дальність, м
800 км (повітряні цілі)
Серійне виробництво розпочато у 1987 році. Мобільна станція «Кольчуга» базується на двох шасі КрАЗ-260.
Історія створення та виробництва
Проектування станції «Кольчуга» здійснювалося у 1980-ті роки. Воно було розпочато у Курському військовому інституті ГРУ СРСР. Тоді ж було закладено основні ідеї комплексу: пасивна радіолокація у всьому діапазоні частот. 1987 року документацію на станцію було передано на донецький завод «Топаз». За словами керівника заводу «Топаз» Юрія Рябкіна, «у тому вигляді, в якому передали документи, „Кольчуга“ непридатна до виробництва… Фахівці нашого КБ повністю переробили станцію.»Після проведення держвипробувань «Кольчуга» була поставлена на озброєння СРСР.
На початку 1990-х років. на озброєнні ЗС України було близько двох десятків станцій «Кольчуга». Така кількість дозволяла повністю забезпечити моніторинг радіоелектронного середовища довкола України на глибину до 300-400 км. Наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років. були здійснені поставки до ряду зарубіжних країн. Зокрема, зроблені у 1991 році, 3 станції були модернізовані та у 2000 році поставлені до Ефіопії через «Укрспецекспорт». На момент 2007 року вартість станції оцінювалася у 5 млн.
Після пуску у виробництво продовжувалися розробки, які були завершені у 2000 році. 2001 року нову «Кольчугу-М» було прийнято на озброєння України. У розробці нової версії "Кольчуги" брали участь ВАТ "Спеціальне конструкторське бюро", Донецький національний технічний університет, київське підприємство "Сатурн", полтавське ВАТ "Елсіс", "Оризон" (м. Сміла), КП НВК "Іскра", "Генератор" (м. Київ), "КрАЗ", кафедра ТОР радіотехнічного факультету НТУУ "КПІ".
Конструкція «Кольчуги-М» захищена 8 патентами та 12 технологічними ноу-хау. Найбільш важливе місце серед них займає технологія мікроелектроніки, на основі якої виготовляється 96 мікроелектронних збірок, які застосовуються у «Кольчузі-М».
Станом на 2003 рік було виготовлено не менше 76 станцій «Кольчуга» та «Кольчуга-М» починаючи з 1987 року. До 1 січня 1992 року на замовлення міністерства оборони СРСР було виготовлено 46 станцій, 14 з яких було призначено для України. З 1992 по 2003 рік було побудовано 30 «Кольчуг» та «Кольчуг-М»: 18 станцій було поставлено до ЗС РФ, 8 – до ЗС України та 4 було продано Китаю. При цьому протягом 5 років з 1996 до 2001 року «Кольчуги» в Україні не вироблялися.
У 2004 році виріб «Кольчуга» був удостоєний Державної премії України. Колектив підприємства за розробку "Кольчуги" був нагороджений чотирма міжнародними нагородами.
За словами Юрія Вікторовича Рябкіна, директора донецької державної акціонерної холдингової компанії (ДАХК) «Топаз», у 2007 році на території України не було жодного працездатного комплексу:
На всю країну немає жодного повноцінного комплексу… За 16 років незалежності у держбюджеті не знайшлося грошей на закупівлю «Кольчуги». В Україні внутрішнього ринку озброєння та військової технікипрактично немає.
Технічні характеристики
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| Електроніка «Кольчуги-М» | |
| Зображення станції зсередини (неопр.) . Архівовано 2 грудня 2012 року. | |
| Зображення станції зсередини (неопр.) . Архівовано 2 грудня 2012 року. | |
«Кольчуга», працюючи за принципом тропосферного поширення, здатна не тільки виявляти, а й розпізнавати наземні (надгоризонтні) та повітряні цілі. У пам'яті системи записані різноманітні зразки передбачуваних цілей. Систему «Кольчуга» важко виявити, оскільки система веде розвідку в пасивному режимі, тобто сама радіохвиль не випромінює. Принаймні «Кольчуга» не може бути виявлена традиційними способами радіоелектронної розвідки.
