Основні світлотехнічні характеристики. Освітлювальні прилади. Типи світильників Світлотехнічні параметри Світлотехнічні характеристики матеріалів

1. Методи та засоби забезпечення безпеки праціу машинобудуванні. Навч. для вузів/В.Г. Єрьомін, В.В. Сафронов, А.Г. Схіртладзе, Г.А. Харламов; за ред. Ю.М. Солом'янцева. - М.: Вищ. шк., 2000. - 326 с.

2. Забезпечення безпеки життєдіяльності у машинобудуванні. Навч. посібник для вузів/В.Г. Єрьомін, В.В. Сафронов, А.Г. Схіртладзе, Г.А. Харламов. - М.: Машинобудування. - 2000. - 392 с.

3. Буралев Ю.В. Безпека життєдіяльності на транспорті: Навч. для вузів / Юрій Васильович Буральов. - М.: Видавничий центр «академія», 2004. - 288 с.

4. Охорона праці машинобудуванні: Учеб. для вузів/Є.Я. Юдін, С.В. Бєлов, С.К. Баланців та ін; за ред. Є.Я. Юдіна, С.В. Бєлова. - 2-ге вид. перероб. та доповнене. - М.: Машинобудування. - 1983. - 432 с.

5. Посібник з розрахунку та проектування природного, штучного та поєднаного освітлення (КСНіП II-4-79 НДІСФ). - М.: Будвидавництво. - 1985.

6. СНіП 23-05-95. Природне та штучне освітлення Мінбуд Росії. - М.: Стройвидав. - 1996. - 48 с.

7. Оболенцев Ю.Б., Гpіндін Е.Л. Електротехнічне висвітлення загальнопромислових приміщень. - М.: Енергоатоміздат. - 1990. - 324 с.

8. Кноpінг Г.М. Освітлювальні установки. - Л.: Енерговидав. – Ленінград від. – 1981. – 288 с.

9. Єпанешников М.М. Електротехнічне освітлення: Навчальний посібникдля студентів вищих. навч. зав. вид. 4-е, перероб. - М.: Енергія. - 1973. - 360 с.

1. Цілі та завдання лабораторної роботи........................................... ..................................3

2. План виконання роботи............................................. .................................................. 3

3. Теоретичні основи виробничого освітлення............................................ ....3

3.1. Класифікація виробничого освітлення............................................... .........3

3.2. Основні світлотехнічні характеристики зорової роботи...........................4

3.3. Джерела світла................................................ .................................................. ...........7

3.3.1. Джерела штучного світла............................................... ...............................7

3.3.2. Природне освітлення................................................ ............................................9

3.4. Нормування освітленості................................................ .......................................9

4. Експериментальна робота.............................................. ................................................16

4.1. Пристрій та робота стенду.............................................. ............................................17

4.2. Пристрій та робота люксметра.............................................. .....................................18

4.3. Методика проведення та оформлення результатів дослідження.............................20

4.3.1. Визначення світлової віддачі ламп.............................................. ............................20

4.3.2. Визначення коефіцієнта відображення............................................... ....................22

4.3.3. Природне освітлення лабораторій............................................... .......................24

4.3.4. Нормування освітленості................................................ ....................................30

6. Контрольні питання.....................................................................................................32

Література................................................. .................................................. ..........................33

1.5. Світильники……………………………………………………... 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА……………………………….. 2.1. Призначення, пристрій, робота люксметра…………………….. 2.2. Порядок виконання роботи…………………………………….

3. Вимоги до змісту та оформлення звіту………………... 4. Контрольні питання……………………………………………… Список літератури……………………… ……………………………. ДОДАТОК………………………………………………………..та правил і гігієнічних нормативів сприяє збереженню здоров'я людини, надає позитивний психологічний вплив на працюючого, підвищує безпеку праці та знижує травматизм на виробництві.

Мета роботи- Вивчення кількісних і якісних характеристик виробничого освітлення, освоєння принципів нормування виробничого освітлення, отримання навичок розрахунку систем штучного загального освітлення, отримання навичок роботи з приладами для вимірювання рівня освітленості на робочих місцях.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Відчуття зору виникає під впливом видимого випромінювання (світла), що є електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 0,38 – 0,76 мкм. Із загального обсягу інформації людина отримує через зоровий апарат близько 80%. Якість отриманої інформації багато в чому залежить від висвітлення. Неправильно спроектоване освітлення не тільки втомлює зір, а й викликає втому організму загалом.

