Духовенство та православні віруючі Донбасу відреагували на божевільні за ступенем цинізму заяви лжепатріарха Денисенка, виголошені нещодавно з амвона одного з храмів. Відповідь на його заяви опублікована на сайтах Донецької та Горлівської єпархій.
Відповідь на заяву глави так званого «київського патріархату» Філарета (М.О. Денисенко)
Упродовж кількох останніх тижнів громадськість схвильована словами, які виголосив із церковного амвона громадянин України М.А. Денисенко (людина, яка називає себе «Патріархом Київським і всієї Русі-України Філаретом») в одній зі своїх «проповідей». Відео, на якому відображена згадана подія, опубліковано 04 листопада 2016 року на відеохостингу YouTube.
Слова, промовлені «патріархом» Денисенком, обурили не лише нас, мешканців Донбасу, а й розсудливих людей із різних регіонів України та інших країн. Так званий «патріарх» сказав, що населення Донбасу має спокутувати стражданнями та кров'ю «гріх голосування на референдумі за федералізацію». Ці страшні та нелюдські слова вразили і глибоко поранили серця багатьох людей.
На жаль, у 2014 році на території Донбасу розпочалася братовбивча війна. За даними ООН, з середини квітня 2014 року по 31 липня 2016 року загинули 9553 особи та постраждали 22137 осіб. За цими цифрами стоять людські долі. М.А. Денисенко (Філарет) говорить про кров десятимісячної дівчинки Кіри, яку розірвало снарядом разом із матір'ю, коли вони гуляли у міському парку міста Горлівки; про страждання матері, у якої під час обстрілу загинули троє маленьких дітей; про долю дев'ятирічного Вані Воронова, якого снаряд позбавив зору, ніг, руки та молодшого брата. Виникає питання: якому «богу» він (Філарет) служить? Ваалу, якому приносили людські, в тому числі дитячі жертви в Карфагені?
Люди, які служать Істинному Богу, який сказав, що одне з Його імен – Любов, не можуть закликати до насильства та кровопролиття. Снаряди не розбирають, у кого летіти — справжніх злочинців чи беззахисних старих, жінок та дітей. Застосування принципу колективної відповідальності — ще одне історичне варварство, що відкидає такі принципи, що застосовують, у розвитку далеко назад.
Роль істинної Церкви у цивільних та військових конфліктах у всі часи була виключно миротворчою. Завдання християн сьогодні — молитися про припинення війни та своїми словами та справами сприяти якнайшвидшому поверненню ситуації на Донбасі в цивілізоване русло, коли люди різних поглядів матимуть можливість мирним шляхом домовлятися про те, як їм жити поряд один з одним.
Глибоке роз'єднання громадянського суспільства, сварки, розбіжності, які ми спостерігаємо сьогодні — найпряміший наслідок страшного гріха церковного розколу, на чолі якого свого часу став лжепатріарх Філарет (Денисенко). За ширмою «патріотизму» ховаються неправда та деструктивна діяльність, що роз'єднують український народ ось уже третє десятиліття поспіль.
Донецька та Горлівська єпархії є невід'ємною частиною Української Православної Церкви, Істинної та Єдиної Церкви Українського народу, яка ближнім і далеким проповідує Воскреслого Христа – Джерело Любові та Радості у людях. Протягом усього свого життя та діяльності Українська Православна Церква виховує у своїй пастві любов до Бога, до ближніх, до Батьківщини, до свого народу.
Сьогодні ми підносимо наші молитви, щоб Господь щедро обдарував нашу багатостраждальну землю світом, ми молимося за всіх тих, хто працює на відповідальній ниві миротворчості заради благоденства Церкви Христової та всіх нас!
Єпископат, духовенство, чернечі Православного Донбасу.
