Горизонтальний аналіз є оцінкою. Проведення вертикального та горизонтального аналізу балансу. Вертикальний аналіз компаній між галузями

Аналіз динаміки складу та структури майна дає можливість встановити розмір абсолютного та відносного приросту (зменшення) всього майна підприємства та окремих його видів. Аналіз бухгалтерського балансу представлений у таблицях 3 та 4.

Таблиця 3.

Горизонтальний аналіз бухгалтерського балансу ВАТ «Красноярський хліб»

У результаті проведення горизонтального аналізу балансу видно, що кошти у 2012 року зменшилися на 37947 тис. крб., а 2013 року збільшилися на 29626тыс. руб. – у зв'язку з придбанням нових будівель, споруд та земельних ділянок.

У 2013 році спостерігається відсутність фінансових вкладень, тож підприємство не стало вкладати у статутні капітали інших організацій.

Оборотні активи зросли на 38883 тис. руб. у 2012 році та на 8251 тис. руб. в 2013 році. Це сталося за рахунок збільшення матеріально-виробничих запасів та готової продукції. Відбувається невелике зниження дебіторську заборгованість, на 2448 тис. крб. у 2013 році, за рахунок зменшення розрахунків із покупцями та замовниками.

Зниження коштів у 556 тис. крб. у 2012 році та на 342 тис. руб. у 2013 році, говорить про те, що зменшилась кількість коштів у касі та на розрахункових рахунках підприємства.

Переоцінка необоротних активів зменшилася на 34 385 тис. руб. у 2012 році та на 13 311 тис. руб. 2013 року, у зв'язку з переоцінкою основних засобів.

Довгострокові зобов'язання 2013 року збільшилися на 42588 тис. крб., рахунок збільшення позикових коштів. А короткострокові зобов'язання 2013 року зменшилися на 3631 тис. крб., т.к. сталося зменшення кредиторську заборгованість на 2036 тис. крб.

Таблиця 4.

Вертикальний аналіз бухгалтерського балансу ВАТ «Красноярський хліб»

В результаті проведення вертикального аналізу балансу видно, що найбільшу питому вагу у структурі активів займають оборотні активи: 44,58% у 2011 році, 53,62% у 2012 році та 51,35% у 2013 році.

Відбулося збільшення частки запасів у 2013 році по відношенню до 2012 року на 1,36%. Частка дебіторської заборгованості знизилася на 3,43% у 2013 році та на 10,04% у 2012 році, що говорить про підвищення платоспроможності підприємства.

Частка фінансових вкладень збільшилася на 0,01% у 2013 році, а у 2012 році знизилася на 0,8% у зв'язку із збільшенням виданих позик.

Частка коштів у 2012 році та у 2013 році зменшилася на 0,11% та на 0,08% відповідно, тобто. кошти стали ефективніше використовуватися.

У необоротних активах найбільшу питому вагу займають кошти. У 2012 році порівняно з 2011, основні кошти зменшилися на 7,36%, а у 2013 році збільшилися на 2,61%, у зв'язку з придбанням нової будівлі та купівлі земельних ділянок. У пасиві балансу найбільшу питому вагу займають довгострокові зобов'язання: 56,4% у 2011 році, 53,55% у 2012 році та 58,13% у 2013 році. Позикові кошти – це основна частина довгострокових зобов'язань. 2012 року вони знизилися на 3,28%, а 2013 року вони збільшилися на 4,71%, т.к. підприємство придбало нові кредити та позики. Найменшу питому вагу пасиві балансу займає розділ «Капітал і резерви», т.к. є непокритий збиток, який з кожним роком знижується, тож у 2012 році частка зменшилася на 9,83%, а у 2013 році на 2,91%.

Вертикальний та горизонтальний аналіз відносяться до загальнотеоретичних методів дослідження об'єктів. Вони реалізується такий метод пізнання, як порівняння. Назви «вертикальний» і «горизонтальний» дуже умовні, оскільки відповідають візуальному сприйняттю напрямів пошуку факторів для складання та обчислення відповідних показників за таблицями фінансової звітності та аналітичними таблицями.