Основні світлотехнічні характеристики

Висвітлення характеризується кількісними та якісними показниками.

До кількіснимпоказниками відносяться:

1) світловий потік F - Частина променистого потоку, сприймається людиною як світло; характеризує потужність світлового випромінювання, що вимірюється в люменах (лм);

2) сила світла J - Просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dF,що виходить від джерела і рівномірно розповсюджується всередині елементарного тілесного кута Ω (вимірюється в стерадіанах) , до величини цього кута: . Сила світла вимірюється у канделах (кд).

3) освітленість Е - Поверхнева щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dF,рівномірно падаючого на поверхню, що освітлюється, до її площі dS(М2): . Освітленість вимірюється в люксах (лк).

4) Циліндричне освітлення - Середня щільність світлового потоку на поверхні вертикального циліндра, радіус і висота якого прагнуть нуля, вимірюється в люксах (лк). Циліндрична освітленість характеризує насиченість приміщення світлом.

5) яскравість У поверхні під кутом α до нормалі - це відношення сили світла dJα випромінюваної, що освітлюється або світиться поверхнею в цьому напрямку, до площі проекції цієї поверхні, на площину, перпендикулярну цьому напрямку: . Яскравість вимірюється в нитках (кд/м2).

Для якісноюоцінки умов зорової роботи використовують такі показники, як тло, контраст об'єкта з тлом, коефіцієнт пульсації освітленості, видимість, показник засліпленості, спектральний склад світла.

1) Фон – це поверхня, де відбувається розрізнення об'єкта.

Фон характеризується здатністю поверхні відбивати світловий потік, що падає на неї. Ця здатність (коефіцієнт відбиття ρ) визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Fотр до падаючого на неї світлового потоку Fпад: .

При ρ > 0,4 ​​тло вважається світлим; при ρ = 0,2 – 0,4 – середнім та при ρ< 0,2 – темным.

2) Контраст об'єкт з фоном K – ступінь розрізнення об'єкта та тла. Контраст характеризується співвідношенням яскравостей об'єкта, що розглядається (точки, лінії, знака, плями, тріщини, ризики або інших елементів) і фону: .

Контраст вважається великим, якщо K > 0,5 (об'єкт різко виділяється на тлі), середнім при K = 0,2 - 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю) і малим при K< 0,2 (об'єкт слабо помітний і натомість).

3) Коефіцієнт пульсації освітленості k E– це критерій глибини коливань освітленості внаслідок зміни у часі світлового потоку:

,

де Е max , Е min, Eср – максимальне, мінімальне та середнє значення освітленості за період коливань. Для газорозрядних ламп k E= 25 - 65%, для звичайних ламп розжарювання k E = 7 % для галогенних ламп розжарювання k E= 1%.

4) Блискість- Підвищена яскравість поверхонь, що світяться, що викликає порушення зорових функцій (засліпленість), тобто. погіршення видимості об'єктів. Пряма блиск з'являється, якщо джерело світла знаходиться безпосередньо в полі зору, відображена - якщо джерело потрапляє в поле зору, відбиваючись у дзеркальних і полірованих поверхнях.

5) Видимість V- Характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Вона залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості, розмаїття об'єкта з фоном, тривалості експозиції. Видимість визначається кількістю порогових контрастів у контрасті об'єкта з тлом:

де kпір – пороговий чи найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає незбагненним цьому тлі.

6) Показник засліплення Р – критерій оцінки сліпучої дії, створюваного освітлювальною установкою.

де V 1 та V 2 - видимість об'єкта розрізнення відповідно при екрануванні та наявності яскравих джерел світла у полі зору. Екранування джерел світла здійснюється за допомогою щитків, козирків тощо.

· світловий потік Ф

· сила світла I d d

· освітленість Е d dS

· яскравість В dI dS

· Фон

· Контраст об'єкт з фоном K

де У 0і У ф- яскравість об'єкта та фону.

· До Єрозраховується за формулою

,

де Е max , Е min , Е ср До Є До Є= 7%, а галогенних До Є = 1%.

ВИБІР МЕТОДУ РОЗРАХУНКУ ОСВІТЛЕННЯ

Світлотехнічні розрахунки може бути виконані методом коефіцієнта використання світлового потоку чи точковим методом.

