогулянки, Вольтер грівся біля каміна. Один молодий поет з надією простягнув метрові свої вірші. Письменник скептично прочитав їх і висловив думку: "Якби у ваших віршах було більше вогню або у вогні (він вказав на камін) більше ваших віршів, я швидше зігрівся б".

12. Одного разу Вольтер захопився французьким художником Жозефом Верне і сказав йому: "Мсьє Верне! Ви станете безсмертним, тому що ваші фарби найкращі та найміцніші у світі". Художник скромно відповів: "Мої фарби не можуть рівнятися з вашим чорнилом".

13. Коли фізику Алессандро Вольтапередали, що мислитель високо цінує його діяльність, він відповів, що варте чогось вже тому, що Вольта – це пів-Вольтера.

14. На запитання "У чому різниця між добрим і прекрасним?" Вольтер відповідав, що хороше вимагає доказів, а чудове – ні.

15. Письменник захоплено відгукувався про праці доктора Галлера. Йому передали, що сам Галлер не цінує роботи мислителя так високо. Вольтер зауважив: "Уділ смертних - помилятися. Можливо, ми обоє помиляємось".

(Фр. Voltaire; 1694 - 1778, ім'я при народженні Франсуа-Марі Аруе, фр. François Marie Arouet) - один із найбільших французьких філософів-просвітителів XVIII століття: поет, прозаїк, сатирик, трагік, історик, публіцист, правозахисник.

Кохання – найсильніша з усіх пристрастей, тому що вона одночасно заволодіває головою, серцем та тілом.

Якщо любимо красунею, то в дурнях не залишишся.

Vive re est cogitare. (Лат.)
Жити – значить мислити (девіз Вольтера)

Життя – це те, що люди отримують, не висловлюючи подяки, користуються без роздумів, передають іншим у безпам'ятстві та втрачають, самі того не помічаючи.

Жити означає працювати. Праця є життя.

Ми ніколи не живемо, а лише сподіваємось, що житимемо.

Істина, свобода і чеснота – ось єдине, заради чого треба любити життя.

Щастя є лише мрія, а горе реальне.

Шукач щастя подібний до п'яного, який ніяк не може знайти свій будинок, але знає, що будинок у нього є.

Велике щастя мати ворогів, які не здатні брехати з розумом.

Тільки слабкі вчиняють злочини: сильному та щасливому вони не потрібні.

Можливість творити зло надається сто разів на день, а творити добро – щорічно.

Випадки робити зло видаються по сто разів на день, а випадки робити добро – один раз на рік.

Усі докази чоловіків не варті думки однієї жінки.

Усі протилежності сходяться у серці жінки.

Сила жінок у слабкостях чоловіків.

Жінка – це людська істота, яка одягається, базікає та роздягається.

Я божеволіє від жінок, особливо якщо вони красиві і податливі.

Шлюб – єдина пригода, доступна боязким.

На мою думку, шлюб і його пута чи найбільше добро, чи найбільше зло – середини немає.

Розлучення, ймовірно, майже так само старе, як і шлюб. Хоча я вважаю, що шлюб на кілька тижнів давніший.

Бурхлива ревнощі здійснює більше злочинів, ніж користь і честолюбство.

Якщо Бог створив людину за своїм образом і подобою, то людина відплатила йому тим самим.

Бог не на боці великих батальйонів, а на боці найкращих стрільців.

Бог зовсім не повинен страждати через тупість свого священика.

Якби Бога не було, його слід би вигадати.

З релігією виходить те саме, що з азартною грою: почавши дурнем, скінчиш шахраєм.

Християнство та розум несумісні.

Бути вільним – робити те, що приносить задоволення.

Хто не любить свободи та істини, може стати могутньою людиною, але великою вона ніколи не буде.

Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від законів.

Найбільше задоволення, яке тільки може відчувати чесна людина, - це приносити задоволення своїм друзям.

Всі почесті цього світу не варті одного доброго друга.

Очі дружби рідко помиляються.

Математична істина залишається на вічні часи, а метафізичні привиди проходять, як марення хворих.

Метафізика – це коли той, хто слухає нічого не розуміє і коли той, хто говорить, розуміє не більше.

Метафізичні системи для філософів – те саме, що романи для жінок.

Невігластво – найбільша недуга людства.

Невігластво – мати упередження.

Книги виготовляються з книг.

Книги на злобу дня помирають разом із злободенністю.

Успіхи науки – справа часу та сміливості розуму.

Мова має велике значення ще й тому, що за її допомогою ми можемо ховати наші думки.

Знати багато мов означає мати багато ключів до одного замку.

Проголошувати істину, пропонувати щось корисне для людей – це вірний спосіб викликати переслідування.

