• При коректному лікуванні, якщо це інфекції чи віруси, кількість СРБ знижується вже за кілька днів. Якщо ж він, як і раніше, підвищений, то потрібно змінити напрямок лікування та шукати причину в іншому місці.
• Біохімічний аналіз крові на СРБ допомагає виявити запалення в судинах і є основним показником наявності атеросклерозу.
• Якщо пацієнт не страждає на серцеву патологію і у нього не виявлено інфекцій або вірусів, ймовірно, рівень СРБ підвищений через розвиток онкологічного процесу. Це захворювання потрібно обов'язково виключити.
• У жінок при вагітності СРБ дещо підвищений при прееклампсії порівняно зі здоровою вагітною жінкою.

Народна медицина

Так як с-реактивний білок виробляється печінкою, проблема може бути в ній. Для відновлення її функцій рекомендується приймати печінковий трав'яний збір, завдяки якому відбуватиметься виведення шкідливих речовин.

Олена Малишева розповідає про C-реактивний білок

Профілактика

• Якщо причина в інфекції: у період загострення гострих захворювань носити маску та не відвідувати людних місць;
• Батьки повинні ретельніше стежити за здоров'ям своїх дітей, регулярний біохімічний аналіз крові допоможе виявити патологію раніше;
• Якщо причина у серцево-судинних захворюваннях: регулярно здавати аналіз на СРБ, робити ЕКГ та УЗД серця;
• Дотримуватись дієти, яка буде корисна для серця та судин;
• Не їсти жирного, зменшити холестерин, який викликає хвороби судин;
• Вести спортивний спосіб життя;
• Чи не запускати таке захворювання, як діабет;
• Кинути палити;
• Проводити біохімічний аналіз крові на СРБ один раз на пів року та обговорювати розшифровку лише у лікаря;
• Не займатися самолікуванням;
• Чи не вживати алкоголь.

СРБ (або С-реактивний білок) - це особлива речовина, яка синтезується в печінці як відповідь на гострий запальний процес, що розвивається в будь-якому місці організму людини.

С-реактивний білок утворюється в гострий період хвороби, таким чином його також називають «білок гострої фази», або БОФ. У разі переходу запального процесу у хронічну форму він зникає з крові та з'являється знову у стадії загострення.

Фізіологічна роль СРБ

С-реактивний білок був виділений у тридцятому році минулого століття у крові пневмонійних хворих. Він отримав назву через можливість пов'язувати і осаджувати С-полісахарид мікроскопічного організму під назвою "пневмокок" як одну з ознак раннього захисту макроорганізму від інфекційного агента.

Від швидкості утворення цього білка в крові залежить повнота імунного захисту макроорганізму, тому що він призводить до активності комплементу, збільшує швидкість фагоцитозу, підвищує утворення інтерлейкіну і т. д. Причому чим сильніше розвивається патологічний процес, тим більше С-реактивний білок (норма у жінок та чоловіків однакова) підвищений.

Норма С-реактивного білка в крові у такому стані буде в межах 300 мг/л. Тобто цей білок досить чутливий і є раннім індикатором запального процесу. Підвищений вміст С-реактивного білка в крові виникає через 12-24 години з початку запального процесу і зникає в процесі одужання (реконвалесценції).

Область дослідження

Підвищення концентрації С-реактивного білка. рання ознакаінфекційного (бактеріального, а не вірусного) процесу у макроорганізмі. Збільшення проявляється при гострій фазі ревматизму, ревматоїдному артрозі, кардіоінфаркті, гострому запальному процесі у підшлунковій залозі (з некротичними явищами), септичному стані, при злоякісних новоутвореннях.

Додатково визначення цього білка використовується для оцінки тривалості застосування антибактеріальної терапії. Визначення його на початковому етапі проводять наступним пацієнтам: лихоманить із припущенням інфекційної хвороби і хворим із запальною патологією в хронічній формі. У стаціонарі застосовується для раннього діагностування ускладнень при інфекціях та оцінки результативності антибактеріальної терапії. На користь виникнення ускладнення виступає факт збільшення концентрації в динаміці наступні чотири-п'ять днів після оперативного втручання.

Тонкості інтерпретації результатів реакції

С-реактивний білок (норма у жінок і чоловіків - у межах 1 мкг/мл) утворюється в печінці та існує в крові майже у всіх здорових осіб за умови відсутності запалення. Необхідно з великою увагою інтерпретувати дані, враховуючи раніше отримані значення та рівні у сироватці інших індикаторів, а також повну оцінку анамнезу хворого.

Отже, нехай С-реактивний білок підвищений (норма - в межах 1 мкг/мл) у сироватці, проте це не є характерним симптомом будь-якої конкретної хвороби, він є важливим маркером запалення. Норма С-реактивного білка в крові збільшується через 12-24 години після початку запалення і досягає максимуму в межах трьох діб, має нетривале життя (1-2 дні) і повертається до нормальних показників протягом 5-10 днів від початку запальної реакції. Лабораторіям рекомендується визначити свої референтні показники. Вони мають зв'язок з популяцією хворих, але, враховуючи опубліковані літературні відомості, С-реактивний білок (норма у дорослих та дітей представлена ​​далі) має бути на такому рівні: у новонароджених – 0,01-0,35 мг/л; у дорослих – 0,068-8,2 мг/л.

Під час читання показників можна спиратися на такі дані:

• при вірусних інфекціях, метастазуванні, млявих хронічних процесах і деяких ревматичних хворобах збільшується С-реактивний білок, норма якого при таких недугах досягає 10-30 мг/л;

• при бактеріальній інфекції, загостренні хвороб у хронічній формі, хірургічній маніпуляції, кардіоінфаркті підвищується С-реактивний білок, норма в цьому випадку варіюється від 40 мг/л до 200 мг/л;
• при генералізованих інфекціях, опікових ураженнях, септичному стані збільшується С-реактивний білок, норма якого в такому разі – понад 300 мг/л.

Мета та терміни дослідження

Показання до проведення дослідження С-реактивного білка:

• Оцінка появи ризику розвитку кардіоваскулярних патологічних процесів щодо здорових осіб, поєднуючи з іншими індикаторами.
• Для передбачення можливих ускладненьв осіб з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертонією.
• Для оцінки результативності попередження серцево-судинних патологій та їх ускладнень.
• Для оцінки повноти та результативності протибактеріального лікування.
• Для діагностування аутоімунних захворювань.