Метод коефіцієнта використання світлового потоку доцільно застосовувати до розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь за відсутності великих затінень. При розрахунках цим способом враховується як прямий, і відбитий світло.

Точковий метод застосовується до розрахунку загального локалізованого висвітлення, для загального рівномірного висвітлення за наявності істотних затінень. Точковий метод використовується для розрахунку освітленості як завгодно розташованих поверхонь. Відображена складова освітленості враховується приблизно. Висвітлення відкритих просторів на мінімальне освітлення та місцеве освітлення розраховується, як правило, точковим методом.

Таблиця 1

Значення для світильників із типовими кривими

Кількість рядів світильників N, зазвичай, намічається до розрахунку.

При вибраному типі світильника та ламп світловий потік ламп у кожному світильнику Ф 1 може мати 2-3 різних значення. Число світильників в одному ряду N 1 визначається як

де Ф - світловий потік одного ряду світильників.

Сумарна довжина N 1світильників у ряду зіставляється з довжиною приміщення та можливі наступні випадки:

а) довжина світильників у ряду перевищує довжину приміщення. У цьому випадку необхідно або збільшити кількість рядів Nабо компонувати ряди з здвоєних, будованих світильників і т.д., або використовувати більш потужні лампи;

б) довжина світильників у ряду дорівнює довжині приміщення. Світильники розташовуються як безперервного ряду світильників;

в) довжина світильників у ряду менша за довжину приміщення. Світильники в ряді мають у своєму розпорядженні з рівномірно розподіленими по довжині ряду розривами.

Коефіцієнт затіненняслід вводити тільки для приміщень (таких як контори, креслярські зали), де становище працюючого суворо фіксоване і створює часткове затінення, його значення беруть близько 0,8.

Таблиця 2

Таблиця 3

Вибір висоти підвісу ламп в залежності від площі приміщення

Відображає здатність стелі, стін, робочої поверхні та підлоги характеризується коефіцієнтами відбиття стелі р п, стін р с, робочої поверхні, підлоги р. Фактичне значення цих коефіцієнтів визначити важко, тому рекомендується застосовувати орієнтовні значення, керуючись оцінками стану поверхонь, що відображають, наведеними в табл. 4.

Таблиця 4

Значення коефіцієнтів відбиття стелі, стін, робочої поверхні

Закінчення табл.4

Індекс приміщення iвизначається за формулою

де S- площа приміщення, м 2; h- розрахункова висота підвісу (відстань від світильника до робочої поверхні), м; Аі У- ширина та довжина приміщення, м.

Значення коефіцієнта використання світлового потоку можна визначити за табл. 5-9. Звернення до тієї чи іншої таблиці пов'язане з типом джерела світильника, що використовується у системі освітлення.

Сортамент світильників та світлотехнічні характеристики світильників дуже різноманітні. Якщо таблицях не наведені дані щодо конкретного типу світильника, то них дані значення коефіцієнтів використання світлового потоку з типовими кривими сили світла (М, Д, Р), випромінюваного в нижню полусферу.

Таблиця 5

Таблиця 6

Таблиця 7

Таблиця 8

Особи 9

Коефіцієнти використання світлового потоку світильників з типовими кривими сили світла,

випромінюваного в нижню півсферу

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНИХ РОЗРАХУНКІВ ПРИРОДНОГО ТА ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Індивідуальні варіанти до виконання розрахунку беремо лише завдання 1(табл. 22). Приклад, якщо пропонується виконати завдання 1, а порядковий номер за списком у журналі 25, вихідні дані для розрахунку беруться з табл. 23 варіант 017 та табл. 24 варіант 11. Відсутні дані (коефіцієнт запасу, висоту звису світильників, висоту робочої поверхні, коефіцієнт нерівномірності) студентам пропонується знайти самостійно, виходячи з вимог нормативних документів, особливостей варіанту завдання та рекомендацій, наведених у цих методичних вказівках.

Таблиця 22

Завдання для виконання розрахунків виробничого освітлення

Таблиця 23

Варіанти параметрів приміщень

Таблиця 24

Варіанти умов зорової роботи

За результатами виконаних розрахунків складається звіт. Звіт повинен складатися з титульного листа, номера варіанта, формулювання завдання, таблиці вихідних даних, обґрунтування самостійного вибору розрахункових величин, ескізів розміщення світильників, розрахункових формул, цифрових розрахунків та висновків.

