А1 РОЛЬ БІОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ ПРИРОДНОНАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ, У ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДЕЙ.
ТЕОРІЯ
БІОЛОГІЧНІ НАУКИ
Вчені – біологи
· У. Гарві відкрив механізм кровообігу; виготовив мікроскоп заклали основи сучасної анатомії та фізіології.;
· Р. Гук описав клітинну будову пробки (рослини); ввів термін «клітина»;
· О.Левенгук спостерігав під мікроскопом (збільшуючим у 300 разів) найпростіших, бактерії, сперматозоїди;
· К.Бер спостерігав яйцеклітину ссавців;
· Р.Броун відкрив клітинне ядро;
· К. Лінней створив систему класифікації рослин та тварин;
· Т.Шванн, М.Шлейден незалежно один від одного сформулювали клітинну теорію,
· Р.Вірхов створив вчення про клітинну патологію, ввів постулат: «кожна клітина з клітини»;
· Ч. Дарвін створив еволюційну теорію;
· Г. Мендель відкрив закон успадкування ознак, що сприяло народженню генетики як науки;
· Л.Пастер відкрив принцип вакцин, заклав основи мікробіології та імунології;
· Чарльз Дарвін створив цілісну теорію еволюції шляхом природного відбору.
· І.Мечников сформулював фагоцитарну теорію,
· І.Павлов - вчення про рефлекс
· А. Гумбольдт досліджували взаємодію організмів з навколишнім середовищем та його залежність від географії
· К. Ландштейнер відкрив групи крові людини,
· Грегор Мендель, закони генетики
· Дж. Вотсон та Ф.Крік розшифрували структури ДНК
· В. І. Вернадський про зв'язки живих організмів з неживою природою (вчення про біосферу)
МЕТОДИ БІОЛОГІЧНИХ НАУК
Найбільш загальними методами дослідження біології є:
· спостереження (дозволяє описати біологічні явища),
· порівняння (дає можливість знайти загальні закономірності у будові та життєдіяльності різних організмів),
· експеримент, чи досвід, моделювання (допомагає вивчати властивості біологічних об'єктів у контрольованих умовах, імітуються багато процесів, недоступних для безпосереднього спостереження або експериментального відтворення),
· історичний метод (дозволяє на основі даних про сучасний органічний світ та його минуле пізнати процеси розвитку живої природи)
ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Селекція як наука вирішує завдання:
1) збереження біосфери 2) створення агроценозів 3) створення нових добрив
4) виведення нових порід та сортів
е2. Спеціальність вченого, який вивчає тонкі структури хромосом, називається
1) селекціонер 2) цитогенетик 3) ембріолог 4) анатом
3. Систематика - це наука, що вивчає:
1) зовнішня будова організму 2) функції організму 3) спосіб життя організму
4) родинні зв'язки організму
4. Функції людського організму вивчає наука
1) анатомія 2) фізіологія 3) психологія 4) гігієна
5. Орнітологія – це наука про
1) рибах 2) плазунів 3) ссавців 4) птахів
6. Сезонні зміни у житті рослин та тварин вивчає наука
1) мікологія 2) іхтіологія 3) фенологія 4) палеонтологія
7. Як називається вчення про походження та розвиток людини
1) ембріогенез 2) антропогенез 3) філогенез 4) гаметогенез
8. Яка наука вивчає різноманіття організмів та розподіл їх за групами
1) генетика 2) зоологія 3) систематика 4) палеонтологія
9. Виведенням нових порід та сортів займається
1) агроном 2) мікробіолог 3) селекціонер 4) агротехнік
10. Яка наука вивчає взаємозв'язки організмів та середовища їх проживання
1) генетика 2) екологія 3) гігієна 4) фізіологія
11. Різноманітність видів тварин, поєднання їх у таксономічні категорії вивчає наука
1) палеонтологія 2) екологія 3) систематика 4) анатомія
12. Вивченням передачі спадкових ознак організму займається
1) ботаніка 2) зоологія 3) генетика 4) екологія
13. Як називається метод Павлова, що дозволив встановити рефлекторну природу виділення желудка.