Вертикальний аналіз- Це аналіз структури. Структура - це склад будь-якого об'єкта та співвідношення його елементів. Структура характеризується показниками частки окремих складових у підсумковій величині. Показник частки розраховується за формулою

де - Приватна величина, частка якої визначається;

- Загальна величина, частка від якої визначається.

Показник частки, розрахований за формулою (3.1), буде виражений у частках одиниці. Множенням його на 100% буде отримано результат, виражений у відсотках.

Структура бухгалтерського балансу характеризується показниками частки окремих активів і пасивів у результаті баланса. Зауважимо, що термін «валюта балансу», що іноді використовується, є некоректним. Валюта балансу – це карбованець. Тож позначення результату бухгалтерського балансу слід використовувати однойменний термін.

p align="justify"> При вертикальному аналізі балансу слід враховувати, що, як правило, найбільш наочним є показник частки в результаті балансу, а не у вартості укрупнених груп активів або пасивів. Це зумовлено наступним. Підсумок балансу - це загальна сума коштів, що є в організації. Тому частка окремого активу чи пасиву внаслідок балансу характеризує його значимість в організацію. Вартість групи майна або його джерел може бути великою або, навпаки, незначною. Показник частки від неї залежить від значущості відповідної групи. Тому його потрібно доповнити показником частки цієї групи в результаті балансу. Замість розрахунку додаткових показників простіше і раціонально розрахувати частку досліджуваного активу чи пасиву результаті балансу.

Показники частки мають такі переваги перед абсолютними величинами:

1) наочність. Наприклад, під час аналізу дебіторську заборгованість необхідно оцінити її суттєвість в організацію. Значна дебіторська заборгованість може призвести до дефіциту фінансових ресурсів через відволікання коштів на кредитування покупців. Але, знаючи лише суму дебіторську заборгованість, не можна дійти невтішного висновку у тому, наскільки вона велика організації. Таку оцінку можна провести, розрахувавши частку дебіторську заборгованість у результаті баланса;

2) сумісність для різних організацій. Наприклад, за величиною позикового капіталу можна оцінити рівень незалежності організації від наявності позикових коштів. Для різних за масштабами діяльності організацій величини позикового капіталу є несумісними. Тому слід використовуватиме порівняння показники частки позикового капіталу у сумі джерел коштів цих організацій. Крім того, абсолютна величина позикового капіталу є ненаглядною (пункт перерахування 1);

3) зменшення впливу інфляції. На величини, співвідносні під час розрахунку показників частки, інфляція впливає, зазвичай, однаково. Тому показники частки практично не схильні до впливу інфляції і можуть бути зіставлені за різні періоди.

Прикладом подання даних при вертикальному аналізі є головка таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Приклад голівки таблиці для вертикального аналізу

У таблиці 3.1 зміна абсолютної величини і частки результаті балансу розраховується як різницю відповідних величин наприкінці і початку року.

При горизонтальному (динамічному) аналізідосліджується зміна абсолютних показників у часі. Розраховуються базисні та ланцюгові показники - абсолютна зміна, темп зростання або приросту. При розрахунку базисних показників динаміки зміна визначається порівняно з базисною величиною, наприклад, що склалася початку першого з п'яти досліджуваних років. При розрахунку ланцюгових показників динаміки зміна визначається порівняно з попереднім періодом чи моментом часу (наприклад, з попередньою звітною датою).

Абсолютна зміна:

, (3.2)

де – номер моменту часу чи періоду;

- Величина на -й момент часу або за -й період;

– величина на попередній момент часу або за попередній період;

2) базисне

, (3.3)

де - величина на перший (базовий) момент часу або за перший (базовий) період.

Темп зростання:

; (3.4)

2) базовий

З формул (3.4) та (3.5) видно, що темп зростання показує:

1) якщо відбулося збільшення досліджуваної величини, то – скільки разів вона збільшилася;

2) якщо відбулося зменшення досліджуваної величини, то яку частку становить кінцева величина від початкової.

