Художній образ ромео. Ромео: характеристика шекспірівського героя, особливості та цікаві факти. Любовна характеристика Джульєтти

Kinuko Y. Craft.

"У двох сім'ях, рівних знатністю та славою,

У Вероні пишний розгорівся знову

Ворожнеча минулих днів розбрат кривавий,

Змусивши литися мирних громадян кров.

З стегон ворожих, під зіркою злощасною,

Коханців подружжя відбулося.

За вчинення їхньої долі жахливою

Ворожнеча батьків із їхньою смертю померла.

В. Шекспір, РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА

переклад Т. Щепкіної-Куперник

Легкі тіні двох вірних закоханих знаходять безперервне втілення образах поезії та мистецтва. Не буде перебільшенням сказати, що щодня десь у світі на театральній сцені ставиться шекспірівська п'єса, йде балетна чи оперна вистава, або демонструється фільм, присвячений коханню Ромео та Джульєтти. Цим героям дано різні особи, тіла, голоси, жести та темпераменти. З віку у вік люди намагаються вгадати, який образ найбільше відповідає їх прекрасним і палким душам.

У живописі кожен художник зображує закоханих відповідно до власного бачення, моди та смаків свого часу.

*****

Чарівністю юності та чистотою дихає олівцевий портрет під назвою «Джульєтта» англійського художника-портретиста ХІХ століття Джона Хайтера. Джульєтта, мабуть, стоїть на балконі, злегка підперши рукою підборіддя і задумливо дивлячись у далечінь.

"Джульєтта", Джон Хатер (John Hayter), 1820-і роки

Вона дитина. Їй у новинку світло

І ще немає чотирнадцяти років.

Коли б ще два роки пролетіло,

Вона б для заміжжя дозріла.

Дж. УОТЕРХАУЗ. Джульєтта. 1898.

Два знатні прізвища
Поважні, у Вероні мешкали,
Але ненависть мучила їх давно, -
Завжди вони ворогували один з одним.
До бунту їх розбрат довели,
І руки їх пофарбувалися кров'ю;
Але серця два вони зробили,
На зло ворожнечі, що палали любов'ю,
І сумна двох люблячих доля
Старовинні розбрат припинила.
Прізвищ тих люта боротьба,
Закоханих смерть, любові їх пристрасна сила, -
Ось те, що ми тепер вам тут зобразимо,
Просячи у вас на дві години терпіння,
І якщо що пропустимо, то дамо
Ми до дії на сцені пояснень.
Пролог п'єси У. Шекспіра "Ромео та Джульєтта"

"Ромео і Джульєтта", Вільям Пауелл Фрайт (William Powell Frith), 1862 рік.

Juliet. Calderon.

1823 року відомий венеціанський художник Франческо Аєць (Хаєць, Хайєс, 1791-1882), зосереджує свою увагу на темі Ромео та Джульєтти. Багато разів звертаючись до неї в період з 1823 по 1834 роки, Айєц створює десять версій зображення, з яких нині в полі зору залишаються не всі картини.

Франческо Аєць (1791 - 1882) Поцілунок.

Це: знамените полотно "Останній поцілунок Джульєтти та Ромео" 1823 (Тремеццо, вілла Карлотта) і менш відомий, але більш витончений, його варіант "Остання прощання Джульєтти та Ромео" 1833 (див. порівняння зображень);

Франческо Аєць (1791 - 1882) Останній Поцілунок Ромео та Джульєтти. 1823.

Франческо Аєць (1791 - 1882) Поцілунок. 1823. Приватна колекція в Мілані.

Образ поцілунку у цій картині містить у собі ще більшу, порівняно з попереднім сюжетом, чуттєвість. Таке враження досягається завдяки положенню фігур, зображених у пристрасних обіймах, вся увага глядача зосереджена на зустрічі їхніх губ.

*****

Ромео та Джульєтта з абатом Лоренцо.

Ф.Хайєс.Ромео та Джульєтта з абатом Лоренцо. 1823

Ромео
Скажи,
Ти так само рада нашому побаченню?
І якщо не погас вогонь душі,
То це повітря насолодою дихання
Наповни і мелодією кохання
Злиття сердець благослови!

Джульєтта
Прекрасне не потребує прикрас.
Собі призначить ціну лише жебрак.
Моє кохання марних слів не шукає.
Вона й так безмірно розрослася.