Вітаю шановні.? p = 17973 Отже:
1. Свято Миколаївський архієрейський собор. Один із найстаріших храмів Донецької єпархії. Початок храму започаткував тут у 1896 році Свято-Миколаївську церкву-школу, яка, втім, незабаром була закрита і продовжила свою роботу тільки після Великої Вітчизняної війни. З того часу храм уже не закривався. 1988 року, після перенесення центру єпархії з Горлівки до Донецька, він отримав статус кафедрального собору. За останні десятиліття Свято-Миколаївський собор було реконструйовано, тож до сьогоднішнього дня зміг набути свого сучасного величного вигляду. У 2007 р. відбулося освячення нижнього храму на честь прп.Нікона, ігумена Радонезького.
Каплиця Святої Великомучениці Варвари – у народі звана «шахтарською» – одна з візитівок Донецька (ДНР). Свята Великомучениця Варвара здавна вважається покровителькою шахтарів. Ця каплиця була збудована у 1997 р, на згадку про шахтарів, які загинули на виробництві.
Храм Святого Мученика Іоанна Воїна, збудований на честь святого Іоанна Воїна у 2001 році. Храм був побудований за 8 місяців 2001 року за ініціативи генерал-лейтенанта В. С. Малишева, начальника УМВС України в Донецькій області за сприяння голови облдержадміністрації В. Ф. Януковича на кошти та пожертвування працівників міліції, підприємств та установ Донецької області, а також мешканців Донбасу. Освячений 22 серпня 2001 року митрополитом Донецьким та Маріупольським Іларіоном. Настоятель - архімандрит Кіпріан.
Храм Свято-Почаївської ікони Божої Матері. Відкрито 9 листопада 2005 року. На його спорудження, 496-го за рахунком у регіоні, знадобилося близько року. Сім дзвонів було відлито на ДМЗ та освячено 28 березня 2005 року. Головний дзвін храму увінчаний такими словами: «Ця дзвіниця відлита на Славу Божу за Благословенням Митрополита Іларіона для Храму на честь Почаївської ікони Божої Матері, в літо від Різдва Христового 2005 року з старанністю і старанністю працями архімандрита Луки. »
Храм Козельщанської ікони Божої Матері було відкрито та освячено 6 березня 2013 року. Закладання фундаменту відбулося у жовтні 2007 року. Він зведений у стилі українського/козацького бароко, пофарбований у традиційний блакитний колір, загалом має 11 куполів.
Насамкінець викладу кілька нових знімків храмів, які вже були показані в минулій частині, але дуже гарні в обрамленні золотого осіннього листя.
Храм Петра та Февронії Муромських
Кафедральний Спасо-Преображенський собор. У сквері біля собору в серпні 2017 року встановили пам'ятник преподобному Сергію Радонезькому, отриманий в дар мешканцями Донецької Народної Республіки в рамках проекту «Алея Російської Слави». Проект було задумано з метою відродження патріотичного духу російського народу. Автор проекту М. Сердюков.