1) спостереження 2) опис 3) моделювання 4) експеримент
14. Вчений хоче з'ясувати закономірності успадкування кольору очей у дітей у кількох поколіннях однієї сім'ї. Яким методом він скористається?
1) експериментальним 2) гібридологічним 3) генеалогічним 4) спостереження
15. Який метод використовується для вивчення мікроскопом пересування амеби
1) моделювання 2) експерименту 3) порівняння 4) спостереження
16. Вперше виявлений вченим у природі організм вивчається за допомогою методу
1) моделювання 2) спостереження 3) експеримент 4) порівняння
17. Який із перерахованих методів відноситься до анатомії
1) аналіз крові на гемоглобін 2) електрокардіограма 3) рентгенографія
4) вимірювання тиску
18. За допомогою якого методу вивчають сезонні зміни у живій природі
1) експеримент 2) спостереження 3) проведення досвіду 4) палеонтологічного
19. Який метод використовують у селекції для отримання ознак у потомства
1) схрещування 2) самозапилення 3) спостереження 4) порівняння
20. Основним методом дослідження в саами ранній період розвитку біології був
1) експеримент 2) мікроскопія 3) порівняльно-історичний 4) спостереження та опис
21. Система найбільш загальних знань у галузі науки – це
1) теорія 2) експеримент т 3) факт 4) гіпотеза
22. Клітинну теорію сформулювали
1) Мюллер і Геккель 2) Гук та Броун 3) Вірхов та Пастер 4) Шванн та Шлейден
23. Закони наслідування ознак вивчав
1) Мечников 2) Павлов 3) Дарвін 4) Мендель
24. З яких речовин складаються живі організми
1) тільки з органічних 2) тільки з неорганічних 3) з органічних та неорганічних
4) в основному з органічних
25. Чим живе відрізняється від неживого
1) здатністю змінюватися 2) клітинною будовою 3) рухом 4) атомною будовою
26. У живих тілах, на відміну від неживих, присутній
1) вода 2) вуглець 3) азот 4) білок
27. Обмін речовин та перетворення енергії – це ознака, за якою можна відрізнити
1) нижчі рослини від вищих 2) живе від неживого 3) одноклітинних від багатоклітинних
4) тварин від людини
28. Процеси окислення та синтезу нових молекул органічних речовин виявляються на рівні організації живої природи
1) видовому 2) біосферному 3) клітинному 4) організмовому
29. Мінімальний рівень організації життя є
30. Найвищим рівнем організації життя є
1) біосферний 2) молекулярний 3) організмовий 4) клітинний
31. Взаємозв'язок систем органів людини розглядають лише на рівні організації
1) клітинному 2) молекулярному 3) організмовому 4) видовому
32. Хімічний склад організмів вивчають лише на рівні організації
1) видове 2) біосферне 3) молекулярне 4) екосистемне
33. Першим надорганізмним рівнем життя є
1) біосферний 2) біогеоценотичний 3) популяційно-видовий 4) клітинний
1) молекулу ДНК 2) вірус крові 3) інфузорію 4) мурашник
А2 КЛІТИННЕ БУДОВА ОРГАНІЗМІВ ЯК ДОКАЗ ІХ РОДНИЦТВА, ЄДНІСТЬ ЖИВОЇ ПРИРОДИ.
Допоможіть пліз
1. Що свідчить про спорідненість всіх видів рослин та тварин?
а) участь їх у кругообігу речовин; б) взаємозв'язок організмів та середовища;
в) клітинна будова організмів; г) пристосованість організмів до довкілля.
2. Яка теорія узагальнила знання про схожість будови та функції клітин
рослин, тварин, людини, бактерій?
а) еволюції; б) клітинна; в) походження людини;
г) індивідуального розвитку організмів.
3. Які функції у клітині виконує цитоплазма?