Люби істину, але будь поблажливий до помилок.

Коли слухач не розуміє того, хто говорить, а той, хто говорить, не знає, що він має на увазі, - це філософія.

Забобона в суспільстві те, що боягузливі у війську: вони самі відчувають і збуджують в інших панічний жах.

Забобона – найстрашніший ворог людського розуму.

Найбільш забобонні епохи завжди були епохами найжахливіших злочинів.

Фанатизм по відношенню до забобонів – те саме, що марення щодо лихоманки, що сказ щодо гніву.

Не бійтеся висміювати забобони, друзі мої. Я не знаю кращого способу вбити забобон, ніж виставити його в смішному вигляді. Що стало смішним, не може бути небезпечним.

Честь – це діамант на руці чесноти.

Нескінченно маленькі люди мають нескінченно велику гордість.

Праця звільняє нас від трьох великих лих: нудьги, пороку та потреби.

Праця часто є батьком насолоди.

Сльози – мовчазна мова горя.

Сльози – це німа мова.

Не бідність нестерпна, а зневага.

Хто обмежує свої бажання, той завжди досить багатий.

Хто бояться бідності, той недостойний багатства.

Я не знаю жодного народу, який би збагатився внаслідок перемоги.

Забобони - розум дурнів.

Упередження є думка, не заснована на розумі.

Урочистість розуму полягає в тому, щоб уживатися з людьми, які не мають його.

Саме пристрастям завдячує розум найблискучішими своїми завоюваннями.

Дурна та людина, яка залишається завжди незмінною.

Вранці я складаю плани, а вдень роблю дурниці.

Щоб досягти успіху в цьому світі, недостатньо бути просто дурним, потрібно мати хороші манери.

Скільки безглуздя говориться людьми тільки з бажання сказати щось нове!

Люди ненавидять скупого лише тому, що з нього нема чого взяти.

Більшість людей виправитися – отже змінити свої недоліки.

Люди ніколи не відчувають докорів совісті від вчинків, які стали у них звичаєм.

Великими людьми я називаю лише тих, хто надав великі послуги людству.

Люди схожі на флюгери, які перестають крутитися лише тоді, коли заіржавіють.

Люди наче тварини: великі їдять маленьких, а маленькі кусають великих.

Якщо люди довго сперечаються, це доводить, що те, що вони сперечаються, неясно їм самих.

Якби стільки ж дбали про продовження раси гарних людей, скільки намагаються попередити домішку простої крові коням і собакам, то родовід кожної людини читався б на його обличчі і виявлявся б у його манерах.

Людина народиться, щоб жити в судомах занепокоєння і летаргії нудьги.

Людина створена для дії. Не діяти і не існувати для людини – те саме.

Чесну людину можна зазнати переслідування, але не знечестити.

Суди про людину більше з її питань, ніж з її відповідей.

Інший безбарвний у першому ряду, але у другому сяє.

Інший і на другому місці блищить, і його блиск відбивається на тому, хто посідає перше місце.

Він був великим патріотом, гуманною людиною, справжнім другом, якщо, звичайно, це правда, що він помер.

Позагромадська людина не може мати моралі.

Кожна людина винна у всьому хорошому, чого вона не зробила у своєму житті.

Про велику людину судять лише з її головних діянь, а не з його помилок.

Для дурня старість – тягар, для невігласа – зима, а для людини науки – золоті жнива.

Старий поет, старий коханець, старий співак та старий кінь нікуди не годяться.

Плоди поезії зростають лише навесні; холодна та сумна старість створена тільки для здорового глузду.

Мудрість: те, що приходить у старості на зміну розуму.

Користуйтеся, але не зловживайте – це правило мудрості. Ні стриманість, ні надмірність не дають щастя.

Головне – жити з самим собою.

Хто вміє володіти собою, той може наказувати людьми.

Довготривала дискусія означає, що обидві сторони неправі.

Хто не має духу свого віку, той несе на собі все горе цього віку.

Той, хто не веде себе відповідно до свого віку, завжди розплачується за це.

З літами всі пристрасті вмирають, тільки себелюбство ніколи не вмирає.

Докори совісті є єдина чеснота, що залишається у злочинців.

Скромність – найзнаменитіша гідність, якщо ти відомий.

Прекрасно бути скромним, але не слід бути байдужим.

Ім'я, яке стало знаменитим, – важка ноша.

Ми залишимо цей світ таким же дурним і таким же злим, яким ми знайшли його у своїй появі.

Світ – лотерея багатства, знань, почестей, прав, які шукаються безпідставно і роздаються без вибору.

Боюся, що земна куля – жовта хата Всесвіту.

Земля – великий театр, у якому одна й та трагедія дається під різними назвами.