Цей термін має також інші значення, див. Донецька та Маріупольська єпархія (значення). Донецька та Маріупольська єпархія єпархія Української православної церкви Київського Патріархату. Заснована у 1992 році; об'єднує церковні ... Вікіпедія
Донецька та Маріупольська єпархія єпархія Української православної церкви Московського Патріархату із центром у Донецьку. 1 Загальні відомості 2 Монастирі 3 Архіпастирі … Вікіпедія
Донецька та Маріупольська єпархія єпархія Української православної церкви Київського Патріархату із центром у Донецьку. Правлячий архієрей архієпископ Донецький та Маріупольський Юрій. 1 Загальні відомості 2 Монастирі 3 … Вікіпедія
ДОНЕЦЬКА ТА МАРІУПОЛЬСЬКА ЄПАРХІЯ- УПЦ, утворена, ймовірно, 1943 р. з назвою «Донецька», з 21 травня 1944 р. Ворошиловградська, з 1945 р. Донецька та Ворошиловградська, з 18 квіт. 1956 р. Ворошиловградська та Сталінська, з 1961 р. Ворошиловградська та Донецька, з 1970 р. Луганська … Православна енциклопедія
Донецька та Маріупольська єпархія єпархія Української православної церкви Московського Патріархату із центром у Донецьку. 1 Загальні відомості 2 Монастирі 3 Архіпастирі … Вікіпедія
Донецька та Маріупольська єпархія УПЦ Московського Патріархату Існує нині. Створена в 1996 році в результаті розподілу Донецької ієрархії Донецька та Маріупольська єпархія УПЦ Київського Патріархату Існує в даний час ... Вікіпедія
ГОРЛІВСЬКА І СЛОВ'ЯНСЬКА ЄПАРХІЯ- ГОРЛІВСЬКА І СЛОВ'ЯНСЬКА ЄПАРХІЯ (УПЦ), утворена 29 липня 1994 р. виділенням з Донецької та Горлівської єпархії (див. Донецька та Маріупольська єпархія). Г. е. об'єднує парафії та монрі на території сівби. районів Донецької обл. України:… … Православна енциклопедія
Єпархії Української православної церкви У статті представлені короткі актуальні відомості про єпархії Української православної церкви у складі Московського патріархату Див. також статтю Єпархії України Назва єпархії Заснування Правлячий архієрей…
Вітаю шановні. Давно хотів написати статтю про храми Донбасу, точніше сказати спробувати показати їх, зараз спробую. Почну з нещодавно збудованих храмів Донецька. Отже:
1. Соборний храм Петра та Февронії Муромських.
Розташований на території паркового комплексу Центру слов'янської культури у Донецьку, будівництво його розпочалося у грудні 2011 року (будівництво храму стало можливим завдяки благодійнику – Ю. В. Філатову, який помер 1 березня 2015 року). 7 травня 2016 року відбулася перша Божественна літургія у храмі. Роботи з розпису храму продовжуються.
Загальна його висота – 56 метрів. Храм здатний вмістити до 1200 молящихся. Архітектурно-стильове рішення храму враховує традиції православної церковної архітектури і, разом з тим, храм буде сучасною культовою спорудою з мотивами українського бароко. Стилобат храму створено з урахуванням перепаду рельєфу.
Соборний храм має три вівтарі: центральний – на честь святих благовірних князя Петра та княгині Февронії, правий – на честь великомученика та переможця Георгія, лівий – на честь святої рівноапостольної княгині Ольги.
2. Спасо-Преображенський кафедральний собор
Зведений замість підірваного в 1931 році Спасо-Преображенського собору (Місце будівництва нового собору не збігається зі старим). Будівництво розпочато у 1997 році. 2006 року собор був відкритий для віруючих. Першу великодню службу у Спасо-Преображенському кафедральному соборі здійснили у 2007 році.
Архітектор собору – В.В. Онуфрієнко - поєднав стильові мотиви російського класицизму з елементами, притаманними українській архітектурі. Основна будівля, без паперти, має довжину 57 м та ширину 36 м. У зовнішньому оформленні використані фактурна штукатурка, гранітні та мармурові блоки. Головні та бічні входи собору прикрашають суворі та величні барельєфні зображення хрестів, а в нішах розташовані мозаїчні фігури Спасителя, Богородиці та обраних святих. Дзвіниця собору триярусна. Хрестове яблуко шпиля знаходиться на висоті 58 м від землі. На третьому ярусі, що увінчується довгим куполом зі шпилем, встановлені куранти, а нижче - дзвони. Свято-Преображенський кафедральний собор може вміщати до трьох тисяч віруючих.
У 2002 році біля входу в собор встановлена подарована київською владою бронзова статуя Архістратига Михайла, яка раніше стояла на площі Незалежності в Києві (дар киян у відповідь на копію пальми Мерцалова, яку Донецьк подарував Києву влітку 2001 року).
24.04. 2016 року на Соборній площі перед Спасо-Преображенським кафедральним собором відбулося освячення «Хачкара» (хреста-каменю) на згадку про жертви геноциду вірмен в Османській імперії 1915 року та безневинних жертв війни на Донбасі.
