За яким правилом відбувається переклад. Новий рік за мусульманським календарем Хіджра. Переклад за допомогою трансформацій

15 листопада 2012 року, в перший день священного місяця мухаррама, починається новий 1434 за мусульманським календарем Хіджра.

З середини VII століття Хіджра є точкою відліку для мусульманського літочислення. Ісламський календар Хіджра (Hijra, арабськ. переселення) рахунок років веде з того часу, коли в результаті гонінь з боку язичників відбулося переселення пророка Мухаммеда та його прихильників з Мекки до Ясріба (названий пізніше Медіною). Переселення відбувалося поступово і останнім переселився пророк Мухаммед, який покинув Мекку в день, що відповідає 16 липня 622 року від Різдва Христового за юліанським календарем і прибув до Медини 24 вересня того ж року.

Проте вести літочислення з Хіджри почали лише 637 року, під час правління халіфа Омара ібн аль-Хаттаба. При цьому за велінням халіфа за відправну точку нової ери було взято не сам день прибуття пророка до Медини, а 1 мухаррама (перший день першого місяця) того ж року. Цей день відповідав 16 липня 622 року за юліанським календарем.

Наступ нового року по Хіджрі знаменує священний місяць мухаррам, який є першим місяцем мусульманського календаря. Це один із чотирьох місяців (раджаб, зуль каада, зуль хіджа, мухаррам), протягом яких Аллах особливо заборонив конфлікти, кровну помсту, війни і т. д. Кожен мусульманин повинен постаратися провести цей місяць у служінні Всевишньому Аллаху.

Перші 10 днів місяця вважаються благословенними.

1 мухаррама не включено до свят ісламу і, відповідно, у більшості мусульманських країн Новий рік не відзначають як свято у світському розумінні. Цього дня у мечетях читають проповідь, присвячену переїзду пророка Мухаммада з Мекки до Медини. Кожному прихильнику ісламу цей вечір рекомендується провести в молитвах і просити Аллаха про благодать наступного року. Вважається, що велика нагорода від Всевишнього дається тому, хто постує напередодні.

У день наступу Нового року священнослужителі бажають усім мусульманам "миру, добра і благополуччя, доброти та рясні милості Єдиного Всевишнього Творця".

Історія створення мусульманського календаря

У доісламські часи і в перші роки після проголошення ісламу араби жили за місячним календарем з арабськими назвами місяців.

Тривалість року вони коригували відповідно до сонячного літочислення на користь збігу щорічних сезонів та виконання релігійних ритуалів в одну і ту ж пору року. У арабському календарі, що існував на той час, місяці зберігалися на своїх місцях протягом сонячного року, завдяки тому, що в міру накопичення "зайвих днів" до місячного року додавався 13-й місяць "насі". Однак Мухаммед заборонив мусульманам додавати ці дні (заборона відображена в Корані, де сказано, що Місяць є мірилом часу). Пророк виступив проти коригування прийнятого в доісламські часи календаря, назвав їх "множенням невіри".

Після смерті пророка Мухаммеда було створено мекканський календар Хіджри. Його створення приписується правив першою ісламською державою після смерті пророка Мухаммеда халіфу (наступнику) Омару ібн аль Хаттабу. За переказами, праведний халіф Омар звернувся до єдиновірців із проханням обрати точкою відліку ісламської історії якусь знаменну подію з життя молодої мусульманської громади. Племінник і прийомний син пророка, чоловік однієї з його дочок імам Алі запропонував взяти за точку відліку ісламської ери день переселення (хідджри) Пророка з першими його сподвижниками з Мекки до Медини.

За часів правління халіфа Омара I (634-644 рр.) рік хіджри був оголошений початком мусульманського літочислення.

Календар Хіджри заснований на Корані, і його неухильне дотримання є священним обов'язком кожного мусульманина.

В основі Хіджри лежить місячний річний цикл. Тобто це 12 місячних місяців, 12 обертів місяця навколо Землі (довжина року становить 354-355 днів). Місяць починається з народженням нового місяця і триває 29-30 днів. Тому порівняно із сонячним календарем у Хіджрі щорічно відбувається зсув назад на 10-12 днів. Назви місяців ісламського календаря збереглися ті, що й у стародавньому сонячно місячному арабському календарі.

Непарні місяці мають по 30 днів, а всі парні — по 29. Виняток становить 12-й місяць, у якому високосні роки також 30 днів.

Ще одна відмінність мусульманського календаря від християнського - початок обчислення нової доби. Якщо у християнському календарі за початок нової доби береться умовний час — опівночі, то у мусульман нова доба починається із заходом сонця.

Мусульманський рік не прив'язаний до сезонів, місяці мігрують на всі пори року, внаслідок чого початок року, наприклад, може припадати на літні місяці григоріанського стилю, а через деякий час — на зимові. В результаті міграції дат на 34 роки місячної хіджри припадає 33 григоріанські роки. Тому для переходу з місячної хіджри до григоріанського стилю користуються, як правило, заздалегідь розрахованими таблицями.

Оскільки мусульманський місячний календар був створений арабами, він набув найбільшого поширення країнах арабського Сходу.

В Ірані, Афганістані, Пакистані, Туреччині та низці інших країн крім місячної хіджри має широке поширення сонячна хіджра. Сонячна хіджра є єдиним календарем, основою якого покладено тривалість тропічного року у чистому вигляді. Початок року в сонячній хиджрі припадає на момент перетину Сонцем небесної екватори при переході з південної півкулі в північну, тобто на весняне рівнодення або астрономічний початок весни, що призводить до міграції дат по відношенню до григоріанського стилю в межах 3-4 днів. , що тропічний рік не дорівнює цілій кількості діб. Шість перших місяців у сонячній хіджі мають тривалість 31 день, п'ять — 30 днів і останній місяць у звичайні роки — 29, а високосний рік — 30.

Початок нового року по сонячній хіджі називається Навруз, що означає в перекладі "новий день", і відзначається більшістю мусульманських народів.

Оскільки рік за мекканським місячним рахунком коротший за християнський сонячний, час його наступу щорічно зміщується. Він поступово зближується із християнським календарем.

Сьогодні всі мусульманські країни живуть за загальноприйнятим християнським календарем, а за літочисленням Хіджри визначаються лише основні події у житті мусульман світу — дати мусульманських свят та пам'ятних подій щороку.

Крім календарів хіджри (місячного та сонячного) у низці країн одночасно зустрічаються і деякі інші календарі, що є їх різновидами.

Матеріал підготовлений на основі інформації відкритих джерел

Трохи нижче калькулятор, який переводить дату григоріанського календаря на дату мусульманського календаря.
Увага! Перш ніж користуватися калькулятором, необхідно знати, що результат може відрізнятись від традиційного значення на день чи два. Про те, чому так відбувається і чому це не можна виправити, написано у статті під калькулятором.

Оновлення...

Оновлення...

Оновлення...

Дата Хіджри

Число днів у році

Ну а тепер, за традицією, лікнеп (до речі сказати, що все, про що йтиметься нижче, я і сам дізнався тільки зараз).

Декілька визначень:
Сонячний календар- Календар, в основі якого лежить тропічний рік.
Тропічний рік- Проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення.
Тривалість тропічного року – 365,242196 діб
Протягом тропічного року відбувається повна зміна пір року

Місячний календар- Календар, в основі якого лежить синодичний місяць.
Синодійний місяць- період звернення Місяця навколо Землі між двома новолуннями.
Тривалість синодичного місяця – 29.53059 діб.
Протягом синодичного місяця відбувається повна зміна фаз місяця.

Усім відомий григоріанський календар є сонячним, а ось мусульманський календар є місячним.