Завдання 1.

Методом коефіцієнта використання світлового потоку розрахувати кількість і потужність розрядних джерел світла, необхідні створення нормативної освітленості в приміщенні. Аналогічний розрахунок зробити для ламп розжарювання. Порівняти експлуатаційні витрати під час використання джерел різного типу.

ДОДАТОК

Таблиця П1

Таблиця П2

Таблиця ПЗ

Таблиця П4

Таблиця П12

Світильники з лампами розжарювання для виробничих приміщень

ТаблицяП13

Основні світлотехнічні характеристики

Висвітлення характеризується кількісними та якісними показниками.

До кількісних показників відносяться:

· світловий потік Ф- частина променистого потоку, що сприймається зором людини як світло; характеризує потужність світлового випромінювання, що вимірюється в люменах (лм);

· сила світла I- Просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, що виходить від джерела та рівномірно поширюється всередині елементарного тілесного кута d W., до величини цього кута; вимірюється у канделах (кд);

· освітленість Е- Поверхнева щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, що рівномірно падає на освітлену поверхню dSдо її площі; вимірюється у люксах (лк);

· яскравість Вповерхні під кутом а до нормалі - це відношення сили світла dI, що випромінюється освітлюваною або світлою поверхнею в цьому напрямку, до площі dSпроекції цієї поверхні площину, перпендикулярну до цього напряму, тобто. ; вимірюється в кд×м 2 .

Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники, як тло, контраст об'єкта з тлом, коефіцієнт пульсації освітленості, спектральний склад світла.

· Фон- це поверхня, де відбувається розрізнення об'єкта. Фон характеризується здатністю поверхні відбивати світловий потік, що падає на неї. Ця здатність (коефіцієнт відбиття р) окреслюється відношення відбитого від поверхні світлового потоку Ф отр до падаючого її у світловому потоку Ф пад, тобто.

Залежно від кольору та фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02. . . 0,95.

· Контраст об'єкт з фоном K- ступінь розрізнення об'єкта і фону -характеризується співвідношенням яскравостей об'єкта, що розглядається (точка, лінія, знак, пляма, тріщина, ризику або інші елементи, які потрібно розрізнити в процесі роботи); визначається за формулою

де У 0і У ф- яскравість об'єкта та фону.

Пороговий, або найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає невиразним на цьому тлі, дорівнює 0,01.

· Коефіцієнт пульсації освітленості ДО Е- це критерій глибини коливання освітленості внаслідок зміни часу світлового потоку. Коефіцієнт пульсації До Єрозраховується за формулою

,

де Е max , Е min , Е ср- максимальне, мінімальне, середнє значення освітленості у період коливань; для газорозрядних ламп До Є= 25...65%; для звичайних ламп До Є= 7%, а галогенних До Є = 1%.

Правильно спроектоване та раціонально виконане освітлення виробничих приміщень надає позитивний психофізіологічний вплив на працюючих, сприяє підвищенню ефективності та безпеки праці, знижує втому та травматизм, зберігає високу працездатність.

Відчуття зору відбувається під впливом видимого випромінювання (світла), яке є електромагнітним випромінюванням з довжиною хвилі 0,38...0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання із довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) і зменшується до меж видимого спектру.

Висвітлення характеризується кількісними та якісними показниками. До кількісних показників відносяться:

• світловий потік Ф - частина променистого потоку, яка сприймається людиною як світло; характеризує потужність світлового випромінювання, що вимірюється в люменах (лм);
• сила світла J – просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, що виходить від джерела і рівномірно поширюється всередині елементарного тілесного кута dΩ до величини цього кута; J=dФ/dΩ; вимірюється у канделах (кд);
• освітленість Е-поверхнева густина світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку dФ, рівномірно падаючого на поверхню, що освітлюється dS (м 2), до її площі: Е= dФ/dS , вимірюється в люксах (лк);
• яскравість L поверхні під кутом ?

L = dJ α /(dScosa), вимірюється в кд · м 2 .