Комплекс «Кольчуга» складається із трьох станцій. Він здатний з високою точністю визначати координати наземних та надводних цілей, маршрути їх руху на відстані до 600 км у глибину території та на 1000 км по фронту, а для повітряних цілей, що летять на висоті 10 км – до 800 км.
Чутливість радіотракту становить від -110 до -155 дБ/Вт у смузі панорамного огляду. Це забезпечується п'ятьма антенними системами, розрахованими на різну (метрову, дециметрову та сантиметрову) довжину хвилі.
«Кольчуга-М» контролює імпульсне та безперервне випромінювання на частотах 135-170, 230-470 та 750-18000 МГц. Система обладнана паралельним 36-канальним приймачем виявлення та електронікою, здатною виключити фонові сигнали та одночасно супроводжувати сигнали від 200 цілей.
Порівняння з аналогічними системами
| «Кольчуга-М» | 85В6-А «ВЕГА» | Vera-Е | CETC DWL002/YLC-20 | |
|---|---|---|---|---|
| Зовнішній вигляд |  |
Фото | Фото Фото | Фото |
| Рік прийняття на озброєння | 2001 | н/д | 2004 | 2006 |
| Шасі | КрАЗ-260 | Урал-4320 | Tatra 6x6 | North Benz 6x6 |
| Діапазон робочих частот, ГГц | 0,135-0,170; 0,230-0,470 та 0,750-18 | 0,2-18,0 (можливе розширення до 40,0) | 1,0-18,0 (можливе розширення від 0,1-1 до 18-40) | 0,380-12,0 |
| Максимальна кількість цілей, що супроводжуються | 200 | 60-100 | 200 | н/д |
| Дальність виявлення повітряної мети (Н=10 км), км | 800 | 400 | 450 | н/д |
| Середньоквадратичне відхилення вимірювання частот, МГц | 0,4 | 0,5-1,0 | 3,6-21,0 | н/д |
| Час розгортання, хвилин | н/д | 5-10 | 60 | 60 |
| Вартість станції | 24 млн (2011 рік) | н/д | 4-10 млн (2005 рік) | н/д |
Виноски
Участь у виставках та тендерах
Перша демонстрація експортного варіанта "Кольчуги-М" відбулася на виставці озброєнь SOFEX-2000 в Йорданії. У 2001 році нова версія "Кольчуги" брала участь на Всесвітній виставці озброєння в Абу-Дабі. "Кольчуга-М" була повторно продемонстрована в Йорданії на виставці SOFEX-2002. У вересні 2002 р. Держдепартамент США та західні засоби масової інформації заявляли про продаж 4 комплексів «Кольчуга» збройним силам Іраку через Йорданію та звинуватили Україну в порушенні санкцій, накладених проти Республіки Ірак. Ця інформація призвела до «кольчужного скандалу», проте згодом не була підтверджена.
«Кольчуга-М» була продемонстрована у квітні 2002 р. у столиці Малайзії Куала-Лумпурі на міжнародній виставці озброєнь та військової техніки DSA-2002 (Defense Services Asia) – однією з найбільших у регіоні. Компанія «Укрспецекспорт» представила потенційним замовникам країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону озброєння українського виробництва, зокрема «Кольчугу-М».
У жовтні 2002 року комплекс був представлений у Греції на міжнародній виставці озброєнь та військової техніки Defendory International-2002. Система викликала великий інтерес відвідувачів та учасників виставки.
У березні 2003 року Укрспецекспорт показала на шостій міжнародній виставці озброєнь IDEX-2003 (International Defence Exhibition) розробки озброєння та бойової техніки близько 40 підприємств оборонно-промислового комплексу України. Система «Кольчуга-М» стала одним із найпопулярніших стендів виставки та привернула увагу фахівців та потенційних замовників.