Оскільки календар заснований на місяці, а місячний рік коротший за сонячний рік, то місяці не прив'язані до пори року, і щороку зсуваються приблизно на 11 днів щодо сонячного календаря.
Взагалі, раніше, в доісламські часи, араби використовували сонячно-місячний календар, і існував 13 місяць, який вводив поправку до сонячного року, так, щоб місяці залишалися прив'язані до пори року. Однак у 631 році нашої ери пророк Мухаммед заборонив додавати ці дні і мусульманський рік став суто місячним. Тому, наприклад, місяць рамадан, назва якого в перекладі з арабської означає «пекуча», може статися і взимку.

Початком літочислення, або ери (див. Давньоруська (візантійська) система літочислення) в мусульманському календарі вважається дата переселення Мухаммеда з Мекки до Медини, або Хіджри (Hegiræ).
Дні в мусульманському календарі вважаються від заходу сонця, таким чином, захід сонця попереднього дня почав 1 день 1 місяця 1 року від вигнання (Anno Hegiræ, A.H.)
У юліанському календарі (григоріанського тоді ще не було) це було 16 липня 622 року від Різдва Христового.

Традиційно вважається, що новий місяць починається з того моменту, коли після заходу Сонця вперше стає видно серп молодого місяця, і це можуть засвідчити ісламські священнослужителі. Таким чином, початок місяця може залежати від розташування спостерігача, погоди, видимості тощо. З урахуванням того, що період звернення Місяця навколо Землі приблизно 29 з половиною доби, то місяць може містити або 29 або 30 днів. При цьому немає якоїсь витриманої послідовності зміни 29 і 30, все залежить від спостереження Місяця. Якщо увечері 29 дні не вдалося побачити новий серп Місяця, наступний день вважається 30 днем ​​місяця, якщо удалося, то 1 днем ​​нового місяця. Спостереження Місяця – священний обов'язок мусульманина, тому досі у багатьох ісламських країнах використовується саме такий спосіб ведення календаря. Таким чином, календар, який використовується в даний момент, є правильним у цій країні на цей місяць. Початок наступного місяця заздалегідь не визначений (або після 29-го дня поточного місяця або після 30-го).

З цим пов'язані деякі проблеми, про які можна почитати у Вікіпедії та які кожна країна намагається вирішити за своїм. Наприклад, у Саудівській Аравії з AH 1419 (1998/1999) запроваджено спеціальні комітети зі спостереження за Місяцем. Деякі країни, наприклад, Туреччина, та сама Саудівська Аравія, для цивільних (світських) цілей, а чи не релігійних, розраховують календар кілька років уперед, використовуючи астрономічні правила. У Туреччині поточне правило встановлює початок нового місяця у разі знаходження місячного серпу вище за місцевий горизонт у момент заходу сонця на координатах Анкари. У Єгипті початок нового місяця вважається з дня, коли Місяць заходить як мінімум на п'ять хвилин пізніше за Сонце.

Варто зауважити, з урахуванням того, що час заходу Місяця зсувається в міру просування на сходи на захід, ісламські країни, що знаходяться на захід від інших, можуть спостерігати новий Місяць після заходу Сонця на день раніше, ніж ісламські країни, що на схід.

Досі жодних успішних зусиль щодо уніфікації календарів між різними країнами не було. Хто хоче більше перейнятися проблематикою визначення початку місяця, може перевірити ще ось це посилання

Зрозуміло, що така ситуація не дуже хороша для планування, тому вже починаючи з 8 століття розроблялися так звані табличні календарі (див. посилання), які, використовуючи астрономічні розрахунки, давали приблизні дати початку місяців і років. Астрономічні розрахунки лежать в основі багатьох використовуваних цивільних календарів та алгоритмів перетворення дат з одного календаря в інший. Дещо окремо стоїть алгоритм Kuwaiti, розроблений Microsoft для цілей перетворення дат. Microsoft стверджує, що алгоритм ґрунтується на статистичному аналізі календарних даних.

Календар, використовуваний калькулятором, це найпоширеніший у ісламському світі світський (цивільний) календар, початок місяця у ньому визначається астрономічно. Рік у такому календарі складається з 12 місяців, тривалість яких чергується між 30 та 29. Останній двадцяти-дев'ятиденний місяць у високосні роки подовжується до 30 днів. Без введення високосних років середня тривалість місяця на рік була б 29.5 діб, що давало б велику помилку. Високосные роки слідують 30-річному циклу і випадають на 2, 5, 7, 10, 13, 16, 18, 21, 24, 26 і 29 роки циклу. Таким чином, кожне 30-річчя містить 19 нормальних років по 354 дні та 11 високосних років по 355 днів. Середня тривалість року таким чином дорівнюватиме приблизно 354.366(6), а місяця 29.5305(5), що вже набагато ближче до тривалості цього синодичного місяця.

Як випливає з усього сказаного вище, дата обчислюється алгоритмічно, таким чином, отримане значення може відрізнятися від традиційного значення на один або два дні. Дивись таблицю. Наприклад, згідно з табличними способами розрахунку, початок 1437 року могло припасти на 13 або 14 або 15 жовтня 2015 року, залежно від розрахунку. Для Росії початок 1437 довелося на 14 жовтня, цей конкретний калькулятор видає 15 жовтня.

Найчастіше часи в англійській мовіпредставляють труднощі для тих, хто вивчає англійську. Пояснюється це тим, що система часів в англійській мові не схожа на ту, яка використовується в російській мові, хоча деякі паралелі провести все ж таки можна. Проте система англійських часів має незаперечну гідність – вона має сувору впорядкованість, логічність, і підпорядковується законам граматики.

Англійська доба. коротка характеристика

Всього в англійській мові існує 12 часів, які поділяються на чотири групи:

- simpleабо indefinite(група простих часів);

- continuousабо progressive(група тривалих чи продовжених часів);

- perfect(група досконалих часів);

- perfect continuousабо perfect progressive(Група досконалих тривалих часів).

В англійській мові так само, як і в російській мові, дія, виражена дієсловом, може відбуватися в минулому, теперішньому чи майбутньому. Відповідно, кожна з названих вище груп часів може бути виражена в минулому часі ( past tense), теперішнього часу ( present tense), або майбутньому часі ( future tense).

Кожна група часів англійською висловлює різні ситуації.

Прості часиописують факт походження дії, безвідносно протяжності цієї дії. Вони також використовуються для опису дій, які відбуваються з деякою регулярністю.

Тривалі часи, Як випливає з назви, описують те, що відбувається протягом будь-якого проміжку часу, як правило, заданого моментом, про який йдеться. Також дієслова цієї групи часів завжди будуються з використанням дієслова ru, і до них завжди додається закінчення "-ing".

Вчинені часиописують дії, які вже завершилися до якогось моменту часу. Дієслова у цій групі часів завжди використовуються з допоміжним дієсловом haveі вони завжди стоять у формі причастя минулого часу.

Досконалі тривалі часиЯк видно з назви, визначають у собі ознаки часів досконалої та тривалої групи, вони описують дії, які тривали протягом певного періоду часу. Дієслова цієї групи використовують два допоміжні дієслова – haveі been, і мають закінчення " -ing".

Запам'ятавши нескладні правила, наведені вище, вибирати між цими групами часів буде набагато простіше.

Таблиця англійських часів із прикладами

Для ще більшого спрощення розуміння системи англійських часів нижче наводиться таблиця, де відображені головні випадки використання тих чи інших часів.

Ознаки часів англійською мовою

Певною мірою, кожна група англійських часів може мати деякі ознаки, які підказують, допомагають зрозуміти, який час використовувати в тому чи іншому випадку. І хоча такі ознаки не дозволяють зі стовідсотковою достовірністю визначити, який час буде найправильнішим у даному випадку, вони все ж таки спрощують завдання вибору.