• Фон Для якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники як тло, контраст об'єкта з тлом, коефіцієнт пульсації освітленості, показник освітленості, спектральний склад світла.
  - це поверхня, де відбувається розрізнення об'єкта. Фон характеризується здатністю поверхні відбивати світловий потік, що падає на неї. Ця здатність (коефіцієнт відбиття р) визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Ф отр до падаючого на неї світловому потоку Ф пад;
• р = Ф від / Ф пм. Залежно від кольору та фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02...0,95; при р> 0,4 ​​тло вважається світлим;
• при р = 0,2 ... 0,4 - середнім і при р Контраст об'єкт з фоном k

  - ступінь розрізнення об'єкта і фону-характеризується співвідношенням яскравостей об'єкта, що розглядається (точки, лінії, знака, плями, тріщини, ризики або інших елементів) і фону; k = (L ор -L о)/L ор вважається великим, якщо k > 0,5 (об'єкт різко виділяється на фоні), середнім при k = 0,2...0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю ) і малим при k

  Коефіцієнт пульсації освітленості k E - це критерій глибини коливань освітленості внаслідок зміни у часі світлового потоку k E = 100(Е max -Е min)/(2Е cp),

• де Е min, Е max, Е ср-мінімальне, максимальне та середнє значення освітленості за період коливань; для газорозрядних ламп K E = 25...65%, для звичайних ламп розжарювання k E = 7%, галогенних ламп

  розжарювання k E = 1%.

  Показник засліпленості Р о

  - критерій оцінки сліпучої дії, що створюється освітлювальною установкою,

• P o =1000(V 1 /V 2 -1), характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Вона залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості, контрасту об'єкта з тлом, тривалості експозиції.

Видимість визначається кількістю порогових контрастів у контрасті об'єкта із тлом, тобто. V = k/k пір, де k пір -пороговий або найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає невиразним на цьому тлі.Основні світлотехнічні характеристики.

Висвітлення характеризується кількісними та якісними показниками.

Відчуття зору відбувається під впливом світла, яке є електромагнітним випромінюванням з довжиною хвилі 0,38...0,76 мкм. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання із довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) і зменшується до меж видимого спектру.

• · світловий потік До кількісних показників відносяться:Ф
• - Частина променистого потоку, сприймається людиною як світло; характеризує потужність світлового випромінювання, що вимірюється в люменах (лм); · сила світла J - Просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потокуДФ , що виходить від джерела та рівномірно поширюється всередині елементарного тілесного кутаДЩ · сила світла = - Просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку /до величини цього кута;ДЩ
• · освітленість ; вимірюється у канделах (кд); - Просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потокуЕ - поверхнева щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку , що рівномірно падає на освітлювану поверхню, до її площіДS - Просторова щільність світлового потоку; визначається як відношення світлового потоку / , що рівномірно падає на освітлювану поверхню, до її площі(М2); Е=
• · яскравість вимірюється у люксах (лк); L поверхні під кутом б до нормалі - це відношення сили світлаДJб , що рівномірно падає на освітлювану поверхню, до її площі, що випромінюється, освітлюється або світиться поверхнею в цьому напрямку, до площі

проекції цієї поверхні, на площину перпендикулярну до цього напрямку;

вимірюється в кд м -2.

ФонДля якісної оцінки умов зорової роботи використовують такі показники як тло, контраст об'єкта з тлом, коефіцієнт пульсації освітленості, спектральний склад світла. -- це поверхня, де відбувається розрізнення об'єкта. Фон характеризується здатністю поверхні відбивати світловий потік, що падає на неї. Ця здатність (коефіцієнт відображенняз До кількісних показників відносяться: ) визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потокуотр До кількісних показників відносяться: до падаючого на неї світлового потоку ;

пад с = Ф отр/ до падаючого на неї світлового потоку .

Ф Залежно від кольору та фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02...0,95; приз? 0,4 тло вважається світлим; приз Залежно від кольору та фактури поверхні значення коефіцієнта відображення знаходяться в межах 0,02...0,95; при= 0,2 ... 0,4 - середнім і при

Контраст об'єкт з фоном 0,2 - темним.до 0,2 - темним. = (- ступінь розрізнення об'єкта і фону - характеризується співвідношенням яскравостей об'єкта, що розглядається (точки, лінії, знака, плями, тріщини, ризики або інших елементів) і фону; ор -L o)/ вимірюється у люксах (лк); орвважається великим, якщо до ? 0,5 (об'єкт різко виділяється на тлі), середнім при к = 0,2...0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю) і малим при к ? 0,2 (об'єкт слабо помітний і натомість).