а) забезпечує взаємодію ядра та органоїдів;
б) надає клітині форми; в) забезпечує взаємодію ядра та органоїдів;
г) захищає вміст клітин від впливу середовища.
4. Процес окислення органічних речовин до вуглекислого газу та води зі звільненням
енергії відбувається в
а) хлоропластах; б) мітохондріях; в) лізосоми; г) комплекс Гольджі.
5. Фотосинтез відбувається у клітинах організмів, що мають
а) ядро; б) мітохондрії; в) хлоропласти; г) хромосоми.
6. У процесі енергетичного обміну органічні речовини
а) розщеплюються; б) утворюються; в) транспортуються; г) перетворюються на полімери.
7. Хромосоми вважаються носіями спадкової інформації, оскільки у них
розташовуються
а) молекули білка; б) полісахариди; в) гени; г) ферменти.
8. Утворення ферментів (білки) відбувається у процесі
а) дихання; б) бродіння; в) пластичного обміну; г) енергетичного обміну.
Частина 2.
Виберіть три відповіді з шести.
В 1. Яку функцію виконує у клітині плазматична мембрана?
1) відмежовує вміст клітини; 2) бере участь у біосинтезі білків;
3) здійснює надходження речовин у клітину;
4) бере участь у процесі окиснення речовин;
5) сприяє прискоренню хімічних реакцій у клітині;
6) забезпечує видалення низки речовин із клітини.
В 2. У яких структурах еукаріотів є молекули ДНК?
1) ядрі; 2) лізосоми; 3) комплекс Гольджі; 4) хлоропластів; 5) рибосомах;
6) мітохондріях.
У 3. Встановіть відповідність між будовою або функцією клітини та органоїдом,
якого вони характерні.
Будова та функція клітини Органоїд
А) розщеплення складних органічних речовин до 1) лізосома
менш складних 2) мітохондрія
Б) окислення органічних речовин до вуглекислого газу та води
В) має безліч кріст
Г) відмежована від цитоплазми однією мембраною
Д) при розщепленні білків, жирів та вуглеводів звільняється
енергія, що розсіюється у вигляді тепла.
В 4. Встановіть відповідність між будовою або функцією клітини та організмом, до складу
якого вона входить.
Будова та функції клітини Організм
А) не має щільної оболонки 1) рослинний
Б) містить хлоропласти; 2) тваринний
В) створює органічні речовини з неорганічних
Г) перетворює світлову енергію на хімічну
Д) поглинає органічні речовини, оточуючи їх плазматичною мембраною
Е) не може використовувати енергію світла на синтез
органічних речовин.
З 1. Перелічіть одномембранні органоїди клітини та дайте їм характеристику.
С2. Дайте характеристику профазі та телофазі мітозу.
ДОВІДКИ ЕВОЛЮЦІЇ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
- Докази еволюції:
- порівняльно-анатомічні;
- ембріологічні;
- палеонтологічні;
- біогеографічні.
ПОРІВНЯЛЬНО-АНАТОМІЧНІ ДОКАЗИ
Усі організми мають клітинна будова(відкриття клітинної будови живих організмів - один із вагомих доказів єдності органічного світу).
- загальний план будівлісвідчить про спорідненість тієї чи іншої великої групи живих організмів; наприклад, для хребетних тварин характерні двостороння симетрія тіла, порожнина тіла, хребет, дві пари кінцівок, череп, головний і спинний мозок, передні кінцівки єдиного плану мають плече, передпліччя і кисть, завдання стегно, гомілку і стопу, тощо;
- наявність гомологічних органів(відповідних один одному за будовою та походженням незалежно від виконуваних ними функцій): рука людини, передня кінцівка жаби, ящірки; вусики гороху; листові пластинки листа гороху; голки барбарису, голки глоду; лист тюльпана та листочок квітки тощо; аналогічні органи (що виконують однорідні функції, але не мають подібної будови та єдиного походження) не є доказом спорідненості, до таких органів відносяться крило птиці та крило комахи;
- наявність рудиментів та атавізмів; рудименти: очі у крота, правий яєчник у птахів, куприк у людини; атавізми: багатососковість у людини, волохатість обличчя у людини;
- наявність перехідних форм(Евглена зелена, звірозубий ящір, іноземців та ін).