Система «Кольчуга-М» перемогла у тендері на систему радіоелектронної розвідки, проведеному КНР у 2001 році. Головним конкурентом комплексу стала система "Зоопарк", виставлена російською компанією "Рособоронекспорт". За результатами порівняння «Кольчуга-М» продемонструвала суттєво вищі тактико-технічні характеристики. У січні 2002 року було підписано контракт між «Укрспецекспортом» та Китаєм на постачання чотирьох установок «Кольчуга-М» протягом року.
Комплекс "Кольчуга-М" був продемонстрований під час МАКС-2009 у Росії.
"Кольчуга-М" була показана у вересні 2010 року під час виставки авіаційної техніки та озброєнь Africa Aerospace & Defence (AAD).
У лютому 2011 року «Кольчуга-М» була представлена у рамках ювілейної, 10-ї виставки озброєнь та військової техніки IDEX-2011 у столиці ОАЕ Абу-Дабі.
З 2012 року підприємство «ТОПАЗ» виконує замовлення на постачання СРР «Кольчуга-М» до Азербайджану. Контракт на постачання в Азербайджан продукції, що випускається на донецькому оборонному заводі «Топаз», було укладено у період 2009-2010 років.
На озброєнні
- Україна Україна- 19 станцій «Кольчуга» та «Кольчуга-М», станом на 2009 рік
- В'єтнам В'єтнам- 4 станції «Кольчуга», станом на 2013 рік
- Грузія Грузія 2008 рік
- Туркменія Туркменія- з 2002 року, в 2004 році було 3 станції «Кольчуга-М»
- Китай Китай- 4 станції «Кольчуга-М», станом на 2002 рік
- Ефіопія Ефіопія- 3 станції «Кольчуга-М», станом на 2002 рік
- Азербайджан Азербайджан- кілька станцій «Кольчуга-М», станом на 2013 рік
- Ізраїль Ізраїль- кілька станцій «Кольчуга-М», станом на 2018 рік.
Див. також
Примітки
- УКРАЇНА ЗВІТНИЛАСЯ ПЕРЕД США ТІЛЬКИ ПО 72 З 76 ВИРОБЛЕНИХ СИСТЕМ "КОЛЬЧУГА" (неопр.)
|
Робочі діапазони частот у семи піддіапазонах, МГц |
|
|
Чутливість приймача з антенних входів (залежить від діапазону), дБ/Вт |
|
|
Діапазон обертання антеної системи по азимуту в ручному та автоматичному режимі, град. |
|
|
Частота обертання, хв -1 |
|
|
мінімальна |
|
|
максимальна |
|
|
Діапазон секторного сканування в будь-якому обраному азимутальному напрямку, град |
|
|
Смуга панорамного огляду, ГГц |
|
|
Смуга аналізу, ГГц |
|
|
Смуга детального огляду, МГц |
|
|
Тривалість безперервної роботи, година |
Мобільна станція дальньої радіотехнічної розвідки «Кольчуга» здатна виявляти та розпізнавати практично всі відомі на цей час активні радіотехнічні засоби, що встановлюються на наземних, морських та повітряних об'єктах, включаючи й ті, що створені на базі «стелс-технологій»
В основу роботи пасивної, наземної, мобільної станції покладено принцип «пасивної» радіолокації. Він полягає в тому, що «Кольчуга» вловлює та аналізує електросигнали, які випускають різні об'єкти, незалежно від того, де вони знаходяться – на землі, на воді чи у повітрі. Будь-який зенітно-ракетний комплекс, корабель або літак-невидимка «стелз» схожі на те, що всі вони оснащені власними традиційними РЛС. Їхнім сигналом і «живиться» «Кольчуга», сама залишаючись непомітною, без ризику потрапити під вогонь засобів ураження. До «кольчужного» комплекту входять три станції. Рознесені на значне видалення одна від одної, у процесі синхронної роботи всі разом вони визначають точні координати мети. Ці дані можна передавати засобам протиповітряної оборони. Комплекс із трьох станцій дозволяє визначати координати наземних та надводних цілей та маршрути їх руху на території до 600 км у глибину (для повітряних цілей на висоті 10 км – до 800 км) та до 1000 км по фронту, що дозволяє реалізувати, зокрема, раннє запобігання системам протиповітряної оборони країни. У станції є п'ять антенних систем метрового, дециметрового та сантиметрового діапазонів, що забезпечують чутливість радіотракту у смузі панорамного огляду від -110 до - 155 дБ/Вт, залежно від частоти. Паралельний 36-канальний приймач виявлення дозволяє миттєво здійснювати безпошукове за частотою виявлення, аналіз та класифікацію сигналів джерел радіовипромінювання без обмеження густини вхідного потоку у всьому діапазоні частот від 130 до 18 000 МГц.