Темп приросту розраховується відніманням з темпу зростання одиниці або за такими формулами:

; (3.6)

2) базовий

. (3.7)

З формул (3.6) та (3.7) видно, що темп приросту показує частку абсолютної зміни величини від її суми на початковий момент часу або за попередній період. Якщо висловити темп приросту у відсотках, він показуватиме, наскільки відсотків змінилася величина.

Абсолютна зміна та темп приросту можуть бути як позитивними величинами (при збільшенні), так і негативними (при зменшенні).

Як було зазначено, темп зростання більший за темп приросту на одиницю (якщо дані показники виражені в частках одиниці). За відомого темпу приросту значення темпу зростання завжди відомо. Тому спільне використання цих показників немає сенсу.

Прикладом подання даних при горизонтальному аналізі є таблиця 3.2.

Таблиця 3.2 - Приклад голівки таблиці для горизонтального аналізу

За допомогою горизонтального аналізу виявляється, зокрема, зміна результату балансу. У випадку ні збільшення, ні зменшення результату балансу неспроможна бути критерієм результатів діяльності, що у майно організації може бути вкладені позикові кошти, а результат їх використання може мати різні наслідки. Тому твердження, що зустрічається в літературі, що збільшення підсумку балансу з коригуванням на інфляцію – позитивний факт, а зменшення – негативний, у загальному випадку невірно.

Збільшення результату балансу свідчить про поліпшення фінансового стану організації, якщо відбувається переважно з допомогою власного капіталу.

Якщо гарантовано «очистити» значення показників від випадкових впливів, горизонтальний аналіз можна використовуватиме виявлення тенденцій розвитку організації. Для цього необхідні дані як мінімум за п'ятьма звітними періодами.

Горизонтальний і вертикальний аналіз доповнюють один одного, тому часто використовується форма представлення даних, що їх об'єднує. Приклад такої форми представлений у таблиці 3.3, яка відображає структуру (графи 4, 5, 7) та динаміку (графи 6, 8).

Таблиця 3.3 – Приклад голівки таблиці для вертикального та горизонтального аналізу

Аналітичний баланс

Подання даних бухгалтерського балансу як таблиці 3.3 дозволяє отримати так званий «аналітичний баланс». В аналітичному балансі містяться показники структури та динаміки.

При побудові аналітичного балансу статті вихідної форми №1 можуть поєднуватися (агрегуватися), що дозволяє поліпшити сприйняття основної інформації. Конкретне зміст показників аналітичного балансу залежить від мети його аналізу. Так, у таблиці 3.4 подано аналітичний баланс, призначений для оцінки фінансової стійкості підприємства на основі визначення структури джерел поповнення активів. Зіставляючи зміни у активі і пасиві (за допомогою вертикального і горизонтального аналізу), роблять висновки у тому, якими джерелами (власні чи позикові) був приплив коштів й у які активи (оборотні чи внеоборотные) ці кошти вкладено.

Оцінка структури аналітичного балансу (таблиця 3.4) ґрунтується на таких міркуваннях. Найкращим, з міркувань фінансової самостійності підприємства, є і внеоборотных, і оборотних активів з допомогою власного капіталу. Насправді це далеко не завжди можливе, і, як правило, оборотні активи поповнюються за рахунок залучених з боку коштів. Проте, придбання необоротних активів з допомогою значних за величиною короткострокових позикових коштів може призвести до неможливості виконання короткострокових зобов'язань. Для придбання оборотних активів можна використовувати як довгострокові, і короткострокові позикові кошти. Прийнято вважати, що власний капітал, в першу чергу, повинен прямувати на придбання необоротних активів, а в частині, що залишилася, – на придбання оборотних. Це пов'язують із тим, що вартість необоротних активів відшкодовується за період, принаймні амортизації. На такий період отримання позикових коштів важко. Вважається, що власного капіталу має бути достатньо на придбання значної частини оборотних активів, інакше організація буде фінансово залежна.