Коефіцієнт пульсації освітленості0,2 - темним. е-- це критерій глибини коливань освітленості внаслідок зміни у часі світлового потоку:

0,2 - темним. е = 100(E max -E min)/(2E cp)

де E max , E min, E cp - максимальне, мінімальне та середнє значення освітленості за період коливань; для газорозрядних ламп 0,2 - темним. е=25...65 %, для звичайних ламп розжарювання 0,2 - темним. е= 7%, для галогенних ламп розжарювання 0,2 - темним. е = 1 %.

Системи та види освітлення.При освітленні виробничих приміщень використовують природне освітлення, що створюється прямими сонячними хмарами та розсіяним світлом небосхилу і змінним залежно від географічної широти, пори року та доби, ступеня хмарності та прозорості атмосфери; штучне освітлення, створюване електричними джерелами світла, і поєднане освітлення, у якому недостатнє по норах природне освітлення доповнюють штучним.

Конструктивно природне освітлення підрозділяють на бічне (одно- і двостороннє), що здійснюється через світлові отвори у зовнішніх стінах; верхнє - через світлові отвори в покрівлі та перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бічного освітлення.

У навчальних приміщеннях застосовують бічне лівостороннє природне висвітлення. При ширині приміщення більше б м обов'язково влаштовувати правостороннє підсвічування. Напрямок основного світлового потоку спереду та ззаду від учнів не допускається.

Штучне освітлення по конструктивному виконаннюможе бути двох видів - загальне та комбіноване. Систему загального освітлення застосовують у приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи (ливарні, зварювальні, гальванічні цехи), а також в адміністративних, конторських та складських приміщеннях, у класах та аудиторіях навчальних закладів. Розрізняють загальне рівномірне освітлення (світловий потік розподіляється рівномірно по всій площі без урахування розташування робочих місць) та загальне локалізоване освітлення (з урахуванням розташування робочих місць).

При виконанні точних зорових робіт (наприклад, слюсарних, токарних, контрольних) у місцях, де обладнання створює глибокі, різкі тіні або робочі поверхні розташовані вертикально (штампи, ножиці гільйотинні), поряд із загальним освітленням застосовують місцеве. Сукупність місцевого та загального освітлення називають комбінованим освітленням. Застосування одного місцевого освітлення всередині виробничих приміщень не допускається, оскільки утворюються різкі тіні, зір швидко втомлюється та створюється небезпека виробничого травматизму.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на робоче, аварійне та спеціальне, яке може бути охоронним, черговим, евакуаційним, еритемним (ультрафіолетове випромінювання, укладене в спектральній області приблизно від 0 280 до 0 38 - 0 400 мкм і надає в малих дозах корисна діяна організм людини та тварин), бактерицидним та ін.

Робоче освітлення призначено для забезпечення нормального виконання виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту та є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи в тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення (при аваріях) та пов'язане з цим порушення нормального обслуговування обладнання можуть спричинити вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесуі т.д.

Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна становити 5% нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначено для забезпечення евакуації людей із виробничого приміщення при аваріях та відключенні робочого освітлення; організується у місцях, небезпечних проходу людей: на сходових клітинах, вздовж основних проходів виробничих приміщень, у яких працюють понад 50 чол. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні має бути не менше 0,5 лк, на відкритих територіях – не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовують уздовж кордонів територій, які охороняються спеціальним персоналом. Найменша освітленість у нічний час 0,5 лк.

Сигнальне освітлення застосовують для фіксації меж небезпечних зон; воно свідчить про наявність небезпеки, або безпечний шлях евакуації.

Вплив світлового середовища на здоров'я та працездатність людини

За допомогою зору люди сприймають до 90% необхідної інформації. Світло необхідне для нормальної життєдіяльності людини, збереження її здоров'я та підтримки високої працездатності. Він впливає на тонус, на обмін речовин, на імунні та алергічні реакції та самопочуття людини.

Висвітлення – це використання світлової енергії сонця та штучних джерел світла задля забезпечення зорового сприйняття навколишнього світу. Природне освітлення найбільш сприятливо як органів зору, так організму людини загалом.