Всі операції з виявлення та розпізнавання джерел радіовипромінювання станція виконує повністю автоматично, при цьому потужний бортовий комп'ютер здійснює аналіз та числову обробку, а також розпізнавання виявлених цілей шляхом порівняння їх параметрів із банком даних, а результати виводяться на монітор із картою місцевості. Спеціальні перешкодні селектори дозволяють виключати з відповідної обробки до 24 сигналів, що заважають, а селектори супроводу дозволяють синхронно виділяти і супроводжувати сигнали від 32 цілей. Для виконання станцією всіх основних завдань штатного режиму потрібен лише один оператор (два інші включені до складу екіпажу для забезпечення режиму цілодобової роботи), який керує роботою станції у діалоговому режимі з персональним комп'ютером. Станції «Кольчуга» розміщуються на автомобілях підвищеної прохідності(в українському варіанті – КраАЗи), оснащені автономними джерелами живлення, кондиціювання, вентиляції – та можуть працювати в діапазоні температур від -50 до +50 градусів за Цельсієм.
Комплекс дальньої радіотехнічної розвідки «Кольчуга» прийнято на озброєння ЗС України.
Нашуміла "Кольчуга": хто і як її створював
На тлі політичних пристрастей мало хто помітив скромне повідомлення про те, що група вчених та інженерів Донбасу стали лауреатами Державної премії України у сфері науки та техніки 2004 року.
Такого результату в галузі радіотехніки та комп'ютерно-інформаційних технологій наука та інженерія Донбасу не знали вже давно. Власне, як і того прориву, який зробили донецькі експериментатори-дослідники у прямому та переносному значенні не лише у вітчизняній, а й у світовій науці. Йдеться про створення нової високоефективної системи стратегічної розвідки "Кольчуга", яка стала гарантом національної безпеки країни. Те, чого досягли українські дослідники та інженери у створенні комплексу нового покоління дальньої радіотехнічної розвідки стратегічного призначення(Виробництво державної акціонерної холдингової компанії "Топаз"), викликало справжній шок і паніку у американських конкурентів. Адже нова станція радіотехнічної розвідки "Кольчуга" перевершує всі схожі комплекси Сполучених Штатів. Технічні характеристикикомплексу дозволяють виявляти об'єкти на відстані 600-800 кілометрів і на небі, і на морі, і на суші. Станцію прийнято до експлуатації Збройними силами України.
"Кольчуга" - сплав найновіших досягнень науки та техніки, партнерської співпраці провідних підприємств України та вищої школи. Не дивно, що серед лауреатів Державної премії України доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи Донецького національного технічного університету Євген Башков, з яким поговорив наш кореспондент.
Як був розвіяний міф про "невидимість"
Євгене Олександровичу, хто ще з розробників "Кольчуги" став лауреатом Державної премії України?