ЕМБРІОЛОГІЧНІ ДОВІДКИ
Подібність зародків(Контури тіла, подібність форми голови у хребетних, зяброві кишені з боків голови та ін.).
- відкриття біогенетичного закону(Геккель, Мюллер, друга половина XIX століття), який стверджував, що онтогенез - коротке повторення філогенезу (перетворення пуголовка на жабу; перехід ниркових луски на листя у клена, бузини, малини; перехід листя в чашолистки у гортензії); надалі до нього було внесено уточнення: в онтогенезі повторюються зародкові стадії розвитку предків (а чи не дорослих форм); А. Н. Северцов показав, що у онтогенезі як випадають деякі стадії розвитку предків, а й виникають такі зміни, яких у зародків предків.
ПАЛЕОНТОЛОГІЧНІ ДОКАЗИ
В осадових породах земної кори були знайдені сліди стародавніх рослин і тварин: стовбури дерев, що скам'янілі, пилок, кістки, що скам'янілі, відбитки раковин, скелетів.
- були відкриті перехідні форми: звірозубис ящери, археоптерикс: за викопними залишками вдалося розшифрувати (відновити) еволюцію деяких тварин, наприклад коня (В.О.Ковалевский);
- Палеонтологія підтверджує, що весь органічний світ розвивався від простого до складного.
БІОГЕОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
Біогеографія вивчає закономірності поширення на Землі тварин та рослин.
- було виділено 5 біогеографічних областей: голарктична, індомалайська, ефіопська, неотропічна, австралійська;
- виявлено подібність фауни Євразії та Північної Америки (у недавньому минулому вони з'єднувалися сушею, яка була на місці Берингової протоки), своєрідність тваринного світу Австралії (материк був відокремлений від інших континентів, і еволюція йшла незалежно від фауни інших материків
РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ НА ЗЕМЛІ
ЕРА (ТРИВАЛЬНІСТЬ У МЛН РОКІВ) | ПОЧАТОК (МЛН РОКІВ НАЗАД) | ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ КЛІМАТУ І СЕРЕДОВИЩА | РОСЛИННИЙ СВІТ | ТВАРИННИЙ СВІТ |
Кайнозойська (ера нового життя), 66+3 | 1,5-2 (Антропоген) | Зміни потеплінь та похолодань. Великі заледеніння в середніх широтах Півн. півкулі. | Поява та розвиток людини. Сучасний тваринний світ. | Формування нині існуючих рослинних угруповань. |
25±2 (Неоген) | Встановлення рівномірного теплого клімату. | У морях велика різноманітність коралів, молюсків. Широке поширення кісткових риб. Вимирання багатьох головоногих молюсків. З'являються багато загонів ссавців, зокрема. примати. Широка дивергенція птахів. Розквіт комах. | Панування покритонасінних. Склад флори близький до сучасного. З'являються тайга та тундра. | |
66±3 (Палеоген) | Інтенсивне гороутворення. | |||
Мезозойська (ера середнього життя), 165 | 136±5 (Крейдяний період) | Багато районах Землі похолодання клімату. | Поява справжніх птахів, плацентарних та сумчастих ссавців. У морях переважає костисті риби. Вимирання великих рептилій. Розквіт комах. | Різке скорочення чисельності папоротей та голонасінних. Поява перших покритонасінних рослин. |
190-195±5 (Юрський період) | Клімат спочатку вологий, потім стає посушливим у сфері екватора. Рух континентів. Освіта Атлантичного океану. | У океані - поява нових груп молюсків, зокрема. головоногих. Панування плазунів. Поява першоптиці. | Широке поширення папоротей, голонасінних. | |
230±10 (триасовий період) | Ослаблення кліматичної зональності, згладжування температурних відмінностей. Початок руху материків. | Початок століття динозаврів, поява черепах, крокодилів, перших ссавців, справжніх кісткових риб. | Поширені папоротеподібні, хвощеподібні, плауноподібні. Вимирання насіннєвих папоротей. | |