Недостатнє освітлення ускладнює зорову роботу, викликає підвищену втому, збільшує небезпеку травм та сприяє розвитку короткозорості. При висвітленні робочого місця, яке не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, ймовірність помилкових дій може зростати в 3 рази. Надмірно яскраве світло сліпить, призводить до перезбудження нервової системи, зменшує працездатність. Надмірна яскравість може викликати фотоопіки очей та шкіри, катаракти та інші порушення.

При плануванні природного, штучного та комбінованого освітлення у виробничих приміщеннях враховується вплив освітленості на працездатність людини.

Раціональне освітлення - один із показників високого рівнякультури праці, невід'ємна частина ергономіки та виробничої естетики. Позитивний вплив правильно вирішеної системи освітлення на продуктивність праці та її якість нині не викликає сумніву. Оптимально підібраний спосіб освітлення робочого місця сприяє підвищенню продуктивності праці на 15-20%, забезпечує психологічний комфорт, сприяє зменшенню зорової та загальної втоми, знижує небезпеку виробничого травматизму.

Основні світлотехнічні характеристики

Видиме світло- Це електромагнітні випромінювання довжиною хвилі від 380 до 780 нм. Висвітлення характеризується кількісними та якісними показниками. До кількіснимпоказниками відносяться:

Променистий потік (Ф)– це потужність променистої енергії електромагнітного поляв оптичному діапазоні хвиль, Вт.

Світловий потік (F)- Це промениста енергія, що викликає світлове відчуття. Одиниця виміру світлового потоку – люмен (лм). Люмен є світловий потік від еталонного точкового джерела в 1 міжнародну свічку, поміщеного у вершині тілесного кута в 1 стерадіан (СР). Світловий потік прийнято оцінювати у просторі та на поверхні. У першому випадку характеристикою є сила світла, у другому – освітленість.

Сила світла (I) –це просторова щільність світлового потоку, що визначається як відношення світлового потоку до величини тілесного кута:

Одиниця виміру освітленості – люкс (лк): 1 лк = 1 лм/м2.

Яскравість (L) –це частина просторової щільності світлового потоку, що виходить від світиться або освітлюваної поверхні у бік ока. Вона залежить від сили світла, кута падіння світлового потоку на площину, кольору предмета та ін.

Одиниця виміру яскравості – 1 кд/м 2 .

Для якісноюоцінки умов зорової роботи використовують наступний ряд показників.

Об'єкт розрізнення– це предмет, окрема його частина або дефект, який потрібно розрізняти в процесі роботи.

Фон- Це поверхня, прилегла безпосередньо до об'єкта розрізнення, на якій він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбиття поверхні.

Коефіцієнт відбиття поверхні (ρ) –це здатність поверхні відбивати падаючий на неї світловий потік, визначається як відношення відбитого світлового потоку F отр до падаючого F пад:

де L ф і L про - відповідно яскравість фону та об'єкта.

Контраст об'єкта розрізнення з фоном вважається великим- при К більше 0,5 (об'єкт і тло різко відрізняються за яскравістю); середнімпри К від 0,2 до 0,5 (об'єкт і тло помітно відрізняються за яскравістю); малимпри До менше 0,2 (об'єкт і тло мало відрізняються за яскравістю).

Коефіцієнт пульсації освітленості (k П) %- критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості в освітлювальній установці внаслідок зміни у часі світлового потоку джерел світла під час їх живлення змінним струмом, що виражається формулою:

де k 0 – коефіцієнт засліпленості, рівний відношенню порогових різниць яскравості за наявності та відсутності сліпучих джерел у полі зору.

Видимість (V) –це здатність ока сприймати об'єкт в залежності від його освітленості, розміру, яскравості, контрасту об'єкта з тлом та тривалості експозиції. Видимість оцінюється кількістю порогових контрастів ( До часу), що містяться в дійсному контрасті ( До д):

Пороговий контраст (До пори) – найменший помітний оком контраст, при невеликому зменшенні якого об'єкт стає невиразним у цьому фоні.

Показник дискомфортухарактеристика якості освітлення, що визначається ступенем додаткової напруженості зорової роботи, що викликається різкою відмінністю яскравостей одночасно видимих ​​поверхонь у освітленому приміщенні. Чутливість ока неоднакова до різних кольорів. Найбільша сприйнятливість спостерігається по відношенню до жовтого та жовто-зеленого кольорів, найменша – до червоного та фіолетового.