3. Храм Різдва Христового
Зведено за проектом донбаського архітектора Вігдергауза П. І. у 2000 році. Розташований у сквері полеглих комунарів (на місці розташування підірваного у 1931 році Спасо-Преображенського собору). Зведення храму було присвячене 2000-річчю Різдва Христового.
Далі буде
Православні Донбасу відповіли на заяву голови так званого «київського патріархату» Філарета (М. А. Денисенка).
Упродовж кількох останніх тижнів громадськість схвильована словами, які виголосив з церковного амвона громадянин України М. А. Денисенко (людина, яка називає себе «Патріархом Київським і всієї Русі-України Філаретом») в одній зі своїх «проповідей». Відео, на якому зображено згадувану подію, опубліковано 04 листопада 2016 року на відеохостингу YouTube.
Слова, промовлені «патріархом» Денисенком, обурили не лише нас, мешканців Донбасу, а й розсудливих людей із різних регіонів України та інших країн.
Так званий «патріарх» сказав, що населення Донбасу має спокутувати стражданнями та кров'ю «гріх голосування на референдумі за федералізацію». Ці страшні та нелюдські слова вразили і глибоко поранили серця багатьох людей.
На жаль, у 2014 році на території Донбасу розпочалася братовбивча війна. За даними ООН, з середини квітня 2014 року по 31 липня 2016 року загинули 9553 особи та постраждали 22137 осіб. За цими цифрами стоять людські долі.
М. А. Денисенко (Філарет) говорить про кров десятимісячної дівчинки Кіри, яку розірвало снарядом разом із матір'ю, коли вони гуляли у міському парку міста Горлівки; про страждання матері, у якої під час обстрілу загинули троє маленьких дітей; про долю дев'ятирічного Вані Воронова, якого снаряд позбавив зору, ніг, руки та молодшого брата.
Постає питання: якому «богу» він (Філарет) служить? Ваалу, якому приносили людські, в тому числі дитячі жертви в Карфагені?
Люди, які служать Істинному Богу, який сказав, що одне з Його імен – Любов, не можуть закликати до насильства та кровопролиття. Снаряди не розбирають, у кого летіти – у справжніх злочинців чи беззахисних старих, жінок та дітей. Застосування принципу колективної відповідальності - ще одне історичне варварство, що відкидає таких принцип, що застосовують, у розвитку далеко назад.
Роль істинної Церкви у цивільних та військових конфліктах у всі часи була виключно миротворчою. Завдання християн сьогодні - молитися про припинення війни та своїми словами та справами сприяти якнайшвидшому поверненню ситуації на Донбасі в цивілізоване русло, коли люди різних поглядів матимуть можливість мирним шляхом домовлятися про те, як їм жити поряд один з одним.
Глибоке роз'єднання громадянського суспільства, сварки, розбіжності, які ми спостерігаємо сьогодні, - найпряміший наслідок страшного гріха церковного розколу, на чолі якого свого часу став лжепатріарх Філарет (Денисенко).
За ширмою «патріотизму» ховаються неправда та деструктивна діяльність, що роз'єднують український народ ось уже третє десятиліття поспіль.
Донецька та Горлівська єпархії є невід'ємною частиною Української Православної Церкви, Істинної та Єдиної Церкви Українського народу, яка ближнім і далеким проповідує Воскреслого Христа – Джерело Любові та Радості у людях. Протягом усього свого життя та діяльності Українська Православна Церква виховує у своїй пастві любов до Бога, до ближніх, до Батьківщини, до свого народу.
Сьогодні ми підносимо наші молитви, щоб Господь щедро обдарував нашу багатостраждальну землю світом, ми молимося за всіх тих, хто працює на відповідальній ниві миротворчості заради благоденства Церкви Христової та всіх нас!
Єпископат, духовенство, чернечі Православного Донбасу