Період проведення дослідження:

• При обстеженні хворих на ІХС, гіпертонію.
• У період терапії та профілактики кардіоваскулярних ускладнень на фоні прийому нестероїдних протизапальних препаратів (аспірину).
• У хворих з ІХС після судинної пластики.
• При комплексному обстеженні здорових осіб старшого віку.
• Після проведення коронарного шунтування (післяопераційний період) контролю динаміки.

ШОЕ та СРБ

Існує певний взаємозв'язок між збільшенням швидкості осідання еритроцитів та С-реактивного білка. Однак останній синтезується та зникає значно раніше, ніж змінюється швидкість осідання еритроцитів. С-реактивний білок застосовується у клінічному діагностуванні разом із ШОЕ як маркер запального процесу.

У ряді випадків, якщо швидкість осідання еритроцитів велика, С-реактивний білок вищий за норму. Винятки із цієї ситуації такі:

• концентрація СРБ збільшується навіть унаслідок невеликого асептичного запалення тканин, ШОЕ у разі залишається у межах нормативних показників;
• ШОЕ збільшується, а рівень білка не змінюється при певних вірусних інфекціях, інтоксикації тяжкого ступеня, артриті у хронічній формі.

Необхідно відзначити, що виявлення С-реактивного білка - надійніший і чутливіший маркер запалення, ніж показник швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).

Роль СРБ у прогнозуванні

Дуже велику роль у діагностиці багатьох захворювань відіграє цей аналіз. С-реактивний білок (норма у здорових людей- до 1 мкг/мл) має прогностичне значення в оцінці ризику серцево-судинних патологій та розвитку їх ускладнень.

При інфаркті міокарда норма С-реактивного білока в крові збільшується протягом 18-36 годин від початку хвороби, до двадцятого дня зменшується, а до сорокового приходить до нормальних показників. При повторному інфаркті СРБ знову зростає.

І тут використовується ІФА для кількісного визначення умовах пробірки. Вимірюється С-реактивний високочутливий білок. Аналіз може виявляти навіть незначний вміст згаданого білка в сироватці (показує млявий запалення у внутрішньому шарі судинної стінки) і дає підстави попередньо визначити ризик виникнення кардіоваскулярних ускладнень.

При інфаркті міокарда утворюється асептичне запалення під впливом внутрішніх патогенів. Паралельно синтезується гепатоцитами СРБ, що сприяє фагоцитоз останніх. Рівень СРБ при цій патології взаємопов'язаний із розмірами некротичної ділянки у м'язі серця, з рестенозом та ускладненнями у постінфарктний період.

Роль у розвитку серцево-судинних хвороб

Серед причин летальності серцево-судинні патології та їх ускладнення зустрічаються найчастіше. Визначення концентрації СРБ у комплексі з іншими маркерами допомагає оцінити можливий ризик розвитку таких недуг у здорових людей, а також прогноз прогнозу кардіологічних захворювань.

За результатами останніх досліджень, мляве запалення в інтимі судини грає важливу рольу виникненні атеросклерозу, який безпосередньо пов'язаний із серцево-судинними хворобами.

Певні дослідження показують, що хворі зі збільшеним СРБ та нормальними ліпопротеїнами низької щільності (ЛПНЩ) більше ризикують отримати кардіоваскулярні патології, ніж такі ж із СРБ у нормі та високими ЛПНЩ. Дещо підвищена концентрація СРБ при нормальному вмісті холестерину дає можливість передбачити ризик розвитку гіпертонії, інфаркту міокарда, неінсулінзалежного цукрового діабету та ін. У пацієнтів з ІХС підвищений СРБ є негативним показником і говорить про ризик рецидиву.

Чинники, що впливають на СРБ

Причини підвищення рівня С-реактивного білка:

• інфекційний процес у гострій формі;
• хронічні запальні реакції у стадії загострення;
• травма, хірургічне втручання, інфаркт міокарда;
• злоякісна пухлина та метастазування;
• опікова хвороба;
• септичний стан;
• хронічний запальний процес млявий з ризиком виникнення кардіоваскулярних хвороб та їх ускладнень;
• нікотинова залежність;
• артеріальна гіпертонічна хвороба;
• цукровий діабет;
• зниження ліпопротеїнів високої щільності, підвищення вмісту тригліцеридів та ліпопротеїнів низької щільності;
• збільшення естрогенів та прогестерону.

Чинники, які підвищують вміст С-реактивного білка:

• вагітність; значні фізичні навантаження;
• оральний прийом контрацептивів; гормонотерапія.

Чинники, які знижують вміст СРБ:

• прийом нестероїдних протизапальних засобів (ацетилсаліцилова кислота, "Анальгін", "Диклофенак" та ін.), кортикостероїдів, статинів, бета-блокаторів.

С-реактивний білок. Норма у дітей

Нормальні показники СРБ у дітей у сироватці – до 10 мг/л.

Чинники, що підвищують рівень СРБ у дитячому організмі:

• інфекційні та запальні процеси у гострій стадії;
• ревматоїдні захворювання;
• виразкове ураження товстого кишечника;
• інфаркт міокарда;
• новоутворення у стадії некротизування та метастазування;
• травми;
• запальні ЛОР-захворювання, запалення дихальної системи та ін.;
• опікова хвороба;
• трансплантація печінки;
• туберкульоз;
• менінгококова інфекція;
• сепсис новонароджених.

Можливі коливання між 50 і 60 мг/л дають можливість педіатру визначити характер інфекційного процесу у дитини, особливо коли йдеться про патологію дихальних шляхів, як фарингіт, бронхіт або пневмонія. СРБ може мати високі показники, навіть якщо дитина страждає від запального процесу в апендиксі, алергічної реакції у разі аденовірусної або герпетичної інфекції, у тому числі мононуклеозу.

Найчастіше аналіз крові призначається за підозри на наявність запальних процесів в організмі. Крім підвищення кількості лейкоцитів лікарі зазвичай звертають увагу на такий параметр, як швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Нещодавно проведені дослідження можуть похитнути впевненість у інформативності ШОЕ для діагностики запалення та звернути увагу на вміст С-реактивного білка (СРБ, вимовляється як ЦРЛ).

Що краще для діагностики запалення – ШОЕ чи С-реактивний білок?

Що являє собою кров?