Батько Лоренцо
Вінчатися - і негайно, зараз!
Ні, тіло з тілом залишати не можна,
Поки не повінчу душі я.

Francesco Hayez (1791-1882) The Marriage of Romeo and Juliet, 1830.

John Stanhope Джульєтта та няня.

Джульєтта.

Притихни ж, годувальниця, і ти.

Годівниця.

Ну, ну мовчу! Господь тебе бережи.

Ти найкраще дитинчат була,

Яких я вигодувала. І якщо тільки

До весілля доживу твого, помру

Дуже спокійно я!

Juliet and the Friar, Thomas Francis Dicksee, 1851.

Domenico Scattola (1814-1876)Джульєтта приймає снодійне.

Heinrich von Angeli (1840-1925) Romeo and Juliet

Джульєтта.

Ромео.

Джульєтта.

О котрій годині

Надіслати мені завтра за відповіддю?

Ромео.

В дев'ять.

Джульєтта

. Адже до цього цілих двадцять років!

Мучіння чекати... Що я сказати хотіла?

Ромео.

Пригадай, я поки що постою.

Джульєтта

. Стривай, поки я знову забуду,

Ромео.

Пригадуй і забувай, поки,

Себе не пам'ятаючи, я стоятиму.

Джульєтта.

А як, скажи, попрощатися з тобою?

Ти як ручна пташка чепуруха,

Прив'язана ниткою до рук.

Їй то дають злетіти на весь підвісок,

То тягнуть униз на шовковому шнурку.

Отак і ми з тобою.

Ромео

. Мені б так хотілося

Тим птахом бути!

Jules Salles-Wagner (1814-1898) Romeo and Juliet

Ромео:
На жаль, кохання, хоча вона сліпа,
Без очей знайде, якими їй шляхами
Дійти до нас і панувати над нами.

Джуліус Кронберг (1850-1921) Ромео і Джуліет на balcony

"Коли моєю рукою негідною

Я міг твою святиню образити,

Дозволь моїм губам, двом пілігримам,

Мій солодкий гріх лобзанням спокутувати."

Джульєтта:

"Але, пілігрим, невелика вина

твоєї руки: у ній побожність видно;

Паломникам дозволено руками

З молитвою торкатися рук святих,

І тиснуть вони один одному руку самі,

Потиск руки - лобзання їх.

Charles Edouard Edmond Delort (1841-1895) Romeo and Juliet

Eugene Lami - Romeo and Juliet

Маковський К.Є. - Ромео та Джульєтта,1890

Hugues Merle – Romeo and Juliet.

Hugues Merle (1823-1881) Romeo and Juliet

Thomas Francis Dicksee - Juliet

Джульєтта:
Про ніч кохання, розкинь свій темний полог,
Щоб ховалися могли
Потай переглянути і Ромео
Увійшов до мене нечутним і незримим.
Адже люблячі бачать усе при світлі
Хвилюванням осіб, що спалахують.
Кохання та ніч живуть чуттям сліпого.
Прабабка в чорному, манірна ніч,
Прийди і навчи мене забаві,
У якій програв у бариші,
А ставка – непорочність двох створінь.
Сховай, як горить соромом і страхом кров,
Поки раптом вона не наважиться
І не зрозуміє, як чисто все в коханні.
Прийди ж, ніч! Прийди, прийди, Ромео,
Мій день, мій сніг, що світиться у темряві,
Як іній на воронячому оперенні!
Прийди, свята, любляча ніч!
Прийди та приведи до мене Ромео!
Дай мені його. Коли ж він помре,
Виріж його на маленькі зірки,
І всі так закохаються в нічну твердь,
Що кинуть без уваги день та сонце.

Ромео та Джульєтта. Костянтин Маковський.

"Ромео і Джульєтта", Джозеф Ноель Патон (Joseph Noel Paton) 1847 рік.

"Ромео і Джульєтта", Форд Медокс Браун (Ford Madox Brown) 1870 рік.

Джульєтта
У вікно відкрите увійди, світанок,
І вийди, життя. У розлуці життя немає.

Ромео
Прощай. Дай поцілую і піду.
(Спускається до саду.)

"Ромео і Джульєтта", Едвард Корбоулд (Edward Henry Corbould) 1854 рік.

Ромео та Джульєтта

Benjamin West, P.R.A. (1738 – 1820) Romeo and Juliet

"Ромео і Джульєтта", Френк Бернард Діксі (Francis Bernard Dicksee) 1884 рік.