У таблиці 3.4, як приклад, наведено аналітичний баланс ВАТ «Металургійний завод».

Таблиця 3.4 - Аналітичний баланс підприємства за 2008 рік

З даних таблиці 3.4 видно, що у кінець року частка власного капіталу у сумі джерел коштів становить 74%. За рік абсолютна величина власного капіталу та його частка в результаті балансу значно не змінилися. У той же час позиковий капітал зріс на 34,6%. При повторенні такої ситуації організація може стати фінансово залежною.

необхідний у тому, щоб оцінити ефективність діяльності підприємства. Він використовується, щоб визначити рентабельність та стійкість у сфері ринкової діяльності. Горизонтальний та вертикальний аналіз бухгалтерського балансу є основними методами його проведення.

Ознайомлення з готовим балансом дозволяє визначити:

• Джерела, звідки підприємство отримує кошти.
• Напрями, якими здійснюється вкладення фінансових коштів.
• Показники співвідношення джерел коштів та напрямів їх вкладення.
• Інші показники для визначення стабільності та рівня забезпеченості підприємства.

p align="justify"> Горизонтальна і вертикальна методики проведення аналізу використовуються для визначення відносних показників, які дозволяють оцінити динаміку загального розвитку та діяльності підприємства, так як показників в абсолютній величині не завжди достатньо для здійснення компетентної аналітичної діяльності.

Горизонтальна та вертикальна методики аналітичної діяльності здатні взаємно доповнити один одного та уявити для аналізу найбільш повну картину динаміки діяльності.

Дані види аналізу дозволяють об'єкту господарювання порівнювати між собою економічні показники структур, абсолютно різних за організацією та видами діяльності, що дуже зручно при зіставлення міжгосподарського характеру.

Для проведення як горизонтального, і вертикального видів аналізу бухгалтерського балансу необхідно мати сам баланс. Основну роль у проведенні аналізу відіграють його статті, які впорядковані в міру відношення статті до окремої групи та розділу.

Основною роллю проведення будь-якого виду аналізу не простий розрахунок показників і коефіцієнтів, а особливість того, як вони трактуватимуться стосовно цієї організації. Які висновки будуть зроблені з їх отримання та яких заходів вжито на їх підставі.

На підставі вищевказаних видів аналітичної діяльності можна визначити головні тенденції та напрямки у бізнесі, провести коректну оцінку діяльності та прибутку, який вона приносить.

Особливості даних методик аналізу

Горизонтальний аналіз

Горизонтальний аналіз бухгалтерського балансу проводиться на підставі абсолютних величин шляхом їхнього доповнення відносними показниками у відсотковому вигляді. Оскільки він носитиме інформативний характер лише тому випадку, коли аналізу піддаються кілька періодів діяльності, за величину в 100% приймають показники початкового періоду, а показники кінцевого відображають по відношенню до перших у відсотковому вигляді.

Цей аналіз забезпечує перегляд тенденцій зміни показників протягом кількох звітних періодів, що дозволяє зробити певні висновки та прийняти відповідні рішення для покращення або стабілізації ситуації або за сприятливих висновків вжити заходів щодо підтримки позитивних тенденцій.

Аналіз допомагає розглянути як кількісні показники змін, а й темпи, у які відбуваються з кожної з бухгалтерських статей окремо.

Результати аналізу заносяться до таблиці певного виду. Вона може бути в одному екземплярі або в декількох, залежно від величини інформації, що аналізується, а також кількості статей, за якими даний аналіз проводять. У цьому формулярі абсолютні показники мають відсоткове доповнення, яке відображає як кількісні, а й тимчасові зміни.

Так, якщо провести горизонтальний аналіз діяльності за кілька років, а потім за певний період, то можна розглянути не лише тенденцію змін, що відбуваються, а й зробити прогнози на майбутню діяльність компанії.