Насамперед, голова правління Державної акціонерної холдингової компанії "Топаз" Юрій Вікторович Рябкін, чиє підприємство спеціалізується на випуску цього найскладнішого наукомісткого обладнання. Серед лауреатів - Валерій Іванович Малєв - генеральний директордержавної компанії "Укрспецекспорт". На жаль, нагороду присуджено йому посмертно. Група провідних фахівців ВАТ "Спеціальне конструкторське бюро радіотехнічних приладів" дочірнього підприємства ВАТ "Топаз" – Микола Мефодійович Гришко, В'ячеслав Валентинович Коротков, Василь Васильович Марченко, Валерій Всеволодович Карнаух. Усього дев'ять осіб.
Створення "Кольчуги" - це яскравий приклад творчої колективної праці. Розробка та запуск у виробництво такого інноваційного виробу зажадали повної, я сказав би самозабутньої, віддачі від кожного. Люди працювали, не рахуючись з часом, витратами, нерідко однією ентузіазмі. Тільки невпинний пошук нових наукових результатів, організаційних, технічних і технологічних рішень кожному етапі дозволили отримати такий вражаючий результат.
Чим перевершує новий комплекс української радарної установки американські аналоги?
Свого часу Сполучені Штати запустили у виробництво літаки зі спеціальним покриттям і спеціальною конфігурацією, що слабко відбивають радіоелектронне випромінювання, так звані літаки-невидимки. Службам ППО важко було засікти їх у повітрі, оскільки дуже слабкий відбитий сигнал не могли вловити станції радіолокації. За тисяч бойових вильотів (у війні з Іраком) ці літаки мали стовідсоткове виживання. На ці надтаємні технології США витратили величезні гроші.
А донецькими вченими та інженерами створено такий комплекс, який, не виявляючи себе (у цьому теж одна із суттєвих переваг), точно встановлює не лише координати такого "літака-невидимки", а й визначає його тип. Усі операції з виявлення та розпізнавання джерел радіовипромінювання станція виконує автоматично.
Чи можете сказати, що ми в цій справі перевершили американців?
Так. Якщо американці вклали, за деякими оцінками, у свої надсекретні технології понад трильйон доларів, то вартість української станції набагато менше. Таким чином, створивши "Кольчугу", ми розвіяли міф американців про свою невидимість для радіолокації супротивника і, отже, невразливість.
І якою була реакція США на ваш контрудар?
Фактично ця станція була зроблена у 1990-2000 роках. Після високих оцінок на міжнародних виставках вона отримала попит у низки зарубіжних покупців. Ось тоді американці захвилювалися та звинуватили Україну у продажу нової установки Іраку, заявивши про санкції. Проте пошуки "Кольчуги" в Іраку, як відомо, виявилися безрезультатними.
Все життя присвячене удосконаленню розробок
Чи маємо право в принципі продавати таку продукцію?
Безперечно, як будь-яка незалежна країна. Але, звичайно, це має робитися з урахуванням усіх аспектів, зокрема й політичних. Американці і до цього внесли певну напруженість. У класі пасивної радіолокації наша станція – найкраща у світі. Звичайно, вона має попит, хоча американці припиняють спроби деяких країн її придбати.
Скажіть, а хто ж першим за заслугами оцінив таку роботу?
Покупці і ті ж американці. Після того, як США у такий непрямий спосіб дали найвищу оцінку "Кольчузі", було ухвалено рішення про висунення розробки на здобуття Державної премії України. І нарешті Указ президента України від 9 грудня 2004 року. Але головне - не в цьому, хоча здобути таку нагороду, безумовно, почесно та приємно. Головне, на мою думку, у тому, що наші розробки запущені у виробництво. Адже саме з цим комплексом донецькі вчені, конструктори, інженери, виробничники змогли вийти на світовий ринок наукомісткої високотехнологічної продукції, довівши, що Донбас не лише вугілля видобуває.
Коли ж ви чекаєте на офіційну процедуру вручення свідоцтв та премій?
Зазвичай це відбувається у лютому-березні. Тепер нагороди вручатиме новий президент. Тож живемо в очікуванні цього дня.
Скільки особисто у вас часу пішло на розробку?