Такі ознаки виражають період чи час, у якому відбувається дію.

Наприклад:
yesterday (вчора)вказує на simple past
every day (щодня)вказує на simple present
tomorrow (завтра)вказує на simple future
while (в той час, як)вказує на past continuous
now (зараз)вказує на present continuous

В англійській мові багато таких слів-ознак, що виражають якийсь момент або період у часі, і багато з них вказують на те, чи відбулася дія в минулому, чи тільки відбудеться в майбутньому, і вони можуть підказувати, час якої групи слід використовувати. Якщо навчитися розпізнавати такі слова-ознаки, це дуже допоможе при виборі часів. Однак слід враховувати, що деякі такі слова-ознаки можуть використовуватися у більш ніж одній групі часів. Нижче наводиться таблиця, що містить такі основні слова-ознаки, і показує, на який час вони вказують.

Англійські часи вважаються найскладнішою темою, тому що в російській мові у нас лише 3 часи, а в англійській їх 12.

При вивченні кожного виникає багато питань.

• Який час потрібно використати?
• Чи вважатиметься помилкою використання одного часу замість іншого?
• Чому тут потрібно використати цей час, а не інший?

Ця плутанина походить через те, що ми вчимо правила граматики, але не до кінця розуміємо їх.

Однак англійські часи не такі складні, як здається.

Їхнє використання залежить від того, яку думку ви хочете донести до свого співрозмовника. Щоб правильно це робити, вам потрібно зрозуміти логіку та випадки вживання англійських часів.

Відразу попереджаю, у цій статті я не пояснюватиму вам граматичної освіти пропозицій. У ній я дам саме розуміння часів.

У статті ми розглянемо випадки використання 12 часів і порівняємо їх між собою, в результаті чого ви зрозумієте, чим вони відрізняються, і коли який час треба використовувати.

Давайте почнемо.

Які часи є в англійській?

В англійській мові, як і в російській, є 3 знайомих нам блоки часів.

1. Present (справжнє) - позначає дію, що відбувається у час.

2. Past (минулий) - позначає дію, що відбувається у часі (колись давно).

3. Future (майбутнє) - позначає дію, що відбуватиметься у майбутньому часі.

Однак на цьому англійські часи не закінчуються. Кожна з цих груп часів поділяється на:

1. Simple- Просте.

2. Continuous- Тривале.

3. Perfect- Завершене.

4. Perfect Continuous- Довго-завершене.

У результаті виходить 12 годин.

Саме використання цих 4-х груп ставить у глухий кут вивчають англійську мову. Адже у російській мові такого поділу немає.

Як зрозуміти, який час потрібно використати?

Щоб правильно вживати англійські часи, потрібні 3 речі.

• Розуміти логіку англійських часів
  Тобто знати, який час навіщо призначено і коли використовується.
• Вміти будувати пропозиції згідно з правилами
  Тобто не тільки знати, а й уміти говорити ці пропозиції.
• Розуміти, яку саме думку ви хочете донести до співрозмовника
  Тобто вміти обирати потрібний час залежно від змісту, який вкладаєте у свої слова.

Щоб зрозуміти англійські часи, давайте докладно розглянемо кожну групу.

Ще раз повторю, я не пояснюватиму граматичну освіту пропозицій. А поясню вам логіку, за якою ми визначаємо час якої групи треба використовувати.

Почнемо ми з найлегшої групи – Simple.

Бонус!Бажаєте легко вивчити англійські часи та використовувати їх у своїй промові? в Москві і дізнайтеся, як легко освоїти часи і почати говорити англійською за 1 місяць за методом ESL!

Часи групи Simple в англійській мові

Simple перекладається як "просте".

Цей час ми використовуємо, коли говоримо про факти, які:

• відбуваються в даний час,
• відбувалися в минулому,
• відбуватимуться у майбутньому.

Наприклад

I drive a car.
Я вожу машину.

Ми говоримо, що людина вміє керувати автомобілем і це факт.

Давайте розглянемо ще один приклад.

She bought a dress.
Вона купила сукню.

Ми говоримо про факт того, що колись минулого (вчора, минулого тижня чи минулого року) вона купила собі сукню.

Запам'ятайте:коли ви говорите про якусь дію, як про факт, то використовуйте групу Simple.

Ви можете детально вивчити всі часи цієї групи тут:

Тепер давайте порівняємо Simple з іншою групою часів – Continuous.

Часи групи Continuous в англійській мові

Continuous перекладається як «тривале, продовжене».

Коли ми використовуємо цей час, то говоримо про дію як про процес, який:

• відбувається зараз,
• відбувався у минулому у певний момент,
• відбуватиметься у майбутньому у певний момент.

Наприклад

I am driving a car.
Я веду машину.

На відміну від групи Simple, ми не маємо на увазі факт, а говоримо про процес.

Давайте подивимося різницю між фактом та процесом.

Факт:"Я вмію водити машину, у мене є права".

Процес:"Я сіла за кермо якийсь час тому і зараз веду машину, тобто перебуваю в процесі водіння".

Розглянемо ще один приклад.

I will be flying to Moscow tomorrow.
Завтра я летітиму до Москви.

Ми говоримо про те, що завтра ви сядете в літак і протягом якогось часу перебуватимете в процесі польоту.

Тобто, наприклад, вам потрібно вийти на зв'язок із клієнтом. Ви кажете йому, що не зможете поговорити з ним у цей час, оскільки ви будете в процесі польоту.

Запам'ятайте:Якщо ви бажаєте підкреслити тривалість дії, тобто те, що дія є процесом, використовуйте часи групи Continuous.

Детально про кожен час цієї групи ви можете прочитати тут:

А тепер давайте перейдемо до групи Perfect.

Часи Perfect в англійській мові

Perfect перекладається як «завершене/досконале».

Цей час ми використовуємо, коли робимо акцент на результаті дії, яка:

• ми отримали на даний момент,
• ми отримали до певного моменту у минулому,
• ми отримаємо до певного моменту у майбутньому.

Зауважте, що навіть у цей час цей час перекладається російською мовою як минуле. Однак, незважаючи на це, ви кажете, що результат цієї дії важливий саме зараз.

Наприклад

I have fixed my car.
Я полагодив машину.

Ми робимо акцент на результаті, який є у нас зараз – працююча машина. Наприклад, ви кажете, що полагодили машину, тепер вона працює, і ви можете поїхати до друзів на дачу.

Порівняємо цю групу з іншими.

Говоримо про факт (Simple):

I cooked dinner.
Я готувала вечерю.

Наприклад, ви розповідаєте подрузі про факт того, що вчора приготували смачну вечерю.

I був cooking dinner.
Я готувала вечерю.

Ви кажете, що знаходились у процесі готування. Наприклад, не брали трубку, тому що готували (перебували в процесі) і не чули дзвінка.

Говоримо про результат (Perfect):

Я мав cooked dinner.
Я приготувала вечерю.

Ви зараз маєте результат цієї дії - готова вечеря. Наприклад, ви кличете всю сім'ю до обіду, бо вечеря готова.

Запам'ятайте:коли ви хочете зробити акцент на результаті дії, використовуйте групу Perfect.

Докладно про всі часи групи Perfect читайте у цих статтях:

А тепер давайте перейдемо до останньої групи Perfect Continuous.

Часи Perfect Continuous в англійській мові

Perfect Continuous перекладається як "завершене тривале". Як ви помітили за назвою, ця група часів включає ознаки відразу 2-х груп.

Її ми використовуємо, коли говоримо про тривалу дію (процес) і про отримання результату.