Francesco Hayez (1791-1882) The Marriage of Romeo and Juliet ,1830
Ромео:
То слухай. Я всім серцем полюбив
Дочка старого синьйора Капулетті,
Та й вона мені серце віддала,
Все злагоджено, і залишається тільки
Тобі союз наш шлюбом завершити.
Як, де, коли ми зустрілися, закохалися
І клятвами один з одним обмінялися.
Я розповім про це шляхом;
Тепер ось про що тебе прошу я:
Щоб сьогодні одружив ти нас.

Врубель. Ромео та Джульєтта. 1895–1896.

James Northcote, R.A.
Дж. Норткот. «Склеп, що належить Капулетті, мертві Ромео та Паріс; Джульєтта та брат Лоренцо». 1789.j

Капулетті:
О, брате Монтеккі!
Дай мені руку, - то вдовина частина Джульєтти,
А більше я не можу просити.

Монтекі:
Але я можу дати більше: я споруджу
Їй статую із золота. Поки
Вероною наше місто кликатимуть,
Не буде в ньому іншої статуї,
Яке, за своєю цінністю,
Порівнялося б зі статуєю Джульєтти.

Капулетті,
Не менш багатий і Ромео
Спочиває з дружиною... О,
Нещасні дві жертви нашої злості!

Джозеф Райт. Ромео і Джульєта сцена в гробниці. 1790.

Живописець П'єтро Рої у 1860 році створює "Смерть Джульєтти та Ромео"

Джульєтта.

Що це? Склянку мертва рука

Коханого стиснула? отрута - виною

Безчасної його смерті? Так!

О, жадібний, жадібний! Випив усе! ні каплі

Рятівною мені не залишив він,

Щоб я могла за ним піти? Цілувати

Уста твої я буду... Може, на щастя,

На них ще залишилася отрута,

І я помру від цього напою!

(Цілує Ромео).

Джульєтта.

(Схоплює кинджал Ромео).

Я поспішу... О, благодійник -

Кинжал!.. сюди! де твої піхви! (Заколюється).

Іржаві тут - а мені дай померти ти!

(Вмирає).

Frederic Leighton (1830-1896) Примирення

Князь

Ходімо, про біду поговоримо!

Одним прощення буде, - стратою іншим.

Сумніше не чути на світі

Сказання про Ромео і Джульєтту.

******
О, розплющте очі свої ширше,

навстіж увагу і слух, -

це ж найдивовижніше у світі,

чим вас життя обдаровує довкола!

Це - перша ласка світанку

На росій вибіленій траві, -

Вічна суперечка Ромео з Джульєттою

Про жайворонку та солов'я."

Н. Асєєв

******

Тема драматичного твору Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» – мабуть, одна з найпопулярніших тем усіх часів і народів. Тільки дуже лінивий художник чи ілюстратор не брався за те, щоб уявити світові своє власне бачення знаменитих закоханих. Мабуть, немає сенсу переказувати сюжетну лінію самого твору, він не такий великий і познайомиться з ним, може будь-хто. Або навіть не так, тільки найлінивіший читач ще не прочитав «Ромео та Джульєтту». Ми ж поговоримо про картини та ілюстрації до цього безсмертного твору. Всі знайдені нами ілюстрації до «Роемо та Джульєтти» не зможуть вміститися в одній статті, тому весь матеріал нам доведеться розділити на кілька частин. І так частина перша, в якій ми подивимося художні роботи про «Ромео та Джульєтту», датовані раніше 1850 року.

Бенджамін Вест був англо-американським художником, живописцем, який спеціалізувався на історичних сценах американської війни за незалежність. Був другим президентом Королівської академії у Лондоні.

Представлене мальовниче полотно англійського художника Joseph Wyatt of Derby "Ромео і Джульєтта", написане в 1790 році. Художник застосовує один із успішних світлових та колірних прийомів, при якому фон витриманий у темних, приглушених тонах, а драматичний акцент припадає на основних героїв картини. У цьому випадку – це мертве тіло Ромео і фігура Джульєтти, що спалахує, яка своїм становищем, як би закриває Ромео від усього світу.

Генрі Вільям Банбері – англійський художник – карикатурист, другої половини 18 століття. Здобув освіту у Вестмінстерській школі та коледжі Св. Катарини, в Кембриджі. Після коледжу відкрив у собі талант малювання, особливо гумористичних картин. Більш серйозні зусилля художника були настільки успішні, як його карикатурні сцени англійського життя. Представлена ​​робота зветься «Ромео і Джульєтта з Лоренцо». Її, звичайно, важко назвати карикатурною, проте вона виконана у тій легкій манері, якою славились усі малюнки художника.