Цікаве відео про цей вид аналізу:

Вертикальний аналіз

Для об'єктивного оцінювання спільної роботи підприємства використовують вертикальний аналіз бухгалтерського балансу. Він допомагає визначити, як кожна окрема стаття вплинула отримання загального результату, її вага у отриманні результату, і навіть дозволяє простежити зміни у структурі окремої статті.

Вертикальний аналіз передбачає також підрахунок відносних значень виходячи з показників абсолютного виду. Часто це відбувається для того, щоб прибрати вплив на дані показники факторів зовнішнього походження, які до діяльності компанії не мають відношення, але прямо впливають на показники, які вона надає у своїй звітності.

Під час проведення аналізу бухгалтерського балансу прикладом такого чинника можна назвати інфляцію. Вона змінює абсолютні показники, у своїй не впливаючи на процес діяльності підприємства. Саме в такому разі необхідне деяке узагальнення, яке цей вплив згладить для повного відображення економічної ситуації всередині підприємства.

Вертикальне аналізування дає можливість переглянути динаміку структурних змін у бухгалтерських статтях з урахуванням часу, що дозволяє як розглянути їх, а й зробити прогнози.

Детальне відео про вертикальний аналіз:

p align="justify"> Отже, горизонтальний і вертикальний аналізи бухгалтерського балансу - це ті методики аналізу, які важливі не просто для розгляду змін у показниках, а й визначення тенденції незалежно від впливу зовнішніх факторів. Обидві методики дозволяють проводити прогнозування діяльності, що є основним завданням аналізу.

Економічний аналіз (Аналіз господарської діяльності) - найбільш поширений метод дослідження в економічної теорії , є науковою базою прийняття управлінських рішень у бізнесі, адже для їх обґрунтування необхідно виявляти виробничі та фінансові ризики, прогнозувати вплив прийнятих рішень на кінцеві результати діяльності підприємства.

Будь-який кваліфікований економіст (бухгалтер, фінансист, аудитор та ін.) має володіти сучасними методами економічних досліджень щодо комплексного економічного аналізу.

Залежно від того, який вид звітності є джерелом економічного аналізу, виділяють фінансовий та управлінський аналіз діяльності підприємства.

Фінансовий аналіз проводиться за даними фінансової (бухгалтерської) звітності та регістрів бухгалтерського обліку, на основі якого готується звітність. Управлінський аналіз проводиться на основі як бухгалтерського обліку та фінансової звітності, так і управлінського обліку та звітності.

Зазначимо, що фінансовий аналіз є обов'язковим елементом як фінансового менеджменту на підприємстві, так і його економічних взаємин із партнерами, фінансово-кредитною системою.

Для проведення фінансового та управлінського аналізу підприємства використовуються певні методи та інструментарій. Основні методи фінансового та управлінського аналізу :

• горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
• вертикальний аналіз - визначення структури підсумкових показників, виявлення впливу кожної позиції звітності результат у цілому;
• трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з низкою попередніх періодів та визначення тренду – основний тенденції динаміки показника. За допомогою тренду формують можливі значення показників у майбутньому, тобто проводять перспективний прогнозний аналіз;
• коефіцієнтний аналіз – співвідношення окремих показників фінансової (управлінської) звітності;
• факторний аналіз – аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження.

Сутність горизонтального аналізу. Приклади застосування

Горизонтальний аналіз передбачає вивчення абсолютних показників статей звітності організації за певний період, розрахунок темпів їхньої зміни та оцінку. І тому будуються аналітичні таблиці, у яких абсолютні показники звітності доповнюються показниками відносними, тобто. прораховуються зміни абсолютних показників у сумі та у відсотках. Приклади застосування горизонтального аналізу представлені у таблицях 1 та 2.

З таблиці 1 видно, що з виробництва товару А перевиконано на 8%, а, по виробу В - недовиконаний на 15 %. Загалом план з виробництва товарів А та В виконано на 98%, тобто недовиконано на 2%.