Тобто ми наголошуємо, що дія почалася якийсь час тому, тривало (перебувало в процесі) певний час і в даний момент:

1. Ми отримали результат цієї дії

Наприклад: "Він лагодив машину 2 години" (дія тривала 2 години, а в даний момент у нього є результат - працююча машина).

2. Дія все ще продовжується.

Наприклад: «Він лагодить машину 2 години» (він почав лагодити машину 2 години тому, знаходився в процесі і зараз все ще лагодить її).

Ми можемо говорити, що дія почалася якийсь час тому, тривала і:

• закінчилося/продовжується у цьому,
• закінчилося/продовжувалося до певного моменту минулому,
• закінчиться/продовжуватиметься до певного моменту в майбутньому.

Наприклад

I been cooking цей dinner for 2 hours.
Я готувала вечерю 2:00.

Тобто ви почали готувати 2 години тому і зараз у вас є результат вашої дії - готова вечеря.

Порівняємо цей час з іншими, схожими на нього.

Говоримо про процес (Continuous):

I am painting a picture.
Я малюю картину.

Ми говоримо, що зараз перебуваємо в процесі малювання. Нам не важливо, скільки на це вже пішло часу, нам важливо, що зараз ви залучені до цього процесу.

Говоримо про результат (Perfect)

I має painted a picture.
Я намалювала картину.

Ми говоримо, що зараз у нас є результат - закінчена картина.

Говоримо про результат та процес (Perfect Continuous)

1. I have been painting picture for an hour.
Я малювала картину годину.

Ми говоримо, що зараз у нас є результат - закінчена картина. Також ви наголошуєте, що для отримання цього результату ви знаходилися в процесі малювання одну годину.

2. I have been painting picture for an hour.
Я малюю картину одну годину.

Ми говоримо, що зараз знаходимося в процесі малювання, при цьому акцентуємо увагу на тому, що зайняті цим процесом вже година. На відміну від часів Continuous, де нам важливим є лише те, що відбувається в певний (даний) момент, а не те, скільки ми вже цим займаємося.

Запам'ятайте:якщо ви хочете підкреслити не тільки отриманий результат, але і його тривалість (скільки часу зайняло його отримання), то використовуйте Perfect Continuous.

Загальна таблиця порівняння часів груп Simple, Continuous, Perfect та Perfect Continuous

Давайте ще раз подивимося, за що відповідає кожна група часів. Подивіться на таблицю.

Підсумок

Використовуйте англійські часи в залежності від того, який сенс ви хочете донести до співрозмовника. Найголовніше – розуміти, на чому робиться акцент у кожному з часів.

1. Говоримо про дію, як про факт – Simple.

2. Говоримо про дію, як про процес – Continuous.

3. Говоримо про дію, наголошуючи на результаті - Perfect.

4. Говоримо про дію, наголошуючи, що вона зайняла певний час перед отриманням результату – Perfect Continuous.

Сподіваюся, тепер вам стала зрозумілою логіка англійських часів, і ви зможете донести до співрозмовника правильний зміст.

Чи можливий переклад з однієї мови на іншу? Чим відрізняється переклад від інтерпретації сенсу іншою мовою? Як трактують переклад різних теорій? Чи лише зміст цікавить нас у перекладі, чи хто такі Бармаглот та Брандашмиг? Чи відрізняється англійський "гад" від російської?

Почнемо, мабуть, із прикладів.

Перший приклад - це переклад англійського тексту, виконаний системою машинного перекладу 1: Group I surfactants були identified as being the most promising for tertiary oil recovery since their tension ranges coincide most closely with measured equivalent alkane carbon numbers of crude oils.

Поверхнево-активні речовини групи 1 були ідентифіковані як найбільш перспективний для вилучення третинної олії (нафти), так як серії (діапазони) їх натягу збігалися найбільш близько з числами вуглецю алану виміряного еквівалента неочищених олій (нафт).

Другий приклад взято з книги блискучого сатирика Ю.Полякова:

"...за підрядковим можна перекладати навіть з давньо-азотської мови, яка, як відомо, повністю втрачена. Робиться це елементарно. У підрядковому значенні: У моєї улюбленої щоки, як гранат, Обличчя, як повний місяць, Тіло, як сувоя шовку , Слова, як розсипалися перли.

Завдання поета-перекладача - слідувати, звичайно, не букві, але духу оригіналу:

Нас із Зухрою луноликою
Ніч укриє повилікою..."

Ось так ми й перекладаємо, лавіруючи між Сциллою незграбної дослівності та Харібдою вільної інтерпретації. А як треба перекладати?

Вважається, що перекладати слід так, щоб передати всю повноту змісту оригіналу, включаючи його найтонші відтінки. Мені ця вимога нагадує відомий заклик М.Островського "...прожити... треба так, щоб не було боляче і т.д." Вимога передати у перекладі всю повноту змісту так само категорично, як цей заклик, так само рідко виконується.

У цьому розділі ми ще повернемося до питання про те, наскільки можливий повний переклад, а зараз спробуємо розібратися, як взагалі протікає процес перекладу з однієї мови на іншу.

У принципі для практичних цілей, які ми переслідуємо в цій книзі, всю різноманітність теорій перекладу можна звести до двох основних підходів, трансформаційного і денотативного. Це принаймні спростить наше завдання.

Трансформаційний підхід розглядає переклад як перетворення об'єктів та структур однієї мови на об'єкти та структури іншої за певними правилами.

У результаті трансформації перетворюються об'єкти і структури різних мовних рівнів - морфологічного, лексичного, синтаксичного.

Так, на лексичному рівні ми перетворюємо слова та словосполучення вихідної мови на слова та словосполучення мови перекладу. Тобто, просто кажучи, замінюємо одні за іншими за певними правилами або, точніше, списками відповідностей, менша частина яких зберігається в нашій пам'яті, а більша - міститься у двомовних словниках та граматиках.

Проте не можна забувати, що у складі словосполучень можуть перетворюватися інакше, ніж окремо взяті. Словосполучення – це вже маленький контекст, а контекст, як ви пам'ятаєте, змінює значення слів та впливає на вибір еквівалента в іншій мові.

Таким чином, трансформації (і не тільки на лексичному рівні) ми робимо, як заведено говорити, під управлінням контексту.

Наприклад, якщо трансформувати окремо взяте англійське слово "book", то можна з повною підставою замінити його головними словниковими еквівалентами - іменником "книга" та рядом дієслів "замовляти", "бронювати", "резервувати". Ці ж еквіваленти слова "book" залишаться і при перекладацьких трансформаціях більшості словосполучень із цим словом: "interesting book" - "цікава книга", "book tickets" - "замовляти квитки" тощо.

Однак, якщо ми трансформуємо, скажімо, словосполучення "book value", то отримаємо зовсім інший російський еквівалент "балансова вартість", в якому немає російських еквівалентів окремо взятого слова "book".

Одна з проблем трансформаційного методу, як бачите, полягає в тому, щоб при перекладі за допомогою трансформацій відокремити пов'язані словосполучення від окремих слів, об'єднаних лише граматично, та зробити трансформацію відповідно до результатів такого поділу.

Надійного формального методу виділення пов'язаних словосполучень не існує, тобто, скажімо, для систем машинного перекладу, які здебільшого базуються на трансформаційному підході, тісніший зв'язок між словами "book" і "value" у словосполученні "book value" не помітний - для них таке словосполучення нічим не відрізнятиметься, наприклад, від поєднання слів "book store" (книгарня). Людина виділяє словосполучення такого роду на основі складного аналізу сенсу, а відповідний еквівалент зберігає в пам'яті або знаходить у словнику.

На синтаксичному рівні у процесі перекладу здійснюються трансформації синтаксичних конструкцій вихідної мови у відповідні конструкції мови перекладу.