Кров являє собою суспензію (частки в рідині), в якій еритроцити (частки) знаходяться у рідині (плазмі). Як пісок осідає на дно у пробірці з водою під дією сили тяжіння, так і еритроцити з часом відстоюються у капілярі. Звичайно, кров більш складна за своїм складом субстанція, і містить крім еритроцитів та плазми велика кількістьрізноманітних клітин та молекул. Але еритроцити найчисельніша популяція клітин, яка присутня в кількості 10? в літрі. Тоді як лейкоцитів на три порядки менше – 109 у літрі. Плазма займає близько 45-55% всього обсягу крові. Щоб кров не згорнулася, до неї додають цитрат натрію. Таким чином кров зберігає свою плинність, і при відстоюванні не згортається.

Еритроцити – це живі без'ядерні клітини крові з терміном життя близько 120 днів. Вони мають власний поверхневий заряд. Так само заряджений і ендотелій судин. Завдяки однаковому заряду відбувається відштовхування еритроцитів один від одного та від стінок ендотелію. Заряд еритроциту забезпечують молекули мембрани, а також білки плазми, які адсорбуються на поверхні еритроцитів. При відстоюванні еритроцити осідають із заснуванням «монетних стовпчиків». Зміна мембрани еритроциту або складу плазми в результаті синтезу острофазних білків (фібриногену, с-реактивного білка, гаптоглобіну, альфа-1 – антитрипсину) спричиняє зміну заряду клітини.

Що таке ШОЕ?

ШОЕ використовується як скринінговий параметр, що характеризує запалення. Однак підвищення ШОЕ спостерігається і за:

• анеміях (знижується кількість еритроцитів в одиниці обсягу, збільшується швидкість осідання),
• аутоімунних захворюваннях, парапротеїнеміях (антитіла адсодбуються на мембрані еритроциту),
• інтоксикаціях (ушкодження мембрани еритроцитів, зниження заряду),
• захворюваннях нирок, наприклад, при нефротичному синдромі, сповільнюється виведення токсичних молекул,
• прийом лікарських препаратів (естрагенів, глюкокортикоїдів, гепарину, пеніциліну, вітаміну А).

До того ж відмічені випадки підвищення ШОЕ без жодних причин. Підвищення ШОЕ при гострих запальних та інфекційних процесах спостерігається через 24 години після підвищення температури та зростання кількості лейкоцитів. При хронічному запальному процесі ШОЕ підвищується через зростання фібриногену та підвищення титру антитіл.

Розрізняють такі методи визначення ШОЕ: метод Панченкова та метод Вестергрена. Відмінність лише в тому, що при визначенні методом Панченкова використовується капіляр зі шкалою 100мм, а за методом Вестергрена – 200мм. Вимір враховується в міліметрах осідання еритроцитів протягом години. В області нормальних значеньдані,отримані цими двома методами збігаються. Тільки за наявності вираженої патології метод Вестергрена є більш чутливим. Таким чином, визначення ШОЕ - це найбільш простий у виконанні, поширений лабораторний параметр, що не потребує великих витрат і спеціальної апаратури. При цьому ШОЕ не є специфічним маркером запальної реакції і може підвищуватися від багатьох причин, на відміну такого параметра як СРБ.

Що таке С-реактивний білок?

С-реактивний білок отримав свою назву через здатність зв'язуватися з С-полісахаридами пневмококів. СРБ – це білок, який синтезується печінкою у відповідь запалення, некроз чи травму. Це високоспецифічний маркер запалення. Він підвищується через 4-6 годин від початку запального процесу, ще до зростання лейкоцитів. Основна його мета – бактерії, тому при вірусних інфекціях СБР зростає незначно. Прикордонні значення СРБ (близькі до норми) мають велике значення як ознака хронічного ендогенного запалення. Наприклад, якщо нижня межа СРБ 5 мг/мл, цифра від 5 і вище мг/мл, вказує на наявність запального процесу, некрозу чи травми. Потрібно відстежувати зміну кількості СРБ з часом. При тривалому підвищенні СРБ у межах 2-10 мг/мл відзначається ризик ускладнень з боку серцево-судинної системи у вигляді інфарктів та тромбоемболій.

Так що важливіше для діагностики запалення – ШОЕ чи С-реактивний білок?

Як ви зрозуміли, СРБ є більш інформативним параметром запального процесу. Однак для визначення СРБ потрібні спеціальні реактиви та прилади, що робить визначення цього параметра дорожчим.

Якщо у вас знижено ШОЕ, а С-реактивний білок в нормі, значить, швидше за все, запалення у вас немає, і причина зниження ШОЕ криється в чомусь іншому. Якщо у вас ШОЕ підвищено, а C-реактивний білок в нормі, це може бути пов'язане з анемією, оскільки анемія це одна з найпоширеніших причин підвищення ШОЕ, перерахованих вище. Загалом для діагностики запалення краще аналізна СРБ, а чи не на ШОЕ.

Його концентрація різко підвищується, як у організмі відбувається ураження тканин.

CRP є домінуючим білком, який активізує імунну систему, покликану реагувати на пошкодження тканин (м'язових, нервових або епітеліальних). Тому рівень CRP поряд із ШОЕ застосовується в діагностиці як покажчик запалення.

При порушенні будови та цілісності тканин запускається запальний процес. Лейкоцити починають виділяти інтерлейкіни, які є частиною імунної системи. Саме вони стимулюють синтез CRP у печінці. Далі білок виконує такі функції:

• CRP прикріплюється до поверхні хвороботворних мікроорганізмів, ніби помічаючи їх. Патогени стають «помітнішими» для імунної системи.
• Завдяки C-реактивному білку запускаються її послідовні реакції, що сприяють швидкій ліквідації збудника.
• В осередку запалення CRP зв'язується з продуктами розпаду та захищає організм від їхнього негативного впливу. Тим самим активізується фагоцитоз – процес поглинання та ліквідації патогенів.

Через чотири години після запалення концентрація CRP зростає в кілька разів. А через дві доби CRP перевищує норму вже в одну тисячу разів.

Результати аналізу вчасно нагадують професору, чи потрібно прописувати антибіотики. Якщо CRP підвищено, то відповідь позитивна. В іншому випадку ці препарати не використовуються.

Причини підвищення C-реактивного білка

Найвищий показник CRP спостерігається під час проникнення бактеріальних інфекцій. Коли вони вторгаються в організм, вміст білка зростає вдесятеро. При нормі 5 мг/л його кількість може підскочити до 100 мг/л.