Для порятунку держави достатньо однієї великої людини.

Причина слабкості держави не в нестачі грошей, а в нестачі людей та талантів.

Дурність, нерозсудливість і вади всюди доставляють державі частину його доходів.

Численність законів у державі є те саме, що велика кількість лікарів – ознака хвороби та безсилля.

Двадцять великих томів ніколи не зроблять революції, її зроблять маленькі брошури по двадцять су.

Вітчизна – це край, де бранка – душа.

Королі знають про справи своїх міністрів не більше, ніж рогоносці про справи своїх дружин.

Доля нації часто залежить від хорошого чи поганого травлення прем'єр-міністра.

Той, хто служить добре своїй країні, не потребує знатних предків.

Політика за всіх часів зберігала зловживання, на які скаржилося правосуддя.

Генерал-переможець в очах публіки непогрішимо, тоді як генерал, який зазнав поразки, завжди буде винний, як би розумно не вів він військових дій.

Публіка – люта чудовисько: треба або посадити її на ланцюг, або тікати від неї.

Жарти гарні лише тоді, коли їх підносять ще не остиглими.

Пояснений жарт перестає бути жартом.

Справжня мужність виявляється під час лиха.

Секрет мистецтва у цьому, що його виправляє природу.

Мистецтво бути нудним у тому, щоб говорити все.

Спосіб наздогнати нудьгу полягає в тому, щоб говорити все.

Я не поділяю ваших переконань, але готовий віддати життя за те, щоб ви могли їх висловити.

Суперництво – їжа для генія.

Рівність є річ найприродніша і в той же час химерна.

Не нерівність тяжка, а залежність.

У безсмертя вирушають із невеликим багажем.

Бачити та робити нове – дуже велике задоволення.

Справжні насолоди неможливі без справжніх потреб.

Будь-яке нове бажання є початок нової потреби, зачаток нової скорботи.

Виправитися - означає змінити свої недоліки.

Найкраще - ворог хорошого.

Ніколи немає великих справ без великих труднощів.

Хороше наслідування – найбездоганніша оригінальність.

Я можу обходитися без усього, але не хочу, щоб про це знали.

Завжди насолоджуватися - значить зовсім не насолоджуватися.

Іноді вирушають дуже далеко шукати те, що є вдома.

Кожен батько сімейства має бути господарем у себе вдома, а не у будинку сусіда.

Повідомляйте потомству лише те, що гідне потомства.

Для великих справ потрібна невтомна сталість.

Що стало смішним, не може бути небезпечним.

Теорії подібні до мишей: вони проходять через дев'ять дір і застряють у десятій.

Хороші характери, як і хороші твори, не так вражають спочатку, як під кінець.

Найбільші чвари роблять менше злочинів, ніж релігійний фанатизм.

Влада чисел тим могутніша, чим менше в них розуміються.

Видати чужий секрет – зраду, видати свій – дурість.

Посад багато, але таланти дуже рідкісні.

Ілюзія – перша з усіх утіх.

Журнали – це архіви дрібниць.

Хто прощає злочин, стає його спільником.

Заздрість – отрута для серця.

Оптимізм – це пристрасть стверджувати, що все гаразд, коли насправді все погано.

Ненависть у поєднанні з презирством здатна струсити будь-яке ярмо.

До живих слід ставитися доброзичливо, про мертвих треба говорити тільки правду.

Ваші вуха занадто цнотливі, а ваші звичаї надто розбещені.

Дівчатка швидше вчаться відчувати, ніж хлопчики – думати.

Надлишок – річ украй необхідна.

Зловживання є порок, властивий усім звичаям, усім законам, усім людським установам: докладний опис зловживань не міг би поміститися в бібліотеці.

Сумнів є правило, якого слід часто дотримуватися в історії та у філософії.

Ні на що не годиться той, хто годиться лише для самого себе.

Вдячність не завжди промовиста.

Надія одужати – половина одужання.

Слабкість з обох боків – така, як відомо, особливість усіх сварок.

Прекрасна думка втрачає свою ціну, якщо погано виражена, а якщо повторюється, то наводить на нас нудьгу.

Ледачі завжди бувають людьми посередніми.

Коли сказати нічого, завжди кажуть погано.

Постійна важливість є лише маскою посередності.

Великі прикрощі виявляються завжди плодом неприборканого користолюбства.

Самолюбство є надута повітрям куля, з якої вириваються бурі, коли її проколюють.

Вольтера відмовляли від вживання кави, запевняючи, що кава – отрута. "Можливо, - відповів Вольтер, - але, мабуть, повільний: я п'ю його понад шістдесят років".

На смертному одрі, у відповідь на пропозицію зректися диявола:
– Тепер не час наживати собі нових ворогів.