Прикладом може бути відповідність конструкцій майбутнього часу в російській та англійській мовах: особисті форми службового дієслова "бути" + невизначена форма основного дієслова перетворюються на особисті форми службового дієслова "to be" + невизначена форма основного дієслова. Багато інших прикладів синтаксичних трансформацій при перекладі можна знайти в будь-якому підручнику граматики іноземної мови, наприклад англійської.

Трансформації здійснюються і морфологічному рівні. Найбільш наочний приклад – це трансформація словотвірних моделей. Скажімо, англійська модель освіти віддієслівних іменників "дієслівна основа + суфікс -tion (-sion)" трансформується в російську модель "дієслівна основа + суфікс -ання (-ення)" (наприклад, rota-tion - вращ-ення).

Трансформації під час перекладу необов'язково проводять у межах одного мовного рівня. Так, наприклад, англійська синтаксична структура have (has)+ Participle II може трансформуватися в російську структуру морфологічного рівня з дієслівними приставками з-, на-, про- (наприклад, has done – зробив, have drawn – накреслили, has read – прочитав)

Трансформаційний метод перекладу можна порівняти з розшифровкою зашифрованого тексту за допомогою "книги кодів", роль якої виконує двомовний словник, та "зводу правил дешифрування", викладених у граматичному довіднику.

Давайте проведемо експеримент - перекладемо уривок із роману Грема Гріна " Брайтонський льодяник " , використовуючи трансформаційний підхід, тобто. користуючись лише словниками та своїм знанням правил лексико-граматичної сполучності англійської та російської мов.

Діятимемо, як із розшифровці, тобто. почнемо з першого слова, потім перейдемо до другого і т.д.

"The Boy stood with his back to Spicer staring out across the dark wash of sea. They had the end of the pier to themselves; everyone else at that hour and in that weather was in the concert hall1".

Виконаємо послідовно лексичні та синтаксичні трансформації, використовуючи правила російської лексикограматичної сполучності для вибору еквівалентів та узгодження:

• Воу - хлопчик, хлопець, школяр, юнак (у тексті це слово написано з великої літери, тобто це - власне ім'я, можливо, кличка або прізвисько);
• stood - стояв (синтаксична трансформація англійської форми простого часу в російський її аналог);
• with - з, від, у, при, орудний відмінок керованого слова (вибираємо орудний відмінок, враховуючи значення керованого іменника);
• his - його, своя, не перекладається (за правилами російської стилістики присвійний займенник у такому поєднанні не вживається, не перекладаємо);
• back - спина, назад, підтримувати (вибираємо еквівалент "спина" через присвійний займенник);
• to -до, до (вибираємо "к" за правилом сполучуваності);
• Spicer - Спайсер (власне ім'я);
• staring out - уважно дивлячись (пов'язане словосполучення);
• across - через, крізь (з огляду на поєднання зі словами "морський прибій", виберемо еквівалент "на");
• the - певний артикль, який не перекладається або перекладається як "цей";
• dark – темний;
• wash - миття, прання, прибій (зі зрозумілої причини вибираємо прибій);
• sea ​​- море (тут "моря");
• wash of sea - перекладаємо як стійке російське словосполучення "морський прибій";
• they had... to themselves - був у їх повному розпорядженні (пов'язане словосполучення);
• end - кінець (край);
• of - родовий відмінок керованого слова, що не перекладається;
• the - визначень артикль, що не перекладається або перекладається як "цей";
• pier - пірс, мовляв (тут "пірса", "молу"); everyone - все;
• else - крім;
• at - в, при (вибираємо "в");
• that - той;
• hour - година;
• and - та;
• in - в;
• that - ту;
• weather - погода (тут "погоду");
• was - був (тут "були" за погодженням з російським підлягаючим "все");
• in - в;
• the - визначень артикль, що не перекладається або перекладається як "цей";
• concert hall – концертний зал (атрибутивне словосполучення).

У підсумку, погодивши слова і зробивши деякі перестановки за правилами узгодження та управління російською мовою, отримаємо такий переклад:

(Цей) Хлопчик (хлопець, школяр, юнак) стояв спиною до Спайсера, пильно дивлячись на темний морський прибій. (Цей) край пірсу (молу) був у їх повному розпорядженні; погоду були у концертному залі”.

Що ж, трансформаційним методом, як бачите, можна зробити цілком пристойний переклад. Щоправда, залишиться кілька невирішених питань:

• Хто стояв, хлопчик, школяр чи молодик?
• Цей хлопчик, школяр тощо. чи просто хлопчик, школяр тощо?
• Цей край пірсу чи просто край пірсу?
• Пірс чи мовляв?
• Чому прибій темний, якщо відомо, що вночі смуга прибою світліша за море?

Чи це означає, що трансформаційний метод не дозволяє зробити повний переклад? Чого ж не вистачає в ньому такого, що не дозволяє прояснити ці незрозумілі місця?

Перед тим, як спробувати відповісти на ці запитання, подивимося, як цей текст переклали інші перекладачі. Ось переклад цього уривка зі збірки: Грем Грін "Мене створила Англія" та "Брайтонський льодяник" (переклали "Брайтонський льодяник" Є.Петрова і АТетеревнікова):

"Малястояв спиною до Спайсера, дивлячись вдалинуна темну смугуприбою. На кінці молане було нікого, крім них; такої години і за такої погоди всі були в концертному залі".

Як бачите, ці перекладачі внесли повну ясність до нашого перекладу та вирішили майже всі проблеми. Але вдалося це їм не тому, що вони застосовували якийсь інший підхід, а тому, що їм був відомий ширший контекст (вони знали, що прізвисько одного з героїв цього роману Гріна раніше було перекладено, як Малий і що дія відбувається на молу , а чи не на пірсі).

Проте порівняння перекладів за іншими ознаками показує, що перекладачі справді застосовували як трансформаційний підхід. Про це свідчать слова "далеко" і "смуга", що з'явилися "з повітря", які не можна отримати шляхом трансформацій слів і словосполучень вихідного тексту.

Підхід, який використовували разом із трансформаційним перекладачем цього уривка, називається денотативним. Це другий найпоширеніший підхід до теоретичного тлумачення перекладацького процесу

Відповідно до цього підходу, переклад здійснюється як триетапний процес, що складається з наступних етапів:

• Етапу сприйняття повідомлення вихідною мовою.
• Етапу формування розумового образу (концепту) цього повідомлення.
• Етапу інтерпретації цього способу засобами мови перекладу.

На відміну від трансформаційного, денотативний підхід не встановлює прямий зв'язок між словами та словосполученнями двох мов - переклад по денотативному механізму передбачає вільний вибір засобів мови перекладу для передачі змісту повідомлення вихідною мовою.

Схеми процесу перекладу по трансформаційному та денотативному шляху наведено на Рис. 3.

Мал. 3

Назва цього походить від слова денотат, тобто. фрагмент об'єктивної реальності, з яким співвідноситься як вихідне повідомлення, і його переклад.

Найбільш наочно цей підхід ілюструє переклад ідіом. У наведених нижче прикладах відсутність прямого зв'язку між вихідним текстом та його перекладом очевидно, вони пов'язані лише загальним змістом:

"A stitch in time saves nine" - "Гарна ложка до обіду".

"There is many a slip between the cup and the lip" - "Не говори "Гоп!", не перестрибнувши".

"Out of sight, out of mind" - "З очей геть, з серця геть".

Немає прямого зв'язку між вихідним текстом і перекладом і в тих мовних штампах, про які ми говорили в попередньому розділі, наприклад:

"Mind your step!" - "Обережно, не спіткніться!" "Enjоу your meal!" - "Смачного!" Переклад, виконаний за денотативним методом, іноді називають інтерпретацією, на відміну від власне перекладу, що виконується шляхом трансформації форм однієї мови у форми іншої.