Палеозойська (ера стародавнього життя), 340±10 | 280±10 (Пермський період) | Різка зональність клімату. Відступ морів, поява напівзамкнених водойм. | Швидкий розвиток плазунів, виникнення звіроподібних ящерів. Вимирання трилобітів, скорочення числа загонів безхребетних та низки хребетних. | Вимирання деревоподібних папоротей, хвощів та плаунів. Поширення хвойних у Північній півкулі. |
345±10 (Кам'яновугільний період) | Світове поширення лісових боліт. Теплий вологий клімат. Широке заледеніння південних континентів наприкінці періоду. Активне гороутворення. | Широке поширення форамініфер, коралів, молюсків, розквіт земноводних, поява перших плазунів, літаючих комах. | Переважна більшість спорових рослин, поява перших хвойних. У болотах та прибережних місцях морів накопичувалася велика кількість рослинних решток, утворення кам'яного вугілля. | |
400±10 (девонський період) | Зміна сухих та дощових сезонів. Зледеніння на території сучасної Пд. Америки та Пд. Африка. | Поява риб усіх великих систематичних груп. Освоєння суші павуками, кліщами та іншими членистоногими, першими хребетними стегоцефалами. | Розвиток, а потім вимирання псилофітів. Поява плановидних, хвощевидних, папоротеподібних, перших насіннєвих папоротей. Виникнення грибів. | |
435±10 (Силурійський період) | Спочатку сухий клімат, потім вологий із поступовим потеплінням. Інтенсивне гороутворення. | Різноманітність коралів та трилобітів. Поява перших найдавніших риб, перших наземних тварин, що дихають атмосферним повітрям, - скорпіонів. Вимирання деяких груп коралів. | Вихід рослин на сушу – поява псилофітів. | |
490±10 (Ордовицький період) | Помірно помірний вологий клімат з поступовим підвищенням середньої температури. Спочатку більшість суші зайнята морем. | Поява перших хребетних – безщелепних риб. Панування трилобітів, голкошкірих. | Різноманітність водоростей. | |
570±20 (Кембрійський період) | Зледеніння змінюється помірно вологим, а потім сухим теплим кліматом. | Розквіт морських безхребетних, поява організмів із мінералізованим скелетом. | Виникнення багатоклітинних водоростей. | |
Протерозойська (ера раннього життя), 2000 | 2600±100 | Поверхня планети – гола пустеля. Клімат холодний, часті заледеніння. Наприкінці ери атмосфера містила до 1% вільного кисню. | Виникнення всіх типів безхребетних тварин. | Переважно одноклітинні зелені водорості. |
Архейська (ера зародження життя), 900 | 3500 | Виверження вулканів. Більшість суші - мілководне море. Розвиток кисневмісної атмосфери. | Виникнення життя Землі. | Виявлено залишки анаеробних попередників синьо-зелених водоростей, зелених одноклітинних водоростей, бактерій. |
Завдання та тести на тему "Тема 16. "Докази еволюції. Розвиток органічного світу "."
- Розвиток життя Землі - Етапи еволюції біосфери та людини Загальні біологічні закономірності (9–11 клас)
Уроків: 6 Задань: 9 Тестів: 2
- Різноманіття видів як наслідок еволюції - Розвиток тваринного світу Тварини (7 клас)
Уроків: 2 Задань: 35 Тестів: 2
- 9 Тестів: 1
Пропрацювавши ці теми, Ви повинні вміти:
- Сформулювати своїми словами визначення: еволюція, природний відбір, боротьба існування, адаптація, рудимент, атавізм, ідіоадаптація, біологічний прогрес і регрес.
- Коротко описати, як та чи інша адаптація зберігається добором. Яку роль відіграють гени, генетична мінливість, частота генів, природний відбір.
- Пояснити, чому відбору не утворюється населення ідентичних, бездоганно адаптованих організмів.