З таблиці 2 видно, що не виконано план збільшення випуску товарів за першими двома заходами, виявлений резерв – 60 виробів. План збільшення випуску товарів за третім заходом перевиконано на 45 виробів - робота на новій техніці є більш ефективною.

Сутність вертикального аналізу. Приклад застосування

Призначення вертикального аналізу полягає у можливості проаналізувати ціле через окремі його елементи, тобто визначити структуру (питому вагу) - відносну частку складового елемента у загальній сумі. Технологія вертикального аналізу полягає в тому, що загальну суму приймають за сто відсотків, і кожен елемент (доданок) цієї суми представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення. Приклад застосування вертикального аналізу наведено в таблиці 3.

З таблиці 3 видно, що найменшу частку обсягом продажів має товар З, питому вагу якого 24,2%. Найбільшу частку має товар з питомою вагою 45,5%.

Оскільки горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють одне одного, то практично часто будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру звітної форми, і динаміку окремих її показників.

Горизонтальний і вертикальний аналіз широко застосовується для первинного аналізу фінансової, бухгалтерської звітності підприємства, і навіть при міжгосподарських зіставленнях.

Суть та мета горизонтального фінансового аналізу – це проведення оцінки та аналізу фінансової звітності: бухгалтерського балансу, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів. Аналіз спрямовано виявлення слабких місць організації та визначення напрямів підвищення фінансової надійності, платоспроможності, зниження рівня ризику банкрутства чи підвищення інвестиційної привабливості. У статті з прикладу розберемо горизонтальний аналіз балансу для ПАТ “КАМАЗ”.

Горизонтальний аналіз– це метод оцінки динаміки зміни та спрямування (тренду) ключових показників фінансової звітності.

Напрями використання горизонтального аналізу підприємства

Проведення горизонтального аналізу для бухгалтерського балансу переслідує такі цілі та завдання:

• Оцінка динаміки зміни активів та пасивів організації.
• Визначення частки джерел фінансування капіталу підприємства.
• Діагностика зміни структури капіталу: часткою власних та позикових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості.
• Оцінка ефективності функціонування підприємства виражена динаміці чистий прибуток.
• Визначити негативні тенденції зростання статей балансу, що збільшують ступінь маневреності компанії та її фінансової стійкості.

Отримана оцінка використовується у діагностиці фінансового стану підприємства та дозволяє виділити проблемні зони. Управління та відстеження критичної зміни показників балансу дозволяє своєчасно приймати управлінські рішення. Горизонтальний аналіз використовується також і для аналізу показників звіту про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів. Після проведення комплексного фінансового аналізу стану підприємства використовують додатково коефіцієнтний та модельний аналіз (моделі платоспроможності та оцінки банкрутства). Докладніше про ключові коефіцієнти фінансового аналізу читайте у статті: → . Про моделі банкрутства читайте у статтях: → , → , → .

Методи горизонтального фінансового аналізу

Розглянемо основні методи (підходи) горизонтального аналізу звітності та спрямування їх практичного застосування ⇓.

Приклад горизонтального аналізу бухгалтерського балансу ПАТ “КАМАЗ” з висновками Excel

Для проведення горизонтального аналіз візьмемо фінансову звітність підприємства ВАТ КАМАЗ, яку можна завантажити з офіційного сайту компанії або за посиланням →

Розглянемо як має бути проведений аналіз: для розділу «Необоротні активи» і зробимо висновки. Спочатку необхідно внести дані балансу за три періоди: на кінець 2016, 2015 та 2014 років.

Для розрахунку абсолютної зміни показників балансу необхідно від значень за аналізований рік відняти значення попереднього. Відносна зміна відображає відсоток зниження чи збільшення показників балансу.