Крім бактеріальних інфекцій існують інші причини зростання CRP. Його рівень підвищується при розвитку в організмі:

• вірусних інфекцій. Зміст CRP може підскочити до 20 мг/л;
• некрозу та пошкодження тканин в результаті: перенесеного інфаркту, розпаду пухлин, травм, опіків, обмороження;
• атеросклеротичного ураження судин. Мляве запалення в їх стінках сприяє розвитку недуги;
• артриту ревматоїдного та псоріатичного;
• ревматичної поліміалгії – хронічного болю у м'язах;
• новоутворень;
• атерогенну дисліпідемію, що включає тріаду порушень метаболізму;
• артеріальної гіпертензії;
• цукрового діабету;
• порушень гормонального фонуколи вміст естрогенів і прогестерону перевищує оптимальне число;
• захворювань ШКТ;
• менінгіту вірусного, бактеріального чи туберкульозного;
• бронхіальної астми за умови ураження органів дихання

Підвищення рівня C-реактивного білка також можливе:

• у післяопераційний період. Його зростання сигналізує про розвиток ускладнень;
• у вагітних, коли нависає загроза передчасних пологів.

Існують і суб'єктивні чинники:

• значні фізичні навантаження безпосередньо перед здаванням тесту;
• прийом гормональних протизаплідних засобів;
• ожиріння;
• дотримання дієти зі значною кількістю білка (найчастіше це відноситься до спортсменів);
• депресивний стан та проблеми зі сном;
• пристрасть до тютюнопаління.

Слід також враховувати, що існують ліки, які штучно знижують кількість C-реактивного білка, який насправді підвищено. До них відносяться:

• протизапальні нестероїдні препарати;
• глюкокортикоїдні гормони (глюкокортикоїди).

Окремо слід виділити причини зростання C-реактивного білка у дітей.

Особливості підвищеного C-реактивного білка у дітей

У малюка, який тільки з'явився на світ, кількість C-реактивного білка може не підвищуватись навіть при сепсисі. Причина полягає в тому, що печінка малюка поки працює не на повну силу.

Коли в крові немовлят все ж таки зафіксовано зростання CRP, негайно потрібно проводити протимікробне лікування.

Іноді підвищення концентрації цього виду білка може бути єдиною ознакою проникнення в організм дитини інфекції після проведення будь-якого хірургічного втручання.

Рівень CRP зростає при розвитку таких дитячих недуг:

Кількість CRP стрибає вгору в перші дні захворювання, коли дитину лихоманить від зміни температури тіла. Після одужання концентрація білка також швидко знижується до нормального рівня.

Ознаки підвищеного C-реактивного білка та показання до проведення тесту

На підвищення рівня CRP вказують такі непрямі симптоми:

• зростання температури;
• легке озноб;
• періодичний кашель та поява задишки;
• підвищена загальна пітливість;
• у загальному аналізі крові фіксується збільшення ШОЕ та числа лейкоцитів.

Нещодавно аналіз на C-реактивний білок призначався для того, щоб виявити приховані запальні процеси. Сьогодні з його допомогою можна оцінити ризик серцево-судинних недуг у людей практично здорових. Насамперед це стосується пацієнтів похилого віку.

Основні показання до дослідження такі:

Щоб забезпечити достовірність результатів, тест проводиться у ранковий час. Крім того, потрібно не їсти за 12 годин до процедури, тимчасово відмовитися від фізичних навантажень та уникати стресів.

Зафіксувавши підвищений рівень білка та виключивши вплив на показник суб'єктивних факторів, лікар визначається з терапією.

Прийом препаратів може змастити достовірність даних про рівень CRP. Щоб забезпечити точність результатів, тест потрібно зробити ще раз за чотирнадцять днів.

C-реактивний білок підвищений: терапія

Підвищена кількість CRP – не захворювання, а непряма ознака можливої ​​патології. Її точну назву визначає лікар після проведення додаткового обстеження. Саме виявлена ​​недуга і підлягає лікуванню.

Якщо терапія призначена правильно, рівень CRP повертається в норму вже через добу. Коли цього не відбувається, лікування потребує коригування.

У разі підвищення кількості CRP та відсутності в організмі ознак інфекції необхідна консультація онколога.

Для того, щоб терапію зробити більш ефективною, не завадить дотримуватись таких рекомендацій:

• працювати над зниженням рівня холестерину;
• не забувати про фізичну активність та утримувати в нормі свою вагу;
• не допускати зростання у крові цукру;
• переконати себе у шкоді куріння та алкоголю, знизивши їх споживання до мінімуму;
• дотримуватися порад щодо раціонального харчування.

Це – стандартні правила для всіх тих, хто хоче довше зберегти здоров'я та високу якість життя.

Оцінювати концентрацію C-реактивного білка бажано не раніше ніж через два тижні після того, як зникнуть симптоми будь-якої гострої недуги або загострення хронічної хвороби. При підвищенні кількості CRP вдвічі і більше необхідно пройти додаткове обстеження, щоб уточнити можливі причини початку запального процесу.

Причини, чому С реактивний білок підвищено

Якщо среактивний білок підвищений, причин такого стану може бути багато. Але для початку потрібно з'ясувати, що це взагалі за протеїн, як він синтезується в організмі і за які функції відповідає.

Ранні симптоми підвищення рівня СРБ у крові, причини високих показників та методи лікування. У яких випадках проводять діагностичне дослідження та як саме його проводять – розберемося з усім по порядку.

Що таке с-реактивний білок і які його функції

С-реактивний білок (СРБ, CRP) - глікопротеїн гострої фази, який з'являється в організмі людини вже через 4-6 годин після потрапляння в нього чужорідного агента, який викликає запальний процес будь-якої локалізації.

Це найточніший діагностичний показник початку патологічного процесу. Підвищений рівеньСРБ спостерігається на стадії, коли решта всіх показників (у тому числі ШОЕ, який вважається визнаним маркером запалень) ще знаходяться в межах норми.

Раніше, у середині минулого століття, аналізи на виявлення цього білка проводилися досить простими методами, що давали можливість оцінки якісного стану.

Тобто результати виглядали приблизно так:

• с-реактивний білок позитивний – запальна реакція;
• с-реактивний білок негативний – патології немає.