- сформулювати, що таке генетичний дрейф; навести приклад ситуації, у якій відіграє важливу роль, і пояснити, чому його роль особливо велика в невеликих популяціях.
- Описати два способи виникнення видів.
- Порівнювати природний та штучний відбір.
- Коротко перерахувати ароморфози в еволюції рослин та хребетних, ідіоадаптація в еволюції птахів та ссавців, покритонасінних рослин.
- Назвати біологічні та соціальні фактори антропогенезу.
- Порівнювати ефективність споживання рослинної та тваринної їжі.
- Коротко описати риси найдавнішої, стародавньої, викопної людини, людини сучасного типу.
- Вказати риси розвитку та подібності людських рас.
Іванова Т.В., Калінова Г.С., М'ягкова О.М. "Спільна біологія". Москва, "Освіта", 2000
- Тема 14. "Еволюційне вчення." §38, §41-43 стор. 105-108, стор.115-122
- Тема 15. "Пристосованість організмів. Видоутворення." §44-48 стор. 123-131
- Тема 16. "Докази еволюції. Розвиток органічного світу." §39-40 стор 109-115, §49-55 стор 135-160
- Тема 17. "Походження людини." §49-59 стор. 160-172
Визначаючи подібності та відмінності у структурі нуклеїнових кислот та білків в організмів, що належать до різних систематичних груп, можна встановити ступінь їх спорідненості та час виникнення.
Якщо порівняти зародки різних видів хребетних, то виявиться, що на ранніх стадіях розвитку вони дуже схожі один на одного.
Факти, накопичені ембріологією, доводять, що індивідуальний розвиток організмів, що належать до різних класів хребетних тварин, починається з заплідненої яйцеклітини, і на початкових етапах розвитку вони дуже схожі між собою, а згодом відбувається дивергенція зародка. Біогенетичний закон відіграє важливу роль при доказі еволюції органічного світу.
Відомий вітчизняний учений Карл Максимович Бер писав: «У мене є два маленькі ембріони в спирті, для яких я забув написати назву, і я тепер вже не в стані визначити клас, до якого вони належать. Це можуть бути ящірки, маленькі пташки або ссавці; настільки схоже утворення голови і тулуба у цих тварин ».
Порівняльна анатомія доводить еволюцію з урахуванням численних фактів. До них відносяться гомологічні та аналогічні органи, рудиментарні органи, явища атавізму, проміжні форми, схожість будови тіла хребетних тварин, у тому числі й людини з іншими тваринами.
Гомологічні органи
Рука людини і різні за формою передні кінцівки хребетних тварин (наприклад, кита, крокодила, жаби, кажана, крота) складаються з подібних елементів: лопатки, кісток плеча, передпліччя, кисті. Це варіанти типової п'ятипалої кінцівки, характерної для предків усіх хребетних.
Єдиний план будови мають кістки, м'язи, кровоносні судини, нерви хребетних тварин.
Палеонтологія на прикладі вимерлих тварин і рослинних організмів підтверджує, що на Землі, починаючи з давніх ер до теперішнього часу, органічний світ поступово змінювався від простого до складного, зростала різноманітність органічного світу.
Релікти
Реліктами(Лат. reliquus- Залишився) називають нині існуючі древні види організмів.
На Землі мешкають окремі види тварин і рослин, що мають будову та образ життя, характерні для давно вимерлих організмів минулих епох. Приклади реліктів: Матеріал із сайту
- На островах Нової Зеландії у глибоких норах мешкають гаттерії. Особливостями своєї будови вони схожі на копалини ящерів - динозаврів, що жили 70-80 млн років тому.
- У багатьох оранжереях вирощується жива копалина - знамените дерево гінкго. Дивлячись на нього, ми можемо уявити собі, які дерева росли на Землі 150 млн років тому і які б умови їх проживання.