Найчастіше ми вдається до денотативного механізму перекладу через необхідність роз'яснити тим, кому призначений переклад, зміст зверненого до них висловлювання:

"You must show your commitment" - "Ви маєте показати свою готовність брати участь" (наприклад, у проекті).

Якби ми перекладали шляхом трансформацій, то серед російських еквівалентів слова "commitment" не знайшли б придатного (commitment - вручення, передача, взяття під варту, зобов'язання, скоєння, наприклад, злочину).

Відмінності у способі життя та мислення носіїв різних мов досить часто призводять до того, що перекладач буває змушений інтерпретувати, пояснювати те чи інше поняття, вдаючись до денотативного підходу.

Багато таких понять з'являється зараз у пострадянський період. Це не тільки терміни та квазітерміни, які найчастіше транслітеруються і не викликають труднощів під час перекладу (наприклад, "римейк", "фан", "бутік"); це і нові поняття якісної оцінки дій (такі як "integrated" або "counterproductive"), які майже щоразу вимагають від перекладача інтерпретації залежно від контексту та мовної ситуації.

Ми ще повернемося до цього, а зараз, я думаю, у читача виникло цілком закономірне питання: "Як же ми, власне, перекладаємо? Яка з цих теорій відповідає істині?"

Відповідь досить однозначно підказує нам практика перекладу - певною мірою обидві теорії відповідають істині, і при перекладі ми користуємося як одним, так іншим методом.

Перехід від трансформацій до інтерпретації сенсу засобами мови перекладу найточніше описаний В. Н. Комісаровим 2 .

Він виділяє п'ять так званих рівнів еквівалентності перекладу, з яких два перші (рівень слів і словосполучень і рівень речення) співвідносяться з прямими міжмовними трансформаціями, а інші припускають досить вільну інтерпретацію змісту тексту, що перекладається на основі ширшого контексту, ситуації та фонової інформації.

Слід зазначити, проте, що у практиці такий чіткий поділ рівнів річ досить рідкісна. Як правило, перекладаючи, ми застосовуємо своєрідну комбінацію цих двох підходів і той чи інший підхід переважає залежно від перекладацької ситуації, виду перекладу, типу перекладеного тексту і, звичайно, прямо пов'язаний з професійним рівнем перекладача.

Насамперед слід сказати про роль "людського фактора" у виборі одного з цих механізмів.

Скільки б не стверджували протилежне співаки "трудового подвигу", всі ми досить-таки ліниві і схильні йти шляхом найменшого опору, а саме цей шлях пропонує трансформаційний метод.

Переклад по трансформаційному механізму вимагає менше "розумових зусиль" і, як правило, перекладачі воліють його у своїй рутинній роботі, перекладаючи слово за словом, поки не натраплять на таке слово або на таку граматичну конструкцію, які змусять їх змінити порядок слів, перефразувати переклад або взагалі відмовитися від трансформацій і піти шляхом інтерпретації змісту оригіналу (тобто застосувати денотативний підхід).

Наведу приклад з того ж "Брайтонського льодяника":

"Банiстер шнур пiд його шпилькою, i коли ти оговтався шкiри та пишнiть мiб там, вiдповiдає на його брiшки лiстя smoking, хоч шпигуй..."

"Перила хиталися під його рукою, і, коли він відчинив двері і побачив, що всі хлопці тут і курять, сидячи на його мідному ліжку, він гнівно крикнув."

Можна, мабуть, з достатньою підставою стверджувати, що до слів, зазначених курсивом, перекладачі перекладали текст " слово за слово " , тобто. трансформаційним шляхом, і лише натрапивши на конструкцію "found the mob... sitting... smoking", вдалися до денотативного механізму (чому переклад цієї конструкції не можна вважати складною синтаксичною трансформацією, я скажу трохи згодом).

Адже у перекладачів художньої літератури часу на обмірковування, на інтерпретацію, здавалося б більш ніж достатньо, але, по-перше, трансформувати текст легше, по-друге, трансформації нерідко дають цілком прийнятний результат, тому, як то кажуть, "від добра добра не шукають".

При синхронному перекладі на інтерпретацію просто немає часу, тому синхроністи, як правило, переводять за трансформаційним механізмом, часто жертвуючи стилістичною "гладкістю".

При усному послідовному перекладі, коли необхідно запам'ятати і перекласти відразу кілька пропозицій, звісно, ​​переважає денотативний підхід, тобто. інтерпретація і переклад рідко буває структурною копією оригіналу

На вибір підходу, безумовно, впливає і жанр оригінального тексту - у випадку під час перекладу художньої літератури, особливо поезії, переважає денотативний підхід, оскільки завдання такого перекладу як і й не так передати зміст, скільки створити адекватний образ, викликати в читача відповідні емоції та асоціації, а кошти для цього у різних мовах бувають різні (про це ми ще поговоримо).

При перекладі наукової та технічної літератури, навпаки, найважливіше точно передати зміст і тут природно переважають трансформації.

А тепер давайте подумаємо, чи такі різні ці два підходи, трансформаційний і денотативний?

Адже денотативний переклад, тобто. вільну інтерпретацію даного відрізка тексту оригіналу, теж вважатимуться трансформацією, тобто. структурним аналогом цього відрізка тексту іншою мовою. Так, це, безумовно, так, але дві істотні відмінності таки є.

Перша різниця кількісна:

• Трансформації використовуються багаторазово або, як кажуть, є регулярними.
• Перекладні відповідності на основі денотатів (інтерпретації) застосовуються тільки для цього випадку або, як кажуть, є оказіональними.

  What'er I be, old England is my dam!
  So there's my answer to the judges, clear.
  I'm nothing of a fox, nor of a lamb;
  I don't know how to bleat nor how to leer:
  I'm for the nation!
  That's why you see me by the wayside here,
  Returning home from transportation 0 .

  Відповім суддям ясно: рідний край,
  Де б не був я, душі моєї оплот.
  Овечкою виблискувати і виляти лисицею
  Не стану я. Мені дорогий мій народ.
  З цієї лише причини
  З Англії я був вигнаний, але ось
  Додому я зараз повертаюся.

У цьому вся прикладі поетичного перекладу відповідність оригіналу і перекладу окказионально, тобто. доречно лише цього випадку, тоді, скажімо, відповідності " Good morning - Доброго ранку " , " come in - увійдіть " , " open the window - відкрийте вікно " і їм подібні регулярні, тобто. уживані у всіх або майже у всіх випадках.

Правда, переклади ідіом і мовних штампів використовуються багаторазово, але вони все-таки ставляться до відповідностей на основі денотатів, оскільки мають другу відмінність - виражають єдиний і неподільний уявний образ (концепт).

Трансформаційні відповідності відрізка тексту можна розділити на складові (наприклад, "good morning" = "good" - "добрий" + "morning" - "ранок"; "open the window" = "open" - "відкрийте" + "window" - "Вікно"), у той час як відповідності на основі денотату розділити на окремі складові не можна.

Щоб переконатися в цьому, достатньо взяти якусь окрему відповідність, скажімо, з наведеного вище вірша або з мовного штампу "Staff only" - "Стороннім вхід заборонено" і подивитися, чи буде воно правильним.

Легко переконатися, що слово "transportation", взяте окремо, навряд чи означає "вигнання", а слово "staff навряд чи десь може мати значення "сторонній", або "вхід", або "заборонений".

Відповідність з перекладу "Брайтонського льодяника", про який ми говорили вище ("found the mob... sitting... smoking" - "...побачив, що всі хлопці тут і курять, сидячи..."), також не можна вважати трансформацією через його неподільність і окказиональности ( " всі хлопці " не можна, очевидно, вважати регулярним еквівалентом слова " mob " ).