Сучасні діагностичні лабораторні методи дають змогу визначати з точністю до 5 мг/л кількість цього глікопротеїну у сироватці крові. Це мінімально можливе значення, що не свідчить про патологію

Щоб з'ясувати, які ж функції реактивного білка в крові, потрібно розібратися в механізмах запуску запального процесу:

1. При попаданні в організм чужорідного агента чи пошкодженні цілісності шкірних, епітеліальних, м'язових, нервових тканин починається запалення, що характеризується виділенням інтерлейкінів. Це частина імунної системи, яку продукують лейкоцити. Таким чином, починається стимуляція печінки для вироблення с-реактивного білка.
2. СРБ «мітить» клітини патологічних мікроорганізмів, прикріплюючись до поверхні. Це стає сигналом для імунної системи та позначенням місця вторгнення.
3. Підвищення СРБ запускає послідовні реакції імунної відповіді.
4. У вогнищі запалення відбувається розпад патогенів, з якими зв'язується протеїн і цим сприяє активізації фагоцитозу.

Не треба впадати в паніку при невизначеній етіології підвищення глікопротеїну у сироватці крові. Трапляються випадки, коли в організмі протікають приховані запальні процеси, які свідчать про наявність хронічних захворювань. Лікування почнеться з постановки точного діагнозу та призначення адекватної терапії основної недуги.

Причини зростання показників

Причинами підвищення среактивного білка можуть стати різні фактори.

Насамперед варто розглянути суб'єктивні, які безпосередньо залежать від способу життя людини і можуть бути скориговані без допомоги медикаментів:

• надмірні та регулярні фізичні навантаження. Рівень СРБ у спортсменів завжди знаходиться за межами норми, що до певного моменту не загрожує здоров'ю – тривале збільшення цього показника може спровокувати патологічні стани аутоімунного характеру;
• оральні та гормональні контрацептиви, що приймаються тривалий час;
• значна вага, яка не відповідає конституції людини та віковим нормам. Ожиріння як наслідок порушення обміну речовин у організмі;
• дієтичне харчування, багате на білок. Це особливо стосується людей, які професійно займаються спортом, бодібілдінгом та культуризмом;
• вплив стресів, нестабільний психоемоційний стан, що веде до розвитку депресії, порушення сну;
• куріння.

Вплив цих факторів ризику кожна людина може або мінімізувати або взагалі виключити зі свого життя.

Але є ряд патологічних станів, які є причинами підвищення среактивного білка і виникають незалежно від нашого бажання або можливостей:

• Бактеріальні інфекції змушують СРБ підвищуватись у 100 і більше разів, причому за дуже короткий проміжок часу – не більше 1-4 годин з моменту зараження.
• Вірусні інфекції викликають підвищення показників незначно, хоч і досить виражено.
• Грибкові інфекції, як правило, не дають високий показник, хоча він перевищує норму на кілька десятків одиниць – при гострому перебігу захворювання.
• Аутоімунні порушення, що спричиняють хронічні системні захворювання, такі як ревматоїдний артрит, або неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона або системні васкуліти та деякі інші патології. Чим вища концентрація цього протеїну, тим важчий перебіг хвороби.
• Передінфарктні стани та інфаркти, коли запалюється міокард, а при інфарктах починається омертвіння тканин, їх рубцювання. Аналіз крові на концентрацію СРБ у сердечників і гіпертоніків дає можливість спрогнозувати перебіг патології, що вже виникла, або ж передбачити ступінь ризику її виникнення.

• Гострі запалення тканин внутрішніх органів із можливим некрозуванням. Значно підвищений показник говорить про наявність серйозних проблем, які іноді потребують оперативного втручання.
• Пошкодження шкірних покривів та м'язових тканин при травмах та опіках різного ступеня та локалізації. Навіть незначне пошкодження цілісності тканин викликає збільшення рівня СРБ.
• Після проведення оперативних втручань. Вважається нормальним, якщо среактивний білок підвищений відразу ж після операції. Він починає знижуватися дуже швидко за сприятливого результату та відсутності ускладнень. Якщо показник не тільки не падає, а й починає підвищуватись – це погана ознака, а при пересадці органів говорить про відторгнення.
• Злоякісні новоутворення будь-якого органу та системи людського організму. Причому це може бути один патологічний показник на тлі норми щодо інших.
• Діабет цукровий та нецукровий.
• Гіпертонічна хвороба.
• Під час вагітності збільшення рівня протеїну може свідчити про загрозу викидня або передчасні пологи.

Симптоми підвищення рівня СРБ та показання до проведення аналізу

Кожна доросла людина легко зможе відчути симптоми, коли реактивний білок у крові підвищений, але не завжди віднесе ці ознаки саме до цього показника. Вони не є специфічними, але при виникненні такого дискомфорту все-таки варто визначити його причини.

• підвищення температури тіла до субфебрильних показників, що особливо помітно у вечірній час;
• почуття ознобу, що супроводжується відчуттям «гарячої шкіри»;
• ситуативний кашель і безпричинна задишка;
• підвищене потовиділення – «кидає то холодний, то гарячий піт». Таке відчуття знайоме жінкам у клімактеричному періоді;
• загальний аналіз крові показує підвищену ШОЕ та лейкоцитоз.

Для проведення діагностичних аналізів, які покажуть рівень среактивного білка в сироватці крові, є певні показання.

• атеросклероз – для оцінки розвитку та лікування ішемії та інших серцевих патологій;
• відстеження результатів проведених операцій для своєчасного виявлення ускладнень;
• визначення ризику розвитку повторних інфарктів чи інсультів, особливо при гіпертонічній хворобі;
• - оцінка ефективності лікування інфекційних хвороб, серцево-судинних патологій;
• за підозри на наявність пухлинних процесів різної локалізації;
• для підтвердження діагнозу "хвороба Крона" або "неспецифічний виразковий коліт".

Особливості проведення аналізу

С-реактивний білок не входить до біохімічного аналізу крові на сучасному етапі. Проводиться якісний та напівкількісний аналіз, для виконання якого використовують спеціальний латекс-тест, який працює на основі латексної аглютинації.

Біологічний матеріал береться із вени. Кількість крові становить близько 5 кубиків. Результат буде готовий протягом кількох годин, що дуже важливо для призначення правильного та дієвого лікування, особливо при гострому перебігу хвороби.

Забір крові проводиться вранці натщесерце і вимагає особливої ​​підготовки, якщо це плановий аналіз.

1. Перед здаванням аналізу не їсти протягом 6-8 годин.
2. Не вживати будь-яких лікарських засобівза 12 годин до забору крові, якщо це не зашкодить здоров'ю (якщо такі препарати не є життєво важливими та приймаються регулярно у терапії хронічної недуги).
3. За добу до процедури виключіть із раціону смажену, гостру, копчену та солону їжу, а також консервовані продукти.
4. За 2-3 дні не вживайте навіть слабоалкогольних напоїв. Бажано утриматися і від простих газованих напоїв та мінеральної води.
5. Щонайменше 24 години не займайтеся спортом, не виконуйте фізичних вправ, а фізичне навантаження зведіть до мінімуму.
6. Намагайтеся весь час підготовки до аналізу мінімізувати стресові ситуації та нервові перенапруги.