Викопні останки
У надрах землі вчені знаходять скам'янілі залишки живих організмів (кістки, раковини, зуби, деревину), відбитки (скелетів, кори, листя). Вони утворилися в незвичайних умовах: організми або їх трупи занурювалися в мул, пісок, смолу, вулканічний попіл і не розкладалися. Наука про викопні організми палеонтологія— незаперечно доводить, що десятки та сотні мільйонів років тому тваринний та рослинний світ відрізнявся від знайомого нам сучасного світу живих істот.
А. Група клітин, які виконують різні функції
Б. Група клітин, що утворюють тканини, що виконують різні функції
В. Група клітин, що утворюють тканини та органи, що здійснюють лише одну певну функцію
Г. Узгоджена взаємодія клітин, тканин та органів, що становлять цей організм
2. Населення – це:
A. Особи одного виду
Б. Особи одного виду, що мешкають на одній території
B. Усі живі організми, що мешкають на одній території
Г. Особини одного виду, що мешкають на одній території і частково або повністю ізольовані від особин інших таких самих груп
3. Оболонка землі, заселена живими організмами, це:
А. Атмосфера
Б. Літосфера
В. Біосфера
Г. Біоценоз
4. В основі систематики лежить:
A. Вивчення різноманітності живих організмів
Б. Вивчення будови живих організмів
B. Розподіл живих організмів за групами на основі подібності та спорідненості
Г. Вивчення викопних видів живих організмів
5. Основоположником систематики є:
А. Карл Лінней
Б. Чарлз Дарвін
В. Арістотель
Г. Теофраст
6. Виберіть правильну послідовність систематичних категорій.
А. Вид, сімейство, рід, загін, клас, тип, підтип, царство
Б. Вид, рід, сімейство, загін, клас, підтип, тип, підцарство, царство
В. Рід, вид, сімейство, клас, загін, тип, підтип, царство
Г. Вид, підвид, рід, сімейство, загін, клас, підтип, тип, підцарство, царство
7. Спосіб пересування бактерій:
A. За допомогою джгутиків
Б. "Реактивний" - викидання слизу
B. За допомогою крилець
Г. Усі твердження вірні
8. Спору бактерій – це...
А. Статева клітина
Б. Форма для розмноження
B. Форма для виживання бактерій у несприятливих умовах
Г. Назва бактерій
9. Для отримання енергії бактерії використовують:
А. Органічні сполуки
Б. Неорганічні сполуки
B. Сонячне світло
Г. Усі твердження вірні
10. Гриби вивчає наука:
А. Мікологія
Б. Екологія
B. Мікробіологія
Г. Біологія
11. Гриби розмножуються:
А. Вегетативно
Б. Суперечками
B. Насінням
Г. Половим шляхом
12. У грибів суперечки розвиваються у:
А. Гіфах
Б. Спорангіях
B. Нирках
Г. Мікорізе
13. Мікориза – це:
A. Назва гриба
Б. Грибокорінь
B. Різновид грибниці
Г. Спору
14. Виживання гриба у несприятливих умовах забезпечується:
А. Запас поживних речовин відкладається в клітинах потовщених частин грибниці
Б. Утворюється суперечка
B. Запасається велика кількість води
Г. Відбувається уповільнення процесів обміну речовин
15. До класу базидіоміцети відносяться:
А. Сироїжка
Б. Трутовик
B. Зірковик
Г. Картопляний гриб
16. Який гриб вражає злакові культури і може спричинити отруєння людини, потрапляючи в муку?
А. Споринья
Б. Пеніцилл
B. Фітофтора
Г. Дріжджі
17. Утворює цвіль на харчових продуктах:
А. Мукор
Б. Пеніцилл
B. Спорини
Г. Фітофтора
18. Лишайники - це організми, що харчуються:
А. Гетеротрофно
Б. Автотрофно
B. Автогетеротрофно
Г. Хемотрофно
19. У тілі лишайника водорості знаходяться:
А. Вздовж нижнього кіркового шару
Б. У серцевині
B. Між серцевиною та нижнім кірковим шаром
Г. Між серцевиною та верхнім кірковим шаром