"Ромео і Джульєтта", Джеймс Норткот (James Northcote) 1795 рік

Представлена ​​картина англійського живописця Джеймса Норткот, так і називається «Ромео і Джульєтта». Художник починав, як годинникар у крамниці свого батька. Малював у вільний час. Проте живопис так захоплював молодого Джеймса, що він залишив батька і вирушив до Лондона до Королівської Академії. За своє творче життя митець став автором понад дві тисячі робіт.

Робота швейцарського художника Генрі Фюзелі «Ромео на смертному одрі Джульєтти» – показує один із найдраматичніших моментів Шекспірівської трагедії. Робота входить до останніх картин майстра. Генрі Фюзелі яскравий представник романтизму, з його таємними, містичними темами, темою смерті та нерозділеного кохання. Друг, одного з найяскравіших представників романтизму в літературі, У. Блейка. Представлена ​​робота так само є класичною роботою жанру, що розглядає тему смерті та кохання. Виконана у темних тонах, картина акцентує увагу глядачів на світлових тілах Ромео та Джульєтти.

Представлений портрет олівцем юної дівчини, під назвою «Джульєтта», руки англійського художника-портретиста 19-го століття, Джона Хатера. Закінчив Королівську академію і в ній почав виставляти свої перші роботи. На початку 20-х років 19 століття Хартер зарекомендував себе, як талановитий портретист. Його олівці жіночі портрети були особливо популярні.

Картина «Останній поцілунок Ромео і Джульєтти» написана 1823 року італійським живописцем – Франческо Айєцем. В історію світового живопису Франческо Аєць увійшов своїми монументальними історичними полотнами та винятковими тонкими портретами.

Генрі Селус – був англійським художником, ілюстратором та літографом. Захоплювався історичним та панорамним живописом. Багато малював для історичних п'єс. Представлена ​​робота виконана у класичному граверному стилі.

Представлена ​​робота є дуетним портретом сестер Шарлотт та Сьюзен Кушман. Сестри зіграли Ромео та Джульєтту. Шарлот грала Ромео, Сьюзен грала Джульєтту.

«Ромео та Джульєтта» є одним із найцікавіших творів Вільяма Шекспіра. Трагічне кохання головних героїв Ромео та Джульєтти, описане англійським драматургом, досі викликає небувалу популярність серед читачів. Неприязнь двох заможних сімейств, що ворогують протягом кількох століть, нарешті припиняється. Вона закінчилася завдяки великому і чистому коханню двох молодих сердець, які з безглуздої випадковості покинули це світло. Справжні почуття, які герої пронесли через безліч тягарів і поневірянь, зрештою принесли довгоочікуваний світ у сім'ї.

Характеристика героїв «Ромео та Джульєтти»

Головні герої

Другі персонажі

Ромео та Джульєтта герої, які показали світові, що таке справжнє кохання. Всі розповіді Шекспіра просякнуті людськими переживаннями та трагізмом. П'єса «Ромео і Джульєтта» теж увійшла до цього списку. Характеристика цих персонажів дає зрозуміти, що, незважаючи на вік, у людей бувають різні погляди та мислення. Опис сюжету та образів героїв викладено коротко.