Це результат багаторічної роботи. Практично понад тридцять років я займаюся дослідженнями в галузі створення ефективного апаратного та програмного забезпеченнякомп'ютерних систем спеціального призначення. Звідси і мій внесок у розробку.
Чий же внесок, на вашу думку, із фахівців був більш суттєвим?
- "Кольчуга" - це органічний сплав досягнень у галузі мікроелектроніки, радіотехніки, вимірювальної техніки та комп'ютерних технологій. Обробка інформації в комплексі відбувається і в радіотракті, вимірювальних блоках, обчислювальної частини. Розробники всіх складових комплексу, виробничники повинні були викластися "на всі сто" для отримання такого вражаючого результату.
Чверть доходу – у науку
Ваш погляд на українську науку загалом. Як вона виглядає на загальному фоні світових здобутків?
Останніх ми не пасемо. Є країни, котрі взагалі не займаються наукою. За часів Союзу Україна була одним із провідних наукових центрів. На жаль, зберегти весь цей потенціал не вдалося, але Україна, на мою думку, має результати світового рівня в космічній техніці, літакобудуванні, радіотехніці, спеціальній техніці.
Є певні успіхи у галузі природничих наук, це стосується й досліджень у сфері комп'ютерно-інформаційних технологій. Загалом, на мою думку, фундаментальна наука у нас розвивається слабко, бо дуже затратна. Та сама ядерна фізика, наприклад. Тут потрібні дуже дорогі експериментальні установки, сучасні комп'ютерні системи, про які доводиться хіба що мріяти. У цьому плані ми, на жаль, не можемо конкурувати з жодною провідною країною світу. Я часто буваю на різних міжнародних конференціях, присвячених вищій освітіі науковим дослідженняму європейських країнах. Фінансування вузів, наукових досліджень просто несумісне з нашим. Наукові лабораторії оснащені найсучаснішим обладнанням. А ми, як і раніше, беремо все за рахунок кмітливості та вмілих рук. І в цьому нам також немає аналогів.
Життя показує, і це очевидно на прикладі вашого високотехнологічного комплексу, що наука теж може заробляти собі на життя і розвиток.
У сучасній українській науці відбуваються серйозні трансформаційні процеси. Наприклад, якщо раніше прикладна наука фінансувалася з бюджету, то сьогодні держава практично не в змозі її утримувати, а можливо, зараз і не повинна цього робити. Безперечно, дослідження в галузі фундаментальних наук мають підтримуватись державою. Прикладна наука повинна жити за рахунок коштів тих підприємств, які потребують її результатів. Саме запровадження результатів досліджень визначає становлення та рівень сучасного наукомісткого виробництва. У нас в Україні не всі підприємства розуміють: щоб рости та розвиватися, необхідно поставити виробництво на сучасну наукову основу, що потребує вкладень у науку, які окуплять себе згодом.
Як приклад такого розуміння наведу Новокраматорський машинобудівний завод, де понад 15 відсотків доходу вкладають у науку, і два відсотки – у навчання працюючих. Провідні фірми та компанії Заходу вкладають у наукові дослідження від 15 до 25 відсотків доходу. Якщо підприємство не дотримується цього правила, воно ризикує бути відкинутим на узбіччя прогресу. На жаль, у нас існує інша думка: витрачатися на науку - марнуватися. Хоча розуміння того, що треба виділяти гроші на наукові дослідження та розробки у будь-якій галузі економіки, вже проглядається. Є й адреси такої взаємовигідної співпраці. Серед них можу назвати і наш Донецький національний технічний університет, який отримує цікаві та практично затребувані замовлення від низки підприємств.
Чи виявляють ваші студенти інтерес до вдосконалення комп'ютерних технологій та науки в цілому?