Трохи про лікування

Якщо реактивний білок збільшено, причини такого стану вкажуть на лікування. Сам по собі с-реактивний білок не лікується – адже це лише клінічний показник певної недуги. Саме його і треба лікувати, щоб усі значення нормалізувалися.

Фахівець призначить адекватну терапію, що допомагає позбавитися хвороби.

Але є кілька стандартних правил, які покликані будь-яке лікування зробити максимально ефективним:

• якщо рівень холестерину підвищений, потрібно знайти шляхи зниження до нормальних показників;
• фізична активність має бути в межах розумного. Вона ж допоможе тримати вагу під контролем;
• стежити за показниками глюкози у крові;
• відмовитися від куріння та алкоголю у надмірних дозах (за потреби – взагалі);
• скласти правильний раціон.

Кожна людина вільна сама вибирати спосіб існування: марнувати життя всіма мислимими і немислимими способами або жити розумно і виважено, радіючи кожній миті буття. Здоров'я – найважливіша цінність цьому шляху. Слідкуйте за ним.

Досить цікава стаття! Багато нового почерпнув для себе. Сам навчаюсь зараз на геммолога. Часом замислюєшся: у світі стільки ще проблем, з якими стикається людина, а всім байдуже… Біткоїни та айфони…

С-реактивний білок у крові: норма в аналізах, чому підвищується, роль у діагностиці

С-реактивний білок (СРБ, C-Reactives protein – CRP) – досить старий лабораторний тест, який, як і ШОЕ, показує, що в організмі триває гострий запальний процес. Звичайними методами СРБ виявити не вдається, у біохімічному аналізі крові підвищення його концентрації проявляється збільшенням α-глобулінів, які він, поряд з іншими острофазними протеїнами, представляє.

Головною причиною появи та зростання концентрації С-реактивного протеїну є гострі запальні захворювання, які дають багаторазове (до 100 разів) збільшення цього острофазного білка вже через годину від початку процесу.

СРБ у крові та окрема молекула білка

Крім високої чутливості СРБ до різних подій, що відбуваються в організмі, змін на краще або гіршу сторону, він добре реагує на терапевтичні заходи, тому може бути використаний для контролю над перебігом і лікуванням різних патологічних станів, що супроводжуються підвищенням даного показника. Все це пояснює високий інтерес клініцистів, якими цей острофазний білок був названий «золотим маркером» та позначений як центральний компонент гострої фази запального процесу. Водночас виявлення СРБ у крові пацієнта ще наприкінці минулого століття було пов'язане з певними труднощами.

Проблеми минулого століття

Виявлення С-реактивного білка майже до кінця минулого століття було проблемним, оскільки СРБ не піддавався традиційним лабораторним дослідженням, що становлять біохімічний аналіз крові. Напівкількісний метод кільцепреципітації в капілярах з використанням антисироватки був скоріше якісним, оскільки виражався в «плюсах» залежно від кількості (міліметрів) пластівців, що випали (преципітатів). Найбільшим недоліком аналізу був час, витрачений на отримання результатів – відповідь була готова тільки через добу і могла мати такі значення:

• Немає осаду – результат негативний;
• 1мм осаду – + (реакція слабопозитивна);
• 2 мм – ++ (позитивна реакція);
• 3мм – +++ (виражено позитивна);
• 4 мм – ++++ (різко позитивна реакція).

Безумовно, чекати такого важливого аналізу 24 години було вкрай незручно, адже за добу багато що могло змінитись у стані хворого і нерідко аж ніяк не в кращий бікТому лікарям найчастіше доводилося сподіватися насамперед на ШОЕ. Швидкість осідання еритроцитів, яка також є неспецифічним індикатором запалення, на відміну СРБ, визначалася протягом години.

В даний час лабораторний критерій, що описується, цінується вище і ШОЕ, і лейкоцитів - показників загального аналізу крові. С-реактивний протеїн, що з'являється раніше підвищення ШОЕ, зникає, як тільки затихне процес або лікування вплине (через 1 - 1,5 тижня), в той час як швидкість осідання еритроцитів буде перевищувати нормальні значення ще до місяця.

Як визначають СРБ у лабораторії та що потрібно кардіологам?

С-реактивний білок відноситься до дуже важливих діагностичних критеріїв, тому розробка нових методів його визначення ніколи не йшла на задній план і в даний час тести, що дозволяють виявити СРБ, перестали бути проблемою.

С-реактивний білок, що не входить у біохімічний аналіз крові, легко визначити, маючи набори для латекс-тесту, в основі яких лежить латексна аглютинація (якісний і напівкількісний аналіз). Завдяки цій методиці, не пройде й півгодини, як відповідь, яка така важлива лікарю, буде готова. Таке швидке дослідження добре зарекомендувало себе, як початковий етап діагностичного пошуку гострих станів, методика добре корелює з турбідиметричними та нефелометричними методами, тому підходить не тільки для скринінгу, але й для остаточного рішення щодо діагностики та вибору тактики лікування.

Концентрацію даного лабораторного показника дізнаються за допомогою високочутливої ​​турбідиметрії з латексним посиленням, імуноферментного аналізу (ІФА) та радіоімунологічних методів.

Слід зазначити, що критерій, що дуже часто описується, застосовують для діагностики патологічних станів серцево-судинної системи, де СРБ допомагає виявити можливі ризики ускладнень, стежити за перебігом процесу і за ефективністю вживаних заходів. Відомо, що СРБ і бере участь у формуванні атеросклерозу навіть за порівняно невисоких значеннях показника (до питання, як це відбувається, ми ще повернемося). Для вирішення подібних завдань традиційні методи лабораторної діагностики кардіологів не задовольняють, тому в цих випадках використовується високоточний вимір hsCRP у поєднанні з ліпідним спектром.

Крім цього, даний аналіз застосовують, щоб розрахувати ризик розвитку серцево-судинної патології при цукровому діабеті, захворюваннях системи виділення, несприятливому перебігу вагітності.

Норма СРЛ? Одна на всіх, але…

У крові здорової людини рівень СРБ дуже невисокий або цей білок зовсім відсутній (при лабораторному дослідженні, але це не означає, що його немає зовсім – просто тест не вловлює мізерні кількості).