Твір

Ромео Монтеккі – один із головних героїв трагедії. На початку п'єси - це юнак, якого цілком поглинає надумана пристрасть до Розалінди, безглуздої та неприступної красуні. Про свою любов до неї Р. відгукується з гіркотою та цинізмом молодика: «Що є кохання? Безумство від чаду, гра вогнем, що веде до пожежі». Однак Р. уперто продовжує домагатися від Розалінди взаємності, хоча всі його друзі не схвалюють його вибір. Все говорить про те, що пристрасть Р. штучна, що він вигадав собі предмет для поклоніння. Чому? Швидше за все, через те, що в навколишній дійсності його нічого не приваблює. Він байдужий до ворожнечі між сім'ями Монтеккі і Капулетті, йому чужа жага до перемоги над ворогом, йому гине вбивство. У цьому світі він шукає те, що вище за світ, але душа його ще недосвідчена і готова прийняти за любов звичайне захоплення. Будучи натурою палкою і мрійливою, Р. з усією наївністю юності намагається розігріти в собі почуття поверхневої симпатії, перетворити його на полум'я пристрасті, що всепожирає. Шекспір ​​нічого не говорить про причини, що спонукають Р. шукати розташування Розалінди, але можна здогадатися, що, по суті, він шукає не кохання, а самоствердження, несвідомо сподіваючись на те, що перемога над холодною і гордовитою дівчиною допоможе йому вирости в очах своїх друзів. та у своїх власних. З самовпевненістю молодика він виносить вирок кохання: «Кохання ніжне? Вона груба та зла. /І колеться, і палиться, як тернина». Але його злі й пихаті промови смішні, бо, як тільки він відкриває у своїй душі справжнє почуття до Джульєтти, він миттєво забуває про Розалінду. Цього разу його любов - справжня, а не уявна, бо вона повністю перетворює світовідчуття Р. Відтепер він бачить світ і себе в ньому іншими очима. Кохання, піднімаючи його над дійсністю, не відриває його від життя, навпаки, наближає до неї і дозволяє побачити все у ясному світлі. Р. від природи наділений тонким та чутливим серцем, він здатний передчувати своє майбутнє. Коли він у компанії з друзями та родичами збирається проникнути переодягнутим на свято до будинку Капулетті, ним володіє невиразне відчуття біди: «Невідоме щось, /Що заховано поки що в темряві, /Але зародиться з нинішнього балу, /Безчасно вкоротить мені життя/ Виною якихось страшних обставин». Р. намагається боротися з долею, але пристрасті здобувають над ним гору. Навіть знаючи, що він губить себе, Р. б'ється на поєдинку з Тібальтом, братом Джульєтти, і вбиває його, підкоряючись сліпій спразі помсти, яку глибоко зневажає. Шекспір ​​не мораліст, та її герої будь-коли бувають або позитивними, або негативними. Р., хоч і без своєї волі, стає причиною загибелі Меркуціо, якого Тібальт смертельно ранить з-під його руки. Перед тим як випити отруту на могилі Джульєтти, Р., який збожеволів від горя, приймає виклик Паріса і вбиває ні в чому не винного юнака. Симпатії читача безумовно за Р., але автор, малюючи трагічний шлях його життя, показує, наскільки згубні пристрасті і як вони владні навіть над такою світлою і піднесеною душею.

Інші твори з цього твору

У цій статті ми розглянемо персонажа шекспірівської п'єси та дамо характеристику Ромео. Всім відомий герой зворушливої ​​п'єси про кохання несе в собі дуже велике значення не тільки в рамках твору, а й у рамках усієї літератури Вільяма Шекспіра.

Про п'єсу

Говорячи про такому відомому творі світової класичної літератури, слід зазначити, що ми дійсно мало знаємо про нього. Єдине, що залишається відомим фактом для всіх – у центрі сюжету двоє закоханих п'ятнадцятирічних підлітків. Імена цих двох закоханих використовуються сьогодні у багатьох мистецьких творах. Першим із таких творів стала п'єса Луїджі та Порто «Історія двох шляхетних коханців», яка побачила світ 1524 року.

Усі події п'єси відбуваються у місті Верона. Сюжет став дуже популярним у епоху Ренесансу. Сьогодні ми говоримо, що твір взагалі характеризує звичаї того часу. В 1554 побачила світ історія «Ромео і Джульєтта», автором якої є Маттео Банделло, і лише через кілька років Вільям Шекспір ​​створить свій твір, який перетворить історію двох закоханих у велику і всесвітньо відому трагедію.

Сюжет п'єси

Щоб дати правильну характеристику «Ромео і Джульєтте», спершу варто згадати сюжет твору.

П'єса починається з бійки двох слуг, які прислуговують двом знатним і ворогуючим сім'ям - Капулетті та Монтеккі.

У цей момент з'являється Ромео. Він дуже засмучений тим, що його любов до прекрасної дівчини Розаліні нерозділене. Його друзі вирішують повеселитися та вмовляють Ромео піти на бал, який влаштувала родина Капулетті. Ромео погоджується. На балу він зустрічає чарівну Джульєтту. Між молодими одразу з'являються почуття. Лише згодом закохані дізнаються, що їхні сім'ї є ворогуючими сторонами.

Говорячи про характеристику Ромео, треба зазначити, що хлопець надходить дуже сміливо і відважно, коли не відмовляється від свого кохання, незважаючи на те, що дівчина доводиться дочці смертельному ворогові його батька.