У нашому вузі є два факультети, які займаються комп'ютерною технікоюі інформаційними технологіями. Попит на ці спеціальності у випускників шкіл дуже великий. Тут найбільші конкурси. В якості прикладу. Кафедра електронної технікимає свою філію на "Топазі". Студенти там проходять практику, а після закінчення вишу найкращі з них залишаються на цьому підприємстві працювати. Минулого року, за спеціальною угодою з "Топазом", наші п'ятикурсники вирушили до Таганрозького державного технічного університету - провідного російського вишу в галузі радіоелектроніки, щоб пройти навчання у найкращих професорів. Слід зазначити, що з 2005 року наш університет проводитиме набір абітурієнтів за спеціальністю "Радіотехніка". Тож попит народжує пропозицію.
Щодо наукової роботи у вузі, то тут завжди знаходяться розумні, тямущі студенти, які з великим інтересом ставляться до наукової діяльності. Таким студентам довіряється виконання курсових та дипломних робітза тематикою, пов'язаною із замовленнями виробництва. До речі, успішна наукова роботастудентів під керівництвом вчених ДонНТУ, які працюють на теми промислових підприємств, багато в чому впливає перспективу їх працевлаштування.
Судячи з прізвища, вам за народженням зумовлено стати вченим.
Думаю, прізвище великої ролі не відіграє, але я можу з гордістю сказати, що мій батько був відомим вченим, інженером, лауреатом двох премій – Ленінською та Державною. Олександр Ілліч Башков займався конструюванням вугільної техніки, багато років був директором інституту "Донгіпровуглемаш". Батько і виховав у мені любов до інженерної роботи, наукових досліджень, хоча область науки в мене зовсім інша. Сподіваюся, він би зараз пишався мною.
Катерина КУЦЄВА
Створення СРР «Кольчуга-М»
Активне застосування стелс-технологій у побудові військової техніки зводиться до одного - зменшення радіопомітності власної військової техніки. Але стара як світ приказка «на кожен меч, знайдеться і свій щит» виправдовує своє багатовікове існування. "Кольчуга" як засіб радіотехнічної розвідки якраз і розроблялася з метою протидії новим можливостям зниження радіопомітності. Принцип роботи СРР «Кольчуга-М» заснований на пасивному відпрацюванні радіосигналу засобів радіолокації супротивника. Ці засоби є обов'язковими для будь-якої військової техніки при виконанні своїх безпосередніх завдань за призначенням. Хоча сигнали від таких коштів досить різноманітні, але вони є і можна ідентифікувати за ними об'єкт, на якому встановлені дані кошти. Цей принцип, хоч і простий у викладі, виявився важко вирішуваним насправді. Від теорії, створення концепції, розробки алгоритмів виконання та обчислення, проектів та досліджень до втілення всього цього у виробництві, що працює, фахівцям ВАТ «Топаз» знадобилося близько восьми років. Роботи над проектом розпочалися 1993 року. У 2000 році роботи з будівництва нової станціїрадіотехнічної розвідки повністю закінчено (у варіант для експортних поставок, а 1998 року «Колчуга-М» була готова до виробництва для української армії). У роботі над «Кольчугою-М» брали участь понад шість підприємств та конструкторських бюро. Сьогодні вона здатна виявляти практично всі активні РТС будь-яких носіїв. Основне призначення – елемент ППО. Пасивне виявлення атакуючої військової техніки, зводить нанівець, встановлені ними елементи «стелс-технологий». До того ж, виявлені об'єкти не зможуть дізнатися про своє виявлення та, відповідно, вжити заходів або виявити саму «Кольчугу-М».
ТТХ СРР «Кольчуга-М»:
- «Кольчуга-М» може входити до комплексу з 3-4 станцій, який виявляє та визначає об'єкти наземного та надводного типу на відстані до 600 кілометрів, а літальні об'єкти за висотою до 10 кілометрів та на відстані до 800 кілометрів.