За норму прийняті такі межі значень, причому, вони залежить від віку і статевої приналежності: в дітей віком, чоловіків і жінок вона одна – до 5 мг/л, виняток становлять лише новонароджені діти – їм дозволено мати до 15 мг/л цього острофазного протеїну (Про що свідчить довідкова література). Однак ситуація змінюється при підозрі на сепсис: неонатологи починають термінові заходи (антибіотикотерапія) при підвищенні СРБ у дитини до 12 мг/л, при цьому лікарі зазначають, що бактеріальна інфекція в перші дні життя може і не давати різкого підвищення цього білка.

Призначається лабораторне дослідження, що виявляє C-Reactives protein, у разі багатьох патологічних станів, що супроводжуються запаленням, причиною яких стала інфекція або руйнування нормальної структури (деструкція) тканин:

• Гострий період різних запальних процесів;
• активування хронічних захворювань запального характеру;
• Інфекції вірусного та бактеріального походження;
• Алергічні реакції організму;
• активна фаза ревматизму;
• Інфаркт міокарда.

Для того, щоб краще уявити діагностичну цінність даного аналізу, необхідно зрозуміти, що є білками гострої фази, дізнатися про причини їх появи в крові пацієнта, більш детально розглянути механізм імунологічних реакцій при гострому запальному процесі. Що ми спробуємо зробити в наступному розділі.

Як і чому виникає С-реактивний протеїн при запаленні?

СРБ та його зв'язування з клітинною мембраною у разі її пошкодження (наприклад, при запаленні)

СРБ, беручи участь у гострих імунологічних процесах, сприяють фагоцитозу першому етапі реакції реакції організму (клітинний імунітет) і є одним з ключових компонентів другої фази імунної відповіді – гуморального імунітету. Це відбувається так:

1. Руйнування клітинних оболонок збудником чи іншим чинником призводить до деструкції самих клітин, що з організму залишається непоміченим. Сигнали, надіслані від збудника або від лейкоцитів, що знаходяться поряд з місцем «аварії», приваблюють у зону ураження фагоцитуючі елементи, здатні поглинати і перетравлювати чужорідні для організму частинки (бактерії та залишки мертвих клітин).
2. Місцева відповідь на видалення загиблих клітин викликає запальну реакцію. На місце події з периферичної крові спрямовуються нейтрофіли, що мають найвищу фагоцитарну здатність. Трохи пізніше туди прибувають моноцити (макрофаги), щоб допомогти з утворенням медіаторів, що стимулюють продукцію білків гострої фази (СРБ), якщо в цьому буде необхідність, і виконати функцію своєрідних «двірників», коли потрібно «підчистити» осередок запалення (макрофаги здатні поглинати , що перевершують себе за розмірами).
3. Для здійснення процесів поглинання та перетравлення чужорідних факторів у вогнищі запалення відбувається стимуляція продукції власних протеїнів (С-реактивного білка та інших білків гострої фази), здатних протистояти невидимому ворогові, посилюючи своєю появою фагоцитарну активність клітин лейкоцитарної ланки та залучаючи нові компоненти. . Роль індукторів цієї стимуляції беруть він речовини (медіатори), синтезовані «готовими до бою» які у осередку і які прибувають у зону запалення макрофагами. Крім цього, в освіті СРБ беруть участь інші регулятори синтезу острофазних білків (цитокіни, глюкокортикоїди, анафілотоксини, медіатори, утворені активованими лімфоцитами). Продукується СРБ переважно клітинами печінки (гепатоцитами).
4. Макрофаги, після виконання основних завдань у зоні запалення, йдучи, захоплюють чужорідний антиген і прямують у лімфовузли, щоб там уявити його (презентація антигену) імунокомпетентним клітинам – Т-лімфоцитам (хелперам), які розпізнають його і дадуть команду В-клітин приступити (Гуморальний імунітет). У присутності С-реактивного білка помітно збільшується активність лімфоцитів, що мають цитотоксичні здібності. СРБ від початку процесу і на всіх його етапах і сам бере активну участь у розпізнаванні та презентації антигену, що можливо завдяки іншим факторам імунітету, з якими він перебуває у тісному взаємозв'язку.
5. Не пройде і півдня (приблизно до 12 годин) від початку руйнування клітин, як концентрація С-реактивного сироваткового протеїну зросте в багато разів. Це дає підставу вважати його одним із двох головних білків гострої фази (другий – сироватковий амілоїдний протеїн А), які несуть основні протизапальні та захисні функції (інші острофазні білки при запаленні виконують переважно регуляторні завдання).

Таким чином, підвищений рівень СРБ свідчить про початок інфекційного процесу на ранньому етапі його розвитку, а застосування антибактеріальних та протизапальних препаратів, навпаки, знижує його концентрацію, що дозволяє надати цьому лабораторному показнику особливу діагностичну значущість, називаючи «золотим маркером» клінічної лабораторної діагностики.

Причина і наслідок

За якості, що забезпечують виконання численних функцій, С-реактивний протеїн дослідником-гострословом був прозваний «дволиким Янусом». Прізвисько виявилося вдалим для білка, що виконує безліч завдань в організмі. Його багатофункціональність полягає у тих ролях, які він грає при розвитку запальних, аутоімунних, некротичних процесів: в умінні зв'язуватися з багатьма лігандами, розпізнавати чужорідні агенти, своєчасно залучати до знищення ворога захисні сили організму.

Напевно, кожен із нас колись переживав гостру фазу запального захворювання, де центральне місце відведено С-реактивному білку. Навіть не знаючи всіх механізмів утворення СРБ, можна самостійно запідозрити, що у процесі бере участь весь організм: серце, судини, голова, ендокринна система (підвищується температура, «ломить» тіло, болить голова, частішає серцебиття). Дійсно, сама лихоманка вже свідчить, що процес пішов, і в організмі почалися зміни метаболічних процесів у різних органах та цілих системах, зумовлені підвищенням концентрації острофазних маркерів, активацією системи імунітету, зниженням проникності судинних стінок. Ці події не видно оком, але зумовлені за допомогою лабораторних показників (СРБ, ШОЕ).