Якось уночі Ромео приходить до Джульєтти і зізнається їй у своєму коханні. Джульєтта не приховує своїх почуттів, після чого закохані дають один одному клятви і вирішують таємно повінчатися. Вони довіряються знайомому ченцю, який погоджується на умови таємниці. Проте все йде не так, як було заплановано: Ромео сильно лається з братом Джульєтти і в пориві люті вбиває його. Хлопця виганяють із міста.

Трагічна смерть

Поки Ромео перебуває у вигнанні, Джульєтту готують до весілля зі зрілим та багатим чоловіком. Вона знову приходить до ченця по допомогу. Той дає їй зілля, випивши яке дівчина засне на два дні. За планом усі близькі Джульєти мали подумати, що дівчина померла. Саме так і робить героїня.

До Ромео доходять чутки про те, що його кохана отруїлася і померла. Він не знав про те, що смерть Джульєтти - лише хитромудрий план. Ромео вирушає до склеп Капулетті, щоб назавжди попрощатися з коханою. Поза себе від горя Ромео зустрічає нареченого Джульєтти, вбиває його. Відразу після цього хлопець зводить кінці з життям, випивши отруту.

Джульєтта, прокинувшись від сну, бачить мертве тіло свого коханого. Вона розгублена. Дівчина розуміє, що тепер їй нема чого продовжувати жити, і встромляє клинок у своє серце, тим самим вирушаючи слідом за коханим Ромео.

Після смерті зовсім юних закоханих дві ворогуючі сім'ї розуміють безглуздість свого протистояння. Війна між ними завершується.

Характеристика головного героя

Характеристику Ромео почнемо з того, що вже від початку Ульям Шекспір ​​малює свого головного героя як дуже недосвідченого і дурного юнака. Ромео цілком віддавався своїй пристрасті до егоїстичної красуні Розаліні, думаючи, що це любов всього його життя. Друзі хлопця не схвалюють такого вибору, розуміючи, що це зовсім не кохання, а лише уявні почуття, які Ромео сам вигадав, бо йому було нудно і самотньо. Хлопчик настільки юний, що сам вигадує своє кохання. Дивлячись на таку характеристику Ромео, можна сказати, що хлопцеві були ці почуття для самоствердження. Завоювавши крижане і неприступне серце Розаліни, Ромео зміг вважати себе героєм, який підкорив небувалої висоти гору. Таким чином він підняв би свій авторитет і став би здаватися набагато вищим, ніж він є насправді.

Зустріч зі справжнім коханням

Бачачи, як герой закохується в Джульєтту, ми можемо дати зовсім іншу характеристику Ромео. Тепер вся фальш йде з життя головного героя. Характеристика Ромео тепер відрізнятиметься від щирості почуттів, їх справжності. Юнак відданий своєму коханню. У творі Шекспіра характеристика Ромео, як бачимо, різко змінюється. Впадає в око те, наскільки у юного хлопчика чуйне серце, здатне так сильно полюбити. Якщо говорити про характеристику Ромео та Джульєтти як єдиного цілого, то важливо буде сказати, що закохані дуже ніжні. Обидва вони вірні своєму вибору. Незважаючи на всю ту чутливість, що мають їхні серця, вони змогли дуже довгий час протистояти своїм сім'ям, щоб врятувати своє кохання.

Темна сторона Ромео

Варто відзначити і зворотний бік у короткій характеристиці Ромео: він запальний і мстивий. Він помстився за смерть свого друга, жорстоко вбивши брата Джульєтти. А коли він дізнався про те, що Джульєтта померла, він покінчив із її нареченим, який був взагалі невинною людиною в цій ситуації.

Крім того, наплювавши на всі заборони, Ромео з'явився до міста. Звичайно, можна зрозуміти сенс повернення юнака - він лише хотів розпрощатися навік з любов'ю всього свого життя. Але будучи у вкрай тяжкому стані, Ромео все-таки вбив ще одну людину.

На закінчення

Вивчаючи творчість Шекспіра, його важко назвати моралістом. У жодному зі своїх творів не показує героїв позитивними чи негативними персонажами. З іншого боку, він робить акценти на зовнішності. Для Вільяма було набагато важливіше показати той життєвий шлях своїх персонажів, який завжди містив певну трагедію. Ця трагедія, як правило, полягала у спокусі віддатися всім пристрастям та бажанням. Саме таким і став образ Ромео: піднесена душа, нездатна чинити опір спокусам.