- станція використовують 5 антен м/дм/см діапазонів із чутливістю 90-110 дБ/Вт;
- має 36-канальний приймач паралельного виконання з миттєвим виявленням об'єктів без пошуку за частотою, що проводить аналіз із наступною класифікацією виявлених сигналів у частотному діапазоні 130-18000 МГц;
- забезпечує автоматичне проведення виявлення та розпізнавання, використовуючи потужності бортового комп'ютера та банк даних різних параметрівз виведенням результатів на монітор;
- спецселектори дозволили виключити сигнали, що заважають виявленню та визначенню, і відстежувати до 200 об'єктів;
- Секторний діапазон сканування від 30 до 240 градусів;
- Помилка на пеленг (СКП) 0.3-5 градусів;
- Вимірювальний діапазон імпульсів за тривалістю 0.5-31.25 мкс;
- вимірювальний діапазон імпульсів проходження 2-79999 мкс;
- Помилка по вимірювальних діапазонах (СКП) не більше 0.1 мкс;
- Помилка за частотою ±11 МГц;
- Гарантійний термін 24 роки;
- Робочі температури ±50 градусів;
- цілодобовий бойовий розрахунок 7 осіб, у мирну годину 3-4 особи;
- шасі КрАЗ-6322РЕБ-01, що використовується.
Вперше на загальний огляд "Кольчугу-М" представили на Йорданській виставці "SOFEX-2000". Вартість однієї станції 5.6 мільйонів доларів. Аналогу СРР «Кольчуга-М» щодо ОПХ немає. Помітно перевершує система за параметрами та найближчими конкурентами:
- «Авакс» виробництва Сполучених Штатів відстає за дальністю виявлення на 200 кілометрів, нижня планка частотного діапазону більша за 1900 МГц;
- «Віра» чеського виробництва, що відстає по дальності виявлення на 350 кілометрів, нижня планка частотного діапазону більша на 700 МГц;
- «Вега» російського виробництва, відстає за дальністю виявлення на 400 кілометрів, нижня планка частотного діапазону більша за 70 МГц;
Звідси і витікає практично необмежена стеля РТС, які «Кольчуга-М» може виявити та ідентифікувати. Але фахівці ВАТ «Топаз» не зупинилися на досягнутому та постійно проводять дослідження для покращення та модернізації СРР «Кольчуга-М». Це не залишилося непоміченим потенційними закордонними покупцями, ведуться постійні переговори щодо постачання, укладаються контракти. Постійна співпраця з донецьким НТУ та державним холдингом «Топаз» дає не лише нові ідеї щодо розвитку комплексу, а й приплив нових спеціалістів на виробництво.
Створення СРР «Кольчуга-М» - це не тільки створення нового елемента ППО, а й успішне вирішення низки завдань з модернізації високотехнологічних потужностей для виробництва високочастотної електроніки, створення антенних конструкцій та іншої високотехнологічної техніки та обладнання, про що говорять запатентовані рішення та технологічні ноу- хау.
Попит на систему ППО «Кольчуга-М» дає змогу збільшувати робочі місця на підприємстві, залучати молодих спеціалістів та працювати над цим та іншими інноваційними проектами. На черзі комплекс протидій засобам зв'язку «Мандат», який також випускається за радянських часів заводом «Топаз». За словами конструкторів, модернізований комплекс, обійде за своїми характеристиками конкуруючі аналоги.
Саме успіх системи дальньої пасивної радіотехнічної розвідки «Кольчуга-М» за повної підтримки укрспецекспорту дав поштовх для подальшого розвитку всім підприємствам, які брали участь у її створенні, серед яких «КрАЗ», «Оріон» та «Іскра».
На даний момент «Кольчугу-М» мають на своєму озброєнні та використовують за призначенням такі держави:
- Україна 2-4 одиниці;
- Китай 4-8 одиниць;
- Туркменістан 4 одиниці;
- Грузія 2-3 одиниці;
- Ефіопія 3 одиниці.
Джерела інформації:
http://www.military-informer.narod.ru/pvo-kolchuga.html
http://nazadvgsvg.ru/viewtopic.php?id=787&p=28
http://www.ukrspecexport.com/index/catalogue/t/airdefence/lang/ru/id/71