Звичайно, у великих фрагментах навіть поетичних перекладів можна знайти окремі правильні регулярні відповідності, але це не означатиме, що в цілому розумові образи оригіналу та перекладу-інтерпретації не становлять єдине ціле і не створені лише для цього випадку.

Мал. 4

Рис. 4 наочно показано ще одну відмінність трансформаційного методу - він процедурно (алгоритмічно) прозорий, і переклад, виконаний шляхом трансформацій, легко перетворити на зворотний, на відміну від перекладу, зробленого по денотативному механізму - наприклад, зворотний переклад "The Arabian Nights" дасть нам " арабські" або "арабські ночі", але ніяк не "тисяча і одна ніч".

Мені здається, що трансформаційний та денотативний механізми досить переконливо показують, як відбувається процес перекладу. Однак, щоб відповісти на запитання про те, чи всі ми перекладаємо, і показати вплив перекладацьких знань на процес перекладу, його зручно подати у вигляді особливого типу комунікації.

Переклад за допомогою трансформацій

Book describes experimental methods, що є найбільш сприятливим для вивчення речей цих продуктів.

Книга описує експериментальні методики, які найкраще підходять вивчення властивостей цих продуктів.

Переклад як особливий комунікативний акт розглядає "комунікативну теорію перекладу", запропоновану Окаде 4 .

Відповідно до цієї теорії, відправник повідомлення мовою оригіналу "означає" це повідомлення, користуючись своїми системами знань про предмет і про ту мову, якою він формулює своє повідомлення. Ці системи знань називається " тезаурус " , тобто. відправник повідомлення користується своїм предметним та мовним тезаурусом.

Повідомлення отримує перекладач, "розшифровує" його та формулює мовою перекладу, користуючись уже своїм предметним та мовним тезаурусом (причому у перекладача мовний тезаурус складається з двох частин - вихідної мови та мови перекладу).

Потім від перекладача повідомлення надходить одержувачу, тобто. до того, кому воно призначене, і той його інтерпретує знову за допомогою власного предметного та мовного тезаурусу (див. рис. 5).

Мал. 5

Для розуміння процесу перекладу важливо мати на увазі, що тезаурус відправника повідомлення, перекладача та одержувача повідомлення ніколи повністю не збігаються.

Найбільші інформаційні втрати відбуваються у тій ланці ланцюжка комунікації, де здійснюється переклад (перекодування) повідомлення. Почасти це вина перекладача (жоден перекладач неспроможна знати однаково добре обидві мови), почасти ж смислові втрати і розбіжності - результат іншого оформлення повідомлення мовою перекладу та іншого сприйняття одержувачем.

Я вже наводив приклад з англійським словом "commitment", яке в більшості контекстів не зрозуміло російськомовному читачеві чи слухачеві у прямому перекладі і потребує додаткового роз'яснення (тобто російською мовою це поняття має бути інакше оформлене).

Наведу ще один приклад. Американці, які "вчать нас жити" на різних семінарах, люблять користуватися так званим SWAT-аналізом (SWAT – Strengths, Weaknesses, Achievements, Threats) для оцінки діяльності фірм, проектів тощо. Це скорочення зазвичай під час перекладу "розшифровують" так: "сильні сторони, слабкі місця, досягнення та фактори, що загрожують діяльності".

Якось при синхронному перекладі перекладач переклав "threats" дослівно: "загрози". До мене підійшов учасник семінару з Грузії і запитав: "Скажи, дорогий, ось це "загрози", вони що рекет мають на увазі, так?"

Чому в тому самому контексті " achievements " можна перекласти як " досягнення " , a " threat " як " загроза " не можна?! Тому що в даному контексті російською мовою це поняття оформляється по-іншому (м'якше, не так "в лоб") і в незвичному мовному оформленні неправильно сприймається не лише грузинськими учасниками.

Невідповідністю тезаурусів пояснюються багато помилок перекладу, а також той сумний факт, що отримати переклад, який повністю передає всі відтінки сенсу оригіналу, практично неможливо.

Давайте спочатку поговоримо про природу помилок. У перекладацьких помилок два джерела: недостатнє знання мови і недостатнє розуміння того предмета, якому присвячений текст, що перекладається (тобто неповнота мовного, предметного або обох тезаурусів).

Немає сенсу багато говорити про тривіальні речі, про помилки перекладачів-початківців (неправильне вживання часів, ігнорування артиклів, незнання ідіом тощо). Поступово з набуттям досвіду вони зникають. Наведу лише два випадки.

Якось в одній екзотичній країні наш "військовий радник", висловлюючи місцевому генералу невдоволення з приводу запізнення з доставкою техніки до пункту X, сказав: "Хороша ложка до обіду!" Перекладач, не замислюючись, переклав: "A spoon is good for diner".

Вихований генерал, дотримуючись законів східної гостинності, відразу почав запрошувати на обід. Зрештою, всі виявилися задоволені і перекладачеві зійшло з рук.

Часто ми спостерігаємо неповноту двох тезаурусів – мовного тезаурусу перекладача, який не знав ідіоми, та предметного тезаурусу одержувача перекладу – генерала, який замість того, щоб попросити уточнити переклад, подумав, напевно, так: “Загадкова країна Росія. Мабуть, у них у такій формі натякають на те, що непогано б і пообідати”.

Другий випадок пов'язаний з перекладом "Графіка поставок" з російської на англійську, мова в якій йшла про те, що до такого терміну фірма має поставити кран. Перекладач вжив невизначений артикль (a crane) і хитрі "імперіалісти" поставили таку маленьку лебідку, хоча кран був потрібний для монтажу дуже великої установки, де найменша деталь важила кілька тонн.

Звісно, ​​зрештою фірма поставила такий кран, який був потрібний, але... частково з допомогою російської сторони. Графік поставки становив невід'ємну частину договору, а договір був узгоджений і підписаний обома сторонами і, більше того, обидва його тексти, англійська і російська, мали однакову юридичну силу.

Де ж помилився перекладач? Який тезаурус виявився неповним? Я думаю, предметний. Йому треба було пам'ятати про те, що цей графік - частина контракту, а там про цей злощасний кран вже говорилося і не раз. Перекладач у цьому випадку був недосвідчений, досвідчений перекладач точно вставив би певний артикль хоча б для того, щоб підстрахуватися. У гіршому випадку в нього б стали запитувати: "Що це у вас за такий конкретний кран у перекладі, адже нас будь-хто влаштує?" Він би вибачився, і справа з кінцем. Принаймні зайві тисячі доларів за артикль ніхто не платив би.

А взагалі, важка у нас професія, правда? І є такі невідповідності у перекладі, які я ризикнув би назвати неминучими. Давайте про них поговоримо докладніше. Почнемо, мабуть, із англійських артиклів.

За винятком хрестоматійних випадків (предмети, єдині у своєму роді, і повторне вживання одного і того ж іменника) все інше, що стосується певного артикля, для мене, наприклад, "річ у собі". Втім, багато дуже хороших перекладачів зізнавалися мені в тому ж.

Саме для мене незрозуміле це те, чому англійська певний артикль відповідає в російській мові. Я питав лінгвістів, намагався знайти відповідь у літературі - все марно: крім шаманського бурмотіння про категорії визначеності/невизначеності, нічого певного я не почув і не прочитав, а мене цікавить ось що: якщо ми неправильно вживаємо англійський певний артикль, то чому (якому граматичному чи стилістичного порушення) це відповідає російською?

Якщо, наприклад, неправильно вживати німецькі або французькі артиклі, то російською це приблизно відповідатиме неузгодженим родовим і відмінковим закінченням, і ми говоритимемо як "один великий друг російське народом". А якщо неправильно вживати англійську?