С-реактивний білок буде підвищено вже в перші 6-8 годин від початку хвороби, причому його значення відповідатимуть тяжкості процесу (чим важчий перебіг, тим вища СРБ). Такі властивості CRP дозволяють його використовувати як індикатор при дебюті або протіканні різних запальних та некротичних процесів, які будуть причинами підвищення показника:

1. Бактеріальні та вірусні інфекції;
2. гостра серцева патологія (інфаркт міокарда);
3. Онкологічні захворювання (у тому числі метастазування пухлин);
4. Хронічні запальні процеси, локалізовані у різних органах;
5. Оперативні втручання (порушення цілісності тканин);
6. Травми та опіки;
7. Ускладнення післяопераційного періоду;
8. гінекологічна патологія;
9. Генералізована інфекція, сепсис.

Підвищеним СРБ часто буває при:

Слід зазначити, що значення показника для різних груп захворювань можуть суттєво відрізнятися, наприклад:

1. Вірусна інфекція, метастази пухлин, ревматичні хвороби, що протікають мляво, без вираженої симптоматики, дають помірне підвищення концентрації CRP – до 30 мг/л;
2. Загострення хронічних запальних процесів, інфекції, спричинені бактеріальною флорою, оперативні втручання, гострий інфарктміокарда можуть підвищити рівень острофазного маркера у 20, а то й у 40 разів, але здебільшого від таких станів очікується зростання концентрації до 40 – 100 мг/л;
3. Тяжкі генералізовані інфекції, великі опіки, септичні стани здатні дуже неприємно дивувати клініцистів цифрами, що позначають вміст С-реактивного білка, вони можуть досягати позамежних значень (300мг/л і набагато вище).

І ще: не маючи бажання когось налякати, хочеться торкнутися дуже важливого питання щодо підвищеної кількості СРБ у здорових людей. Висока концентрація С-реактивного протеїну при зовнішньому повному добробуті та відсутності ознак будь-якої патології наводить на думку про розвиток онкологічного процесу. Такі пацієнти мають пройти ретельне обстеження!

Зворотній бік медалі

Взагалі, за своїми властивостями та здібностями СРБ дуже нагадує імуноглобуліни: він «уміє розрізняти своє-чуже», зв'язуватися з компонентами бактеріальної клітини, з лігандами системи комплементу, ядерними антигенами. Але на сьогоднішній день відомі два типи С-реактивного білка і чим вони відрізняються один від одного, додаючи цим нові функції C-Reactives protein, може показати наочний приклад:

• Нативний (пентамерний) білок гострої фази, відкритий у 1930 році і що складається з 5 зв'язаних між собою кільцевих субодиниць, розташованих на одній поверхні (тому його назвали пентамерним і віднесли до сімейства пентраксинів) – це той СРБ, який ми знаємо і про який розмірковуємо. Пентраксини складаються з двох ділянок, що відповідають за певні завдання: одна – розпізнає «чужинця», наприклад, антиген бактеріальної клітини, інша – «кличе на допомогу» ті субстанції, які мають можливості знищити «ворога», оскільки сам СРБ подібними здібностями не має;
• «Новий» (неоСРБ), представлений вільними мономерами (мономірний СРБ, який названий мСРБ), що має інші, не характерні для нативного варіанту, властивості (швидка рухливість, низька розчинність, прискорення агрегації тромбоцитів, стимуляція продукції та синтез біологічно активних речовин). Нову форму С-реактивного білка було відкрито 1983 року.

При детальному вивчення нового острофазного білка з'ясувалося, що його антигени присутні на поверхні лімфоцитів, що циркулюють у крові, клітин-кілерів та плазматичних клітин, а виходить він (мСРБ) від переходу пентамерного протеїну в мономерний білок при бурхливому розвитку запального процесу. Однак найголовніше, що дізналися вчені про мономерний варіант полягає в тому, що «новий» С-реактивний протеїн сприяє формуванню серцево-судинної патології. Як це відбувається?

Підвищений СРБ бере участь у формуванні атеросклерозу

Відповідь організму на запальний процес різко збільшує концентрацію СРБ, що супроводжується посиленим переходом пентамерної форми С-реактивного протеїну в мономерну – це необхідно для індукції зворотного (протизапального) процесу. Підвищений рівень мСРБ призводить до продукції медіаторів запалення (цитокінів), налипання нейтрофілів на судинну стінку, активації ендотелію з виділенням факторів, що викликають спазм, утворення мікротромбів та порушення кровообігу в мікроциркуляторному руслі, тобто формування атеросклерозу артеріальних.

Це слід враховувати при прихованій течії хронічних захворювань із незначним підвищенням рівня СРЛ (домг/л). Людина продовжує вважати себе здоровою, а процес повільно розвивається, що може призвести спочатку до атеросклерозу, а потім до інфаркту міокарда (першого) або інших тромбоемболічних ускладнень. Можна собі уявити, наскільки ризикує пацієнт, маючи в аналізі крові С-реактивний білок підвищених концентраціях, переважання фракції ліпопротеїнів низької щільності в ліпідному спектрі та високі значення коефіцієнта атерогенності (КА)?

Щоб не допустити сумних наслідків, пацієнти, які входять до групи ризику, повинні не забувати складати необхідні для себе аналізи, причому СРБ у них вимірюється високочутливими методами, а ЛПНГ досліджується в ліпідному спектрі з розрахунком коефіцієнта атерогенності.

Головні завдання СРБ визначає його «багатоликість»

Можливо, читач не отримав відповіді на всі свої питання щодо центрального компонента гострої фази – реактивного білка. Вважаючи, що складні імунологічні реакції стимуляції, регулювання синтезу СРБ та його взаємодія з іншими факторами імунітету навряд чи можуть бути цікаві людині, далекій від цих наукових та незрозумілих термінів, у статті був зроблений наголос на властивості та важливу роль даного острофазного протеїну в практичній медицині.

А значимість СРБ справді важко переоцінити: він незамінний при здійсненні контролю над перебігом хвороби та ефективністю терапевтичних заходів, а також при діагностиці гострих запальних станів та некротичних процесів, де він виявляє високу специфічність. Разом з тим йому, як і іншим острофазним білкам, властива і неспецифічність (різноманітність причин підвищення СРБ, багатофункціональність С-реактивного протеїну за рахунок здатності зв'язуватися з багатьма лігандами), яка не дозволяє за допомогою цього показника диференціювати різні стани та встановити точний діагноз ( не дарма ж його назвали «дволиким Янусом»?). А тут ще, виявляється, він бере участь у формуванні атеросклерозу.

З іншого боку - у діагностичному пошуку беруть участь багато лабораторних досліджень та інструментальні методи діагностики, які допоможуть СРБ, і хворобу буде встановлено.