Абсолютна зміна нематеріальних активів (G9) за 2015 рік = D9-C9

Відносна зміна нематеріальних активів (J9) за 2015 рік = D9/C9

Абсолютна зміна результатів досліджень та розробок (G10) за 2015 рік = D10-C10

Відносна зміна результатів досліджень та розробок (J10) за 2015 рік = D10/C10

Абсолютна зміна основних засобів (G13) за 2015 рік = D13-C13

Відносна зміна основних засобів (J13) за 2015 рік = D13/C13

Абсолютна зміна доходних вкладень у матеріальні цінності (G14) за 2015 рік = D14-C14

Відносна зміна доходних вкладень у матеріальні цінності (J14) за 2015 рік = D14/C14

Абсолютна зміна фінансових вкладень (G15) за 2015 рік = D15-C15

Відносна зміна фінансових вкладень (J15) за 2015 рік = D15/C15

Абсолютна зміна відкладених податкових активів (G16) за 2015 рік = D16-C16

Відносна зміна відстрочених податкових активів (J 16) за 2015 рік = D16/C16

Абсолютна зміна інших необоротних активів (G17) за 2015 рік = D17-C17

Відносна зміна інших необоротних активів (J 17) за 2015 рік = D17/C17

Абсолютна зміна необоротних активів (G18) за 2015 рік = D18-C18

Відносна зміна необоротних активів (J 18) за 2015 рік = D18/C18

На малюнку нижче наведено приклад розрахунків абсолютних та відносних змін показників балансу ПАТ КАМАЗ за три роки ⇓.

Після розрахунку показників для всіх рядків бухгалтерського балансу необхідно оцінити динаміку зміни. Так частка нематеріальних активів підприємства знижувалася кожен рік і в результаті за три роки знизилася на -242 522 тис. руб. ( E9-C9), що становило зниження на 72,4% ( 1-E9/C9).

Результати досліджень та розробок щороку збільшувалися і на кінець 2016 року склали 922 633 тис. руб., Що склало 474% по відношенню до 2014 року ( (E10-C10)/C10).

Основні кошти ВАТ КАМАЗ змінювали рівномірно. Можна відзначити загальну тенденцію, що знижує, за три роки. На кінець 2016 року основні засоби зменшилися на -2280198 тис. руб. ( E13-C13), що у відносному вираженні становило -9% ( (E13-C13)/C13).

Прибуткові вкладення матеріальні активи мають позитивну тенденцію зростання стосовно 2014 року збільшилися на 189 172 тис. крб. ( E14-C14), що у відносному вираженні становило +13% ( (E14-C14)/C14).

Фінансові вкладення збільшувалися протягом усіх періодів, на кінець 2016 23 558 019 тис. руб. ( E15-C15), що у відносному вираженні становило + 914% ( (E15-C15)/C15)

Відкладені податкові активи мали позитивну динаміку кожен рік, що розглядається. Збільшення було на 1749141 тис. руб. ( E16-C16), що становило 67% ( (E16-C16)/C16).

Інші необоротні активи збільшувалися щорічно та на кінець 2016 року склали + 479 025
тис. руб. ( E17-C17), що у відносному вираженні було +9% ( (E17-C17)/C17).

Разом необоротні активи протягом трьох років збільшилися на +24 214 563 тис. крб. ( E18-C18), що у відносному вираженні становило +66% ( (E18-C18)/C18). Спостерігається позитивний тренд, за рахунок зростання нематеріальних активів, результатів досліджень та розробок, дохідних вкладень у матеріальні цінності, фінансові вкладення, відкладених та інших необоротних активів. На малюнку нижче показано динаміку зміни позаоборотних активів ⇓.

Висновки

У розглянутому у статті прикладі було проведено горизонтальний аналіз щодо балансу підприємства ПАТ “КАМАЗ” для необоротних активів. Аналогічним чином проводиться аналіз для інших розділів балансу: для оборотних активів, капіталу та резервів, довгострокових та короткострокових зобов'язань, а також звітів: звіту про прибутки та збитки та звіту про рух коштів. У підприємства спостерігається позитивне зростання необоротних активів, що свідчить про ефективну управлінську діяльність організації.