В одному підручнику з теорії перекладу 5 англійський артикль пов'язують з інверсією: "Увійшла людина" - "A man came in", а "Людина увійшла" - "The man came in". Втім, і сам автор вважає, що це випадок не універсальний.

А Джон Лe Карре пише, наприклад, про "пролетарську манеру говорити, без артиклів". Пролетарська манера розмови - це малоосвічених людей, тобто. у промові освічених людей певний артикль відіграє свою важливу роль, яка нам, перекладачам, боюсь, не до кінця зрозуміла.

Я думаю, що з цієї причини виникає неминуча неточність при перекладі з російської на англійську, та й з англійської на російську. (Чи в більшості випадків, просто опускаючи артикль у російському перекладі, ми повністю передаємо його роль і значення!)

Хоча й прийнято говорити, що всі мови однаковою мірою можуть передати своїми засобами будь-який зміст, мені все ж таки здається, що такі "ендемічні" мовні засоби, як артиклі, не можуть бути з усією повнотою передані в тих мовах, в яких вони відсутні.

Схожа ситуація з перекладом англійської "you", як "ви" та як "ти". І хоч відомо, що "англійці навіть собаку на "ви" називають", "ти" вони таки говорять, але ось у яких випадках?

Як правило, необхідність "перейти на "ти" в перекладі нам підказує ситуація (дитина, друг, товариш і т.п.), але ось у мене, наприклад, є товариш, якого я знаю років двадцять, і ми з ним досі пір на "ви", а я ж далеко не англієць...

Іншими словами, у разі певного артикля та займенника "you" наш предметний та мовний тезаурус, мабуть, не сповнений, і в цих випадках переклад не передає всього змісту оригіналу або передає його неправильно.

Але це, як кажуть, півбіди. Складність перекладу, принаймні літературного, посилюється ще й тим, що слова, словосполучення і навіть окремі звуки чи літери пов'язані у свідомості носіїв мови не лише з певними значеннями, а й з певними асоціаціями та передати їх у перекладі, мабуть, взагалі неможливо.

Twas brillig, and the slithy toves Did
gyre and gimble in the wabe; All
mimsy were the borogoves And the
mome raths outgrabe.

Beware the Jabberwock, my son! The jaws
that bite, the claws that catch! Beware the
Jubjub bird and shun The frumious
Bundersnatch!

Варкалось. Хлібні шорисі
Пирялись по наві, І
хрюкали зелюки, Як
мюмзики у мові.

О бійся Бармаглота, сину! Він
так лютий і дикий, А в глущі
рим велетень-Злопасний
Брандашмиг!"

Тут я навів дуже талановитий переклад, і все ж таки можемо ми з повною впевненістю сказати, що "хливі шорки" викликають у російських читачів ті ж асоціації і будять такі ж емоції, як "slithy toves" в англійських, або що "Бармаглот і злісний" Брандашмиг" так само лякають чи змішають наших дітей, як "Jabberwock" та "frumious Bundersnateh" англійських?!

Я думаю, що через відмінності у вихованні, способі життя і, як тепер кажуть, "менталітеті" асоціації та емоції у нас з англійцями та американцями нерідко викликаються дуже різними вербальними стимулами, а тому навіть дуже хороший, талановитий переклад цього уривку не можна вважати повним. .

Давайте поставимо такий досвід. Більшість слів у цьому віршику нічого не означає, тому візьмемо близькі до них за звучанням - мені здається, що на основі цих "фонетичних сусідів" і виникають асоціації у російських та англійських читачів. Звичайно, результат, який ми отримаємо, може бути лише непрямим доказом. Складемо таку таблицю:

Таблиця 1

Тепер судіть самі. Мені здається, що емоції (сміх чи страх), викликані цим віршом, наприклад, в англійських і російських дітей, можуть і однакові, але асоціації, основі яких вони виникають, явно різні, тобто. лише на рівні асоціацій переклад не відповідає і не може відповідати оригіналу.

Ви можете справедливо заперечити, що, мовляв, приклад взятий особливий, що поезія, мовляв, взагалі штука специфічна. Добре, наведемо цілком прозовий приклад.

Припустимо, що ми переклали російський вигук "Ах, ти, гад!" як "You, bastard!"

Можна помітити, що, незважаючи на загальну експресивність, асоціації, що викликаються російським словом "гад" (слизький, повзучий, отруйний) та англійською "bastard" (незаконнонароджена дитина, ублюдок), різні. Такий переклад, який часто зустрічається, строго кажучи, не можна вважати повною передачею сенсу.

Перед тим, як завершити цей досить поверховий розгляд загальних теорій перекладу (далі ми ще не раз повертатимемося до окремих аспектів різних теорій), я хочу трохи розповісти про одну екстремальну точку зору на переклад, в якій, на мій погляд, є чимала частка істини.

Лінгвіст і філософ У.Куайн 6 стверджує, що значення визначається виключно впливом мовних форм на одержувача повідомлення і не існує поза мовною поведінкою у вигляді відповідності між мовною формою та її розумовим змістом, яка, як ви пам'ятаєте, визначається конвенцією.

Об'єктивно існує лише " стимульне значення " , тобто. значення як стимул до мовної чи фізичної реакції чи, навпаки, стимульоване цієї реакцією. Усі інші значення суб'єктивні. Наприклад, "Іди!" може об'єктивно означати лише "спонукати до ходіння", оскільки викликає цю реакцію у всіх носіїв російської.

Відповідно, об'єктивний переклад (тобто встановлення відповідностей між мовними формами різних мов) можливий лише з невідомої мови якоїсь загубленої в джунглях племені відомою мовою шляхом на дотримання та реєстрації мовної реакції тубільців. Скажімо, пробіг кролик, і тубільці щось у своїй сказали, тоді сказане може означати " кролик " чи " ось біг кролик " тощо.

Будь-який інший вид перекладу є принципово невизначеним, і не варто говорити про більшу адекватність будь-якого перекладу, оскільки це не доведено.

Є, як бачите, і такий крайній погляд на переклад. Вона багато в чому справедлива, але нехай це вас не лякає - переклад таки існує, і доказ нашої з вами діяльності. Більше того, теорії, про які ми говорили, справедливі і досить об'єктивно описують процес перекладу, що стосується неоднозначності в мові та перекладі, то не забуватимемо про такі потужні засоби її усунення, як контекст і ситуація.

Підбиваючи деякі попередні підсумки нашого короткого екскурсу в теорію перекладу, можна сказати, що Для аналізу помилок переклад зручно і корисно розглядати як комунікативний акт, в якому перекладач виступає посередником і повнота якого залежить від збігу у всіх його учасників двох тезаурусів - предметного та мовного. , причому в останньому чималу роль відіграють асоціації.

Звичайно, у перекладі літературної асоціації відіграють більш істотну роль, ніж у перекладі, скажімо, технічному; різна роль мовного і предметного тезауруса. Але про це поговоримо у наступному розділі.

1 Переклад виконаний системою машинного перекладу "СІМПАР" (см. Штучний інтелект: Довідник-Кн. 1-М., 1990).

2 Комісарів В.М. Слово про переклад, - М., 1973.

3 Meredith G. The Old Chartist (Мередіт Д. Старий чартист / Пер. В. Є. Васильєва / / Англійська поевія в російських перекладах.-М., 1981.

4 Див, наприклад, Каде О. Проблеми перекладу у світлі теорії комунікації / Пер. з ним. // Питання теорії перекладу зарубіжної лінгвістиці,-М., 1978.

5 Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу, - М., 1968.

6 Див: Quine W. Від Logical Point of View. - Harvard Univ. Press. 1953; Quine W. On Reasons for Indeterminancy of Translation // J. ot